Рішення

від 12.08.2015 по справі 911/5090/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа № 911/5090/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнта», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон», Київська область, м. Ірпінь

про стягнення 34992,19 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 24 грудня 2014 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18 листопада 2014 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнта» до Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» про стягнення 34992,19 грн. відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнта» залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області 19 січня 2015 року у справі №911/5090/14 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнта» задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 19 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2015 року у справі №911/5090/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 травня 2015 року справу №911/5090/14 передано до розгляду судді Зайцю Д.Г.

Ухвалою суду від 20 травня 2015 року справу №911/5090/14 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16 червня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №ФР016371 від 19 березня 2012 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 28978,55 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 3353,57 грн., інфляційні втрати в розмірі 2231,35 грн. та 3% річних в розмірі 428,72 грн.

Відповідно до ухвали суду від 16 червня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 28 липня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 28 липня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 12 серпня 2015 року.

8 серпня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 28978,55 грн. основного боргу, 428,72 грн. 3% річних, 2231,35 грн. інфляційних втрат та 3256,06 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

12 серпня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєнта» (за договором - постачальник) та Дочірнім підприємством «Фуршет Регіон» (за договором - покупець) укладено договір №ФР016371, за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням відповідача, поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Відповідно до п. 2.2 договору, позивач зобов'язаний поставити товар по накладних, в яких повинен вказати штрих-коди товару, які відповідають стандарту Європейського товарного коду (ЕАN), або 6-значні коди, присвоєні торговельною мережею «Фуршет».

Згідно з п. 3.1 договору, товар поставляється позивачем у відповідності з замовленням відповідача по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що пунктом поставки товару за цим договором є склад відповідача, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом позивача. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе позивач. Датою поставки є дата отримання відповідачем товару на складі відповідача.

Відповідно до п. 3.6 договору, позивач при поставці відповідної партії товару передає відповідачу наступну супровідну документацію:

- накладні, в яких повинно бути чітко зазначено кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ;

- товарно-транспортні накладні;

- податкові накладні;

- належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов'язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі;

- коригувальні податкові накладні у випадках повернення товару;

- погоджений з відповідачем примірник замовлення.

Згідно з п. 3.7.1 договору у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продаж у роздрібній мережі відповідача для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився неякісним при тестуванні, відповідач направляє на адресу уповноваженого представника позивача повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок, з яких позивач зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від відповідача вивезти такий товар.

Пунктом 3.7.2 договору передбачено, що відповідач оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів.

Відповідно до п. 3.7.4 договору відповідач не оплачує позивачу вартість поверненого товару, витрати з перевезення або інші витрати (в т.ч. збитки) позивача.

Згідно з п. 3.7.6 договору, заборгованість позивача за повернуті товари та відшкодування за послуги утилізації підлягають зарахуванню із загальної суми заборгованості відповідача за поставлені товари.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Відповідно до п. 7.8 договору, загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Згідно з п. 7.9 договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача після його реалізації кожні 35 дні(ів). При цьому сторони домовились про те, що відповідач здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину.

Пунктом 7.10 договору передбачено, що відповідач має право затримати розрахунки з позивачем: при несвоєчасній оплаті позивачем товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між позивачем та відповідачем; у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 3.6 цього договору - до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації; у випадку невиконання/неналежного виконання п. 7.12, п. 7.13 (із підпунктами) або п. 7.14 (із підпунктами) цього договору.

Відповідно до п. 7.12 договору, не пізніше кожного 8 числа місяця уповноважений представник позивача зобов'язаний отримати документи в офісі відповідача (за адресою м. Київ, вул. Сосюри 6).

Згідно з п. 7.13 договору, не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов'язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки взаєморозрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу.

У відповідності до п. 7.14 договору кожний місяць, з моменту укладення цього договору, сторони зобов'язані підписувати всі первинні та інші документи. Первинні та інші документи по цьому договору підписуються не пізніше кожного 10 числа наступного місяця.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року.

Згідно з п. 14.1 договору, відповідач має право зменшити суму, що належить до сплати позивачу за товар, на суму штрафних санкцій, які зобов'язаний сплатити позивач, вартості товарів, повернутих позивачу, послуг, а також іншої заборгованості, що має бути сплачена позивачем згідно з цим договором або по іншим договорам, укладеним між позивачем та відповідачем, шляхом проведення заліку зустрічних вимог, коли це не заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться відповідачем без підписання сторонами додаткових документів (актів заліку зустрічних вимог, протоколів заліку зустрічних вимог, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою відповідача.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору №ФР016371 від 19 березня 2013 року останнім була здійснена поставка товару відповідачу на загальну суму 94885,37 грн. Належне виконання позивачем своїх обов'язків за зазначеним договором підтверджується, як зазначає позивач, видатковими накладними, податковими накладними та актами звірки розрахунків.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних, а саме: №Ап-0000104 від 26 квітня 2013 року на суму 8053,79 грн., №Ма-0000008 від 13 травня 2013 року на суму 4526,64 грн., №Ма-0000006 від 15 травня 2013 року на суму 2404,94 грн., №Ин-0000048 від 20 червня 2013 року на суму 2808,02 грн., №Ил-0000020 від 5 липня 2013 року на суму 3931,68 грн., №Ил-0000047 від 16 липня 2013 року на суму 4117,28 грн., №Ав-0000033 від 19 серпня 2013 року на суму 2295,35 грн., №Ав-0000040 від 19 серпня 2013 року на суму 3996,52 грн., №Ав-0000062 від 22 серпня 2013 року на суму 11298, 08 грн., №Сн-0000008 від 6 серпня 2013 року на суму 3108,01 грн., №Ок-0000115 від 21 жовтня 2013 року на суму 4639,80 грн., №Но-0000035 від 12 листопада 2013 року на суму 5519,00 грн. та №Но-0000038 від 12 листопада 2013 року на суму 1669,58 грн., вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58368,69 грн. за період з 26 квітня 2013 року по 12 листопада 2013 року.

Також, як зазначає позивач, в період з 26 квітня 2013 року по 12 листопада 2013 року, позивач на підставі видаткових накладних від 26 квітня 2013 року на суму 5229,25 грн., від 20 травня 2013 року на суму 3296,32 грн., від 7 червня 2013 року на суму 8602,87 грн., від 17 червня 2013 року на суму 4029,66 грн., від 15 липня 2013 року на суму 3208,30 грн., від 29 липня 2013 року на суму 1639,13 грн., від 19 серпня 2013 року на суму 2020,86 грн., від 9 вересня 2013 року на суму 2567,63 грн. та від 14 жовтня 2013 року на суму 5922,66 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 36516,68 грн.

Проте, зазначених видаткових накладних на загальну суму 36516,68 грн. позивачем до матеріалів справи подано не було.

Відсутність у позивача зазначених накладних обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача оформлені належним чином товаросупровідні документи у двох примірниках, не в повному обсязі повернув підписані зі своє сторони примірники для позивача.

В матеріалах справи наявний лист за №26-08/2014 від 26 серпня 2014 року, з якого вбачається, що позивач вимагав від відповідача повернути на адресу ТОВ «Вєнта» підписані ДП «Фуршет Регіон» видаткові накладні від 26 квітня 2013 року на суму 5229,25 грн., від 20 травня 2013 року на суму 3296,32 грн., від 7 червня 2013 року на суму 8602,87 грн., від 17 червня 2013 року на суму 4029,66 грн., від 15 липня 2013 року на суму 3208,30 грн., від 29 липня 2013 року на суму 1639,13 грн., від 19 серпня 2013 року на суму 2020,86 грн., від 9 вересня 2013 року на суму 2567,63 грн. та від 14 жовтня 2013 року на суму 5922,66 грн.

Зазначений лист було надіслано на адресу відповідача 17 грудня 2014 року, що підтверджується фіскальним чеком №1517 від 17 грудня 2014 року та описом вкладення у цінний лист від 17 грудня 2014 року (том 1, а.с. 148).

Однак, відповідач відповіді на зазначений лист не надав, підписані зі сторони ДП «Фуршет Регіон» видаткові накладні на суму 36516,68 грн. позивачу не повернув.

Крім того, відповідачем не спростовано інформацію щодо існування зазначених вище видаткових накладних.

У зв'язку з відсутністю зазначених вище видаткових накладних, позивач, на підтвердження здійснення господарських операцій з постачання відповідачу товару, подав до суду податкові накладні від 26 квітня 2013 року на суму 5229,25 грн., від 20 травня 2013 року на суму 3296,32 грн., від 7 червня 2013 року на суму 8602,87 грн., від 17 червня 2013 року на суму 4029,66 грн., від 15 липня 2013 року на суму 3208,30 грн., від 29 липня 2013 року на суму 1639,13 грн., від 19 серпня 2013 року на суму 2020,86 грн., від 9 вересня 2013 року на суму 2567,63 грн. та від 14 жовтня 2013 року на суму 5922,66 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок та довідки банку №97/5/50-38 від 11 грудня 2014 року, відповідачем було сплачено позивачу 51793,83 грн. за товар за договором №ФР016371 від 19 березня 2013 року у період з 3 червня 2013 року по 26 листопада 2013 року.

Крім того, відповідно до наданих позивачем накладних на повернення товару, а саме: №2211207057 від 16 травня 2014 року на суму 665,38 грн., №2211207061 від 16 травня 2014 року на суму 2629,22 грн., №2211207063 від 16 травня 2014 року на суму 228,00 грн., №2211207064 від 16 травня 2014 року на суму 878,40 грн., №2211207066 від 16 травня 2014 року на суму 449,95 грн., №2211227262 від 20 травня 2014 року на суму 3204,38 грн., №2211227268 від 20 травня 2014 року на суму 155,20 грн., №2211232738 від 21 травня 2014 року на суму 228,00 грн., №2211232744 від 21 травня 2014 року на суму 266,95 грн., №2211232548 від 21 травня 2014 року на суму 285,02 грн., відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 8990,50 грн.

Також судом встановлено, що 19 березня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір №ВЗ ФР016371 про надання послуг, згідно умов якого позивач доручає а відповідач зобов'язується надати позивачу за плату маркетингові послуги, стосовно товарів, поставлених позивачем згідно договору №ФР016371 від 19 березня 2013 року.

Відповідно до пункту 3.2 договору, плата за надані послуги здійснюється шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням належних відповідачу за ці послуги сум із грошових коштів, які відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу за поставлений товар відповідно до договору постачання. Підставою для таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг.

На підставі актів прийому-передачі виконаних робіт від 30 червня 2013 року на суму 450,28 грн., від 31 липня 2013 року на суму 627,26 грн., від 31 серпня 2013 року на суму 879,89 грн., від 30 вересня 2013 року на суму 989,02 грн., від 31 жовтня 2013 року на суму 726,97 грн. та від 30 листопада 2013 року на суму 1449,07 грн. між сторонами було проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 5122,49 грн.

Отже, в порушення умов договору відповідачем було здійснено лише часткову оплату вартості поставленого товару, частину товару було повернуто, а частину зараховано за надані відповідачем послуги, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 28978,55 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 1 січня 2014 року по 31 травня 2014 року, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 28978,55 грн.

Відповідачем не подано до суду доказів щодо незаконного використання або втрати печатки підприємства.

Отже, судом встановлено, що підписавши акт звіряння взаємних розрахунків за період з 1 січня 2014 року по 31 травня 2014 року, відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість у розмірі 28978,55 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи відсутні видаткові накладні від 26 квітня 2013 року на суму 5229,25 грн., від 20 травня 2013 року на суму 3296,32 грн., від 7 червня 2013 року на суму 8602,87 грн., від 17 червня 2013 року на суму 4029,66 грн., від 15 липня 2013 року на суму 3208,30 грн., від 29 липня 2013 року на суму 1639,13 грн., від 19 серпня 2013 року на суму 2020,86 грн., від 9 вересня 2013 року на суму 2567,63 грн. та від 14 жовтня 2013 року на суму 5922,66 грн. на загальну суму 36516,68 грн.

Проте, судом встановлено, що господарська операція з поставки товару за вказаними накладними мала місце на підставі нижчевикладеного.

Накладною на повернення №2211232744 від 21 травня 2014 року відповідач повернув позивачеві наступний товар: термометр для м'яса у кількості 1 шт. та ножиці для нарізки зелені Westmark.

Як вбачається з накладної на повернення №2211232744 від 21 травня 2014 року, підставою для отримання відповідачем товару є видаткова накладна №АП-0000102 від 26 квітня 2013 року.

В той час, зазначеної видаткової накладної до суду не подано.

Як вбачається з дослідженої судом податкової накладної від 26 квітня 2013 року, остання була виписана позивачем під видаткову накладну №АП-0000102 від 26 квітня 2013 року, яка, як вже зазналось, в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повернув позивачеві товар (який останній отримав на підставі видаткової накладної №АП-0000102 від 26 квітня 2013 року), що підтверджує факт здійснення господарських операцій за видатковими накладними, які відсутні в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вимогу позивача, яка міститься в листі №26-08/2014 від 26 серпня 2014 року щодо повернення відповідачем підписаних ДП «Фуршет Регіон» видаткових накладних від 26 квітня 2013 року на суму 5229,25 грн., від 20 травня 2013 року на суму 3296,32 грн., від 7 червня 2013 року на суму 8602,87 грн., від 17 червня 2013 року на суму 4029,66 грн., від 15 липня 2013 року на суму 3208,30 грн., від 29 липня 2013 року на суму 1639,13 грн., від 19 серпня 2013 року на суму 2020,86 грн., від 9 вересня 2013 року на суму 2567,63 грн. та від 14 жовтня 2013 року на суму 5922,66 грн., судом встановлено, що між позивачем та відповідачем мали місце господарські відносини на підставі договору №ФР016371 від 19 березня 2013 року, за якими позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36516,68 грн.

В свою чергу, відсутність заперечень відповідача щодо наявності зазначених накладних доводить той факт, що відповідач з суб'єктивних причин не повернув позивачеві належним чином підписані зі сторони відповідача вказані видаткові накладні.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 28978,55 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 8.6 договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 3256,06 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 428,72 грн. та інфляційні втрати у сумі 2231,35 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 125-б, код 37910542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнта» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 14, код 23504370) - 28978 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 55 коп. заборгованості, 3256 (три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 06 коп. пені, 2231 (дві тисячі двісті тридцять одна) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 72 коп. 3% річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 14 серпня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць