Рішення

від 27.08.2009 по справі 34/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/98

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.08.09 р.                                                                                     Справа № 34/98                               

  Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Відкритого акціонерного товариства „Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301”, м. Черкаси

до відповідача – Приватного підприємства „Магнат-ВВ”, м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 12850,00грн., суми 0,5 процентів в розмірі 5718,25грн., суми трьох процентів річних у розмірі 94,00грн., суми інфляційних втрат у розмірі 180,48грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Харченко Д.М. (за довіреністю)

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301”, м. Черкаси до Приватного підприємства „Магнат-ВВ”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 12850,00грн., суми 0,5 процентів в розмірі 5718,25грн., суми трьох процентів річних у розмірі 94,00грн., суми інфляційних втрат у розмірі 180,48грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори заявки, рахунки, товарно-транспортні накладні, акти  наданих послуг, податкові накладні, вимогу щодо виконання грошових зобов'язань від 13.05.2009року та норми ст.ст.611,612,624,625 Цивільного кодексу України.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату та час судових засідань був належним чином повідомлений шляхом направлення за його адресою відповідних ухвал. Крім того судом була направлена додаткова копія ухвали про відкладення розгляду справи від 13.08.2009року за фактичним місцезнаходженням відповідача, яка зазначена в договорі на перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме: 83029, м. Донецьк,                 вул. Світлого путі,10-а. Саме за цією адресою відповідач отримував кореспонденцію направлену позивачем кур'єрською поштою.

          Відповідач своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відтак суд вважає, що справу може бути розглянути за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

           У пункті  11  Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N  01-8/123  "Про  деякі питання  практики  застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних  записках  про роботу   господарських   судів  у  2006  році"  зазначено,  що  до повноважень  господарських   судів   не   віднесено   установлення фактичного  місцезнаходження  юридичних  осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих  чи інших  процесуальних  дій.  Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно  з  поштовими  реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

          За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

 15 січня 2009року, 19 січня 2009року, 02 лютого 2009року,11 лютого 2009року, 20 лютого 2009року, 23 лютого 2009року між ПП “Магнат-ВВ” (Експедитор) та ВАТ „Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301” (Перевізник) були укладені договори-заявки на перевезення (експедирування) вантажів автомобільним транспортом № ВВ000009, № ВВ000016, №ВВ000039, №ВВ000053, №ВВ000070, №ВВ000067.

Відповідно до п.1 укладених договорів-заявок в порядку та на умовах, визначених цим договором, “Перевізник” бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому “Експедитором” вантаж (згідно товарно-транспортної  накладної), а “Експедитор” зобов'язується внести плату за перевезення вантажу.

Пунктом 2 зазначених договорів відповідач зобов'язаний  оплачувати надані послуги з перевезення вантажу після закінчення 10-12 банківських днів після отримання оригіналів документів - рахунку, акту, ПН, ТТН, реєстру, накладної на товар від АВК або вантажоотримувача..

Згідно п.4 договорів “Експедитор” зобов'язується забезпечити навантаження-розвантаження наданого автотранспорту та надати “Перевізнику” повне оформлення в установленому порядку транспортних документів для перевезення вантажу по зазначеному маршруту, а також оплатити “Перевізнику”  встановлену суму фрахту.

На виконання взятих на себе за договорами-заявками зобов'язань позивачем здійснене перевезення вантажу автомобілем РЕНО АА 3648 ЕТ п/п АА5534 ХТ, РЕНО АА 9566 ЕР, п/п АА 5510 ХТ,  РЕНО СА 4045 АН п/п СА 7024 ХХ, РЕНО АА3648 ЕТ, п/п АА5534ХТ, РЕНО АА 4962НА,п/п АА6960 ХТ за маршрутами:  м. Дніпропетровськ – м. Кіровоград, м. Дніпропетровськ – м. Дніпродзержинськ – м. Черкаси, м. Дніпропетровськ – м. Біла Церква, м. Дніпропетровськ – м. Рівне,  м. Дніпропетровськ – м. Київ, м. Дніпропетровськ – м.Полтава – м. Суми всього на загальну суму 12850,00грн.

Факт надання автопослуг відповідачем не спростований і підтверджений товарно-транспортними накладними: серія 02 АБК № 594354 від 20.01.2009р., серія 02 АБК №594312 від 16.01.2009року, серія 02 АБК №594513 від 31.01.2009року, серія 10ААА №264328 від 12.01.2009року, серія 10ААА №264402, серія 10ААА №264414 від 21.02.2009року , серія  10ААА №264410 від 21.02.2009року, а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №И-000144 від 21.01.2009року на суму 1450,00грн., №И-000151 від 19.01.2009року на суму 1700,00грн., №И-000296 від 02.02.2009року на суму 2000,00грн., №И-000368 від 13.02.2009року, №И-000452 від 21.02.2009року, №И-000465 від 23.02.2009року на суму 2200,00грн., які сторонами підписані без заперечень.

Позивачем на адресу відповідача кур'єрською поштою були надіслані комплекти документів, необхідний для здійснення оплати наданих автопослуг, у тому числі оригінали товарно-транспортних накладних з відміткою про отримання вантажу, акти наданих послуг, податкові накладні, рахунки. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем зазначених документів. (а.с.23, 28, 33, 38, 44).

В обумовлений договором-заявкою строк рахунок на оплату наданих автопослуг відповідачем оплачений не був.

         Заборгованість у розмірі 12850,00грн. на час розгляду справи відповідачем не погашена (доказів зворотного відповідачем суду не надано).

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

         Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

         Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

        Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

        Як визначено положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

        Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

        У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

       Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

       Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом

        Враховуючи  викладене,  суд приходить  до висновку,  що відповідачем  не  виконані  зобов'язання  за  договорами – заявками в  наслідок  чого  утворилась  заборгованість  у  розмірі  12850,00грн.

        Відтак  позовні  вимоги  щодо  стягнення  з відповідача основної суми боргу в розмірі 12850,00грн. обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 180,48грн., 3% річних в сумі 94,00грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми 0,5 процентів суми платежів за кожний день прострочки внесення провізної плати у розмірі 5718,25грн. суд відмовляє у цій частині позову оскільки відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання тягне за собою нікчемність такого правочину.

Сторонами при укладенні та підписанні договорів – заявок не передбачена сплата 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки внесення провізної плати в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

        Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог,  відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301”, м. Черкаси до Приватного підприємства „Магнат-ВВ”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 12850,00грн., суми 0,5 процентів в розмірі 5718,25грн., суми трьох процентів річних у розмірі 94,00грн., суми інфляційних втрат у розмірі 180,48грн., задовольнити частково у розмірі 13124,48грн.

 Стягнути з Приватного підприємства „Магнат-ВВ” (83117, м. Донецьк,                         вул. Петровського,129, кв.14, п/р26006082776000 у ДОД „Райфайзен Банк Аваль”, МФО335076, ЄДРПОУ 33864228) на користь Відкритого акціонерного товариства „Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301” (18008, м. Черкаси,              вул. Смілянська,163,п/р26000041606600 в АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 03080991) суму основного боргу у розмірі 12850,00грн., суму трьох процентів річних у розмірі 94,00грн., суму інфляційних втрат у розмірі 180,48грн. , витраті по сплаті державного мита в розмірі 131,25грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 217,67грн.

В частині позовних вимог про стягнення суми 0,5 процентів в розмірі 5718,25грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя