Постанова

від 23.09.2009 по справі 42/291

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/291

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.09.2009                                                                                           № 42/291

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коротун  О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.06.2009 (дата підписання повного тексту рішення – 17.07.2009)

 у справі № 42/291 (суддя  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс”

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”

 про                                                   зобов"язання виконати умови договору

                                  Суть рішення і скарги:

Відкрите акціонерне товариство „Київспецтранс” (далі – позивач) у травні 2009 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (далі – відповідач) про зобов'язання останнього виконати належним чином умови договору на послуги водопостачання та водовідведення № 02060/5-07 від 14.03.2003 в частині виконання зобов'язання з приймання каналізаційних стоків Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс”. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 42/291 позовні вимоги задоволено: зобов'язано Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” негайно після набрання рішенням суду законної сили виконати умови договору № 02060/5-07 на послуги водопостачання та водовідведення від 14.03.2003 в частині надання послуг з приймання каналізаційних стоків Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс”. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” на користь Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” 85,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.06.2003 за № 1073, 17.03.2009 відключив об'єкт позивача, розташований по вул. Наддніпрянське шосе, 11 у м. Києві від водопровідних/каналізаційних мереж міста, тобто на 4 четвертий день після попередження, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач 13.03.2009 надіслав позивачу письмове попередження про наступне відключення позивача від мереж комунальної каналізації, а відключення позивача було здійснено у термін, зазначений у цьому попередженні, а саме 18.03.2009. Також, апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів про відключення відповідача саме 17.03.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 у справі № 42/291 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.

На підставі приписів статті 77 ГПК України у судовому засіданні 09.09.2009 оголошувалася перерва до 23.09.2009.

В судове засідання 23.09.2009 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 42/291 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 42/291 залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, позивач посилається на те, що підтверджуючим документом відключення відповідача від мереж комунальної каналізації є лист голови правління Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс” на ім'я в.о. голови КМДА Голубченко А.К. від 18.03.2009 № 396/24, у якому підприємство інформувало адресата про факт відключення саме 17.03.2009.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2003 між  Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Київспецтранс” (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02060/5-07 (далі – договір), відповідно пункту 1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з водопостачання питної води та водовідведення, а абонент – розраховуватися за визначені послуги згідно умов договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 „Вода питна”; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Кількість поданої води згідно пунктів 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, а у разі їх відсутності – за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод згідно пункту 3.3 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

Відповідно до умов розділу 7 спірного договору, він є безстроковим і набрав чинності з моменту його підписання, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з тексту позовної заяви, заявлені позивачем вимоги стосуються порушення відповідачем умов договору в частині виконання зобов'язання з приймання каналізаційних стоків на об'єкті позивача.

Відповідно до п. 8.3.3 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації за № 1073 від 18.06.2003, водоканали мають право відключати (при наявності технічної можливості) каналізаційну мережу підприємства від міської мережі (після письмового попередження за 5 діб), зокрема, у разі невиконанням умов договору, несвоєчасної оплати послуг водовідведення.

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції, 13.03.2009 відповідач надіслав позивачу попередження № 15/5-753 про відключення об'єкту позивача від водопровідних/каналізаційних мереж міста у зв'язку з невиконанням ним умов договору, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод та наявності заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах у розмірі 4598,29 грн., а отже позивач мав право провести відключення відповідача від водопровідних мереж через 5 п'ять діб після надсилання відповідного попередження.

Проте, доказів надіслання такого попередження матеріали справи не містять.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, лист № 396/24, на який посилається позивач (примірник якого знаходиться в матеріалах справи, арк. справи 34), містить виправлення в зазначенні дати, є одноособовим документом (а не допустимим доказом в розумінні статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України), в зв'язку з чим не може прийнятий судом.

Крім того, він як і наведений лист відповідача, не підтверджує ані факту щодо дати попередження, ані дати відключення.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вказаним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи містять лист Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.06.2009 за № 26-6/1512, а також рекомендації адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, подані позивачем в порядку частини 1 статті 101 ГПК України. Проте, сторонами не заперечується сам факт відключення об'єкту позивача від водопровідних/каналізаційних мереж міста, спірними є лише дата попередження про відключення та сама дата відключення. Отже, вказані документи не є підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відключив об'єкт позивача, розташований по Наддніпрянському шосе, 11 у м. Києві, від водопровідних/каналізаційних мереж міста саме 17.03.2009, тобто на 4 четвертий день після попередження.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи також не містять доказів того, що відповідач попередив позивача про відключення об'єкта позивача, розташованого по вул. Наддніпрянське шосе, 11 у м. Києві, від водопровідних/каналізаційних мереж міста саме 18.03.2009, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих, в розумінні статті 34 ГПК України, доказів направлення позивачу попереджень про відключення № 15/2-753 від 13.03.2009, 15/5-754 від 13.03.2009 та № 15/5-755 від 13.03.2009. Роздруківка факсових відправлень не є належним доказом направлення відповідачем попереджень про відключення позивачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, жодна зі сторін не подала ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх вимог та заперечень та не обгрунтувала неможливість подання таких доказів з підстав, що від неї не залежали, а також не вказала органу, у якого суд міг би витребувати відповідні (належні) докази в розумінні статті 38 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі – ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобовязання виконати умови договору, предметом якого є надання послуг, що споживаються у майбутньому, виконання чого є не одноразовою дією, а дією на майбутнє.

Тим більше, що як постачання питної води, так і приймання каналізаційних стоків можливе при наявності для цього у споживача технічної можливості.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем вимога по даній справі про зобов'язання відповідача виконати договір не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. В оскаржуваному рішенні відсутні як об'єми виконання, так і місцезнаходження об'єкту такого виконання, що унеможливлює виконання такого рішення.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.12.2008 у справі № 3/273).

За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 42/291 підлягає скасуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 104 ГПК України, а апеляційна скарга - задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи у суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача на підставі статей 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2009 у справі № 42/291 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” (04208, м. Київ, пр. Правди, 85, код ЄДРПОУ 02772037; р/р 2600800990502 в КБ „Хрещатик“, МФО 300670), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664; 2600655021091 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик“ м. Києва) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 42/291 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.09.09 (відправлено)