Рішення

від 29.09.2009 по справі 15/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.09.09 р.                                                                                     Справа № 15/206                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АВІТО” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31212769)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Корсар” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31500586)

про стягнення основного боргу в сумі 11675,84 грн., інфляції в сумі 1587,91 грн., 3% річних у розмірі 281,18 грн., пені в сумі 1410,21 грн., 5% штрафу в сумі 583,79 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Прибильський В.Г. за довіреністю № 101 від 07.07.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “АВІТО” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Корсар” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 11675,84 грн., інфляції в сумі 1587,91 грн., 3% річних у розмірі 281,18 грн., пені в сумі 1410,21 грн., 5% штрафу в сумі 583,79 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/206, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 31.07.2009 р., 08.09.2009 р. відповідач в судові засідання 08.09.2009 р., 29.09.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/4571 від 18.09.2009 р. з якої вбачається, що ТОВ „Корсар”, ідентифікаційний код 31500586, зареєстровано за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2007 р. сторони уклали договір купівлі–продажу № 1558, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість та ціна погоджуються в накладних, які мають силу протоколу погодження ціни.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору сторони погодили умовою оплати передоплату. Підставою платежу є накладна на відпуск товару.

Згідно п. 3.6 договору дата платежу може бути змінена за письмовою згодою сторін.

До договору сторони підписали доповнення, яким передбачили матеріально–відповідальних осіб, що мають право на отримання товару від продавця згідно договору.

Завірені копії договору та доповнення до нього додані до позову.

На виконання умов договору № 1558 від 05.02.2007 р. позивач передав у власність відповідачу товар за видатковою накладною № 1054940110 від 02.10.2008 р. на суму 11675,84 грн. Факт отримання товару відповідачем на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видатковій накладній в графі „Отримав”, що засвідчений печаткою, а також податковою накладною № 1054940110 від 02.10.2008 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі–продажу № 1558 від 05.02.2007 р. суд робить виходячи з довідки за підписом позивача та відповідача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин крім договору № 1558 від 05.02.2007 р. у спірний період між сторонами не існувало. Крім того, актом звірки сторони підтвердили факт продажу товару з виконанням умов спірного договору.

Відповідач отриманий товар не оплатив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 1558 від 05.02.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі–продажу.

Спірний договір з врахуванням видаткової накладної як його невід'ємної частини містить усі істотні умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач надав до суду заяву № 138 від 25.09.2009 р. про зменшення позовних вимог, в якій зменшує розмір основного боргу у зв'язку з частковою оплатою товару відповідачем, а також зменшує суми пені, інфляції, штрафу, збільшує суму 3% річних у зв'язку зі збільшенням періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, та просить суд стягнути з відповідача основний борг на суму 9500,00 грн., інфляцію в розмірі 1509,52 грн., 3% річних в сумі 311,40 грн., пеню в розмірі 1397,02 грн., штраф в сумі 475,00 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

До заяви позивач додав нові розрахунки суми основного боргу, пені, інфляції, 3% річних та штрафу.

За новим розрахунком позивача сума основного боргу складає 9500,00 грн. у зв'язку зі здійсненням часткових оплат отриманого товару відповідачем 18.03.2009 р., 26.03.2009 р., 27.03.2009 р., 12.05.2009 р. на загальну суму 2175,84 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких додані до заяви позивача.

Крім того, позивач надав до суду оригінал акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.08.2009 р., в якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий згідно договору № 1558 від 05.02.2007 р., складає 9500,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі передбачили 100% передоплату вартості товару, що поставляється. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Позивач передав товар без отримання попередньої оплати, відповідач прийняв цей товар. Тобто, сторони своїми фактичними діями змінили умови договору з предоплати на оплату з відстрочкою платежу на невизначений строк. В даному випадку для врегулювання спірних правовідносин застосуванню підлягає загальна правова норма, передбачена ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу лист № 35 від 25.02.2009 р. з вимогою сплатити суму основного боргу, завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем вказаного листа з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, переданий за спірною видатковою накладною. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з того, що вимога була отримана 25.02.2009 р., про що свідчить підпис представника відповідача із зазначенням його прізвища та помітки про отримання даного листа, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 26.02.2009 р. по 04.03.2009 р. включно, а вже з 05.03.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений законом строк суму боргу в розмірі 9500,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач, керуючись п. 3.5 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 1397,02 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України – інфляцію в сумі 1509,52 грн., 3% річних в сумі 311,40 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.5 договору у випадку невиконання зобов'язань по оплаті отриманого від продавця товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. При цьому сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань та від проведення остаточної оплати за переданий йому товар.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою нового розрахунку суми пені, інфляції та 3% річних судом встановлено, що позивач припустився суттєвої помилки при визначенні початку періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки виходив з умов договору купівлі–продажу № 1558 від 05.02.2007 р., не врахувавши при цьому той факт, що сторони своїми фактичними діями змінили умови оплати спірного товару, у зв'язку з чим прострочення виконання грошового зобов'язання згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України у відповідача виникло з 05.03.2009 р. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається.

