Постанова

від 12.03.2007 по справі 34/363а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема,

157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем

України

12.03.2007 р.                                                                                

справа №34/363а

Донецькій апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

при секретареві судового

засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_2  -  за

дов. НОМЕР_1,

від відповідача:

Таран А.О. - за дов. № 347 від

30.11.2006р., 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Державна податкова інспекція

м.Краматорськ

на постанову господарського суду

 Донецької області

від

25.12.2006 року

по справі

№34/363а

за позовом

Приватний підприємець ОСОБА_1

м.Краматорськ

до

Державна податкова інспекція

м.Краматорськ

про

визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В

И В:

1.Стислий

виклад суті постанови місцевого господарського суду

          30.10.2006р. Суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особа ОСОБА_1  м.

Краматорськ  звернувся з позовом до

Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання незаконними та

необґрунтованими дії відповідача (видання наказів від 31.07.2006року НОМЕР_2,

від 16.08.2006року НОМЕР_3) та складання акту від НОМЕР_4, скасування наказів

від 31.07.2006року НОМЕР_2, від 16.08.2006року НОМЕР_3  та скасування акту від НОМЕР_4.

Ухвалою від 31.10.2006р. було

відкрито провадження у адміністративній справі.

          Позивач заявою від 16 листопада

2006року (вхід.НОМЕР_5) уточнив позовні вимоги та просив  визнати незаконними та необґрунтованими дії

відповідача -видання наказів від 31.07.2006року НОМЕР_2, від 16.08.2006року

НОМЕР_3, складання акту від НОМЕР_4, податкового повідомлення-рішення від

НОМЕР_6 з розрахунком штрафних санкцій, акту опису активів суб'єкта

господарювання ОСОБА_1 від 02.11.2006року НОМЕР_7.

          Позивач заявою від  29.11.2006 року (вхід.НОМЕР_8) остаточно

визначився із позовними вимогами та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення

від НОМЕР_6.

Постановою від 25.12.2006р.  (повний текст складений 29.12.2006р.) у

справі   № 34/363а  господарський суд Донецької області (суддя  Кододова 

О.В.) позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи  ОСОБА_1 задовольнив.

Визнано недійсним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від

НОМЕР_6 про визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість

у розмірі 65695,50грн., з них 43797,00грн основного платежу, 21898,50грн.

штрафних (фінансові) санкції.

Присуджено Суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичної особи  ОСОБА_1 м.

Краматорськ з Державного бюджету України судовий збір у сумі   3,40 грн.

Строк розгляду справи склав 1

місяць 25 день.

2.Підстави з яких порушено питання

про перегляд постанови

Відповідач з постановою суду не

погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду

від 25.12.2006р. та прийняти нову постановою, якою в задоволенні позовних вимог

позивачу відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що

постанова суду першої інстанції прийнята з 

порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного

вирішення спору.

Зазначає, що у ході планової

документальної перевірки  позивача було

встановлено, що у порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від  03.04.1997року №168/97-ВР “Про податок на

додану вартість” (із змінами та доповненнями) позивачем до складу податкового

кредиту у податковій декларації за квітень, червень, липень, серпень, вересень,

жовтень, грудень 2004року включені витрати по сплаті податку в ціні придбання

товару у приватного підприємства “Крамснабсервіс”.

          Посилається на те, що рішенням  Краматорського міського суду  від 27.02.2006року визнані недійсними моменту

їх реєстрації, Статут (з 05.02.2003р.) та свідоцтво платника податку на додану

вартість (з 12.05.2003р.) ПП “Крамснабсервіс”, тобто, на думку відповідача, ПП

"Крамснабсервіс" не був платником 

податку на додану вартість у період 

який перевірявся, тобто з 01.01.2004року по 30.09.2005року, тому не мав

права складати податкові накладні.

Вважає, що документи, які

підтверджують факт отримання Приватним підприємцем ОСОБА_1 товарів від ПП

"Крамснабсервіс" не надають позивачу право на податковий кредит з

податку на додану вартість.

3.Доводи

викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач вважає, що постанова суду

прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого

законодавства та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без

задоволення. 

Вважає доводи, викладені

відповідачем у апеляційній скарзі необґрунтованими та, такими, що не

відповідають матеріалам справи. 

Зазначає, що відповідач не заперечує проти тієї обставини і підтвердив

це документально, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем

та ПП "Крамснабсервіс", останній був в Єдиному державному реєстрі, а

також мав свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість.

Вважає, що податкові органи не

можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на

покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не

встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.   

Вважає, що суд першої інстанції

правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням

норм матеріального і процесуального права.

4. Як встановлено судом першої

інстанції, та не оскаржується сторонами по справі:

          Фахівцями Державної податкової

інспекції у м. Краматорську здійснена комплексна планова виїзна документальна

перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та

зборів (обов'язкових платежів) Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ за

період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складений акт

перевірки від 31.01.2006 року НОМЕР_9 (том1,л.с.50-58).

          Актом перевірки встановлені порушення

позивачем п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7  Закону

України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість"

(зі змінами та доповненнями)  у

результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за жовтень

2004року на суму 2880,00грн.

          На підставі висновків акту перевірки

відповідачем прийняте  податкове

повідомлення-рішення від НОМЕР_10, яким визначено суму податкових зобов'язань з

податку на додану вартість у розмірі 4320,00грн., з них 2880,00грн основного

платежу, 1440,00грн. штрафних (фінансові) санкції (том1,л.с.100).

          Відповідачем проведено виїзну

позапланову  перевірку позивача з питань

дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004р. по

30.09.2005р., за результатами якої складений акт  НОМЕР_4 (т.1.,л.с.68-70).

          Цим актом перевірки встановлені

порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7  Закону

України "Про податок на додану вартість"  від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та

доповненнями,  у результаті чого

позивачем занижено податок на додану вартість за 2004рік  у загальному розмірі 43797,00грн.  На підставі висновків цього акту перевірки

відповідачем  прийняте податкове

повідомлення -рішення від НОМЕР_6 яким визначено суму податкових зобов'язань з

податку на додану вартість у розмірі 65695,50грн., з них 43797,00грн основного

платежу, 21898,50грн. штрафних (фінансові) санкції (т.1.л.с.78).

          Позивач просив визнати недійсним

податкове повідомлення-рішення від НОМЕР_6.

          Судом першої інстанції встановлено,

що Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа  ОСОБА_1 

(покупець) одержав від Приватного підприємства “Крамснабсервіс”

(продавець)  дизельне паливо та бензин

А-92 на загальну суму 262781,29 грн. в т.ч. ПДВ 43796,88грн. та отримав

податкові накладні : ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1,л.с.105-117).

Згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27

лютого 2006року по справі №2-3348/2006 визнано недійсним Статут приватного

підприємства “Крамснабсервіс” м. Краматорська з моменту державної реєстрації,

тобто з 05.02.2003року, свідоцтво №06292515 платника податку на додану вартість

, з моменту державної реєстрації, тобто з 12.05.2003року (т.1,л.с.71).

У Акті №17/29-013 від 06.04.2006

року про анулювання реєстрації платника ПДВ зазначено, що ПП „Крамснабсервіс”

не подає податкової декларації з податку на додану вартість з 01.03.2005року, а

також зазначено, що ПП "Крамснабсервіс" виключений із Реєстру 06

квітня 2006року.

Актом попередньої комплексної планової

виїзної документальної перевірки від 31.01.2006року №7/3/17-111-3-2232400213

(т.1л.с.7-15) не було встановлено будь - яких порушень по взаємовідносинам

позивача з ПП „Крамснабсервіс”.

Між сторонами немає розбіжностей

щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

5.Мотиви, за якими апеляційна

інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 Кодексу

адміністративного судочинства України 

завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та

інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження

рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

          Законом України "Про податок на

додану вартість” введено не прямий податок на додану вартість, запровадження

якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів

господарювання.

