Постанова

від 31.08.2009 по справі 11/177-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/177-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2009 р.                                                           Справа № 11/177-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Дмитровський І.Й. (довіреність у справі)

відповідача -  Васильєва Л.В. - директор, Шаповал Д.В. (довіреность у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2267 Х/1-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.09 р. по справі № 11/177-06

по заяві ТОВ "Лідія" про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню по справі

за позовом Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія", м. Харків

про розірвання договору та виселення, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року по справі № 11/177-06 (суддя Черленяк М.І.) відмовлено заявнику у задоволенні клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та про зупинення провадження у справі; в задоволенні заяви ТОВ "Лідія" про визнання наказу господарського суду у справі № 11/177-06 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Відповідач, ТОВ "Лідія" з ухвалою місцевого господарського суду від 18.05.2009р. не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. по справі № 58/30-09, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при її прийнятті.

ДП "Харківський електромеханічний завод" відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник  в засіданні апеляційного господарського суду зазначив, що вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. законною  та обґрунтованою, в зв'язку з чим, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу ТОВ "Лідія", перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засідання представників сторін і встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2006 р. по справі № 11/177-06 прийнято заяву про уточнення позовних вимог до провадження. Позов задоволено. Розірвано договір оренди державного майна № 41, укладений 31.07.03 р. між ДП "Харківський електромеханічний завод" та ТОВ "Лідія". Виселено ТОВ "Лідія" із займаного нежитлового приміщення загальною площею 51,8 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199 та передано це приміщення балансоутримувачу ДП "Харківський електромеханічний завод". Стягнуто з ТОВ "Лідія" на користь ДП "Харківський електромеханічний завод" 170 грн. державного мита, 118 грн. судових витрат (а.с. 32).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2006 р. в рішенні від 03.07.2006 р. була виправлена помилка.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2006 р. були видані відповідні накази.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2006 р. набрало законної сили і на час розгляду справи в установленому порядку не змінене та не скасоване.

24 квітня 2009 р. представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідія" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області у справі № 11/177-06 таким, що не підлягає виконанню.

У вищевказаній заяві відповідач посилається на те, що поскільки відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд Державного майна України та його органи на місцях то у позивача відсутні повноваження щодо виселення позивача із займаних приміщень, а також в заяві відповідач зазначає, що будь-які відносини позивача та відповідача щодо спірного приміщення  припинені.

5 травня 2009 р. ТОВ "Лідія" до господарського суду Харківської області надана заява про уточнення вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р по справі № 11/177-06 відмовлено заявнику у задоволенні клопотання  про оголошення перерви в судовому засіданні та про зупинення провадження у справі. В задоволенні заяви ТОВ "Лідія" про визнання наказу господарського суду у справі № 11/177-06 таким, що не підлягає виконанню відмовлено (а.с. 81).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідія" із ухвалою господарського суду Харківської області не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду  із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області скасувати посилаючись на те, що ухвала є незаконною та винесеною з порушенням норм  процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач не має повноважень щодо виселення позивача із займаного приміщення, оскільки не є його власником, будь-які відносини позивача та відповідача щодо спірного приміщення відсутні, а матеріали справи не містять жодних документів, які підтверджують правовий зв'язок позивача із спірним приміщенням.

Колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга відповідача -  ТОВ "Лідія" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій  території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Як зазначено в ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, Наказ видається стягувачеві або надається йому після набрання рішення законної сили.

Відповідно ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю  чи  частково  у  зв'язку  з  його  припиненням добровільним  виконанням  боржником  чи  іншою  особою або з інших причин,  господарський суд визнає  наказ  таким,  що  не  підлягає виконанню  повністю або частково.  Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково,  господарський суд  одночасно на  вимогу  боржника  стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З урахуванням викладеного та аналізу вищевказаної статті колегія суддів зазначає, що визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можливе за наявності слідуючих  умов:

- наказ видано судом помилково;

- обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою ;

- з інших причин .

Як вбачається з матеріалів, наказ по справі №11/117-06 виданий на виконання рішення господарського суду від 03.07.2006 р. та ухвали від 09.08.2006 р. про що прямо зазначено в наказі (а.с.47). Оскільки на час винесення господарським судом Харківської області оскаржуваної ухвали від 18.05.2009 р. вищевказані рішення та ухвала скасовані в установленому порядку не були, то у відповідача відсутні підстави стверджувати, що наказ від 09.08.2006 р. виданий господарським судом Харківської області помилково.

Не надані і відповідачем і докази відсутності повністю або частково його обов'язку, щодо звільнення нежитлового приміщення в зв'язку із добровільним виконання наказу.

Щодо інших причин, то як вбачається з матеріалів справи відповідач орендував у позивача нежитлове приміщення площею 51.8 кв.м. розташоване за адресою: м. Харків вул. Халтуріна 34 по договору оренди державного майна №41 від 31.07.2003 р.

Як було зазначено в п.5.7 договору №41 від 31.07.2003 р. який підписаний сторонами (а. с. 10-11) у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язувався повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані.

Таким чином, право вимагати повернення майна виникло у позивача на підставі вищевказаного договору оренди, який підписаний позивачем без будь-яким зауважень.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що і інші причини які можуть бути підставою для визнання наказу господарського суду Харківської області по справі №11/177-06 щодо виселення ТОВ «Лідія»із займаного приміщення таким, що не підлягає виконанню відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 18.05.2009р по справі № 11/177-06 щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ «Лідія»про визнання наказу господарського суду у справі № 11/1770-06 таким, що не підлягає виконанню винесена при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого законодавства і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101,102, п. 1 ст.103,статтями 105,106 Господарським просувальним кодексом України колегія суддів ухвалила

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року по справі № 11/177-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді