Рішення

від 23.09.2009 по справі 8/114-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/114-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "23" вересня 2009 р.                                                       по справі  № 8/114-38

За позовом  Акціонерного товариства закритого типу “Україна”, м. Житомир

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Наш край”, м. Луцьк

про стягнення 6 089 грн. 49 коп.  

                                                                                     Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Ящук А.О., довіреність від 22.11.2008 року

Від відповідача: Литвинюк Ю.В., довіреність від 01.06.2009 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22  ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

       Суть спору: позивач  - акціонерне товариство закритого типу “Україна” просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Наш край” 6 089 грн. 49 коп., в тому числі: 5 432 грн. 52 коп. основного боргу згідно договору №33-у від 30.11.2004 року, 271 грн. 63 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами згідно п. 5.1 договору, 91 грн. 98 коп. річних, 293 грн. 36 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Представник відповідача у відзиві від 16.09.2009 року основний борг в сумі 5 432 грн. 52 коп. визнав, зауважив, що позивачем одночасно нараховані 5 % від суми боргу за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 5.1 договору та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, що суперечить законодавству України. Враховуючи фінансово – економічну кризу в Україні, фінансовий стан підприємства, відсутність обігових коштів просив  відстрочити виконання рішення суду.

     Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю від 22.11.2008 року, подав клопотання від 23.09.2009 року про відмову від позовних вимог в частині стягнення 271 грн. 63 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, в решті вимог позов підтримав.

     Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь  прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

     Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав.   

     Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                      в с т а н о в и в:

        30 листопада 2004 року між позивачем - акціонерним товариством закритого типу “Україна” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Наш край” був укладений договір № 33-у (далі договір а. с. 11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 30.11.2004 року № 33-у.

       Згідно п. п. 1.1, 2.3, 3.1, 5.1 договору позивач зобов'язувався виготовляти та продавати, а відповідач – купувати панчішно – шкарпеткові вироби та здійснювати їх оплату протягом 30 днів з моменту відпуску виробів зі складу позивача. Поставка товару здійснюється за замовленням відповідача на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором, їх ціни.  У разі прострочення оплати товару відповідач має оплатити вартість товару та сплатити 5% за користування чужими грошовими коштами від суми неоплаченого товару. Згідно п. п. 9.1, 9.3 договору він діє до 31.12.2005 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір автоматично пролонгується на той же термін. Докази розірвання чи зміни договору в матеріалах справи відсутні.

       У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

       На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар - панчішно – шкарпеткові вироби на суму  7 882 грн. 02 коп. на підставі накладних №229 від 06.10.2008 року, №293 від 17.12.2008 (а. с. 9-10), про що відповідач не заперечує.  

     Відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково на суму  2 449 грн. 50 коп., отриману 18.06.2009 року претензію від 10.06.2009 року №886 (а. с. 12-14) про сплату боргу залишив без відповіді та задоволення.

     Заборгованість відповідача становить 5 432 грн. 52 коп.,  підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009 року

(а. с. 15), визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

      Згідно ч. 2 ст. 625  ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нараховані позивачем 293 грн. 36 коп. збитків від інфляції  за період з лютого по липень 2009 року та 91 грн. 98 коп. річних за період з 17.01.2009 року по 11.08.2009 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

       Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

      Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду відхилено у зв'язку з необгрунтованістю.

      Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -                                                                               в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

        2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Наш край”,

м. Луцьк, вул. Конякіна, 18в,  р/р 26007301000174 в АКБ "Мрія", МФО 303473,

код 31788617 на користь акціонерного товариства закритого типу “Україна”,

м. Житомир, пр. Миру, 16, р/р 26005300298001 у Житомирській філії ТОВ ВАТ ВТБ Банк, МФО 311346, код 00307230

         - 5 432 грн. 52 коп. основного боргу, 91 грн. 98 коп. річних, 293 грн. 36 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 6 155 грн. 86 коп. (шість тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 86 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний  23.09.2009 року  

                               Суддя                                                      Кравчук Антоніною Михайлівною