Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а-4082/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-4082/10/0770

Рядок статзвіту № 8.2.1

Код - 11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д.за участю секретаря судового засідання Сідей І.І. та сторін, які беруть участь у справі:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 липня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 липня 2011 року.

Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державна податкової інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області (далі - ДПІ у м. Ужгороді) в якій просить суд визнати недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 11.10.2010 року №0002682341/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 62 850,96 грн., в т.ч. 41900,64 грн. за основним платежем та 20 950,32 грн. за штрафними санкціями, а також повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 11.10.2010 року №0002662341/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у сумі 78 564,00 грн., в т.ч. 52 376,00 грн. за основним платежем та 26 188,00 грн. за штрафними санкціями

Позовні вимоги мотивовані тим, що встановлена у Акті перевірки нікчемність договору поставки, за наслідком якого Позивач сформував собі валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість є безпідставною у силу презумпції правомірності правочину передбаченої ст.104 Цивільного кодексу України, відповідно до якої не визнаний рішенням суду правочин є дійсним. При цьому, як на підставу дійсності правочину Позивач посилається на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.09.2010 року по справі №14/53, яким встановлено відповідність спірного договору вимогам ст.ст. 179-181 ГК України та стягнуто з Позивача заборгованості за відповідним договором. Також позивач вважає, що наявна у нього податкова накладна є єдиним беззаперечним доказом підставності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а отже у достатній мірі засвідчує правомірність формування у Позивача податкового кредиту за спірними операціями. Також, на думку позивача, встановлена податковим органом безтоварність операцій придбання товарів та подальша їх реалізація Позивачу, контрагентом (TOB „Спец-Контакт") свідчить виключно про порушення останнім вимог податкового законодавства, а не свідчить про порушення правил оподаткування Позивачем.

Відповідач заперечив проти позову, з мотивів встановлення податковим органом у процесі перевірки фактів фактичної безтоварності операцій згідно договору купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року, за яким Позивач мав придбати від TOB „Спец-Контакт" товарів на загальну суму 209 503,00 грн. Таку безтоварність Відповідач доводив тим, що податковими перевірками контрагентів ТОВ «Спец-Контакт»встановлено безтоварність операцій та фіктивність контрагентів даного Товариства. Натомість товари, які ніби то придбані у фіктивних контрагентів у подальшому реалізовані Позивачу. Тобто, Позивач не міг придбати у контрагента -ТОВ «Спец-Контакт»товари, які у нього були відсутні. Також, Позивач зазначає, що наявність у Позивача договору, розрахункових документів, прибуткових та податкових накладних за спірними поставками, не можуть братися до уваги, як докази понесення валових витрат та наявності податкового кредиту, оскільки за відсутності реального виконання (безтоварності операції) ці документи не можуть вважатися первинними документами. Також Позивач зазначає, що до податкових відноси вимоги статті 104 Цивільного кодексу України не застосовуються, а тому відсутність рішення суду про визнання правочину недійсним не засвідчує правомірність формування Позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки останні формуються за господарською операцією (дією, подією) виключно, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Оскільки фактичної зміни у структурі активів та зобов'язань Позивача за наслідками безтоварних операцій не відбулися, ним протиправно сформовано в 4 кварталі 2009 року у сумі 209 503,20 грн. валові витрати та визначено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 41 900,64 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з мотивів, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, і просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні такого як безпідставному, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у запереченнях на позов.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 31.08.2010 року №2099/23-1 ДПІ у м. Ужгороді було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" у період з 31.08.2010 року по 01.10.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.10.2010 року №3189/23-1/00131529 „Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства" ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року (далі - Акт).

У висновку вищезгаданого Акту зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення:

1. підпунктів 5.3.2. ст.5, 8.1.1., 8.1.2., 8.4.1., 8.7.1. ст.8, п.5.1., пп..5.2.1. ст.5, пп..11.2.1 ст. 11, пп.,5.3.9. ст.5, ПП..12.1.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 196 022,00 грн.

2. підпунктів 7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 87 956,00 грн.

На підставі вищезгаданого Акту відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

1. Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002682341/0, яким встановлено, що компанією порушено пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, і у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у сумі 131 934,00 грн., в т. ч. 87 956,00 грн. - за основним платежем та 43 978,00 грн. штрафних санкцій;

2. Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002662341/0, яким встановлено, що компанією порушено пп. 5.3.2. ст. 5, 8.1.1, 8.1.2., 8.4.1., 8.7.1 ст. 8, п. 5.1, пп.5.2.1. ст. 5, пп.11.2.1. ст. 11, пп.5.3.9 ст.5, пп. 12.1.2. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 №283/97-ВР, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у сумі 250 402,00 грн., в т. ч. 196 022,00 грн. - за основним платежем та 54 380,00 грн. штрафних санкцій.

Проведеною перевіркою встановлено що в період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року постачальником спецодягу та спецвзуття для позивача було TOB "Спец-Контакт" (м. Донецьк, вул. Первоармійська, 24/1, код 32019384), з яким укладено договір купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року.

На виконання вищезгаданого договору TOB "Спец-Контакт" передано Позивачу накладні №1171 від 09.12.2009 року у яких зазначено, що позивачу поставлено спецодяг та спецвзуття на загальну суму 251403,84 грн., у тому числі ПДВ - 41900,64 грн. Також, на відповідну суму Позивачу було виписано податкову накладну на загальну суму 251403,84 грн., у тому числі ПДВ - 41900,64 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем вартість зазначених у накладних товарно-матеріальних цінностей від TOB "Спец-Контакт" відображено у складі валових витрат в 4 кварталі 2009 року в сумі 209503,20 грн. та сума вхідного ПДВ - 41900,64 грн., з вартості спецодягу та спецвзуття, відображено у складі податкового кредиту по ПДВ за грудень 2009 року.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки TOB "Спец-Контакт" №1602/23-2/32019384 від 22.09.2010р. з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB "Гладіс Комгруп" (код ЄДРПОУ 36011127), TOB "ТК ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 36616283), за період з липня по грудень 2009 року та з січня по квітень 2010 р. встановлено, що за період з 01.07.2009р. по 30.04.2010р. постачальниками товарно-матеріальних цінностей для TOB "Спец-Контакт" були TOB "Гладіс Комгруп" (згідно договору №108 від 01.07.2009р. про купівлю-продаж продукції) та TOB "ТК ОСОБА_3" (згідно договору б/н від 01.09.2009р. про купівлю-продаж продукції).

Під час опрацювання TOB "Гладіс Комгруп" та TOB "Діал Імпекс" встановлено наступне:

1.Вищезгадані юридичні особи не знаходяться за юридичними адресами, що

відображено у відповідних актах;

2. Свідоцтво платника податку на додану вартість TOB "Гладіс Комгруп" №100127389 від 10.07.2008р. було анульовано 29.09.2009р., а свідоцтво платника податку на додану вартість TOB "ТК ОСОБА_3" №100241323 анульовано 21.08.2009р.;

3. У відповідності до бази даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та звітності, яка подавалась TOB "Гладіс Комгруп" та TOB "ТК ОСОБА_3" до органів Державної податкової служи, основні засоби на підприємствах відсутні;

4. Відповідно до довідки форми 1 ДФ кількість працюючих на підприємствах склала 1 особу (директор підприємства).

5. Податковими перевірками також встановлено, що у TOB "Спец-Контакт" відсутні документи, що підтверджують транспортування, зберігання та відвантаження товару по поставці товарів від ТОВ "Гладіс Комгруп" та TOB "ТК ОСОБА_3". А видаткові накладні, видані постачальниками TOB "Гладіс Комгруп", TOB "Діал Імпекс" покупцю TOB "Спец Контакт" не містять передбачені чинним законодавством відомості про господарську операцію, і як наслідок, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст. 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені в порушення пп. 1.2 п. 1, пп. 2 п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, враховуючи це, вищезгадані видаткові накладні не мають юридичної сили і доказовості. З огляду на зазначені обставини, податковим органом встановлено неможливість реального здійснення TOB "Спец-Контакт" операцій транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, складування тощо з урахуванням дійсного часу, віддаленості місця знаходження майна, у зв'язку з відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів, передбачених вимогами чинного законодавства, що мають свідчити про фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей або наявність взаємовідносин з контрагентами, які підпадають під визначення довіреного перевізника; відсутність у підприємства документів, обов'язковість яких встановлена документами з назвою "договір" за №108 від 01.07.2009р., б/н від 01.09.2009р. (сертифікати, документи які посвідчують якість, тощо); фактичну безтоварність операцій згідно договору №108 від 01.07.2009р. про купівлю-продаж продукції, укладений між TOB "Спец-Контакт" та TOB "Гладіс Комгруп", та договору б/н від 01.09.2009 року про купівлю-продаж продукції, укладений між TOB "Спец-Контакт" та TOB "Діал Імпекс", які не спричинили реального настання правових наслідків та встановлено їх нікчемність.

У результаті перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк встановлено завищення TOB "Спец-Контакт" задекларованих сум податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, складених TOB "ТК "Діал Імпекс" та TOB "Гладіс Комгруп" у липні 2009 року у сумі 70100,63 грн., у серпні 2009 року у сумі 126788,04 грн., у вересні 2009р. у сумі 171008,33 грн., у жовтні 2009р. у сумі 256257,11 грн., у листопаді 2009р. у сумі 81908,90 грн., у грудні 2009 року у сумі 102558,51 грн., у січні 2010р. у сумі 42390,48 грн., у лютому 2010р. у сумі 79684,17 грн., у березні 2010р. у сумі 125871,58 грн., у квітні 2010р. у сумі 39886,21 грн. та завищення задекларованих сум податкового зобов'язання зокрема по контрагенту ВАТ " ЕК "Закарпаттяобленерго" та ін.

При цьому, товар, який згідно накладних ТОВ «Спец-Контакт»мав отримуватися за нікчемними правочинами укладеними з TOB "ТК "Діал Імпекс" та TOB "Гладіс Комгруп" за спірний період у подальшому виписувався згідно накладних до Позивача. Оскільки товар який по накладним поставлявся Позивачу у його контрагента ТОВ «Спец-Контракт»був відсутній (встановлено безтоварність по договорам придбання), а тому і не міг бути реально переданий Позивачу, а останній не міг його реально отримати а отже і використати у господарській діяльності. При цьому, безтоварні операції не викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а тому документи Позивача по спірним правочинам, які формально і містять необхідні реквізити первинних документів, не є такими у силу ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З матеріалів судової справи, Суд констатує наявність обставин безтоварності укладеного Позивачем з ТОВ «Спец-Контракт»договору купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року. У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази, які стосуються предмету спору. Проте, ні під час перевірки, ні протягом судового розгляду Позивачем не надано докази переміщення товарів згідно договору купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року. При цьому, місцезнаходження Позивача у м. Ужгороді, а його контрагента ТОВ « Спец-Контракт»у м. Донецьк, а тому з огляду на віддаленість та вимоги стосовно транспортних перевезень переміщення товарів мало супроводжуватися необхідними товаротранспортними-накладними. При цьому, як встановлено перевіркою ТОВ «Спец-Контракт», останній не мав власних засобів та персоналу для поставки товарів Позивачу. Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Спец-Контракт» ні з ким договори на перевезення товарів не укладав, у бухгалтерському обліку також не містив документів щодо фактичного одержання послуг від перевізників по поставці продукції Позивачу. Натомість Позивач не довів придбання послуг перевізників, інших видів транспортування спірних товарів, не надав документів, щодо фактичного переміщення придбаних товарів, договорів по перевезенню, зберіганню, тощо.

За умови фактичної відсутності здійснення господарської операції, доводи Позивача щодо застосування презумпції правомірності правочину не заслуговують на увагу, оскільки наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. За викладених обставин, не враховується і твердження Позивача про те, що правомірність формування ним валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями підтверджується рішенням Господарського суду Закарпатської області №14/53 від 30.09.2010 року, яким встановлено що договір купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року відповідає вимогам статей 179-181 ГК України. При цьому, встановлена судом заборгованість за поставлений товар, не оцінювалися на предмет безтоварності зазначеної операції, а суд зробив зазначений висновок виключно на підставі договору, накладних, та податкових накладних, які з огляду на фактичну безтоварність зазначеної операції для податкового обліку не є документами первинного обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»залові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом і звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 11.2.1 п, 11,2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше;

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В порушення даних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові витрати по операціях з TOB "Спец-Контакт" по договору купівлі-продажу №64/2 від 29.01.2009 року, на загальну суму 209503,00 грн. Та в порушення п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит по операціях з TOB "Спец-Контакт" на загальну суму 41900,00 грн.

Факт порушення посадовими особами перелічених вище вимог податкового законодавства встановлений постановами Ужгородського міськрайонного суду, які набрали законної сили, від 22.11.2010р. у справах №3-9068/10 та №3-9069/10 якими встановлено наявність вини посадових осіб позивача - генерального директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5 у вчиненні порушення у вигляді порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 196022 грн. та податку на додану вартість в сумі 87956 грн. Вказаними постановами зроблено висновок про наявність в діях посадових осіб позивача ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП України.

Відповідно до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення податкового органу є правомірними, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судовихекспертиз.

Доказів здійснення судових витрат по справі відповідачем суду не надано.

Керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №002682341/0 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 62850,96 грн. та податкового повідомлення-рішення від 11.10.2010 року №0002662341/0 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у сумі 78564,00 грн.- відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Маєцька Н.Д.