Ухвала

від 06.07.2010 по справі 388/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №388/2010 Головуючий у 1-й інст. Заїка

Категорія ст. 125 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді : Михайловського В.І,

суддів: Ляшука В.В., Широкопояса Ю.В.

засудженої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 9 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка і жителька АДРЕСА_1, громадянка України, не судима,

засуджена за ст.125 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1500 грн. моральної шкоди та 200 гривень витрат за правову допомогу.

Речові докази у вигляді фотокарток залишено у справі.

Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 23 квітня 2009 року близько 17 годин під час сварки з свекрухою ОСОБА_2 по вул. Л.Карастоянової, б. 13/6, кв. 2 у м. Бердичеві умисно нанесла їй чисельні удари руками в різні частини тіла та по голові, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я у вигляді крововиливів на грудній клітині, на правому передпліччі, лівому стегні, подряпин на перегородці носа та лівій надбрівній дужці.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить скасувати вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 9 квітня 2010 року у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, а кримінальну справу відносно неї закрити.

В обгрунтування апеляції засуджена ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, надана невірна оцінка показам свідків та не можуть бути використані в якості належного доказу результати освідування та судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_2

Апелянт також вважає сумнівними та неправдивими заяви потерпілої щодо вчиненого відносно неї злочину. Вважає безпідставними та неаргументованими висновки суду щодо визначення відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди. Є також упередженими підхід суду першої інстанції до оцінки зібраних доказів, а саме фотокарток, які знаходяться у матеріалах справи. Недоведеність, у даному випадку вини, на думку засудженої, порушує її конституційні права, оскільки її оговорила група людей. Також суд стягнув з неї надто великий розмір моральної шкоди, безпідставно пославшись на значні моральні страждання потерпілої.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вина засудженої ОСОБА_1 у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 умисного легкого тілесного ушкодження підтверджена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами: показами потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновком судово-медичної експертизи, речовими доказами у вигляді пошкоджених 6(шести) родинних фотокарток. Зазначеним доказам суд першої інстанції надав вірну юридичну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України.

Посилання засудженої на розбіжність та непослідовність наданих потерпілою показів є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зібраними і дослідженими судом доказами.

Апеляційний суд також вважає безпідставними посилання скаржниці ОСОБА_1 на неправильність визначення у потерпілої тілесних ушкоджень, оскільки з цього приводу судом першої інстанції призначалася судово-медична експертиза (а.с. 43), висновки якої були предметом дослідження під час судового слідства та будь-яких сумнівів не викликають.

Разом з тим, покарання засудженій ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції без належного врахування даних про особу засудженої, фактичних обставин справи та обставин, передбачених змістом ст.66 КК України .

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не маючи будь-яких прибутків, не працює, самостійно виховує неповнолітню дитину, фактично знаходячись на утриманні своїх батьків.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказаний конфлікт між сторонами виник внаслідок непорузумінь на сімейно-побутовому грунті.

А тому з урахуванням наведеного апеляційний суд вважає за можливе змінити вирок суду першої інстанції, призначивши засудженій покарання у вигляді штрафу у мінімальних межах, передбачених санкцією ст.125 ч.1 КК України та зменшити розмір стягнення на користь потерпілої ОСОБА_2 моральної шкоди - до 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 9 квітня 2010 року щодо засудженої за ст.125 ч.1 КК України ОСОБА_1 змінити.

Зменшити розмір стягнутого з засудженої ОСОБА_1 штрафу до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.

Зменшити розмір стягнутої судом моральної шкоди з засудженої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2: з 1500 грн. до 1000 грн.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді :