Постанова

від 09.06.2008 по справі 2-а-153/08

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-153/08

Справа № 2-а-153/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2008

року Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого- судді

Іванова Е.А. при секретарі- Курбанової Г.Р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну

справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної

ДШ в Одеської області,  інспекторів

Усачова Романа Сергійовича та Сокалій Івана Степановича про визнання дій

неправомірними та визнання акту незаконним, 

скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до

суду з позовом у якому просить визнати дії працівників державної податкової

служби Усачева К.С.  та Сокалій І.С.  неправомірними,  визнати акт №0000976 незаконим,  відповідно скасувати рішення Ізмаїльської

об'єднаної ДШ в Одеської області (надалі ОДПІ) №0001062306/1718 та

№0001052306/1717 від 28.03.2007 року.

В

судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила,  що 16.03.2007 року за її відсутність була

проведена перевірка її магазину та при цьому перевіряючи не надали

направлень,  залякали продавця,  а фактично продажі алкогольних напоїв на

розлив у неї не відбувалось та усі операції проводяться через РРО,  а кошти вказані у акті знаходились в іншому

місці,  а не в касі,  та призначались для розрахунків з

постачальниками.

Відповідачі

позов не визнали,  а пояснили що

перевірка була проведена з дотриманням приписів законодавства,  та під час неї було встановлено,  що працівником позивача здійснюється продаж

алкогольних напоїв на розлив без наявності відповідних документів та без

проведення операції через наявне у неї РРО, 

та без програмування товару в РРО та на місці проведення розрахунків

знаходились не обліковані кошті.

Вислухавши

позивача,  представника ОДПІ,  та відповідачів,  дослідивши матеріали справи суд вважає,  що позовні вимоги не підлягають задоволенню з

наступних підстав.

16

березня 2007 року працівниками Державної податкової адміністрації України в

Одеській області на підставі плану - графіку від 01.03.2007 року (а.с. 86) була

проведена планова перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на предмет

здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового

обігу,  за наслідками якої складений акт

№0000976 від 16.03.2007р. На підставі вказаного акту від 16.03.2007 року,  Ізмаїльська об'єднана ДПІ в Одеської області

прийняла рішення про застосування до позивача штрафних санкцій від 28.03.2007р.

№0001052306/1717 на суму 1582грн.,  та

рішення про застосування до позивача штрафних санкцій від 28.03.2007р.

№0001062306/1718 на суму 1700грн.

Під час

перевірки продавцем позивачки ОСОБА_2 була здійснена реалізація на розлив коньяка „Десна „

-100грн,  без попереднього програмування

в РРО та придбання інших товарів на загальну суму 108, 20грн.,  без проведення операції через РРО,  крім того сума готівкових коштів на місце

розрахунків склала 443грн.,  (без

урахування покупки на суму 108, 20грн.), 

а сума коштів зазначених у Х-звїті Склала 159, 55грн.,  невідповідність склала 283грн.45коп.,  крім того було встановлено відсутність у

приміщенні торгового патенту,  або його

копії.

2

Вказані

порушення було відображено перевіряючими в акті перевірки №0000976 від

16.03.2007 року.

На дії

перевіряючих позивач подала скаргу до ОДПІ (а.с. 15),  яка була за належності спрямована до ДПА в

Одеської області та на неї 06.04.2007р. дана відповідь про відмову у її

розгляду з відсутності підпису заявника та дати (а.с. 27).

Суд

критично ставиться до аргументів позивачки, 

що продажі коньяку не відбувалось та не облікованих коштів на місці

розрахунків не було,  так як вони

спростовуються наявними у справі документами: копією Х-звіту №704 від

16.03.2007 року (а.с. 85) на суму 159, 55грн; копією акту опису наявних

готівкових коштів (а.с. 89),  з якого

вбачається що загальна сума коштів на місце розрахунку склала 443грн. та

пояснювальною продавця ОСОБА_2 (а.с. 90).

Суд не

приймає до уваги показання свідка ОСОБА_2, 

так як вони спростовуються показанням відповідачів Усачева К.С.  та Сокалій І.С.  допитаних як свідки у судовому засіданні та

копією пояснювальної ОСОБА_2 (а.с. 90), 

копією опису готівкових коштів (а.с. 89) та копією акту перевірки з

якого вбачається,  що він був підписаний

продавцем ОСОБА_2(а.с. 14) без зауважень.

Таким

чином суд вважає встановленими та такими, 

що відповідають дійсності обставини зазначені перевіряючими у акті

перевірки від 28.03.2007 року.

Суд

вважає,  що перевіряючи діяли у межах

повноважень,  про що свідчать копії

направлень на перевірку №2326 /23-6017, 

та №2327/23-6017 від 06.03.2007 року (а.с. 83-8),  та копія плану графіку проведення перевірок

(а.с. 87) та з їх боку порушень не відбувалось. Згідно  ст.  22

Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі,  громадського харчування та

послуг" від 06.07.1995 року №265 у разі невідповідності суми готівкових

коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному звіті,  а у випадку використання розрахункової книжки

- загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,  виданими з початку робочого дня,  до суб'єктів підприємницької діяльності

застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми,  на яку виявлено невідповідність.

Відповідно

п.1,  п.6 

ст. 17 Закону України №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів

підприємницької діяльності,  які

здійснюють розрахункові операції за товари (послуги),  за рішенням відповідних органів державної

податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

-у

п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг),  на які виявлено невідповідність,  - у разі проведення розрахункових операцій на

неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг),  у разі непроведения розрахункових операцій

через реєстратори розрахункових операцій, 

у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа,  що підтверджує виконання розрахункової

операції,  або проведення її без

використання розрахункової книжки;

-п'яти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових

операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму

попереднього програмування найменування, 

цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

Згідно

ч.3  ст. 15-3 Закону України „Про

державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,  коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових виробів"

№481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється

тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам,  що мають статус підприємств громадського

харчування,  підприємств з універсальним

асортиментом товарів.

Судом

встановлено,  що у позивачці об'єкт

торгівлі,  де здійснювалась перевірка не

є закладом громадського харчування.

Відповідно

абз.5 ч.2  ст. 17 Закону України №481 у

разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  спиртом етиловим ректифікованим

виноградним,  спиртом етиловим

ректифікованим плодовим,  алкогольними

напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів

застосовуються штрафні санкції - 200 відсотків вартості отриманої партії

товару,  але не менше 1700 гривень;

Тому суд

погоджується також з рішенням Ізмаїльської ОДПІ №0001062306/1718 від 28.03.2007

року про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1700грн.

Враховуючи

викладене,  суд вважає,  що позов відповідача необгрунтований та не

підлягає задоволенню.

3

На

підставі  ст.  ст.  1,

17, 22 Закону України

„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування та послуг" від

06.07.1995 року №265,  ч.3  ст. 15-3 Закону України „Про державне

регулювання виробництва і обігу спирту етилового,  коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових виробів"

№481,  керуючись  ст. 7, 8, 9, 158, 160, 163КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволені позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної

ДПІ в Одеської області,  інспекторів

Усачова Романа Сергійовича та Сокалій Івана Степановича відмовити повністю.

Заяву

про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня

її проголошення,  а в разі складення

постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного

адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає, 

до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо скарга подається у

строк,  встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.

Постанова

виготовлена у повному обсязі 17 червня 2008 року.