Рішення

від 28.08.2009 по справі 14/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/315

28.08.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/315

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алтей-А"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" в особі Київської філії

простягнення 18329,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-  Литвинець В.М.

від відповідача-  не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтей-А" (надалі –ТОВ "Алтей-А") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" в особі Київської філії (надалі –ТОВ  "Тридента Агро") про стягнення 18329,46 грн. штрафу.

В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "Алтей-А" посилається на неналежне виконання ТОВ "Тридента Агро" в особі Київської філії договору купівлі-продажу № КФ31НЗ від 25.03.2009 р., а саме на прострочення відповідачем поставки товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2009 р. розгляд справи відкладався.

Відповідач 11.08.2009 р. подав клопотання про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2009 р. між ТОВ "Алтей-А" (покупець) та ТОВ "Тридента Агро" в особі Київської філії (продавець) укладено договір купівлі-продажу № КФ31НЗ (надалі –договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю засоби захисту рослин та насіння (товар), в кількості та у строки передбачені цим договором, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару здійснюється шляхом 100 % передоплати від загальної вартості товару, яка оплачується покупцем до 27.03.2009 р.

На виконання договору позивач у передбачений договором термін  перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 214833,36 грн. передоплати за товар, що підтверджується банківською випискою від 27.03.2009 р.

Згідно з п. 3.3 договору товар передається покупцю, відповідно до строків, які вказані в додатку до договору, з моменту надходження коштів, передбачених п. 2.1. договору на поточний рахунок продавця.

Відповідно до додатку до договору товар повинен бути доставлений на склад покупця до 03.04.2009 р.

Відповідач 07.04.2009 р. здійснив поставку товару (соняшник PR62А91, PR63А86, PR62А90), що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-КФ00036 від 07.04.2009 р.

Згідно п. 8.10 договору продавець, у випадку порушення строку поставки товару, сплачує на користь покупця штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу в заявленому розмірі суд враховує положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховує приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що відповідач прострочив строк виконання зобов'язання за договором тільки в частині поставки соняшнику. Крім того затримання відбулось на незначну кількість днів. При цьому, 4 та 5 квітня були вихідними днями.

Приймаючи до уваги незначний строк прострочення поставки товару, виконання в повному обсязі своїх зобов'язань відповідачем за договором, розмір відсотків стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 2000  грн.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 а, код 25591321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтей-А" (96260, Автономна Республіка Крим, с. Березівка, вул. Гагаріна, 52, код 22249361) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2000 грн. штрафу, 183,30 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення:  03.09.2009 р.