Постанова

від 22.09.2009 по справі 50/275

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

50/275

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2009                                                                                           № 50/275

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокурора -          не з'явились,

 від позивача          КовальчукІ.В.,

 від відповідача          не з'явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009

 у справі № 50/275 (суддя  

 за позовом                               Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

 до                                                   Державного підприємства завод "Генератор"

 про                                                   стягнення 249950,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства ”Генератор” штрафних санкцій за неналежне виконання державного контракту № 251/3/16-06 від 22.05.2006 в редакції додаткової угоди № 8 від 04.11.2008 у розмірі 249 950,54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство оборони України (позивач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення , яким задовольнити позов повністю. позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи за відсутністю прокурора та представника відповідача, яких було повідомлено належним чином про час та місце слухання справи.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 8 від 04.11.2008 року до державного контракту від 22.05.2006 року № 251/3/16-06, щодо виконання робіт з продовження призначеного терміну служби (ресурсу) ЗРК 9 К37 ”Бук” (далі роботи ) у 2008 році.

Вартість робіт з продовження призначеного терміну служби (ресурсу) ЗРК 9 К37 ”Бук” за державним контрактом із Державне підприємство завод ”Генератор” від 22.05.2006 року № 251/3/16-06 визначена Протоколом узгодження орієнтовної вартості робіт від 24.09.2007 року.

Відповідно п. 2.1 додаткової угоди № 8 до державного контракту № 251/3/16-06, термін виконання етапів (підетапів) 2.8, 2.13, 3 визначено до 10.12.2008 року.

Згідно умов Контракту встановлена наступна вартість та терміни виконання вказаних підетапів: 2.8 – 1 529 307,96грн. (10.12.2008 року); 3.1 – 198 000,00грн. (10.12.2008 року); 3.2 – 4 120,80 грн. (10.12.2008 року); 3.3 – 16 483,20 грн. (10.12.2008 року).

В порушення умов державного контракту відповідач підетапи 2.8, 3.1, 3.2, 3.3 до зазначеного в додатковій угоді № 8 терміну - не виконав.

Відповідно п. 5.2 державного контракту, за порушення строків виконання робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості робіт.

Як вбачається з позовних вимог, прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача 425 698,18 грн. штрафних санкцій за порушення виконання умов державного контракту № 251/3/16-06.

Як вбачається з матеріалі справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2008 порушено провадження у справі № 50/155 про банкрутство Державного підприємства завод ”Генератор”. Крім того, данною ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 11 Закону, до закінчення провадження у справі - зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію.

Проти існування розгляду справи про розгляд справи банкротства відповідача, позивач не заперечує.

Частиною 1 статті 11 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що провадження у справі про банкрутство порушується ухвалою господарського суду не пізніше ніж на п'ятий день з дня надходження до суду заяви про порушення провадження у справі.

Відповідно ч. 4 ст. 12 Закону України ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, протягом дії мораторію не застосовуються також і інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно ст. 1 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною 6 статті 12 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не поширюється дія мораторію.

Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог по даній справі, оскільки по справі № 50/155 Господарського суду міста Києва про банкрутство Державного підприємства завод ”Генератор” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, прокурором та позивачем не вказано на будь-які правові обставини, що робили б можливим задоволення позовних вимог під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Державного підприємства завод ”Генератор”.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 без змін.

Матеріали справи № 50/275 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді