Ухвала

від 27.10.2010 по справі 2/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

27.10.10 р. Справа № 2/331

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь

до відповідача 1. Приватного підприємства „Турмалін-маркетВ» , м.Донецьк

до відповідача 2. Комунального підприємства Севастопольської міської ради

„СевелектроавтотрансВ» ім.О.С. Круподьорова, м.Севастополь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору:

Відкритого акціонерного товариства „СевастопольенергоВ» , м.Севастополь

про зміну способу виконання судового рішення

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-по дов.

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: ОСОБА_2-нач. юр. служби

від третьої особи: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 27.10. по 28.10.2010р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, м.Севастополь на користь позивача заборгованість в розмірі 10960072,59 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331 залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. по справі №2/331 залишено без змін.

11.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь звернулось до господарського суду Донецької області з заявою від 07.10.2010р. №07/10-331 про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331.

В обгрунтування свого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь посилається на неможливість виконання судового рішення по справі №2/331 встановленим способом.

Приватне підприємство „Турмалін-маркетВ» , м.Донецьк пояснень по суті заяви позивача не надало, в судові засідання не з’явилось.

Комунальне підприємство Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, м.Севастополь надало письмові пояснення, що надійшли на адресу суду 21.10.2010р., в яких проти задоволення заяви позивача про зміну способу виконання судового рішення по справі №2/331 заперечувало. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 посилається на безпідставність вимог заявника щодо звернення стягнення на конкретно визначене майно у спосіб їх прямої передачі у власність позивача. Одночасно, відповідач 2 також стверджує про можливість порушення інтересів держави в сфері пенсійного законодавства у випадку задоволення заявленого позивачем клопотання.

В судовому засіданні 28.10.2010р. відповідач 2 посилався на невідповідність переліку майна, зазначеного у інвентаризаційній справі, майну, на яке позивач вимагає звернути стягнення.

Розглянувши заяву від 07.10.2010р. №07/10-331 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь, заслухавши пояснення позивача та відповідача 2, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як встановлено, 15.02.2009р. у відповідності із ст.116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Донецької області на виконання судового рішення по справі №2/331 було видано відповідний наказ.

За змістом наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі №2/331, він містить номер рахунку Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, м.Севастополь (рахунок №260033011016 в Укрсоцбанку, м.Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 03328899), з якого належить стягнути грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь.

Виходячи зі змісту листа від 31.08.2010р. №Я-11781-25-404/7 відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби, 04.06.2010р. на зазначений вище рахунок боржника було виставлено платіжну вимогу про безспірне списання коштів, а 14.06.2010р. на депозитний рахунок Міністерства юстиції України зараховано кошти в розмірі 566,58 грн.

Доказів наявності на визначеному у виконавчому документі по справі №2/331 банківському рахунку Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, м.Севастополь грошових коштів до матеріалів справи не надано.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331 про стягнення з Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектротрансВ» ім.О.С.Круподьорова, м.Севастополь грошових коштів станом на день розгляду заяви не виконане.

При цьому, боржником також не визначено інші можливі способи виконання судового рішення по справі №2/331, а лише надано декілька копій виписок з особових рахунків про наявність на них коштів. Проте, доказів сплати жодних коштів в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за судовим рішенням по справі №2/331, яке набрало законної сили ще 08.02.2010р., відповідачем 2 до матеріалів справи не надано.

За приписом ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно із ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі „Шмалько проти УкраїниВ» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі „Чіжов проти УкраїниВ» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №2/331, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання та має бути виконане.

За приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

Як встановлено судом, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ №005802 для будівництва та обслуговування об’єктів бази відпочинку „БатиліманВ» Державному комунальному підприємству „СевтролейбусВ» у постійне користування було надано земельну ділянку площею 10,8327 га.

За змістом листа від 27.08.2010р. №8860 КП „Бюро технічної інвентаризації державної реєстрації об’єктів нерухомого майнаВ» у 1999р. за заявою балансоутримувача - Державного комунального підприємства „СевтролейбусВ» було проведено основну інвентаризацію об’єкта нерухомого майна: бази відпочинку „БатиліманВ» .

Відповідно до п.1.1 статуту Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова останнє створене внаслідок перейменування Державного комунального підприємства „СевтролейбусВ» ім.О.С.Круподьорова.

Підприємство згідно п.3.3 статуту має самостійний баланс, поточний і інший рахунки, печатку, штампи і бланки зі своєю назвою. За приписом п.3.5 статуту відповідач 2 несе відповідальність за своїми обов’язками усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства. Держава, власник, орган управління не відповідає по обов’язкам підприємства.

В п.5.1 статуту передбачено, що усе майно відповідача 2, що складається з основних фондів і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відбивається в самостійному балансі підприємства, знаходиться в комунальній власності і закріплено за підприємством на праві господарського відання. Підприємство вправі володіти і користатися закріпленим за ним майном за своїм розсудом.

Згідно з наданою до матеріалів справи розрахунковою відомістю по амортизації основних засобів за січень 2010р. боржнику належить нерухоме майно у вигляді групи будівель та споруд бази відпочинку „БатиліманВ» , що розташовані на земельній ділянці площею 10,8327 га та знаходяться в Балаклавському районі м.Севастополя в урочищі Батиліман.

За змістом інвентаризаційної справи визначено перелік об’єктів, які входять до складу бази відпочинку „БатиліманВ» , що розташована на земельній ділянці площею 10,8327 га на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КМ №005802, знаходиться в Балаклавському районі м.Севастополя в урочищі Батиліман. Одночасно, решта об’єктів зазначена позивачем у своїй заяві, визначена у розрахунковій відомості по амортизації основних засобів за січень 2010р.

Згідно наданого до матеріалів справи звіту №797/10 про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ „ДКС-експертизаВ» , ринкова вартість групи будівель та споруд бази відпочинку „БатиліманВ» станом на 31.08.2010р. складає 7939332,21 грн.

Вказана незалежна оцінка проведена ТОВ „ДКС-експертизаВ» , яке є суб’єктом оціночної діяльності згідно з сертифікатом суб’єкта оціночної діяльності №6345/07, виданим Фондом державного майна України 06.12.2007р.

При цьому, посилання відповідача 2 на неправомірність проведеної оцінки внаслідок безпідставного неврахування вартості земельної ділянки, на якій розташоване вказане вище майно, суд до уваги не приймає.

Зокрема, як вказувалось вище, земельна ділянка площею 10,8327 га була надана Державному комунальному підприємству „СевтролейбусВ» для будівництва та обслуговування об’єктів бази відпочинку „БатиліманВ» у постійне користування.

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, набуваючи право власності на майно, яке розташоване на вказаній вище земельній ділянці, особа не набуває відповідного права власності на цю земельну ділянку, а має вчинити ряд певних встановлених законом дій для отримання її у користування. Як наслідок, віднесення до вартості майна вартості земельної ділянки, на якій це майно розташоване, є безпідставним.

За змістом ст.121 Господарського процесуального кодексу України якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно.

Відповідно до ст.64 Закону України „Про виконавче провадженняВ» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Як вбачається зі змісту Закону України „Про виконавче провадженняВ» , наказу Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дійВ» та наказу Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 „Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майнаВ» , звернення стягнення на нерухоме майно юридичної особи передбачає здійснення наступних дій:

1) винесення державним виконавцем постанови про звернення стягнення на нерухоме майно боржника та її надсилання сторонам;

2) накладення на нерухоме майно арешту у один зі способів, передбачених ст.55 Закону України „Про виконавче провадженняВ» ;

3) надсилання державним виконавцем повідомлення нотаріальному органу за

місцезнаходженням нерухомого майна;

4) публікація у пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи;

5) залучення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта

господарювання для здійснення незалежної оцінки нерухомого майна;

6) проведення залученим суб'єктом оціночної діяльності незалежної оцінки майна

боржника, результати якої можуть бути оскаржені в суді;

7) подання державним виконавцем спеціалізованій організації, з якою укладено

відповідний договір, заявки про необхідність проведення прилюдних торгів із зазначенням початкової вартості майна боржника;

8) проведення спеціалізованою організацією інвентаризації, збирання, аналіз інформації та розробка пропозицій щодо стану поточного та перспективного використання арештованого майна з метою надання потенційним покупцям більш повної інформації щодо майна, яке реалізується, а також здійснення документального та технічного забезпечення підготовки майна до продажу;

9) здійснення спеціалізованою організацією інших підготовчих дій по проведенню прилюдних торгів;

10) публікація спеціалізованою організацією на відповідному веб-сайті інформації про нерухоме майно, що реалізується;

11) прийняття та реєстрація спеціалізованою організацією всіх заяв на участь у прилюдних торгах;

12) безпосереднє проведення спеціалізованою організацією прилюдних торгів;

13) проведення переоцінки майна у випадку, якщо майно не буде продане на первісних прилюдних торгах;

14) здійснення всіх перерахованих вище підготовчих дій та безпосереднє проведення повторних прилюдних торгів, якщо майно не буде реалізоване на перших торгах;

15) проведення розрахунків на придбане майно;

16) оформлення результатів торгів;

17) перерахування отриманих від реалізації грошових коштів стягувачу в рахунок виконання судового рішення.

Тобто, здійснення всіх перелічених вище процедур займає значний проміжок часу, що призводить до порушення прав стягувача на виконання рішення протягом розумного строку, понесення останнім збитків внаслідок існування інфляційних процесів у державі.

При цьому, виходячи зі змісту клопотання позивача, його пояснень, у останнього є зацікавленість в придбанні належного відповідачу 2 майна в рахунок виконання рішення суду.

Як наслідок, за висновками суду, звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації в межах процедур, передбачених Законом України „Про виконавче провадженняВ» , не забезпечить належної ефективності та оперативності виконання судового рішення по справі №2/331, дотримання встановленого ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. права на ефективний судовий захист та порушуватиме відповідні права та законні інтереси стягувача, пов'язанні з правомірними сподіваннями на оперативне та ефективне виконання судового рішення без жодних невиправданих затримок упродовж розумного строку.

Одночасно, незважаючи на недостатність переліченого вище нерухомого майна боржника для забезпечення повного виконання судового рішення по справі №2/331, адже ринкова вартість майна складає лише 7939332,21 грн., тоді як судовим рішенням стягнуто 10985808,59 грн., позивач не заперечує прийняти групу будівель та споруд бази відпочинку „БатиліманВ» у власність в рахунок повного виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331.

Посилання відповідача 2 на можливість порушення інтересів держави в сфері пенсійного законодавства у випадку задоволення заявленого позивачем клопотання, внаслідок наявності виконавчих проваджень про стягнення з відповідача 2 сум заборгованостей управліннями Пенсійного Фонду України, суд до уваги не приймає, враховуючи, що останні не позбавлені права також змінити спосіб та порядок виконання судових рішень та звернути стягнення на інше майно, належне боржникові.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом факту неможливості виконання судового рішення по справі №2/331 іншим способом ніж звернення стягнення на майно боржника шляхом його передачі у власність стягувачу, приймаючи до уваги відсутність доказів порушення прав інших кредиторів обраним способом виконання рішення суду та гарантування ефективного виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо можливості зміни способу виконання рішення суду по справі №2/331 шляхом передачі належного відповідачу 2 майна у власність позивачу, внаслідок чого заява від 07.10.2010р. №07/10-331 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь підлягає задоволенню.

Клопотання Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, що надійшло до суду 21.10.2010р., про залучення до розгляду справи №2/331 за заявою позивача про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. в якості заінтересованої особи Севастопольську міську раду судом залишено без задоволення.

Зокрема, згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, можливість залучення до участі у справі осіб, права та інтереси яких зачіпаються судовим рішенням, передбачена виключно в якості третіх осіб до прийняття рішення господарським судом, проте, не під час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Одночасно, інших випадків залучення таких осіб до участі у справі після ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Клопотання Комунального підприємства Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова, що надійшло до суду 27.10.2010р., про зупинення провадження у справі №2/331 за заявою позивача про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. до вирішення справи №5020-4/210 судом також залишено без задоволення.

Так, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України питання щодо зміни способу виконання судового рішення має бути вирішено судом у десятиденний строк. При цьому, можливості зупинення розгляду такого клопотання ст.121 Господарського процесуального кодексу України не передбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву від 07.10.2010р. №07/10-331 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ск-ЯузаВ» , м.Севастополь про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331 задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. по справі №2/331 шляхом звернення стягнення на групу будівель та споруд бази

відпочинку „БатиліманВ» , що розташовані на земельній ділянці площею 10,8327 га на підставі

Державного акта на право постійного користування землею серії І-КМ №005802, знаходяться в Балаклавському районі м.Севастополя в урочищі Батиліман, належать Комунальному підприємству Севастопольської міської ради „СевелектроавтотрансВ» ім.О.С.Круподьорова та обліковується на його самостійному балансі, а саме:

1) будівля адміністративного корпусу літ. «А» 1979 року побудови загальною площею 116,5 кв.м., інв.№58;

2) будівля столової літ. «Б» 1979 року побудови загальною площею 551,8 кв.м., інв.№61;

3) медпункт літ. «В» 1998 року побудови загальною площею 42,5 кв.м., інв.№14;

4) будівля клубу літ. «Г» 1979 року побудови загальною площею 173,2 кв.м., інв.№59;

5) будинок адміністративний літ. «Д» 1979 року побудови загальною площею 116,5 кв.м., інв.№44;

6) будівля бару літ. «Е» 1972 року побудови загальною площею 74,9 кв.м., інв.№43;

7) спальний корпус літ. «Ж» 1984 року побудови загальною площею 141,3 кв.м., інв.№74;

8) спальний корпус літ. «З» 1975 року побудови загальною площею 248,4 кв.м., інв.№50;

9) будівля 30-місного спального корпусу літ. «И» 1984 року побудови загальною площею 146,9 кв.м., інв.№64;

10) спальний корпус літ. «К» 1984 оку побудови загальною площею 140,0 кв.м., інв.№13-126;

11) будиночок азбошиферний літ. «Л» 1972 року побудови загальною площею 37,5 кв.м., інв.№41н;

12) будиночок азбошиферний літ. «Л1» 1972 року побудови загальною площею 29,9 кв.м., інв.№41м;

13) будиночок азбошиферний літ. «Л2» 1972 року побудови загальною площею 29,5 кв.м., інв.№41л;

14) будиночок азбошиферний літ. «Л3» 1972 року побудови загальною площею 30,9 кв.м.,інв.№41з;

15) будиночок азбошиферний літ. «Л4» 1972 року побудови загальною площею 41,9 кв.м.,інв.№41г;

16) будиночок азбошиферний літ. «Л5» 1972 року побудови загальною площею 33,4 кв.м.,інв.№41д;

17) будиночок азбошиферний літ. «Л6» 1972 року побудови загальною площею 27,1 кв.м.,інв.№41б;

18) будиночок азбошиферний літ. «Л7» 1972 року побудови загальною площею 44,2 кв.м.,інв.№41а;

19) будиночок азбошиферний літ. «Л8» 1972 року побудови загальною площею 37,0 кв.м.,інв.№41ж;

20) будиночок азбошиферний літ. «Л9» 1972 року побудови загальною площею 31,5 кв.м.,інв.№41в;

21) будиночок азбошиферний літ. «Л10» 1972 року побудови загальною площею 34,7 кв.м.,інв.№41и;

22) будиночок азбошиферний літ. «Л11» 1972 року побудови загальною площею 38,4 кв.м.,інв.№41о;

23) будиночок азбошиферний літ. «Л12» 1972 року побудови загальною площею 34,7 кв.м.,інв.№41к;

24) дизельна літ. «М» 1998 року побудови загальною площею 103,5 кв.м., інв.№25;

25) спальний будиночок літ. «Н» 1998 року побудови загальною площею 53,4 кв.м., інв.№48;

26) спальний будиночок літ. «О» 1998 року побудови загальною площею 46,3 кв.м., інв.№47а;

27) спальний будиночок літ. «П» 2000 року побудови загальною площею 68,7 кв.м., інв.№104;

28) будівля насосної каналізаційної літ. «Р» 1972 року побудови загальною площею 43,4кв.м., інв.№47;

29) будівля кінобудки літ. «С» 1979 року побудови загальною площею 41,9 кв.м., інв.№60;

30) дерев'яний будиночок літ. «Т» 1987 року побудови загальною площею 18,4 кв.м., інв.№84;

31) дерев'яний будиночок літ. «Т1» 1988 року побудови загальною площею 18,4 кв.м., інв.№86;

32) дерев'яний будиночок літ. «Т2» 1988 року побудови загальною площею 16,5 кв.м., інв.№87;

33) будиночок спальний літ. «Т3» 1987 року побудови загальною площею 17,1 кв.м., інв.№88;

34) дерев'яний будиночок літ. «Т4» 1987 року побудови загальною площею 15,1 кв.м., інв.№83;

35) дерев'яний будиночок літ. «У» 1998 року побудови загальною площею 77,4 кв.м., інв.№30а;

36) дерев'яний будиночок літ. «У1» 1998 року побудови загальною площею 72,7 кв.м., інв.№31а;

37) дерев'яний будиночок літ. «У2» 1998 року побудови загальною площею 102,5 кв.м., інв.№32а;

38) будиночок двоповерховий енергетичний літ. «Ф» 1998 року побудови загальною площею 70,2 кв.м., інв.№32;

39) двоповерховий спальний будиночок літ. «X» 1998 року побудови загальною площею 42,5 кв.м., інв.№49;

40) спальний будиночок літ. «Х1» 1998 року побудови загальною площею 34,8 кв.м., інв.№46;

41) повітродувка літ. «Ц» 1998 року побудови загальною площею 17,7 кв.м.;

42) кіоск металевий літ. «З» площею 6,3 кв.м., інв.№13-177 (19-42);

43) убиральня літ. «Ч1» загальною площею 25,2 кв.м.;

44) убиральня літ. «Ч2» загальною площею 13,4 кв.м.;

45) убиральня літ. «Ч3» загальною площею 6,8 кв.м.;

46) убиральня літ. «Ч4» загальною площею 4,6 кв.м.;

47) душ літ. «Ш» площею 8,2 кв.м.;

48) душ літ. «Ш1» площею 6,0 кв.м.;

49) душ літ. «Ш2» площею 3,8 кв.м.;

50) умивальник літ. «Щ» площею 9,3 кв.м., інв.№101;

51) умивальник літ. «Щ1» площею 4,9 кв.м.;

52) огорожа металева №16, 22 площею 752,4 кв.м.;

53) огорожа штучно кам'яна №17 площею 97,8 кв.м.;

54) огорожа бутобетонна №18, 19, 20 площею 52,8 кв.м.;

55) огорожа металево бутова №32 площею 83,6 кв.м.;

56) хвіртки металеві №22-27,29-31, 9 штук;

57) ворота металеві №28 площею 10,8 кв.м.;

58) підпірна стіна №1, 2, 5, 6, 7, 10, 12, 33-47 площею 762,65 пог.м., об'ємом 191,0 куб.м.;

59) сходи бетонні №3, 8, 11, 13, 14, 15, 48-65 площею 261,6 кв.м.;

60) сходи металеві №4 площею 21,65 кв.м., інв.№100,103;

61) сходи дерев'яні №66 площею 15,0 кв.м.;

62) резервуари металеві №9,67,68, 3 штуки, інв.№62,62а,62б.

у спосіб їх прямої передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «СК-Яуза», м.Севастополь.

Суддя Г.В. Левшина