Рішення

від 21.08.2009 по справі 25/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.09                                                                                           Справа№ 25/179

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина” (м.Київ)

до відповідача:Фермерського господарства “Цибуліно” (с.Бабина Самбірського району)

про :стягнення заборгованості в сумі  11 433,00 грн.

           Суддя :                                                                                          В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак

Представники:

 від позивача:Андрушків І.В.-представник, довіреність від03.08.2009 року

 від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина” (м.Київ) до Фермерського господарства “Цибуліно” (с.Бабина Самбірського району)  про стягнення заборгованості в сумі  11 433,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 23.07.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 31.07.2009 року. Ухвалою від 31.07.2009 року розгляд справи відкладено до 07.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 07.08.2009 року розгляд справи відкладено до 21.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 07.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника  в судове засідання  не забезпечив.

31.07.2009 року за вх.№25-7 від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

04.08.2009 року за вх.№15948 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 07.08.2009 року позивач подав клопотання, а також обгрунтування позовних вимог, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача позов підтримав,  просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 07.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника  не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.674 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записом під №10 в реєстрі вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області від 27.07.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов”язковою.

Відповідач проти позову у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.08.2009 року №740341, Фермерське господарство “Цибуліно” (ідентифікаційний код –33276646) знаходиться за адресою: 81455, Львівська область, Самбірський р-н, село Бабина.

Позов розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено  21.08.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

На  підставі договірних відносин Товариство з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина” (надалі –позивач) передало Фермерському господарству “Цибуліно” (надалі –відповідач) запасні частини та паливно-мастильні матеріали (надалі –товар) на загальну суму 9 642,42 грн.

Позивач стверджує, що відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, тобто, зобов”язання щодо оплати вартості товару відповідачем на момент звернення з позовом не виконане.

24.12.2008 року відповідачу направлено поштою лист - вимогу про погашення заборгованості, яку відповідач отримав 04.01.2009 року і, відповідно до ст.530 ЦК України, зобов”язаний був виконати до 11.01.2009 року включно.

Крім того, позивачем нараховано пеню за прострочений період з 12.01.2009 року до 11.06.2009 року, що становить 957,37 грн., 3% річних –в розмірі 119,67 грн. та інфляційні витрати в розмірі 713,54 грн.

Станом на момент звернення з позовом, за свідченням позивача, відповідач борг не оплатив.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 433,00 грн.

У порушення  норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки (пеня, штраф).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення  боргу,  відзив або заперечення на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання  не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив  і  не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина” (м.Київ) до Фермерського господарства “Цибуліно” (с.Бабина Самбірського району)  про стягнення заборгованості в сумі  11 433,00 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав квитанції  №6319/097 від 13.07.2009 року на суму 114,23 грн. про сплату державного мита та №6319/097 від 13.07.2009 року на суму 315,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Фермерського господарства “Цибуліно” (81455, Львівська обл., Самбірський р-н, с.Бабина, р/р 260022073 в Райффайзен Банк Аваль м.Бровари, МФО 321615, код ЄДРПОУ 22202218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укравтозапчастина” (02088, м.Київ, вул.1-го Травня,1-А, п/р 26001301002008 у ВАТ ВТБ “ВТБ Банк” м.Києва, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30722204)  –  11 433  (одинадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 00 коп. –боргу, 114 (сто чотирнадцять) грн. 33 коп. –сплаченого держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя