Рішення

від 17.09.2009 по справі 25/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р.   Справа № 25/4   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньморепродукти" (вул. Конякіна, 22, м. Луцьк, 43000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (юр. адреса: вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018;  поштова адреса: вул. Івасюка 62, м. Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення 10 131, 42 грн. заборгованості,

представники сторін в судове засідання не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньморепродукти" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 10 131,42 грн. заборгованості за договором поставки товару, з яких 9 559,90 грн. основного боргу за поставлений товар та 571, 52 грн. суми 3% річних і втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору б/н поставки товару від 02.06.08 позивачем у період з 02.06.08 по 02.02.09 було поставлено відповідачу рибну продукцію на суму 42 580,51 грн., яку відповідач сплатив частково.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.08.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 06.08.09, від 19.08.09 та від 01.09.09 розгляд справи було відкладено на 19.08.09, 01.09.09 та 17.09.09 відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.09 та 19.08.09 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та у заяві від 14.08.09 №346 (вх. №7065 від 17.08.09) та від 03.09.09 №382 (вх. №7019 від 09.09.09) позивач просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідними ухвалами суду (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи). Зокрема, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 01.09.09 про призначення справи на 17.09.09 було вручено відповідачу 16.09.09, про що свідчить відповідне повідомлення, яке залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов та докази, які його підтверджують, суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 02.06.08 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки товару б/н (а.с. №№9-12) (далі - Договір) з протоколом розбіжностей до Договору (а.с. №12 (на звороті)), за яким постачальник зобов'язався у порядку та на умовах цього договору систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору підтвердженням якості, безпеки та комплектності товару з боку постачальника є товарні накладні та посвідчення про якість, що надаються постачальником при кожній поставці.

Згідно із п. 6.2 Договору оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

У п. 6.1 Договору сторони дійшли згоди, що оплата покупцем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Отже, сторони встановили, що оплата товару за Договором здійснюється через 30 днів з дня отримання товару покупцем.

На виконання умов Договору позивач протягом червня 2008 р. –лютого 2009 р. поставив відповідачу товар, а відповідач згідно із п. 4.4 Договору повернув частину товару позивачу, про що свідчать накладні на повернення № 456 від 07.10.08 на суму 33,00 грн., № 581 від 28.11.08 на суму 109,85 грн., №611 від 23.12.08 на суму 20,20 грн., №658 від 23.01.09 на суму 282,00 грн. (а.с. №16-19), а також частково оплатив товар на суму 32 463,58 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. №№20-24).

У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 9 559,90 грн. заборгованості з оплати товару, отриманого за видатковими накладними №ВМВМП-8755 від 22.12.08 на суму 1 084,50 грн., №ВМВМП-8970 від 29.12.08 на суму 2 509,70 грн., №ВМВМП-0149 від 12.01.09 на суму 1 589,51 грн., №ВМВМП-0494 від 26.01.09 на суму 2 035,72 грн., №ВМВМП-0659 від 02.02.09 на суму 2 543,44 грн., тобто отриманого на загальну суму 9 762,87 грн. (а.с. №№13-15).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду сторони здійснили звірку взаєморозрахунків. Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами та  скріпленого печатками сторін, станом на 01.08.09 відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед позивачем за Договором на суму 9 559,90 грн.  (а.с. №45).

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, докази, які б спростовували доводи позивача та свідчили про оплату поставленого товару, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9 559,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого на вимогу суду обґрунтованого розрахунку суми 3% річних та втрат від інфляції (а.с. №54) позивачем нараховані 3% річних та застосований індекс інфляції станом на 15.07.09 до сум, вказаних у вищезазначених видаткових накладних, з урахуванням поверненого товару.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за поставлений товар, та беручи до уваги те, що заявлена до стягнення сума 3% річних та втрат від інфляції, не перевищує відповідної суми 3% річних та втрат від інфляції, розрахованої судом, позовні вимоги в частині стягнення 571,52 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ" від 14.04.09 № 361, яка набрала чинності 14.07.09, відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21.12.05  N 1258 у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.09 N 361, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на час подання позову (16.07.09) становив 118,00 грн., а позивач сплатив у розмірі 315,00 грн. (платіжне доручення від 14.07.09 № 1219), то суму 197,00 грн. слід повернути позивачу, про що видати довідку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 55, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"  (юр. адреса: вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018;  поштова адреса: вул. Івасюка  62, м. Івано-Франківськ, 76000; ідентифікаційний код 31524633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньморепродукти" (вул. Конякіна,  22, м. Луцьк, 43000;  ідентифікаційний код 30006698) 9 559, 90 грн. основного боргу, 571, 52 грн. суми 3% річних та втрат від інфляції, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                   Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"