          Згідно з Законом України „Про податок

на додану вартість”  яким визначено

ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо

визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у

покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку,

видачу податкових накладних покладено на платника податку -продавця товару.

          Обов'язок сплатити нарахований

продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином

оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений

на платника податку -покупця.

          Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України „Про податок на додану вартість” не  дозволяється 

включення  до  податкового 

кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -

актом прийняття  робіт  (послуг) 

чи банківським документом,  який

засвідчує перерахування  коштів  в 

оплату  вартості  таких 

робіт (послуг).

           У 

разі  коли  на 

момент  перевірки платника податку

органом державної податкової  служби суми

податку, попередньо включені до складу  

податкового кредиту, залишаються 

не підтвердженими зазначеними 

цим  підпунктом документами,  платник 

податку  несе

відповідальність   у   вигляді 

фінансових  санкцій,  установлених законодавством,   нарахованих 

на  суму  податкового 

кредиту,  не підтверджену

зазначеними цим підпунктом документами.

          Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7

Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права

платника  податку  на 

податковий кредит вважається  дата

здійснення першої з подій: або дата 

списання  коштів  з 

банківського  рахунку платника

податку  в  оплату  

товарів   (робіт,   послуг),  

дата   виписки відповідного  рахунку 

(товарного  чека)  - 

в  разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата  отримання 

податкової накладної,  що

засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Закон

України „Про податок на додану вартість” не надає право платникам податку

формувати податковий кредит за іншими подіями.

          Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7

Закону України „Про податок на додану вартість” право  на нарахування податку та складання

податкових накладних  надається  виключно 

особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому

статтею 9 цього Закону.

На момент здійснення господарських

операцій між позивачем та ПП „Крамснабсервіс” ,останній був в Єдиному  державному реєстрі, а також мав свідоцтво про

реєстрацію його платником податку на додану вартість. Матеріалами справи

доведено та підтверджується відповідачем у акті перевірки (том1,л.с.70), що

позивачем до податкового кредиту з ПДВ включені суми сплачених у зв'язку із

придбанням товарів у ПП „Крамснабсервіс” та відображені  у книзі обліку придбання товарів (робіт,

послуг) за відповідний період.

Відповідачем до матеріалів справи

надані Довідка від 08.12.2006року №201/10/29-014-13 про взяття Приватного

підприємства „Крамснабсервіс” на податковий облік з 19.03.2003року та копії

декларацій ПП „Крамснабсервіс” з податку на додану вартість за період з квітня

2004року по грудень 2004року з яких вбачається, що останній декларував свої

податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період з урахуванням

розрахунку коригування за квітень 2004року, який поданий у червні 2004року.

Суд першої інстанції дійшов

обґрунтованого висновку, що ці документи спростовують висновки акту перевірки

від НОМЕР_4 (т.1л.с70) про те, що ПП „Крамснабсервіс” - продавець у квітні,

червні, липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2004року не був платником

податку на додану вартість, та як наслідок не мав права складати податкові

накладні та про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про

податок на додану вартість”

Згідно приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що суд

першої інстанції повно і всебічно дослідив усі надані  докази, правильно застосував норми

матеріального права та визнав недійсним податкове повідомлення-рішення

Державної податкової інспекції у м. Краматорську від НОМЕР_6 про визначення

суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 65695,50грн.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних

положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,

                                У   Х  

В  А    Л  

И   Л   А :

Постанову господарського суду

Донецької області по справі                         № 34/363а від

25.12.2006 року  (виготовлену у повному

обсязі 29.12.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у м. Краматорську без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного

господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути

оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після

складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до

Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному

обсязі   16.03.2007р.

Головуючий:          

Судді:          

          Надруковано:  4 примір.

          1 -позивачу

          1 -відповідачу

          1 -до справи

          1 -ДАГС