За власними розрахунками суду сума пені нараховується за період з 05.03.2009 р. (початок виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України) по 03.04.2009 р. (кінець періоду нарахування, визначений самим позивачем) та складає: (11675,84 грн. х 24% х 13 днів : 365 днів) + (11000,00 грн. х 24% х 8 днів : 365 днів) + (10500,00 грн. х 24% х 1 день : 365 днів) + (10000,00 грн. х 24% х 8 днів : 365 днів) = 217,16 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1397,02 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 217,16 грн. В частині стягнення пені на суму 1397,02 грн. – 217,16 грн. = 1179,86 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За власними розрахунками суду сума інфляції нараховується за період з березня по червень 2009 р. (інфляція за липень – серпень 2009 р. не нараховується, тому що індекс становить менше 100%) та складає: (11675,84 грн. х 101,4%) + (10000,00 грн. х 100,9%) + (9500,00 грн. х 100,5% х 101,1%) = (11839,30 грн. – 11675,84 грн.) + (10090,00 грн. – 10000,00 грн.) + (9652,52 грн. – 9500,00 грн.) = 163,46 грн. + 90,00 грн. + 152,52 грн. = 405,98 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 1509,52 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 405,98 грн. В частині стягнення інфляції на суму 1509,52 грн. – 405,98 грн. = 1103,54 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За власними розрахунками суду сума 3% річних нараховується за період з 05.03.2009 р. (початок виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України) по 24.09.2009 р. (кінець періоду нарахування, визначений самим позивачем) та складає: (11675,84 грн. х 3% х 13 днів : 365 днів) + (11000,00 грн. х 3% х 8 днів : 365 днів) + (10500,00 грн. х 3% х 1 день : 365 днів) + (10000,00 грн. х 3% х 46 днів : 365 днів) + (9500,00 грн. х 3% х 136 днів : 365 днів) = 164,57 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 311,40 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 164,57 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 311,40 грн. – 164,57 грн. = 146,83 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888 штраф в розмірі 5% від суми боргу, що складає 475,00 грн.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545 „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” встановлено, що акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України застосовуються на території республіки до прийняття відповідних актів законодавства України.

Таким чином, вищевказана Постанова Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не може застосовуватися до вимог про стягнення штрафу згідно договору купівлі–продажу № 1558 від 05.02.2007 р., так як після вступу у законну силу з 01.01.2004 р. Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України правовою підставою у вказаних правовідносинах сторін для нарахування неустойки (штрафу) є саме вказані акти законодавства України.

Застосування штрафу на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не передбачено також умовами спірного договору між сторонами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 5% в сумі 475,00 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог та відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корсар” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14; код ЄДРПОУ 31500586; рахунок 26001051703322 в ЗАТ КБ „Приватбанк” у м. Донецьку, МФО 335496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АВІТО” (юридична адреса: 83057, м. Донецьк, пр. Веселий, 46; код ЄДРПОУ 31212769; рахунок 26001001303581 в ЗАТ „ОТП Банк” в м. Києві, МФО 300528) суму 10287,71 грн. (а саме: основний борг в сумі 9500,00 грн., пеню в сумі 217,16 грн., 3% річних в розмірі 164,57 грн., інфляцію в сумі 405,98 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 92,02 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1179,86 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляції в розмірі 1103,54 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 146,83 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 5% в сумі 475,00 грн.

В судовому засіданні 29.09.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Нєразік М.М.

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області