Постанова

від 29.09.2009 по справі 12/89-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/89-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 року                                    Справа №  12/89-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді: Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.,

від позивача: не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

від відповідача - 1: Саричева Наталія В"ячеславівна, довіреність № 7  від 18.02.09р.,  представник;

від відповідача –2: не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання” м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009р. у справі

№ 12/89-09

за позовом: Державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання”

м. Кривий Ріг

до:    В-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕРРА КОНСАЛТІНГ”

м. Дніпропетровськ

        В-2 Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг  

про визнання договору уступки права вимоги від 07.12.2007 року № УПВ/78-07 недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009р.                (суддя Жукова Л.В.) у справі № 12/89-09 відмовлено в позові Державному промисловому підприємству „Кривбаспромводопостачання” до ТОВ „ТЕРРА КОНСАЛТІНГ” та до ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” про визнання договору уступки права вимоги від 07.12.2007 року № УПВ/78-07 недійсним.

Рішення мотивовано тим, що:

-          заміна кредитора у зобов'язанні  відбувається без згоди боржника (ст.. 516 ЦК

                України);

-          у договорі визначено всі істотні умови, в тому числі і дійсний розмір вимог;

- оспорюванний договір укладений у відповідності до вимог діючого     законодавства;

                 Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій вважає винесене рішення  при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а також при неповному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а саме:

-          позивач був позбавлений висунути проти нового кредитора  свої заперечення;

-          невідомо, якими документами підтверджено сума боргу та факт передачі права вимоги;

-          нез'ясовано факт оплати боргу.

Просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.  

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2009р. зазначена вище апеляційна скарга була прийнята до розгляду.

На  виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2009р. ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” було надано відзив, в якому вважає, що судом при розгляді справи не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, рішення є законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як видно із матеріалів справи, 07 грудня 2007 року між ТОВ «ТЕРРА КОНСАЛТІНГ»та ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»був укладений договір № УПВ/78-07 уступки права вимоги.

За умовами п.1, п. 2 п. 4 зазначеного договору Кредитор ( ВАТ «Північний

ГЗК») поступається новому кредиторові (ТОВ «Терра Консалтінг») правом вимоги до Боржника - ДПП «Кривбаспромводопостачання»на суму 43 951 грн. 37 коп., яке витікає із обов'язку Боржника сплатити на користь Кредитора вказану суму на підставі договору № 2921 від 24.11.2003р. «Про спільне використання технологічних мереж основного споживача»- на суму 43 951 грн. 37 коп. Договір укладається відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, тобто без повідомлення Боржника про переведення права вимоги від однієї юридичної особи до другої. До нового кредитора переходять права, які забезпечують виконання зобов'язання Боржника по сплаті права вимоги, яке відступлене.

03.10.2008р. відповідач-1 повідомив позивача про існування договору права уступки вимоги № УПВ/78-07 від 07.12.2007р. укладеного між відповідачем-1 та відповідачем –2.

У позовній заяві позивач просить визнати вищезгаданий договір уступки права вимоги недійсним за ч. З ст. 215 ЦК України, так як оспорюваний договір негативно впливає на інтереси позивача, оскільки надані йому діючим законодавством права порушені та посилається на те, що: -   відповідач-1,   якому   було   передано   право   вимоги   за   оскаржуваним договором,   несвоєчасним   повідомленням   позивача   про   укладений   правочин, позбавив останнього належного йому права на можливе безперешкодне задоволення вимог первісного кредитора;  -          у разі заявления первісним кредитором у період з07.12.2007р. по 02.10.2008р. вимог до позивача у останнього не було б фактично підстав їх не задовольняти; - до позивача, який у разі проведення розрахунку з первісним боржником у період з 07.12.2007р. по 02.10.2008р. також могли бути пред'явлені кредиторські вимоги і від нового кредитора (тобто, подвійні), який посилався б на укладений правочин; - між позивачем та відповідачем не визначено дійсний розмір вимог, а про передачу документів, які підтверджують дійсний розмір кредиторських вимог, позивачу невідомо і досі; - позивач фактично був позбавлений права висунути проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не  встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ч. 1 пунктом 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Так, з матеріалів справи видно, що 07.12.2007р. відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір уступки права вимоги № УПВ/78-07 за умовами якого відповідач-2 поступився відповідачу-1 правом вимоги до позивача на суму 43 951 грн. 37 коп., яка витікає із обов'язку Боржника (позивача) сплатити на користь відповідача-2 (ВАТ «Північний ГЗК») вказану суму на підставі договору № 2921 від 24.11.2003р. «Про спільне використання технологічних мереж основного споживача»- на суму 43 951 грн. 37 коп.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 3, 4 договору уступки права вимоги передбачено, що Новий кредитор (ТОВ «Терра Консалтінг») приймає право вимоги та заміняє Кредитора (ВАТ «Північний ГЗК») у відносинах Кредитора та Боржника (ДПП «Кривбаспромводопостачання»), які пов'язані з виконанням Боржником права вимоги. До Нового кредитора переходять права, які забезпечують виконання зобов'язання Боржника по сплаті права вимоги, яке відступлене.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржника свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням у відповідності з ст.. 516 ЦК України.

Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника та уразі виконання боржником свого обов'язку по сплаті боргу первісному кредитору є належним виконанням, у зв'язку з чим посилання позивача на те, що оскаржуваний правочин укладено без згоди позивача та з порушенням чинного законодавства України є безпідставним та таким, що не відповідає ст. 516 ЦК України.

Посилання позивача на те, що у разі заявления первісним кредитором у період з 07.12.2007р. по 02.10.2008р. до позивача позовних вимог у позивача б не було підстав їх не задовольняти є також безпідставними та необгрунтованими, оскільки у відповідності з п.З договору уступки права вимоги до нового кредитора переходять права, які забезпечують зобов'язання Боржника по сплаті права вимоги, яке відступлене.

Тобто, встановлено, що з 07.12.2007р. відповідач-2 як первісний кредитор не мав правових підстав для звернення з позовними вимогами про стягнення вищезгаданої суми за договором № 2921 від 24.11.2003р., оскільки поступився правом такої вимоги відповідачу-2.

Твердження позивача про те, що оспорюваним договором не визначено дійсний розмір вимог та є таким, що суперечать наданим матеріалам, оскільки зі змісту оспорюваного договору уступки права вимоги видно, що відповідач-2 поступився правом вимоги до ДПП «Кривбаспромводопостачання»на суму 43 951 грн. 37 коп., яка витікає із обов'язку останнього сплатити на користь відповідача-2 вказану суму за договором № 2921 від 24.11.2003р. вимоги), а також про зазначену сума було вказано і в листі відповідача-1 від 03.10.2008р., який направлявся позивачеві (а.с.9). Що стосується неповідомлення позивача про наявність документів, що підтверджують дійсний розмір кредиторських вимог, то зазначені посилання не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним у відповідності з чинним законодавством України та не порушує права та обов'язку позивача щодо сплати грошової суми 43 951 грн. 37 коп. як первісному, так і новому кредитору, оскільки у разі сплати позивачем вказаної суми первісному кредитору таке зобов'язання буде виконаним належно згідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України.

Що ж до посилання позивача, як на підставу визнання договору недійсним, на те, що оспорюваним договором позивач був позбавлений права висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного правомірно  не прийняті судом до уваги, оскільки у відповідності до ст. 518 ЦК України позивач не позбавлений такого права та може ним скористатися в любий момент.

З огляду на наведене вище, судова колегія вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі Державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання”, необґрунтованими та спростованими документально, а відповідно, рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009р. у справі № 12/89-09 таким, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому, підстав для його скасування не знаходить.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:   

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009р.                                  у справі № 12/89-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання”, –без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.      

           Головуючий  суддя                                                              Л.М. Білецька

           Суддя                                                                                      І.М. Науменко

           Суддя                                                                                     О.В. Голяшкін