Постанова

від 10.09.2009 по справі 20/180-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/180-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009 року                                    Справа №  20/180-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Прудніков В.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Соловіна Ніна Яківна, представник, довіреність № б/н  від 12.08.09; Рудь Василий Анатолійович, директор, посвідчення водія № 072561  від 29.09.94;

від відповідача:  Луговський Віталій Германович, представник, довіреність № б/н  від 13.01.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009  року  у справі № 20/180-09

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Валок”, м. Дніпропетровськ

до    товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ    

про  стягнення 1540841, 75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2009 року (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 1395520 грн. –основного боргу, 13955 грн. 20 коп. –витрат по сплаті державного мита, 312 грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Провадження у справі в частині стягнення 130884,34 грн. пені, 16809,78 грн. 3% річних, 201 156 грн. 29 коп. інфляційних втрат –припинено, згідно п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.

Рішення суду обгрунтовано неналежним виконанням зобов'язань по договору поставки № У379/2007 від 01 червня 2007 року в частині оплати продукції –металевих валків, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Господарський суд відмовив відповідачу в задоволенні заяви про розстрочку виконання зобов'язання рішення суду на рік.

Не погодившись з рішенням в частині відмови в наданні розстрочки, відповідач його оскаржує, посилаючись на те, що в зв'язку з світовою економічною кризою, яка розпочалась в жовтні 2008 року, більшість контрагентів, у тому числі іноземні, не в змозі здійснювати оплату трубної продукції, продаж цієї продукції зупинено, в разі задоволення судом позовних вимог без застосування розстрочки негайне погашення заборгованості позивачу з врахуванням відсутності коштів є для відповідача об'єктивно неможливим у зв'язку з відсутністю обігових коштів. Господарському суду були надані всі документи, які підтверджують вказану обставину.

Скаржник просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 1395 520 грн., розстрочки виконання рішення терміном на один рік шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами до останнього робочого дня кожного відповідного місяця.

В судовому засіданні 10 вересня 2009 року відповідач подав уточнення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що позивач в порушення специфікацій №1 та №2 поставив товар в кількості більшей, ніж зазначено в специфікації, позивачем при виконанні позиції №5 специфікації №1 замість передбаченого товару за кресленням №7-ДВ-2-97 СБ поставлено інший товар за кресленням №7-ДВ-2-87 СБ на суму 218 400 грн., при виконанні позиції №2 специфікації №3 замість передбаченого матеріалу для виготовалення заготовленої продукції ТПХНМ-42  було поставлено інший товар виготовлений з іншого матеріалу ТПХНМ-45 на суму 308 640 грн.

Отже, зазначає боржник, поставлено не обумовленого договором  товару на загальну суму 540 360 грн., а тому сума боргу повинна складати не 1 395 520 грн., а 855 160 грн.

Відповідач просить змінити рішення, стягнути з нього 855 160 грн. і надати розстрочку виконання рішення на один рік.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що згідно додаткової угоди від 01 грудня 2008 року надавав можливість відповідачу розрахуватися частинами, на протязі 5 місяців. Просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі договору №У379/2007 від 01 червня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю „Валок” (позивач) поставив товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Україна” (відповідач) валки металеві на загальну суму 7087 752 грн.

Згідно п.5.2 договору покупець здійснює розрахунок за товар на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару і надання продавцем документів, вказаних в п.3.3 договору, зокрема рахунку –фактури, сертифікату якості, товарної накладної, податкової накладної.

Відповідно додаткової угоди від 01 грудня 2008 року до договору №У379/2007 від 01 червня 2007 року розрахунки за товар, поставлений до 01 грудня 2008 року здійснюється з оплатою 20% вартості товару починаючи з грудня 2008 року по квітень2008 року (а.с.18).

В зазначеній додатковій угоді зафіксовано, що загальна сума заборгованості по договору складає 1625520 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідач частково сплатив товар в загальній сумі 5692232 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Станом на 20 травня 2009 року відповідачем не оплачено 1395520 грн., доказів оплати відповідач не представив.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідач порушив умови договору поставки №У379/2007 від 01 червня 2007 року, додаткової угоди від 01 грудня 2008 року щодо оплати поставленої продукції в строки зазначені в них.

Доводи скаржника викладені в уточненні до апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідач прийняв товар, щодо поставки якого він має заперечення, продавця не повідомив про поставку товару в більшій кількості, в асортименті, що не відповідає специфікації, від прийомки цього товару не відмовився, на відповідальне зберігання його не прийняв.

Між тим з моменту поставки минуло більш як 1,5 роки.

Згідно ч.3 ст.670 Цивільного кодексу України  якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі –продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо покупець в розумний строк після його одержання не повідомив  продавця про свою відмову від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі –продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з  продавцем.

В протилежному випадку, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладання договору купівлі –продажу застосовувалася щодо аналогічного товару (ч.5 ст.672 Цивільного кодексу України).

Отже відсутні правові підстави для зменшення заборгованості, яка підлягає стягненню до 855 160 грн.

Позивач відмовився від позову в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Відмова від позову не суперечить законодавству, та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, тому в цій частині провадження у справі правомірно припинено на підставі п.4 ст.80 Господарського кодексу України.

30 липня 2009 року відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення терміном на один рік шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами.

За приписами ч.1 ст.121 Господарського кодексу України підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка виконання рішення надається у виняткових випадках.

                 Тяжкий фінансовий стан підприємства, який утворився внаслідок мирової фінансової кризи не може бути підставою для надання розстрочки виконання рішення, оскільки в такому стані опинились фактично всі підприємства і надання переваги одним підприємствам перед іншими не може бути справедливим.

                 Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

                 З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

            Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 липня 2009 року  у справі № 20/180-09 залишити без змін.

            Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

            Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В. Джихур

Суддя                                                                                 О.М. Виноградник

Суддя                                                                                  В.В. Прудніков