Вирок

від 29.10.2012 по справі 1-471/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-471/12

Провадження № 1/1015/215/2012

В И Р О К

іменем України

29.10.2012 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гришка О.М.

при секретарі Губко Ю.М.

за участю прокурора Дядюк Ю.А.,Будніка І.А.

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.2 та ч.3 ст.358 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, інваліда другої групи, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_7, не судимого на підставі ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ст. 353 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленими досудовим слідством особами, кримінальна справа щодо яких виділена в окреме провадження, з метою скоєння шахрайства в особливо великих розмірах, а саме шахрайського заволодіння 270-ма газовими плитами Gorenje вартістю 41 673,52 євро, які на замовлення ТОВ «Інкотерм» за маршрутом завод «Мора Моравія» м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) - м. Люблін (республіка Польща) - м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ТГО-4, транспортував на автомобілі марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, громадянин республіки Польща ОСОБА_5 ОСОБА_6 та, розподіливши при цьому ролі таким чином, що ОСОБА_3 буде зустрічати водія ОСОБА_5, підшуковувати та супроводжувати до місця перевантаження, а також організовувати перевантаження вказаних газових плит, представляючись тому представником власника вантажу, ОСОБА_4 буде, переодягнувшись у формений одяг працівника Державної митної служби України, видавати водію себе за такого для того, щоб, ввійшовши в довіру водія ОСОБА_5, створити у нього оманливе враження щодо проходження митного контролю вантажу, а невстановлені слідством особи будуть підшуковувати через мережу Інтернет замовлення на транспортування до України з країн Європи вантажі, супроводжувати їх в телефонному режимі до України, а саме до заздалегідь підготовленого місця перевантаження та займатися подальшим збутом викраденого. ОСОБА_7 з метою реалізації спільного злочинного умислу на шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, невстановлена досудовим слідством особа 05.11.2009 року через мережу Інтернет, а саме транспортно-інформаційний портал www.Lardi-trans.com, куди ДП «ЛІС» ТОВ Легіон, яке 2009 року уклало з ТОВ «Інкотерм» договір на надання експедиторських послуг по міжнародним транспортним перевезенням, по заявці ТОВ «Інкотерм» цього ж дня виклало у вільне користування абонентів порталу копію заявки ТОВ «Інкотерм» на транспортування на платній основі з м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) до м. Києва 270 газових плит Gorenje вартістю 41 673,52 євро, вишукала вказане замовлення та в телефонному режимі, телефонуючи з номеру мобільного телефону 063-409-76-18 менеджеру ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» ОСОБА_8, який відповідав за пошук перевізника вантажу та доставку вантажу замовнику, представляючись тому Романом - представником перевізника B&D Dariusz Bielski I Janusz Dejek Spolka Jawna (республіка Польща), яким насправді не являвся, та, ввійшовши при цьому в довіру останнього, уклав договір на здійснення міжнародного транспортного перевезення вантажу та отримав від того повні координати вантажу, який планується до відправки. ОСОБА_9 вказана невстановлена досудовим слідством особа, реалізуючи спільний злочинний умисел на шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, через мережу Інтернет, без відома ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» та ТОВ «Інкотерм», винайшла та уклала повторний договір на міжнародне перевезення вказаного вантажу під видом власника вантажу - ФОП ОСОБА_10, який в органах влади як юридична особа та платник податків не зареєстрований, з перевізником ОСОБА_6 (м. Радом, республіка Польща), який в свою чергу, не підозрюючи злочинних намірів невстановленої слідством особи, з метою виконання замовлення, направив до заводу «Мора Моравія», що в м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка), вул. Нодражні, 50, власний вантажний автомобіль марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, з причепом WN 614 AC, під керуванням водія ОСОБА_5 ОСОБА_6, який у встановлений відповідно до замовлення термін 09.11.2009 року прибув до заводу, працівники якого, відповідно до попереднього замовлення ТОВ «Інкотерм», завантажили замовлені 270 газових плит Gorenje вартістю 41 673,52 євро до вказаного автомобілю, звідки водій ОСОБА_5, виконуючи всі заявлені у замовленні умови доставки та митного оформлення вантажу, керуючись при цьому вказівками невстановленої слідством особи, яка в телефонному режимі з номеру мобільного телефону 063-409-76-18 представлялася йому Романом, доставив вантаж з м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) через м. Люблін (республіка Польща) до м. Києва, де його 13.11.2009 року близько 18:30 год. поблизу з автодорогою Київ-Чоп на території Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., за попередньою змовою з невстановленими слідством особами з метою реалізації спільного злочинного умислу на шахрайське заволодіння вантажем, використовуючи при цьому для зв'язку номер мобільного телефону 098-469-16-29, зустрів ОСОБА_3, котрий, представляючись водію ОСОБА_5 представником власника вантажу під вигаданим іменем ОСОБА_7, доставив того до стоянки ТОВ «Тиса», що в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Великій кільцевій, 4-б, де автомобіль з водієм та вантажем, що перебував під митним контролем, за вказівкою ОСОБА_3, залишився до 14.11.2009 року, куди близько 16:00 год. 14.11.2009 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, реалізуючи свій спільний попередній злочинний умисел на шахрайське заволодіння вказаним вантажем, прибули, де ОСОБА_4, будучи одягненим у заздалегідь приготовлений для вказаної цілі формений одяг встановленого зразка працівника Державної митної служби України у службовому званні радника митної служби 3-ого рангу та видаючи себе за такого ОСОБА_5, з метою введення в оману останнього під час скоєння щодо нього шахрайських дій, під видом спрощеного проходження митного оформлення вантажу, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подав вид, що перевірив необхідну супровідну документацію на вантаж та наявність митних пломб на автомобілі, чим спільно з ОСОБА_3 створили оманливу впевненість у ОСОБА_5 в тому, що процедура митного контролю формально була виконаною. Після цього ОСОБА_3, ввійшовши таким чином у довіру ОСОБА_11 та в подальшому реалізовуючи спільний злочинний умисел на шахрайське заволодіння вказаним вантажем, супроводив даний автомобіль з вантажем від стоянки ТОВ «Тиса» до заздалегідь підготовленого для перевантаження вантажу місця в м. Вишневе, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Чорновола, 33, де на території складських приміщень ТОВ «Фернет» найнятими для вказаної цілі вантажниками 14.11.2009 року в період часу з 19:00 год. до 20:30 год. зазначені 270 газові плити Gorenje були перевантажені з автомобіля марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, з причепом WN 614 AC, до двох інших невстановлених досудовим слідством вантажних автомобілів під керуванням невстановлених водіїв, під час чого ОСОБА_3 під видом сприяння у скорішому розмитненні даного вантажу, отримав від ОСОБА_5 супровідну документацію на вантаж, на яких спільно з невстановленими досудовим слідством особами були проставлені підроблені відтиски особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці, які були подані ОСОБА_3 ОСОБА_5, та яким були оплачені, відповідно до попереднього замовлення транспортні послуги перевізника, чим знову створили у водія оманливе враження щодо законності перевантаження та розмитнення даного вантажу, а також отримання його справжнім замовником, звідки автомобіль марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, з причепом WN 614 AC, під керуванням ОСОБА_5 повернувся до м. Радом (республіка Польща), при цьому перетнувши по отриманим супровідним документам державний кордон України та республіки Польща, а 270 газових плит Gorenje з вказаної території складських приміщень ТОВ «Фернет» були вивезені на невстановлених слідством вантажних автомобілях невстановленими водіями у невстановленому напрямку, де ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами були використані на власний розсуд, чим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи завдали ТОВ «Інкотерм» матеріального збитку в особливо великих розмірах на загальну суму 41 673,52 євро, що еквівалентно, згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на 14.11.2009 року, 497 251 грн. 73 коп.

Крім цього, 14.11.2009 року близько 16:00 год. ОСОБА_4, перебуваючи на території стоянки ТОВ «Тиса», що в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Великій кільцевій, 4-б, з метою скоєння шахрайського заволодіння за попередньою змовою з ОСОБА_3 та невстановленими досудовим слідством особами, 270-ма газовими плитами Gorenje, які на замовлення ТОВ «Інкотерм» за маршрутом завод «Мора Моравія» м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) - м. Люблін (республіка Польща) - м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ТГО-4, транспортував на автомобілі марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, громадянин республіки Польща ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, не являючись при цьому працівником Державної митної служби України та будучи одягненому у заздалегідь приготовленому для вказаної цілі форменому одязі встановленого зразка працівника Державної митної служби України у службовому званні радника митної служби 3-ого рангу, носіння якого працівниками Держмитслужби України регламентується Наказом Державної митної служби України № 545 від 04.10.2002 року «Про обов'язкове носіння форменого одягу, службових посвідчень та особистого митного забезпечення», видаючи себе за такого ОСОБА_5, з метою створення у останнього під час скоєння щодо нього шахрайських дій оманливого сприйняття спрощеного проходження митного контролю вантажу, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подав вид, що перевірив необхідну супровідну документацію на вантаж та наявність митних пломб на автомобілі, тобто те, що здійснив митне оформлення вантажу, чим самовільно присвоїв владні повноваження та звання службової особи Державної митної служби України.

Крім цього, 14.11.2009 року близько 18:00 год. гр. ОСОБА_3, перебуваючи на території складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Чорновола, 33, куди він з метою подальшого скоєння шахрайського заволодіння за попередньою змовою з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, та невстановленими досудовим слідством особами, 270-ма газовими плитами Gorenje, які на замовлення ТОВ «Інкотерм» за маршрутом: завод «Мора Моравія» м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) - м. Люблін (республіка Польща) - м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ТГО-4, транспортував на автомобілі марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, громадянин республіки Польща ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, вводячи при цьому в оману останнього та видаючи себе за представника власника вантажу, супроводив від стоянки ТОВ «Тиса», що в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Великій кільцевій, 4-б, автомобіль марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, під керуванням ОСОБА_5, від якого, зловживаючи його довірою, під видом сприяння у скорішому розмитненні даного вантажу, отримав разом з іншою супровідною документацією на вантаж міжнародну відправну накладну CMR № 0785055, на якій в подальшому у невстановленому досудовому слідством місці за попередньою змовою з невстановленими досудовими слідством особами невстановленим досудовим слідством способом проставив відбиток заздалегідь підготовленої для даної цілі підробленої особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці Державної митної служби України, відбиток якої, відповідно до Наказу № 314 від 20.04.2005 року Державної митної служби України «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», проставляється працівниками Державної митної служби України для завершення митного оформлення на товаро-транспортному документі на перевезення товару, після чого ОСОБА_3 підроблену таким чином міжнародну відправну накладну CMR № 0785055 14.11.2009 року близько 19:30 год. привіз до території складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Чорновола, 33, де під видом в установленому порядком оформленого подав ОСОБА_5 вказаний документ з підробленим відтиском вказаної печатки, чим створив оманливе сприйняття останнім факту дійсного розмитнення доставленого ним же вантажу, що перебував під митним контролем.

Відповідно до висновку експерта № 219 від 05.11.2010 року: відбиток печатки Київської регіональної митниці, який міститься на документі - CMR 0785055 не відповідає оригінальним відбитка особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці, які були надані Київською регіональною митницею в якості зразку.

Крім цього, 14.11.2009 року близько 18:00 год. гр. ОСОБА_3, перебуваючи на території складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Чорновола, 33, куди він з метою подальшого скоєння шахрайського заволодіння за попередньою змовою з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, та невстановленими досудовим слідством особами, 270-ма газовими плитами Gorenje, які на замовлення ТОВ «Інкотерм» за маршрутом: завод «Мора Моравія» м. Глубочки-Маріанське Удолі (Чеська республіка) - м. Люблін (республіка Польща) - м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ТГО-4, транспортував на автомобілі марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, громадянин республіки Польща ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, вводячи при цьому в оману останнього та видаючи себе за представника власника вантажу, супроводив від стоянки ТОВ «Тиса», що в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Великій кільцевій, 4-б, автомобіль марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, під керуванням ОСОБА_5, від якого, зловживаючи його довірою, під видом сприяння у скорішому розмитненні даного вантажу, отримав разом з іншою супровідною документацією на вантаж міжнародну відправну накладну CMR № 0785055, на якій в подальшому у невстановленому досудовому слідством місці за попередньою змовою з невстановленими досудовими слідством особами невстановленим досудовим слідством способом проставив відбиток заздалегідь підготовленої для даної цілі підробленої особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці Державної митної служби України, відбиток якої, відповідно до Наказу № 314 від 20.04.2005 року Державної митної служби України «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», проставляється працівниками Державної митної служби України для завершення митного оформлення на товаро-транспортному документі на перевезення товару, після чого ОСОБА_3 підроблену таким чином міжнародну відправну накладну CMR № 0785055 14.11.2009 року близько 19:30 год. привіз до території складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл. по вул. Чорновола, 33, де під видом в установленому порядком оформленого подав ОСОБА_5 вказаний документ з підробленим відтиском вказаної печатки, чим створив оманливе сприйняття останнім факту дійсного розмитнення доставленого ним же вантажу, що перебував під митним контролем.

Відповідно до висновку експерта № 219 від 05.11.2010 року: відбиток печатки Київської регіональної митниці, який міститься на документі - CMR 0785055 не відповідає оригінальним відбитка особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці, які були надані Київською регіональною митницею в якості зразку.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що влітку 2007 року познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_9, який запропонував йому роботу, а саме він повинен зустрічати фури, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення, проводжати їх на склад для вивантаження чи перевантаження в інший автомобіль. 12 листопада 2009 року при зустрічі, яка відбулась в районі станції метро «Житомирська» біля торгового центру, ОСОБА_9 розповів йому, що необхідно підібрати чоловіка для того, щоб він вдягнув форму митника, під'їхав на місце вивантаження автомобіля VOLVO завантаженого газовими плитами марки «Gorenjе», створивши видимість розмитнення вантажу. ОСОБА_12 повідомив, що йому необхідно зустріти вказаний автомобіль на трасі «Київ-Чоп» та провести у підібраний ним склад, де дочекавшись іншого вантажного автомобіля, перевантажити товар в нього, розрахуватись з польським водієм, віддати йому документи та їхати додому. Після розмови, ОСОБА_12 дав йому пакет з формою співробітника митниці: синю сорочку, сірі брюки та формений кашкет, а також мобільний телефон NOKIA з вставленою в нього карткою мобільного оператора Life з номером польського водія та назвав його ім'я, яким він повинен був користуватись. За все ОСОБА_12 пообіцяв йому заплатити 2000 доларів США. Після даної зустрічі він в м. Вишневе підшукав два складських приміщення. 13 листопада 2009 року він зателефонував з мобільного телефону, який йому дав ОСОБА_12 на номер польського водія вантажного автомобіля та назвавшись ОСОБА_7 дізнався, що водій знаходиться на трасі «Київ-Чоп» неподалік від спортивного комплексу «Чайка». ОСОБА_13 взяв таксі та під'їхав до вантажного автомобіля польського водія, пересівши до нього та вони поїхали в напрямку стоянки «Тиса», яка розташована на вул. В. Кільцевій, 4-Б. Вказаний автомобіль він поставив на стоянку та сказав водію чекати до ранку наступного дня так як на даний час митний термінал знаходиться на карантині і необхідно вирішити питання про розмитнення вантажу, який знаходиться в його автомобілі. Після цього, він запропонував своєму знайомому ОСОБА_1, який звільнився з місць позбавлення волі в іншій державі (Чехія чи Словакія) бути присутнім з ним під час перевантаження автомобіля, за що він йому пообіцяв заплатити 500 доларів США. ОСОБА_12 він зателефонував ОСОБА_4 та запропонував останньому за винагороду у 300 доларів США переодягнутися в митну форму та отримати документи від водія під час розвантаження автомобіля на орендованому складі, на що ОСОБА_4 погодився. 14 листопада 2009, після домовленості з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, він поїхав до водія вантажного автомобіля і провів його до складських приміщень. Через деякий час на таксі приїхав ОСОБА_4 в формі митника та оглянув митні документи та автомобіль. В подальшому він віддав митні документи ОСОБА_12. ОСОБА_3 домовився про можливість перевантаження товару з автомобілю польського водія до інших автомобілів, за які домовлявся ОСОБА_12, на території складських приміщень в м. Вишневе. В подальшому він контролював процес вивантаження вантажниками в кількості 4-5 чоловік товару в два вантажних автомобіля. Після перевантаження він розрахувався з керівником складського приміщення та польським водієм, гроші отримав для розрахунку у ОСОБА_12. Вантажні автомобілі, які наймав ОСОБА_12, поїхали зі складу в сторону траси «Київ-Чоп». Через півгодини він вивів польського перевізника до заправки КЛО в м. Вишневе. Андрій піймав таксі і поїхав до найближчого метро, а він залишився на заправці, де, дочекавшись ОСОБА_12 з документами, отримав їх від останнього і віддав польському водію, який після цього поїхав в сторону м. Києва. Через декілька днів він зустрівся з ОСОБА_12 в ресторані швидкого харчування «Макдональдс», де останній передав йому грошові кошти в сумі 2000 доларів США. З отриманих грошей він віддав 500 доларів США ОСОБА_1 і 250-300 доларів США ОСОБА_4

У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не наказувати. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_3 приблизно з 2000 року. В листопаді 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_3 та запропонував заробити 100 доларів США, він погодився. ОСОБА_3 привіз йому форму працівника митниці, а саме: картуз зеленого кольору, плащ темно синього кольору, з пагонами митної служби, галстук, пояс, формені штани зеленого кольору. ОСОБА_3 пояснив, що йому (ОСОБА_4В.) потрібно буде одягти вказану форму і під'їхати до нього до заправки за Жулянським мостом, де видати себе за працівника митної служби так, щоб бачив водій і думав, що у ОСОБА_3 є знайомі на митниці, на що він погодився. Приблизно через дві години до нього зателефонував ОСОБА_3 та сказав, щоб він одягав форму та під'їжджав до обумовленого місця до заправки. ОСОБА_13 одягнув формений картуз та плащ митника з погонами та поїхав на таксі, яке спіймав біля будинку, до місця вказаного ОСОБА_3 Близько о 18 годині він приїхав до автозаправки, неподалік від Жулянського мосту, де побачив на узбіччі дороги фуру і сказав таксисту, щоб той зупинився неподалік, вийшов з таксі та пішов до ОСОБА_3, який стояв поряд з фурою. Підійшовши до ОСОБА_3 в форменому одязі митника України він побачив, що в фурі за водійським сидінням сидить чоловік. Після цього він демонстративно, щоб бачив водій фури, привітався - пожав руку ОСОБА_3 і відразу ж пішов з останнім до кінця причепу фури, де він зробив вид, що оглядає документи надані ОСОБА_3 Потім ОСОБА_3 дав йому гроші на таксі і він поїхав додому. Формений одяг працівника митниці зберігав у себе вдома, оскільки ОСОБА_3 повинен був її забрати.

У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не наказувати. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Крім повного визнання підсудними своєї вини, їх винність у вчиненні злочинів підтверджується іншими доказами, дослідженими під час досудового слідства, а саме :

- показами свідка ОСОБА_14, який будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив, що з 01.07.2009 року працює охоронцем у ТОВ «Київське охоронне підприємство», де працює вахтовим методом по 15 днів. Охороняє разом з іншими охоронцями територію складських приміщень ТОВ «Фернет» по вул. Чорновола, 33 в м. Вишневе Києво-Святошинського р-ну Київської обл. 14.11.2009 року близько 13-14 години він перебував на КПП даних складів, де здійснював охорону об'єкта. Приблизно в цей час до нього підійшов незнайомий чоловік, який представився ОСОБА_7, на вигляд 35-40 років, зростом близько 175 см, міцної тіло будови, мав вуса та невелику борідку рижого кольору та запитав в нього щодо можливості оренди складу. ОСОБА_13 йому порекомендував з даного питання звернутися до головного механіка ТОВ «Фернет» ОСОБА_15 ОСОБА_7 та ОСОБА_15 в телефонному режимі погодили можливість оренди та він за вказівкою ОСОБА_15 показав місце розташування складу. Цього ж дня близько 16-17 години до КПП ТОВ «Фернет» під'їхав вантажний автомобіль з причепом з номерними знаками республіки Польща. Після цього приблизно через 1,5-2 години до складу приїхали два вантажних автомобілі. На території складських приміщень вантажники перевантажили запаковані газові плити з автомобіля з польськими номерами до двох інших автомобілів. Приблизно через одну годину вони завершили розвантаження автомобіля, після чого даних два автомобілі виїхали з території та поїхали в напрямку м. Києва до Жулянського мосту, а перший автомобіль зеленого кольору залишився на території складу. При виїзді ОСОБА_7 йому повідомив, що цей автомобіль виїде пізніше, так як водію необхідно отримати деякі документи. Після цього приблизно через півгодини до КПП знову підійшов ОСОБА_7 та віддав водію якісь документи, і водій на даному автомобілі виїхав з території складу та попрямував в напрямку м. Києва. Кому належить товар, який розвантажувався на території складу не знає.

- показами свідка ОСОБА_15, який будучи допитаним в судовому засіданні суду пояснив суду, що працює головним механіком ТОВ «Фернет» по вул. Чорновола,33 м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, де і проживає в офісному приміщенні. 14.11.2009 року близько 19-20 год. його розбудив охоронець ОСОБА_14, який запитав в нього дозволу на розвантаження на території складів вантажу, який привіз вантажний автомобіль, котрий вже знаходиться на території. ОСОБА_13 вийшов з офісу, де до нього підійшов незнайомий чоловік, якого він не запам'ятав, який запитав у нього дозволу на перевантаження на території бази ТОВ «Фернет» з причепу до кузову іншого автомобіля. ОСОБА_13 не заперечував і сказав охоронцю ОСОБА_14, щоб той надав дозвіл перевантажитися, а сам пішов в офісне приміщення і ліг спати;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_8, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що з 2006 року працює менеджером у ДП «Ліс» ТОВ «Легіон» (м. Київ, пр-кт Возз'єднання, 7-а, оф. 528). ОСОБА_9 підприємство займається організацією міжнародних транспортних перевезень. В даному випадку, наскільки йому відомо, влітку 2009 року (точної дати не пам'ятає) ТОВ «Інкотерм» (м. Київ) уклало договір з їхнім підприємством на організацію та здійснення міжнародних транспортних перевезень вантажів на їхні замовлення, причому у договорі було вказано, що вони мають право залучати до транспортування вантажу ще й третю сторону. Після цього організацією доставки вантажів з країн Європи до м. Києва займався від ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» особисто він та зі сторони ТОВ «Інкотерм» менеджер по імені ОСОБА_9, його анкетні дані йому невідомі. На початку листопада 2009 року, точної дати не пам'ятає, йому на вказану електронну поштову скриньку від менеджера ТОВ «Інкотерм» ОСОБА_9 була надіслана, відповідно до укладеного договору, перша заявка на доставку вантажу. До цього з ТОВ «Інкотерм» вони ніколи не працювали. В даній заявці було вказано про тип вантажу - газові плити Gorenje в кількості 270 шт., час, дата та місце завантаження, серед яких пам'ятає, що це повинно було відбуватися на території республіки Чехія, назви населеного пункту також не пам'ятає, митний контроль повинен був здійснюватися на території митниці м. Любліна, республіки Польща, розвантаження та розмитнення вантажу - в м. Києві. Після цього він вказану інформацію відповідним чином розмітив на сайті автомобільних міжнародних перевезень www.lardi-trans.com.ua та йому цього ж дня приблизно через дві год. подзвонив з номеру мобільного телефону +48504818453 (польський оператор мобільного зв'язку) чоловік, який представився Романом та з ним спілкувався на російській мові без будь-якого акценту. В розмові той зазначив, що являється менеджером польської компанії-перевізника B&D Transport, з яким в розмові узгодив всі проблемні питання щодо транспортування вантажу, а саме уточнили дату, місце та час завантаження, замитнення, розмитнення та розвантаження товару, а також оплату їхньої роботи, яка становила 2 200 доларів США. Після цього, він скинув на електронну пошту, вказану Романом (точної адреси на даний момент не пам'ятає, лише пригадує, що електронна скринька розміщувалася на польському сайті) копію заявки, на що він у відповідь завірив її відтиском печатки B&D Transport та вказав номери автомобіля WN 37018, причіп WN 614 AC, який буде здійснювати перевезення. Після цього він підтвердив заявку замовника, де поставив відбиток печатки ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» та вказав зазначені номери автомобіля і надіслав електронним зв'язком на електронну поштову скриньку менеджера ТОВ «Ітаком» ОСОБА_9 її фотокопію. ОСОБА_9 йому зателефонував та підтвердив, що дійсно отримав дану заявку з номерами автомобілю, який повинен здійснювати вказане перевезення. В день завантаження, що був вказаний у заявці, точної дати вже не пам'ятає, йому зателефонував Роман з номеру мобільного телефону +48504818453 та повідомив, що автомобіль прибув до місця завантаження, після чого повторно через декілька годин подзвонив з даного ж номеру мобільного телефону та повідомив, що вантаж був завантажений і товар прямує в напрямку м. Любліна (Польща) для здійснення митного контролю вантажу. Після цього або наступного дня, або через один день йому знову передзвонив Роман та повідомив, що автомобіль пройшов митний контроль та прямує в напрямку пункту перетину польсько-українського кордону «Дорогуск-Ягодин». Про це він повідомив ОСОБА_9. Після цього, через декілька годин, йому знову з вказаного номеру телефону передзвонив Роман та вказав, що автомобіль прибув до пункту перетину кордону «Дорогуск-Ягодин», водій чекає на номер попередньої декларації. ОСОБА_13, в свою чергу, зателефонував менеджеру ТОВ «Ітаком» ОСОБА_9 та, отримавши від нього номер попередньої декларації, подзвонив Роману на його номер мобільного телефону і вказав номер попередньої декларації. ОСОБА_7 йому знову через деякий час зателефонував Роман та повідомив, що автомобіль у вказаний в заявці термін 13.11.2009 року не встигне прибути до м. Києва, так як є певні затримки з оформленням вантажу на кордоні та автомобіль прибуде до м. Києва в понеділок 16.11.2009 року, що це були за затримки також не пам'ятає. Про це він також повідомив менеджера ОСОБА_9. Після цього зранку в п'ятницю 13.11.2009 року він зателефонував на номер телефону Романа та запитав чи пройшов автомобіль кордон, що Роман підтвердив та він повідомив про це ОСОБА_9. Згодом в обідню пору 13.11.2009 року йому подзвонив ОСОБА_9 та запитав, де знаходиться автомобіль з товаром, після чого подзвонив на номер мобільного телефону Романа, який йому сказав, що автомобіль затримується у зв'язку з виконанням дорожньо-будівельних робіт та перебуває в районі м. Рівного, про що він також повідомив Ігоря.Далі йому після цього Роман більше не телефонував та наступних два дні в суботу та неділю 14-15.11.2009 року він був вихідним та з приводу доставки та долі вантажу взагалі не цікавився.16.11.2009 року зранку йому зателефонував ОСОБА_9 та запитав чому автомобіль не знаходиться на митному терміналі ТГО-4 м. Києва, куди він повинен був прибути ще у вихідні дні 14-15.11.2009 року. ОСОБА_13 повідомив, що про причину не приїзду автомобіля не знає та одразу ж почав дзвонити для з'ясування даного питання на номер телефону Романа, однак той не знімав слухавку і через деякий час його телефон взагалі вимкнувся. Про це він й повідомив ОСОБА_9. Пізніше, цього ж дня, йому подзвонив ОСОБА_9 та повідомив, що той дізнався через витребуваний у митниці м. Любліна номер телефону водія, який безпосередньо здійснював доставку вантажу, та той вже, зі слів, знаходився на території республіки Польща, а вантаж був вивантажений в м. Києві.Про вказаний надзвичайний випадок доповів директорові ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» ОСОБА_16, який почав проводити з даного приводу службову перевірку. В ході даної перевірки ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон» отримало електронним зв'язком копію міжнародної транспортної накладної CMR з відбитком печатки перевізника ОСОБА_6. ОСОБА_9 через мережу Інтернет вони знайшли контактні номери телефонів даного перевізника та в телефонному режимі від ОСОБА_6 дізналися, що той за декілька днів до завантаження приблизно 05-06.11.2009 року отримав від ПП ОСОБА_10 (м. Київ) заявку на здійснення міжнародного вантаженого перевезення з Чехії до м. Києва 270 газових плит Gorenje, причому сума оплати виконаної роботи значилася вищою, аніж тою, про яку вони домовилися з Романом, тобто 2000 євро. Разом із заявкою, яка була надіслана електронним зв'язком на електронну поштову скриньку ОСОБА_6, замовник також надіслав фотокопії реєстраційних документів ПП ОСОБА_10 Після цього, зі слів ОСОБА_6, автомобіль під керування його підлеглого по імені ОСОБА_5, успішно завантажився, пройшов митний контроль, перетнув кордон та під'їхав до митного терміналу в м. Києві, де водія зустріли невідомий чоловік, який представився власником вантажу та чоловік у формі працівника Державної митної служби України. ОСОБА_9 митник забрав документи у водія та попросив не заїжджати на територію митного терміналу у зв'язку з великою кількістю автомобілів, після чого через деякий час повернув йому документи з печатками про проведення розмитнення та автомобіль попрямував до складів в м. Вишневе, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., де водій отримав грошові кошти в сумі 2000 євро та там провели розвантаження товару, який поміщався до двох вантажівок невеликого розміру з українськими державними номерними знаками. Після цього водій поїхав назад до Польщі, причому успішно перетнув кордон України. На їх вимогу ОСОБА_6 електронним зв'язком надіслав на їх електрону поштову скриньку фотокопії заявок та реєстраційних документів від ПП ОСОБА_10 В ході проведення даної службової перевірки телефонували до компанії-перевізника B&D Transport (республіка Польща), представником якого представлявся Роман, та дізналися, що дана особа ніколи там не працювала. Потім, через деякий час йому стало відомо, що водій, котрий здійснював дане вантажне перевезення, прибув до України, де надав покази з даного приводу міліції, куди звернулося ТОВ «Інкотерм» із заявою про вчинення щодо них злочину.

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_5 ОСОБА_6, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що на протязі чотирьох років він працює водієм на фірмі «Скварек», яка займається міжнародними перевезеннями товару та логістикою. 06.11.2009 року він перебував по робочих питаннях в м. Ужіце, Чеська республіка, що неподалік від м. Праги, та йому на власний мобільний телефон 601324078 прийшло СМС-повідомлення від експедитора фірми «Скварек» по імені Катажина, її прізвище йому невідоме,, в якому було вказане його наступне робоче завдання з приводу необхідності завантаження газовими плитами 09.11.2009 року о 08:00 год. на заводі «Мора», що в м. Глубочки-Маріанське для їх подальшого транспортування. Після цього в наступному СМС-повідомленні від експедитора Катажини він дізнався, що йому передзвонить Роман, який у телефонному режимі буде супроводжувати даний вантаж до місця його розвантаження. ОСОБА_9 після цього він поїхав на службовому вантажному автомобілі марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, та причепом WN 614 AC до даного місця. ОСОБА_17 09.11.2009 року з 11:00 год. до 15:00 год. на заводі «Мора» працівники вказаного заводу завантажили йому 270 газових плит Gorenje. ОСОБА_12 під час завантаження даних плит йому подзвонив з номеру мобільного телефону 063-409-76-18 невідомий чоловік віком по голосу близько 30 років, який представився Романом та спілкувався як по-російськи, так і по-польськи, якого він розумів, та той сказав, що вантаж належить йому та його потрібно вести до м. Києва і саме він буде його супроводжувати у телефонному режимі. ОСОБА_9 під час завантаження Роман з даного номеру мобільного телефону йому періодично дзвонив та запитував про те, де він знаходиться та що відбувається з товаром. Після завантаження він поїхав до м. Радома, де на фірмі «Скварек» взяв необхідну супровідну документацію CARNET-TIR, яка дає право на перевезення товару з-за кордон, та попрямував до м. Любліна (Польща), де на митниці працівники польської митниці провели митне оформлення даного товару. З Любліна він попрямував на пункт перетину кордону Польщі та України «Дорохуск-Ягодин», де був близько 16:00 год. 12.11.2009 року. Весь цей час йому дзвонив з вказаного номеру мобільного телефону Роман, який інтересувався про його місце перебування. ОСОБА_9, переїхавши державний кордон Польщі, на пункту перетину «Ягодин» він назвав митнику номер попередньої декларації, який йому у телефонному режимі до цього повідомив Роман, однак даний номер у митній базі був відсутній. ОСОБА_9 він одразу ж передзвонив Роману та повідомив про даний випадок, на що Роман сказав, щоб він пішов відпочивати, а той зранку вирішить дане питання. ОСОБА_7, близько 01:00 год. 13.11.2009 року до його автомобіля підійшов митник, який попросив підійти до вікна № 6, де інший митник надав відповідним чином завірені документи для пропуску кордону України та він переїхав держаний кордон України, де на першій же АЗС заправив автомобіль та пішов спати там на стоянці. Наступного ранку близько 10-11 год. 13.11.2009 року він виїхав від кордону в напрямку м. Києва та далі по автодорозі Київ-Чоп поїхав в напрямку м. Києва. По дорозі до м. Києва йому кожні півгодини дзвонив з вказаного номеру мобільного телефону Роман, який запитував про місце його знаходження. ОСОБА_7 у одній з розмов Роман його попросив за 5-10 км до м. Києва зупинитися на стоянці, де до нього під'їде інший чоловік, який є його знайомим та якого звати ОСОБА_7, і надіслав номер мобільного телефону ОСОБА_7 098-469-16-29. Роман йому у розмові повідомив, що не може його зустріти, так як у нього захворіла дитина. ОСОБА_13 так і зробив та близько 18:00 год. 13.11.2009 року приїхав до однієї зі стоянок (назви не пам'ятає), що знаходиться перед м. Києвом, та відіслав СМС-повідомлення на номер мобільного телефону Романа та повідомив, що знаходиться на стоянці біля Києва. Йому у відповідь передзвонив Роман та запитав точне місце його знаходження і сказав, що до нього приїде ОСОБА_7, який далі буде супроводжувати вантаж. Після цього приблизно о 18:30 год. 13.11.2009 року до його автомобіля підійшов незнайомий чоловік віком близько 35 років, середньої тіло будови, зростом близько 170-175 см., навколо рота була борідка рижого кольору, був одягнений у світлий светр, темну безрукавку та темну бейсболку. Артур йому сказав, що він його проведе до іншої стоянки, де він переночує та той наступного дня в обід приїде до нього. ОСОБА_7 він разом з ОСОБА_7 поїхали до м. Києва, де на вул. Великій кільцевій той провів його до стоянки «Тиса», де він переночував, а ОСОБА_7 поїхав у невідомому для нього напрямку.

ОСОБА_9 наступного дня 14.11.2009 року близько 12:00 год. до нього прийшов ОСОБА_7, який сказав, щоб він надав йому супровідну документацію CARNET-TIR, інвойс та CMR для того, щоб самостійно розмитнити товар, який привіз, так як в той час, з його слів, на митниці був введений карантин з приводу епідемії пташиного грипу і він може простояти там близько одного тижня. ОСОБА_13 так і зробив та надав ОСОБА_7 всю документацію, яку той у нього попросив. ОСОБА_18 поїхав звідти у невідомому напрямку (на якому транспортному засобі поїхав він не знає, так як цього не бачив) та сказав, що приїде до нього з митником, а він залишився в автомобілі чекати на нього. Повернувся назад ОСОБА_18 приблизно о 16:00 год. 14.11.2009 року, тобто в момент початку сутінок, разом з чоловіком, який був одягнений у форму митника, та був товстої тілобудови, віком близько 50 років на вигляд, зростом близько 175 см. Його обличчя він не розгледів, так як на голові у нього була низько опущена формена фуражка. По приходу ОСОБА_18 сказав, що даний чоловік є працівником митниці (якої саме не повідомив), який огляне вантаж та якому ОСОБА_18 надасть хабар за швидке розмитнення вантажу. ОСОБА_7 він знаходився у кабіні автомобіля, де йому наказав бути ОСОБА_7, а сам він разом з працівником митниці обійшли вантаж, де за автомобілем про щось розмовляли та після цього повернулися удвох до нього, причому з ним розмовляв лише ОСОБА_7. Даний митник був візуально по поведінці схожим на працівника митниці, а саме з рук ОСОБА_7 розглядав документи та уважно оглядав автомобіль, що у нього не викликало підозри з приводу його дій. ОСОБА_7 надав йому супровідну документацію CARNET-TIR, інвойс та CMR, які він у нього забирав, та на яких печаток митниці не було. ОСОБА_18 він разом з митником пройшов до в'їзних воріт, де з ним про щось спілкувався та приблизно через 10-15 хв. повернувся назад і сказав, що вони поїдуть на розвантаження товару. Артур сів до кабіни автомобіля та вони поїхали у м. Вишневе, де під'їхали до одного зі складів (місце розташування якого може показати). ОСОБА_17 вийшов з автомобіля та почав розмовляти з охороною на КПП, яка їх після розмови з ОСОБА_17 пропустила на склад та вказала на ангар, де їм потрібно було розвантажуватися, однак він там не зміг розвантажитися, оскільки всередині ангару відсутнє було світло. ОСОБА_12 в цей час ОСОБА_17 привів незнайомих йому 5 вантажників, однак вони залишилися разом з ним чекати на розвантаження (хто вони такі він не знає, так як з ними не розмовляв). ОСОБА_18 йому повідомив, щоб він почекав трішки і той вирішить питання розвантаження автомобіля. ОСОБА_5 залишився на складах, а ОСОБА_18 поїхав у невідомому для мене напрямку для того, щоб вирішити питання з приводу його розвантаження та також перед цим забрав у нього документацію на вантаж. ОСОБА_19 повернувся приблизно через 1 годину, тобто приблизно в 19-20 год. 14.11.2009 року разом з двома вантажними автомобілями марок Scania та Volvo з держаними номерними знаками України (номери не запам'ятав), причому один з них був рефрежиратором. Автомобілі припаркувалися один біля одного, а він задньою частиною під'їхав до них та вантажники почали переносити з причепу запаковані у коробки газові плити до автомобілю марки Scania, а з фури його автомобіля до автомобіля марки Volvo. Розвантаження тривало на протязі близько 1 години, тобто приблизно з 20:00 год. до 21:00 год. 14.11.2009 року. ОСОБА_18 після розвантаження дані два вантажних автомобілі поїхали, а ОСОБА_18 залишився з ним та надав йому CARNET-TIR, дві копії CMR та попередню декларацію, на яких знаходилися відтиски печаток Київської міської митниці, та також три тисячі доларів США за транспортування товару. ОСОБА_13, отримавши дані гроші, поїхав в напрямку автодороги Київ-Чоп, де на 42 км. автодороги зупинився та переночував. Наступного ранку він поїхав на Польщу, де на пункту перетину кордону «Ягодин-Дорохуск» перетнув державні кордони, причому ніхто з митників не ставив під сумнів наявні на документах печатки. ОСОБА_18 вже в Польщі йому на мобільний телефон передзвонила дівчина, яка представилася експедитором власника товару та запитала, де він знаходиться, на що він повідомив, що перебуває в м. Хелмі (Польща). ОСОБА_18 він зазначив, що вантаж вже був розвантажений на території України та він повертається назад до Польщі. Після цього він через деякий час на виклик працівників міліції України приїхав до м. Києва, де надав свідчення щодо своїх дій. Особисто у нього під час розвантаження даного товару не виникало жодних сумнівів щодо того, що ці особи здійснюють відносно нього злочинні дії, оскільки поводилися вони з ним невимушено, надали всі необхідні документи та володіли потрібною інформацією, яка є у власників товару;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_20, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що ОСОБА_4 є його другом дитинства. В жовтні 2009 року ОСОБА_4 запропонував зустрітися з ним в м. Києві неподалік від станції метро «Либідська». При зустрічі ОСОБА_4 був з невідомим йому раніше чоловіком, віком близько 40 років на вигляд, міцної тіло будови, якого ОСОБА_4 представив йому як ОСОБА_13, який є мешканцем м. Києва. Володимир повідомив, що ОСОБА_13 може допомогти йому з роботою на території м. Києва та області. В середині листопада йому надійшов дзвінок від ОСОБА_13, який повідомив, що йому потрібна його допомога. На що він відповів, що в нього є час та він може допомогти. Що потрібно було робити на той час йому відомо не було. Після цього, через декілька годин, йому знову зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що потрібно під'їхати до АЗС «КЛО», що знаходиться у м. Вишневому, на що він відповів, що приїде. ОСОБА_7 він на таксі приїхав на вказане місце і зустрівся з ОСОБА_13. Микола повідомив йому, щоб останній зачекав на АЗС два вантажних автомобілі, які потрібно буде направити до складу, де буде чекати ОСОБА_13. Протягом години до АЗС під'їхали дві вантажівки (номерних знаків не пам'ятає). ОСОБА_13 зрозумів, що це ті автомобілі, на які він чекав та сів до салону першого автомобіля, де незнайомому йому водію вказав куди потрібно їхати. На КПП охоронець пропустив автомобілі на територію складів одразу, вони проїхали по території та зупинилися біля вантажного автомобіля зеленого кольору (номерних знаків не пам'ятає). ОСОБА_13 вийшов з авто та стояв осторонь. До них підійшло декілька вантажників, яким ОСОБА_13 сказав, щоб вони переносили вантаж з автомобіля, що знаходився на території складів, до автомобілів, на яких він приїхав. ОСОБА_13 в цей час стояв поряд та спілкувався на загальні теми з водієм автомобіля. ОСОБА_7 вантажники почали переносити коробки з першої фури до даних автомобілів. Микола в цей час розмовляв з водієм фури зеленого кольору, після чого пішов з території складів, попросивши його наглядати за процесом перевантаження товару. Що знаходилося в коробках, які переносились до автомобілів, йому відомо не було. Через деякий час ОСОБА_13 повернувся та переговорив з водіями фур в які було загружено коробки та вони поїхали з території складів. Потім зі складу виїхав автомобіль зеленого кольору і ОСОБА_13 сказав йому, що він може їхати додому та повідомив, що розрахується з ним пізніше. Після цього приблизно через тиждень йому подзвонив ОСОБА_13 та повідомив, що хоче розрахуватися з ним за виконану роботу. ОСОБА_12 в телефонних розмовах ОСОБА_4 йому повідомляв, що ОСОБА_13 з ним також не розрахувався за якусь виконану роботу. ОСОБА_13 він отримав грошові кошти в сумі 800 грн.;

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст. 306, 314 КПК України показами свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які будучи допитаними на досудовому слідстві пояснили, що з квітня-травня 2009 року працюють у приватного підприємця ОСОБА_24, який орендує частину території бази по вул. Чорновола,33 в м. Вишневе Києво-Святошинського р-ну Київської області.14.11.2009 року близько 18:00 год. до ОСОБА_22 та ОСОБА_23 прийшов незнайомий чоловік, який представився їм ОСОБА_7 та спілкуючись на російській мові, запропонував їм та двом іншим вантажникам, які працювали та проживали разом з ними, перевантажити на території бази газові плити з однієї фури на дві інші та пообіцяв за це кожному по 400 грн. ОСОБА_12 він попросив їх зробити цю роботу за три години і по можливості запросити ще когось зі сторонніх вантажників. Вони погодилися. ОСОБА_22 пішов до ОСОБА_21, який працював водієм і на той час знаходився на території бази та запитав чи бажає той за винагороду в 400 грн. допомогти їм розвантажити газові плити з вантажівки. На це ОСОБА_21 погодився, після чого вони підійшли до КПП бази, де на них чекав чоловік, який пропонував роботу та який сказав їм йти до гуртожитку бази, де знаходилися три вантажівки, які потрібно було перевантажити. Прийшовши туди разом з цим чоловіком близько 19 год. 14.11.2009 року, останній показав їм на автомобіль з причепом з польськими номерами, з якого потрібно було перевантажити газові плити до двох інших вантажних автомобілів, один з яких був марки DAF з кузовом білого кольору , а інший - автомобіль з кузовом-рефрежиратором білого кольору (номерних знаків не запам'ятав), та які знаходилися припаркованими задніми частинами кузовів до задньої частини причепу польського автомобіля. Біля автомобілів знаходилися троє водіїв, яких вони бачили вперше. ОСОБА_18 вони разом з охоронцем ОСОБА_14, який тоді чергував на КПП, перевантажили упаковані газові плити. Артур дав їм 1600 грн. Що відбувалося далі на території бази вони не бачили;

Крім визнавальних показань підсудних, показів свідків, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні шахрайства підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- документами, наданими ТОВ «Інкотерм» та ДП «ЛІС» ТОВ «Легіон», які підтверджують наявність договірних зобов'язань на поставку газових плит, які стали об'єктом шахрайства (а.с. 11-51 т.1, 28-32 т.3);

- протоколами пред'явлення для впізнання особи від 12.08.2010 року, 27.09.2010 року та від 04.11.2010 року, згідно яких свідки ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 впізнали ОСОБА_3 як особу, яка 14.09.2009 року супроводжувала вантажний автомобіль марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, під керуванням ОСОБА_5 до складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому по вул. Чорновола, 33, де відбулося подальше розвантаження 270 газових плит Gorenje, яке контролював ОСОБА_3 (а.с. 146-147 т.1, 168-171 т.2, 46-49 т.3)

- відеозаписом камер стаціонарного відеоспостереження АЗС «КЛО», що в м. Вишневому по вул. Чорновола, 54 (а.с. 62-63 т.1)

- протоколами особистого обшуку огляду речей, які знаходилися при ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 11.08.2010 року та 12.08.2010 року, були вилучені мобільні телефони, які використовувались під час вчинення шахрайства (а.с. 116-117 т.1, 134-135 т.1);

- роздруківками вхідних та вихідних дзвінків абонентів мобільного зв'язку 098-469-16-29, 098-377-99-69, 097-636-89-99, 097-466-09-54, 063-409-76-18, 063-870-22-70, 063-971-93-35, в яких зафіксовані переговори з приводу супроводу автомобіля марки Volvo FH-12, д.н.з. WN 37018, причіп WN 614 AC, під керуванням ОСОБА_5 до складських приміщень ТОВ «Фернет», що в м. Вишневому по вул. Чорновола, 33 (а.с. 9 т.2, 13-45 т.2)

- протоколом огляду місця події від 27.09.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 вказав місце на території складських приміщень ТОВ «Фернет» по вул. Чорновола,33 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, де 14.11.2009 року відбувалося перевантаження газових плит із його автомобіля до двох інших вантажівок (а.с. 172-174 т.2);

Крім показань свідка ОСОБА_5, винність підсудного ОСОБА_4 у самовільному привласнення владних повноважень та звання службової особи працівника Держмитслужби України також підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.08.2010 року - квартири по місцю проживання ОСОБА_4, де була виявлена та вилучена форма працівника Держмитслужби України, яку він використовував під час шахрайського заволодіння газовими плитами (а.с. 47-48 т.2);

- протоколом огляду місця події від 27.09.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 вказав місце на стоянці ТОВ «Тиса», де 14.11.2009 року відбувався огляд його автомобіля з вантажем чоловіком у формі митника (а.с. 175 т.2);

- довідкою Київської регіональної митниці Держмитслужби України, відповідно до якої ОСОБА_4 не являється працівником Держмитслужби України (а.с. 68 т.3);

Крім показань свідка ОСОБА_5, винність підсудного ОСОБА_3 у підробленні та використанні підробленого документу також підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- довідками Київської регіональної митниці Держмитслужби України, згідно яких особиста номерна печатка № 034 Київської регіональної митниці закріплена за старшим інспектором відділу митного оформлення № 1 ОСОБА_25, були надані зразки відбитків особистої номерної печатки № 034 та надана інформація, що фактів втрати вказаної печатки зафіксовано не було (а.с. 68 т.1, 68 т.3)

- висновком експерта № 219 від 05.11.2010 року, відповідно до якого відбиток печатки Київської регіональної митниці, який міститься на документі - CMR 0785055 не відповідає оригінальним відбитка особистої номерної печатки № 034 Київської регіональної митниці, які були надані Київською регіональною митницею в якості зразку (а.с. 55-61 т.3)

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд визнає, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_15 під час розгляду справи в суді, а свідки ОСОБА_8М, ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_20 на досудовому слідстві давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Суд визнає, що вина підсудних у вчиненні злочину доведена повністю, дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікуються судом за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; ч. 2 ст. 358 КК України, як підроблення іншого документу, який посвідчується установою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу;

ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах; ст. 353 КК України, як самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особи підсудних.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що вчинені злочини відносяться до злочинів невеликої, середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики, обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено, та приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про можливість призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.190 КК України та не призначати обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна; за ч. 2 ст. 358 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті, за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, що вчинені злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості та особливо тяжких злочинів, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, не судимого на підставі ст.89 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики, обставин, які обтяжують покарання, не виявлено, та приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про можливість призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.190 КК України та не призначати обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна; за ст. 353 КК України у виді арешту в межах санкції вказаної статті.

Цивільний позов ТОВ «Інкотерм» у відповідності до ст.28 КПК України підлягає до задоволення у відшкодування матеріальної шкоди повністю на суму 497251 грн. 73 коп., зважаючи на спричинення матеріальної шкоди в зазначених сумах внаслідок неправомірних дій підсудних, визнанням останніми позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст.93 КПК України підлягають стягненню з підсудних.

Питання речових доказів суд вирішує згідно ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.2 та ч.3 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст.190 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

-за ч.2 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

-за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - з 29.10.2012 року.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 термін його перебування під вартою в слідчому ізоляторі при Житомирській ВК №8 Управління ДДУ з ПВП в Житомирській області з 11.08.2010 року по 14.06.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили, змінити на взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду негайно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ст.353 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст.190 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

-за ст.353 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - з 29.10.2012 року.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 термін його перебування під вартою в слідчому ізоляторі при Житомирській ВК №8 Управління ДДУ з ПВП в Житомирській області з 12.08.2010 року по 14.06.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили, змінити на взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО УДПС України в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду негайно.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Інкотерм» (м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 3 р/р 26006060256172 в Печерській філії «ПриватБанк», МФО 300711, код 35556900) 497251 грн. 73 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 1456 грн. 77 коп. за проведення експертних досліджень (а.с.230 т.1, 151 т.2, 56 т.3).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 1456 грн. 76 коп. за проведення експертних досліджень (а.с.230 т.1, 151 т.2, 56 т.3).

Речові докази по справі:

в—Џмобільні телефони марки Nokia 6300, IMEI: 354860026792514, 063-870-22-70, Nokia 1661, IMEI: 359348033116575, 063-971-93-35, Nokia 3120, IMEI: 353101021322317, 097-636-89-99, та Nokia 1202-2, ІМЕІ: 353196032627720, мобільні телефони марок Nokia 3220, IMEI: 355388/00/014372/7, та Nokia 3100, IMEI: 355357/00/322648/2, стартові пакети «Лайф» № 2208090156591, «Лайф» № НОМЕР_1, «Оскар» № 0406092948676, «Т Мобил» № 8942001109238391752, «Paegas» № 8942001992110063692, мобільний телефон чорного кольору марки Нокіа 3310, ІМЕІ: 353795/00/975441/5, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл. конфіскувати в дохід держави;

в—Џформений кашкет працівника митної служби бірюзово-зеленого кольору, чоловічі брюки бірюзового кольору, чоловічий плащ темно-синього кольору з двома погонами чорного кольору радника митної служби 3-ого рангу з поясом темно-синього кольору, чоловіча сорочка голубого кольору, формений галстук чорного кольору зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., знищити;

в—Џміжнародну відправну накладну CMR № 0785055 та 10 оригінальних відбитків печатки № 034 Київської регіональної митниці, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., знищити;

в—Џ гаманець чорного кольору, два аркуші паперу з надписами, сірниковий коробок, всередині якого міститься 5 сірників, дві таблетки білого кольору та 16 таблеток білого кольору, які завернуті у поліетиленовий пакетик, банківські картки в кількості 2 шт., які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., знищити;

в—Џфотокартки в кількості 41 штук із зображенням ОСОБА_4, посвідчення ветерана праці серії С № 146717 на ім'я ОСОБА_27, документ серії МС 095193, документи відносно ОСОБА_4 з Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві , конверт з документацією щодо ОСОБА_4, виконаною словацькою мовою, квитанції ОСОБА_4, копію паспорту громадянина України ОСОБА_4, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., повернути засудженому ОСОБА_4;

в—Џамбулаторну картку хворого ОСОБА_4 залишити у користуванні засудженого ОСОБА_4;

в—Џрезюме на ім'я ОСОБА_3, стартові пакети без СІМ-картки оператора «Лайф» +380638702270, «Лайф» +380935211169, «Лайф» +380632587239, «Діджус» +380976368999, обкладинка від стартового пакету «Київстар» +380983133202, стартовий пакет без СІМ-картки оператора «МТС» із затертим надписом номеру телефону, візитна картка на ім'я СПД ОСОБА_28 НОМЕР_2, НОМЕР_3, візитна картка =Elit= на ім'я ОСОБА_29, візитка ОСОБА_30, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., знищити;

в—Џ флешку з надписом Prestigio, чоловічий светр синього кольору, чоловічий плащ чорного кольору з надписом Colleczione, чоловіча дублянка коричневого кольору з надписом Shearing, сірий светр з надписом Petrol, чоловіча жилетка чорного кольору без рукавів з надписом Robe Di Kappa з капюшоном, чоловічий светр бежевого кольору зі вставками з надписом Colin' s Jeans, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл. повернути ОСОБА_31 (АДРЕСА_1);

в—Џноутбук Emachines G 725, № 94438849216, системний блок до персонального комп'ютеру № 08109-54154 ПЕОМ IQ-P-49 залишити у користуванні ОСОБА_31;

в—Џфотокартки в кількості 14 штук із зображенням ОСОБА_3, закордонний паспорт ОСОБА_3, які зберігаються в матеріалах справи, повернути засудженому ОСОБА_3;

в—Џзакордонний паспорт ОСОБА_4, документ на ім'я Vozbraniuk Volodymyr AA 450826, трудову книжку на ім'я ОСОБА_4, свідоцтво про укладення шлюбу ІІІ-БК № 385453, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 АБГ № 968107, ідентифікаційний код ОСОБА_4, які зберігаються в матеріалах справи, повернути засудженому ОСОБА_4;

в—Џдва СD-R диски, які зберігаються при матеріалах справи, залишити при матеріалах кримінальної справи;

в—Џгрошові кошти в сумі 29 доларів США, що еквівалентні 230 грн. 40 коп., які вилучені під час проведення обшуку у помешканні ОСОБА_4, перераховані на депозитний рахунок Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області: рахунок № 08673129 ГУ ДКУ у Київській обл., конфіскувати в дохід держави;

в—Џревольвер «Корнет-С», 07270, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., передати дозвільній системі Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області;

в—Џ шість товаро-транспортних накладних, 20 аркушів паперу білого кольору з відбитками печатки ФОП ОСОБА_32, 10 аркушів паперу з відбитком печатки ЗАТ «Транс», 8 аркушів паперу з відбитком печатки ТОВ «Продторг», 3 аркуші паперу з відбитком печатки ПП «Семікс», ксерокопія договору оренди, копія довіреності на одному аркуші, копії залишку по складу на 173 аркушах, список працівників на 6 аркушах, копії договорів на 17 аркушах, копія прибуткового касового ордеру, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській обл., знищити;

в—Џдухову шафу марки Gorenje № 03430133, залишити у користуванні ОСОБА_33

Вирок може бути оскаржений до Апеляційний суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення.

Суддя О.М.Гришко