Рішення

від 24.09.2009 по справі 14/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09                                                                                           Справа№ 14/154

За позовом: Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області, м.Миколаїв

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола-В», м.Миколаїв

Про:

1.визнання незаконними дії ТзОВ «Автошкола-В»щодо відмови у внесенні змін в договір оренди земельної ділянки 18.04.2005 року про перегляд орендної плати на 2008 рік;

2. стягнути з ТзОВ «Автошкола-В»(р/р 26007301470809 в Промінвестбанку м.Миколаєва Львівської області, МФО 325451, ЗКПО 33086907) в користь Миколаївської міської ради Львівської області ( р/р 33213812700332 в УДК  в Миколаївському районі, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949770, код платежу 13050200) збитки, завдані незаконними діями щодо відмови у внесенні змін в договір оренди земельної ділянки від 18.04.2005 року про перегляд орендної плати на 2008 рік в розмірі 50 129,64  грн (60% від загальної заборгованості) за період з 01.01.2008 р по 31.12.2008 року.

                                                                                                                             Суддя С.Б.Кітаєва

                                                                                                                          Секретар  Хороз І.Б.

Представники:

від позивача  : не з”явився

від відповідача : Войтович Ю.Р. –представник; Вінявський О.А. –керівник товариства.

            Зміст ст.ст.20,22 ГПК України роз”яснено.  Заяви про відвід судді не поступала.

Суть спору:  Миколаївська міська рада Миколаївського району Львівської області, м.Миколаїв звернулась до  господарського суду  з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошкола-В», м.Миколаїв, в якому просить:

1.визнати незаконними дії ТзОВ «Автошкола-В» щодо відмови у внесенні змін в договір оренди земельної ділянки 18.04.2005 року про перегляд орендної плати на 2008 рік;

           2. стягнути з ТзОВ «Автошкола-В»(р/р 26007301470809 в Промінвестбанку м.Миколаєва Львівської області, МФО 325451, ЗКПО 33086907) в користь Миколаївської міської ради Львівської області ( р/р 33213812700332 в УДК  в Миколаївському районі, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949770, код платежу 13050200) збитки, завдані незаконними діями щодо відмови у внесенні змін в договір оренди земельної ділянки від 18.04.2005 року про перегляд орендної плати на 2008 рік в розмірі 50 129,64  грн (60% від загальної заборгованості) за період з 01.01.2008 р по 31.12.2008 року, а також –відшкодувати судові витрати по справі.                                                                          

Ухвалою суду від 30.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.09.2009 року.

