Постанова

від 24.09.2009 по справі 7/708

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м.

Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м. Київ

 24.09.2009 р.           11:10           № 7/708

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі головуючого судді  Арсірія

Р.О. при секретарі судового засідання 

Поліщук О.А.  вирішив

адміністративну справу

за позовом

 Державної

податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

до

 ОСОБА_1

про

 припинення

підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_2 за довіреність;

від відповідача -не прибув

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в

якому просив суд скасувати (припинити) державну реєстрацію відповідача. Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідач з моменту державної реєстрації та на

момент звернення позивачем до суду не подає податкових декларацій.

Ухвалою суду від 18.06.09 було відкрито провадження у

справі та призначено судове засідання.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на

позов не надав.

Судом було повідомлено відповідача про дату, час та

місце судового засідання відповідно до вимог ст.38 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог та

просив суд припинити юридичну особу -відповідача.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих

сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м.

Києва, встановив:

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької

діяльності Мінською районною у місті Києві державною адміністрацією 08.11.1996

та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекцій у Оболонському районі

міста Києва.

Відповідно до наданих позивачем доказів по справі,

відповідач з 1 кварталу 2001 року та станом на момент звернення позивачем до

суду податкових декларацій та бухгалтерських звітів не подає.

Згідно з наданою позивачем довідкою що міститься в

матеріалах справи, у відповідача по справі відсутня заборгованість перед

бюджетом.

Проаналізувавши викладені вище обставини суд вважає, що

позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему

оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно

до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості,

пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Позивач, як підтверджується матеріалами справи, вимог

зазначеної статті не виконував з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України

передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил

здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути

застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого

самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та

порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст.239 Господарського кодексу України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх

повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до

суб'єктів господарювання, зокрема  інші

адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими

законами.

Згідно з ч.2 ст. 46 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»неподання протягом року

органам державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення

судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи

-підприємця.

Таким чином, суд вважає, що припинення юридичної особи

через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової

звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які

передбачені законом.

Згідно з ч.1 ст.59 Господарського кодексу України

припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його

реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за

рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших

осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у

випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без

районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові

інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою

нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також

контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і

балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням

податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо

правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших

платежів.

Відповідно до п.17 ст.11 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом

звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою

(позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької

діяльності.

Суд на підставі системного аналізу норм Господарського

кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців»вважає, що реалізація п.17 ст.11 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні»можлива шляхом звернення державної

податкової інспекції з позовом про припинення фізиичної особи не пов'язаного з

банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у ст.10

цього Закону.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив

рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,

в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному

реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до

Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним

реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного

робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення

підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного

реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики,

державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального

страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове

рішення, про внесення такого запису.

Зазначені дії реєстратор має вчинити в силу наданих йому

повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб'єкта

владних повноважень.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного

судочинства України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень,

можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних

повноважень у випадках передбачених законом. В даному випадку таким законом є

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців».

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного

судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного

судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,

а відповідачем  - фізична чи

юридична  особа, судові витрати,

здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних

повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності

витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків

та проведенням судових  експертиз, судові

витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94,

160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов  Державної

податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва  задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом

адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної

інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187

КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне

оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано

24.09.2009 року.

Суддя                                                                                               

Арсірій Р.О.