Рішення

від 16.09.2009 по справі 16/125-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/125-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2009 р.                                                            Справа № 16/125-09

вх. № 7085/5-16

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Павленко О. В., довіреність б/н від 02.09.2009 р.;

відповідача - не з'явився;   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавас-52", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Федорівське-CГ", с. Федорівка  

про стягнення 1540000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 540 000,00 грн. заборгованості,  також до стягнення заявлено витрати по сплаті державного мита в сумі 15 400,00 грн. та витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 315,00 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору  №29 від 01.06.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, всі витребуванні судом документи не надала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до канцелярії господарського суду заяву в якій позовні вимоги визнає, просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно вивчивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.06.2009р. між ТОВ "Гавас-25" та ПП "Федорівське -СГ"  було укладено договір №29 (надалі - Договір). Відповідно до умов п.1.1. Договору  позивач зобов'язався поставив відповідачу  товар згідно специфікації,  а саме: пшеницю 3 кл. у кількості 1 100 тон по ціні 1166,67 за тону, всього на загальну суму 1 540 000,00 грн., а відповідач зобов'язався оплатити та прийняти товар.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи засвідченої копії видаткової накладної №05/06-1 від 05.06.2009р., позивач  передав відповідачу пшеницю 3 кл. у кількості 1 100 тон, всього на загальну суму 1 540 000,00 грн., а відповідач отримав зазначений товар, про що свідчить  підпис його представника скріплений печаткою на видатковій накладній.

Згідно п. 3.1. Договору форма оплати - безготівковий розрахунок за платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

У п. 3.2. Договору сторони погодили, що відповідач розрахується за отриманий товар протягом 3-х діб після фактичної поставки товару.

Відповідач у своїй заяві (від 16.09.2009р. вх. №10758) заборгованість визнає, доказів  сплати  суду не надав.

Згідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість відповідача за Договором складає 1 540 000,00 грн. доказів, що підтверджували б її сплату  відповідач суду не надав, заборгованість визнає.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб,  які беруть участь в  судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  1 540 000,00 грн.  суми боргу, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Федорівське - СГ", код ЄДРПОУ 33929138, (63215, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Федорівка, вул. Шкільна,1 (у т.ч. р/р 2600930111133 у АКБ "Золоті ворота", МФО 351931)  на користь  Товариство з обмеженою відповідальністю "Гавас-52", код ЄДРПОУ 36035902  (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 10, 5-й поверх   ( у т.ч. р/р 2600030138029  АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) - 1 540 000,00 грн. боргу, 15 400,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2009 р.