07 вересня 2009 року від позивача до суду поступила Заява  від 03.09.2009 р №1153/02-13 про зменшення розміру позовних вимог  в частині збитків  до 49207,01 грн.; подано Пояснення за №1155/02-13 до бухгалтерських розрахунків орендної плати. Позовні  вимоги із врахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог представник позивача підтримав. Ствердив зокрема, що 18.04.2005 року між Миколаївською міською радою Львівської області , як орендодавцем, та ТзОВ «Автошкола-В», як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,96843 га, в тому числі 0,04495 га –під виробничими будівлями і спорудами, 1,16686 га –під виробничою базою;договір зареєстрований в Миколаївському відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»20 квітня 2005 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №04:05:456:00017. Зазначений договір оренди набув чинності 20 квітня 2005 року. Строк дії договору оренди – 5 років (п.8 договору), тобто до 20 квітня 2010 року. Орендна плата за договором повинна вноситись орендарем (п.9 договору) у грошовій оцінці на рівні ставки земельного податку і становила, стверджує позивач, у 2005 році 3153,14 грн в рік без врахування ПДВ. Ставка земельного податку у 2005 році встановлювалась Законом України «Про державний бюджет на 2005 рік». Позивач посилається на умови п.13 договору оренди, відповідно до якого розмір орендної плати переглядається сторонками , зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції і наголошує на тому, що в 2006-2008 роках розмір ставки земельного податку неодноразово змінювався. Пояснює, що оскільки відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідної територіальної громади, рішенням Миколаївської міської ради від 18.01.2008 року №430 «Про затвердження ставки земельного податку»було встановлено ставку земельного податку за 1 га землі для всіх землекористувачів, за винятком громадян, у розмірі 14880,0 грн на рік( ставка земельного податку 2400 грн/за 1 га збільшена на коефіцієнт 3,1 та диференційована у два рази згідно ст.7 Закону  України «Про плату за землю», а також орендну плату для всіх орендарів у розмірі не меншому , ніж 22320,0 грн за 1 га на рік ( п.2 рішення). Проте, на підставі протесту Миколаївської міжрайонної прокуратури даний пункт був скасований рішенням Миколаївської міської ради від 15.07.2008 р №549 та визнаний нечинним з часу його прийняття, а мінімальна орендна плата була встановлена у розмірі 44640 грн за 1 га землі на рік (три ставки земельного податку), що застосовується з 01.01.2008 р. Позивач пояснює, що підставою для прийняття зазначених рішень міською радою стали зміни в законодавстві, що регулюють земельні відносини, внесені згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 р №107-У1 та стверджує, що  річна  орендна плата  у 2008 році для ТзОВ «Автошкола-В». повинна була б становити 87870,72 грн в рік за 1,96843 га, а в місяць 7322,56 грн. без врахування індексу інфляції. При цьому бухгалтерський розрахунок  суми 7322,56 грн позивач наводить в Поясненні до бухгалтерських розрахунків орендної плати  за №1155/02-13 від 03.09.2009 року. Відтак, Миколаївська міська рада вважає, що в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ТзОВ «Автошкола-В»повинно було б сплачувати оренду плату у зазначеному розмірі та зобов»язане було укласти додаток до чинного договору оренди про зміну розміру орендної плати, так як такі зміни випливають безпосередньо зі змін в законодавстві та рішень сесії Миколаївської міської ради. А оскільки зміна розміру орендної плати  відповідно до п.36 чинного договору оренди земельної ділянки здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, то Миколаївською міською радою надсилались ТзОВ «Автошкола-В»листи з зобов»язанням підписати додатки до договору оренди та самі додатки, однак звернення залишені без реагування. Відповідно, станом на 01.01.2009 року за період з 01.01.2008 р по 31.12.2008 р бюджетами різних рівнів ( стверджує позивач) недоотримано коштів в розмірі 83549,40 грн, з них міським бюджетом –60 % від вказаної суми, тобто 49207,01 грн, що підтверджується бухгалтерським розрахунком орендної плати . Повідомляє також, що грошова оцінка земель Миколаївської міської ради встановлена та введена вдію з 01.01.2009 року на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.11.2008 р №643 «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м.Миколаєва»; вважає, що дії відповідача щодо відмови від внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 18.04.2005 р по перегляду розміру  орендної плати на 2008 рік порушують права місцевого самоврядування, права комунальної власності міської ради, так як рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальної громади міста є матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, а акти Ради у формі рішень є обов»язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами  виконавчої влади, об»єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.  Підприємства, установи , організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень.   Так як в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору ,згідно п.36 договору оренди земельної ділянки від 18/04/2005 р, спір розв»язується в судовому порядку,  то Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду з даним позовом за захистом свого порушеного права на отримання орендної плати в розмірі, встановленому законом, заявивши зазначені в  позовній заяві вимоги.                                           

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив; в засіданні взяв участь керівник товариства; подано відзив за №46 від 07.09.2009 р на позовну заяву, з підстав наведених у якому відповідач позовні вимоги заперечує. Відповідач підтвердив,  шо дійсно 18.04.2005 року між Миколаївською міською радою як орендодавцем та ТзОВ «Автошкола-В», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1,96843 га для обслуговування виробничої бази. Строк дії договору оренди ,згідно п.8 договору, було визначено на 5 років. Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рівні ставки земельного податку без врахування ПДВ у розмірі 5725,77 грн в рік. Відповідач стверджує, що з його боку зазначений пункт договору виконувався постійно і плата за оренду земельної ділянки вносилась своєчасно. Однак, 17.07.2008 року за №981/02-11 на адресу ТзОВ «Автошкола-В»ми надійшов лист Миколаївської міської ради , у якому зазначалось про необхідність переукладення договору земельної ділянки, у зв»язку із зміною орендної плати на неї. Зокрема зазначалось, що мінімальна орендна плата за 1 га землі становить 44640 грн в рік. Вищенаведене  було мотивоване тим, що рішенням Миколаївської міської ради від 15.07.2008 р №549 за результатами розгляду протесту Миколаївської міжрайонної прокуратури скасовано п.2 рішення міської ради, згідно якого було затверджено орендну плату для всіх орендарів у розмірі 22320 грн за 1 га землі в рік, та затверджено орендну плату в розмірі не меншому 44640 грн за 1 га в рік. Відповідач вважав, що дане рішення є незаконним, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року №309-У1 внесено зміни до законів України «Про плату за землю»та «Про оренду землі». Так, у ч.2 ст.7 Закону України «Про плату за землю» зазначено, що ставки податку за земельні ділянки, грошову  оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах: у населених пунктах чисельністю населення від 10 до 20 тис.осіб –0,24 грн за 1 кв.м., тобто  2400 грн за 1 га землі.

Частинами 4,5 ст.21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Відповідач вважає, що річна орендна плата за один гектар землі повинна становити 7200 грн., а саме у зв»язку з цим відповідач відмовився підписати додаток до договору оренди від 18.04.2005 року, укладеного між Миколаївською міською радою та ТзОВ «Автошкола-В»та вважав свої дії правомірними.

Щодо стягнення з ТзОВ «Автошкола-В»в користь Миколаївської міської ради збитків, завданих незаконними діями, у зв»язку з непідписанням додатку до договору оренди земельної ділянки від 18.04.2005 року про перегляд орендної плати за 2008 рік в розмірі 49207 грн за період з 01.01.2008 р по 31.12.2008 р , то відповідач  вважає, що дана вимога не може бути задоволена з  вищенаведених  вже причин. Окрім того, посилається на п.36 договору оренди, яким передбачено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. Якщо ж такої згоди не досягнуто, то спір вирішується в судовому порядку. З боку ТзОВ «Автошкола-В»виконувалися та виконано всі умови договору, а також надавались мотивовані відповіді на листи Миколаївської міської ради, які поступали на адресу відповідача.  Посилається відповідач і на ту обставину, що у договорі  оренди нічого не вказано про те, що орендар несе яку-небудь відповідальність у вигляді стягнення збитків, стверджує, що у позовній заяві ( Заяві про зменшення розміру позовних вимог)  Миколаївська міська рада взагалі не посилається на будь-яку конкретну норму закону щодо відшкодування завданих збитків., в той час як у ст.22 ЦК України  під збитками розуміються : втрати, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збиткми); доходи, які  особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода), а у даному випадку,  діями відповідача не було заподіяно ніякої шкоди майну Миколаївської міської ради, а тому підстав відшкодовувати будь-які збитки не має. Окрім того, відповідно до ст.652 ЦК , стверджує відповідач, зміна або розірвання договору допускається  лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З підстав, зазначених в ухвалі від 10.09.2009 року розгляд справи відкладався на 24.09.2009 р . Ухвала отримана позивачем 17 вересня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням за №4730056 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. В зазначеній ухвалі суд зобов»язував сторони надати додаткові документи та пояснення.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. На виконання вимог ухвал по справі, витребовуваних документів та пояснень суду не надав.

Клопотання, заяви в порядку ст.22 ГПК України від позивача до суду не надходили.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, в засіданні взяв участь керівник товариства,  зі сторони відповідача до справи подані додаткові докази ; повідомлено ( надано відповідні докази) , що рішенням Х11 сесії 5-го демократичного скликання 1 пленарне засідання Миколаївської міської ради №643 від 19.11.2008 року «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м.Миколаєва» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва Львівської області та введено нормативну грошову оцінку міста Миколаєва  в дію з 01.01.2009 року і на підставі зазначеного рішення Миколаївської міської ради між Миколаївською міською радою , як орендодавцем, та ТзОВ «Автошкола-В», як орендарем, 17 лютого 20089 року укладено Додаткову угоду про зміну договору оренди земельної ділянки ,відповідно до якої змінено пункт 9 частини 5  договору та погоджено, що розрахунок та сплату орендної плати за новими ставками проводити з 01.01.2009 року у відповідності до п.9 договору оренди зі змінами. Окрім того відповідачем надано копії платіжних доручень про сплату орендної плати за 2008 рік.  

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України, за згодою представників  відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі судового рішення.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.

18 квітня 2005 року  між Миколаївською міською радою Львівської області , як орендодавцем , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошкола-В», як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться по вул.Лисенка,39 в м.Миколаєві. Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,96843 гка, у тому числі 0,0495 га –під виробничими будівлями і спорудами; 1,16686 га –землі виробничої бази. Договір укладено на 5 років ( п.8). Орендна плата вноситься орендарем  у грошовій формі в розмірі ставки земельного податку без ПДВ ( тобто 5725,77 грн в рік) ( п.9 розділу договору «Орендна плата).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції ( п.10 договору ) Відповідно до умов в п.11 договору , орендна плата вноситься у такі строки : щомісячно у розмірі 1|12 частини річної орендної плати на р/р №33219812500332 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04056204, код платежу 13050200 не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до п.13 договору розмір орендної плати переглядається у разі : зміни умов господарювання, передбачених законом; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв»язується у судовому порядку.

Відповідно до умов п.43 договір набирає чинності після підписання сторонами  та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Миколаївському відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 20 квітня 2005 р  за №04:05:456:00017.

   Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2006 року між Миколаївською міською радою та ТзОВ «Автошкола-В» було укладено Додаток до договору оренди земельної ділянки про зміну розміру орендної плати: у зв»язку із прийняттям Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»і внесенням змін в Закон України «Про плату за землю» та внесено зміни  в п.9 Договору, виклавши його в такій редакції : «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5858,05 грн в рік ( ставка земельного податку без врахування ПДВ)». Додатком до договору погоджено перерахунок орендної плати провести з 01.01.2006 року у відповідності до п.9 Договору.

17 лютого 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода про зміну договору оренди земельної ділянки  на підставі рішення Х11 сесії 5-го демократичного скликання №643 від 19.11.2008 р «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м.Миколаєва» та Х111 сесії 5-го демократичного  скликання №713 від 13.02.2009 року , якою змінено пункт 9 частину 5 договору оренди земельної ділянки та погоджено розрахунок та сплату орендної плати за новими ставками проводити з 01.01.2009 року, у відповідності до п.9 Договору оренди зі змінами.

   До укладення між сторонами Додаткової угоди від 17.02.2009 року мали місце наступні події .

18.01.2008 року   прийнято рішення 1Х сесії 5-го демократичного скликання 1 пленарне засідання Миколаївської міської ради за №430 «Про затвердження ставки земельного податку».

08.05.2008 року, розглянувши звернення директора ТзОВ «Автошкола-В»п.О.Вінявського про встановлення мінімального розміру орендної плати за земельну ділянку для обслуговування виробничої бази по. вул.Лисенка,39 в м.Миколаєві  прийнято рішення 1Х сесії 5-го демократичного скликання ( 4 пленарне засідання) Миколаївської міської ради №533, яким відмовлено ТзОВ  «Автошкола-В» у зменшенні орендної плати за земельну ділянку для обслуговування виробничої бази по вул.Лисенка,39 у м.Миколаєві, у зв»язку з тим, що запропонований розмір орендної плати є мінімальним згідно діючого на той час законодавства та зобов»язано ТзОВ «Автошкола-В»укласти додаток до договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.04.2005 р і зареєстрованого 20.04.2005 р за №04:05:456:00017 та сплачувати орендну плату з 01.01.2008 р за новими тарифами.

15.07.2008 р на 10 сесії (1 пленарне засідання) 5-го демократичного скликання Миколаївської міської ради прийнято рішення за №549 «Про розгляд протесту прокурора»( йдеться про протест на рішення №430 від 18.01.2008 р), яким задоволено протест прокурора; скасовано п.2 рішення  Миколаївської міської ради від 18.01.2008 р № 430, визнано його недійсним з моменту прийняття та викладено  п.2 рішення  в наступній редакції: «Затвердити орендну плату для всіх орендарів земельних ділянок»в розмірі, не меншому, ніж 44640,0 грн  за 1  га землі на рік».  У пункті п.3 рішення № 549 зобов»язано спеціаліста-землевпорядника Миколаївської міської ради привести у відповідність з даним рішенням всі договори оренди на земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи , Державна податкова інспекція у Миколаївському районі скеровувала голові Миколаївської міської ради Гуку Б.Г. листа від 30.07.2008 р , в якому ,посилаючись на  норми чинного законодавства, зокрема на ч.2 ст.7 Закону України «Про плату на землю», ч.ч.4,5 ст.21 Закону України «Про оренду землі «пропонувала переглянути рішення №430 від 18.01.2008 р «Про затверджені ставки земельного податку»п.2 по орендній платі і затвердити ставки орендної плати за землю з дотриманням чинного законодавства. Одночасно вимагала надати інформацію по укладених договорах оренди землі на поточний (2008 ) рік та інформувати ДПІ про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання  в термін до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни.

29.10.2008 року ДПІ у Миколаївському районі скеровує Голові Миколаївської районної та Голові Миколаївської міської Рад листа за №11079/10/15-025 в якому відзначила, що проведеним  аналізом по укладених договорах оренди земельних ділянок  з юридичними особами Державну податкову інспекцію у Миколаївському районі насторожує той факт, що укладені Миколаївською міською радою договори оренди земельних ділянок по юридичних особах не переглянуті і не внесено зміни до існуючих договорів оренди земельних ділянок на 2008 рік, у зв»язку з прийняттям Закону України  від 28.12.2007 року №107-У1 «Про Державний Бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ( далі Закон №107-У1 (змінився порядок адміністрування земельного податку та орендної плати у 2008 році)). Законом №107-У1 (стаття 64) установлено, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України від 03 липня 1992 року №2535 ( далі Закон №2535-Х11), збільшені в 3,1 раза. Водночас пунктом 7 розділу 11 Закону №107-У1 внесені зміни до статті 7 Закону №2535-Х11, зокрема, частину другу цієї статті викладено в новій редакції та встановлені нові ставки земельного податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено. При цьому відповідно до статті 7 Закону №2535-Х11 по земельних ділянках населених пунктів (за винятком сільськогосподарських угідь), де не встановлена грошова оцінка , ставки земельного податку диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради. ДПІ вказала, що при визначенні суми земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності на 2008 рік по земельних ділянках в межах населених пунктів, грошова оцінка яких не проведена, необхідно врахувати збільшення ставок земельного податку, застосування до них коефіцієнтів індексації, який залишився на рівні минулого року і складає 3,1, а також диференціацію ставок земельного податку згідно з рішенням відповідних рад; що пунктом 8 розділу 11 Закону №107-У1 внесені зміни до Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-Х1У  «Про оренду землі», зокрема, до статті 21 в частині визначення розміру орендної плати за землю. Встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів і використовуються відповідно до Закону і не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»№2535-Х11; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України №2535-Х11. Державна податкова інспекція вказала на те, що не переукладено  і не внесено змін до існуючих договорів оренди земельних ділянок підприємств, юридичних осіб ( в переліку таких юридичних осіб і ТзОВ «Автошкола-В») і що по  даних підприємствах в бюджет  не до посупило в 2008 році 1104,7 тис.грн, при цьому звернуло увагу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, розпорядників земель, зокрема, на необхідність своєчасного оформлення та перегляду  договорів оренди земель.

      Позивач обґрунтовує вимоги про визнання незаконними дій відповідача і про стягнення з нього збитків саме недосягненням згоди щодо зміни умов договору  оренди земельної ділянки  (недосягненням згоди щодо розміру орендної плати за 2008 р), і посилаючись на п.36 договору звернувся з даним позовом до суду «за захистом свого порушеного права на отримання орендної плати в розмірі встановленому законом (абз.5 стор 4 позовної заяви).

      Дійсно , в п.36 договору оренди земельної ділянки від 18.04.2005 року сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв»язується в судовому порядку.

Відповідно до ст.118 Господарського кодексу України зміна то розірвання договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Інше в умовах договору оренди землі від 18.04.2005 року, не передбачено, про що свідчить зміст п.36 договору.

Відповідно до ч.4 ст.188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Миколаївська міська раджа і ТзОВ «Автошкола-В» не  досягнули згоди щодо змін умов договору від 18.04.2005 року  у зв»язку з переглядом розміру орендної плати на 2008 рік, однак,  у даному позові позивач не заявляє вимогу про  спонукання відповідача до внесення змін у зазначений договір  стосовно розміру орендної плати за землю за 2008 рік  та , як похідну від цієї вимоги, вимогу про достягнення орендної плати  за період з 01.01.2008  р по 31.12.2008 р, а вибрав інший спосіб захисту, як стверджує «свого порушеного права, на отримання орендної плати».

  Однак,  оренда землі –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності. ( ст.3 Закону України «Про оренду землі»).  Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі. Умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України. Істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду  (ст.ст.13,14 Закону України «Про оренду  землі»).   

      Договір оренди може бути укладений , як правило, лише за обопільним волевиявленням сторін ( ч.2 і 4 ст.15 Закону України «Про оренду землі»). Зміни  в договір підлягають внесенню в тій формі та порядку, в якиїх укладено  договір. В разі недосягнення згоди між сторонами договору про внесення змін в договір, такі питання вирішуються в судовому порядку.

   Якщо судовим рішенням договір змінено, розрвано, то договір вважається зміненим  чи розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності  не встановлено за рішенням суду ( п.5 ст.188 ГК України).   

   Відтак, позивачем помилково обраний такий спосіб захисту, як  визнання незаконними дій ТзОВ «Автошкола-В»щодо відмови у внесенні змін в договір оренди земельної ділянки від 18.04.2005 р в частині перегляду орендної плати на 2008 рік, для захисту свого порушеного права на отримання орендної плати в розмірі встановленому законом, оскільки такий спосіб захисту ніяк не пов»язаний із правами осіб, зазначених  у даному позові  як позивач і відповідач і не  призведе до захисту  порушеного права на отримання орендної плати за спірний період у визначеному позивачем розмірі.  Окрім того , позивач не довів, що таке право було взагалі порушено відповідачем, оскільки позивач не скористався  наданим йому чинним законодавством та умовами п.36 договору правом на вирішення спору про внесення змін в договір у судовому порядку.

Умовами договору оренди земельної ділянки , зокрема умовами п.36 договоруҐ, не передбачено, що у випадку недосягнення згоди щодо внесення змін в умови договору, такий спір вирішується в судовому порядку шляхом звернення з вимогою про визнання  незаконними дій  орендаря, в даному випадку ТзОВ «Автошкола-В», щодо відмови у внесення змін в договір оренди земельної ділянки.

   Позивач  заявляє вимогу про стягнення збитків, завданих незаконними діями щодо відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки , мотивуючи цю вимогу, недоотриманням в результаті таких дій бюджетами різних рівнів , в тому числі міським бюджетом,  49207,01 грн.

   Отже, спір виник  з приводу шкоди, спричиненої місцевому бюджету м.Миколаєва, тобто правовідносини по сплаті загальнообов»язкових платежів та податків до місцевого бюджету є об»єктом спричинення шкоди, а сама шкода це є збитки у вигляді недоїмки обов»язкового платежу – несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за земельну ділянку. Орендна плата несплачена в результаті відсутності додатку до договору про внесення змін в розмір орендної плати за земельну ділянку за 2008 рік.

   Знову ж таки, визначений позивачем спосіб захисту порушеного права  та особи, в інтересах якої мають бути заявлені вимоги про ненадходження у місцевий  бюджет грошей, суперечить закону і фактичним правовідносинам між сторонами спору.

   Стягнення збитків з землекористувачів передбачено ст.ст.156 Земельного кодексу України          Серед вказаних у зазначеній статті підстав відшкодування збитків власникам землі не вказано  такої підстави  як відмова у внесенні змін до договору оренди землі.

     Відповідно до ст.157 Земельного кодексу України порядок визначення і розрахування збитків , в тому числі власникам землі,  встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку,  позивачем подано бухгалтерський розрахунок збитків  , який знову ж таки іменований і по суті відповідає розрахунку орендної плати, без застосування  Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України .

    Окрім того, міська рада не є суб»єктом господарювання, який може мати прибуток.

    Норма статті 225 Господарського кодексу України визначає втрачену вигоду, як доход суб»єкта господарювання. Вочевидь, що визначення предмету спору про стягнення збитків у даній справі , позивача у справі та обґрунтування позовних вимог ( ст.93, ч.1 ст.124, ст.ст.125,126 ЗК України, ст.ст.22,7 Закону України «Про плату за землю», ст.21 Закону України «Про оренду землі») є неправильним, а зазначені позивачем норми матеріального права не регулюють спірні матеріально-правові відносини.

      Не підлягає застосуванню і ст.22 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки позивач не доводить, яке саме цивільне право міськради (неприбуткової організації) порушено відповідачем на заявлену суму збитків. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

    Відповідно до ст.1166 ЦК України учасник господарських відносин, який спричинив шкоду своїми діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, повинен відшкодувати завдану шкоду суб»єкту, права якого порушено, у повному обсязі.

    Однак, до даних правовідносин позивач не застосовує і правила ст.1166 ЦК України і докази щодо правомірності застосування до спірних правовідносин правил ст.1166 ЦК України також відсутні, оскільки позивач , зокрема,невірно обрав спосіб захисту порушеного права і організацію в особі якої мають бути захищені інтереси про стягнення збитків.

   У відповідності до ст.33 ГПК України , кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

  Судові витрати покладаються на позивача.

  Керуючись ст.ст.1,2,12,22,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

                                                    ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя