Рішення

від 05.10.2009 по справі 29/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.09                                                                                           Справа№ 29/72

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Західпет", м. Львів,

про: стягнення 15'032,37 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

прокурора: Чорнописка Н.М. –помічник прокурора Шевченківського району м. Львова,

позивача:Кіндрат Б.Я. –дов. №25 від 07.08.2008 р.,

відповідача:Широкова Н.В. –дов. №1 від 22.09.2009 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західпет" про стягнення 15'032,37 грн. Ухвалою від 10.09.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.09.2009 р. Розгляд справи відкладено на 05.10.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4329/Ш від 20.11.2008 р. не провів повної оплати за надані послуги за період з 01.01.2009 р. по 31.05.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 13'817,69 грн. Крім того, відповідачу нараховано 707,80 грн. пені, 109,75 грн. –3% річних, 397,13 грн. інфляційних збитків.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке. Основний борг у сумі 13'817,69 грн. погашено повністю, про що сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за договором №4329ш від 20.11.2008 р. станом на 17.09.2009 р. Що стосується вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, то просить відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що обслуговуючий банк відповідача –Західна регіональна філія у м. Львові АКБ "Трансбанк", не зміг перерахувати кошти  на рахунок позивача у зв'язку з недостатністю коштів у банку, введенням тимчасової адміністрації банку та мораторію на задоволення вимог кредиторів. З огляду на це відповідач вважає, що ним було вчинено усі необхідні дії для належного виконання зобов'язання, а тому просить відмовити в задоволенні таких вимог позивача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4329/Ш від 20.11.2008 р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Внаслідок несплати відповідачем за надані послуги за період з 01.01.2009 р. по 31.05.2009 р. виникла заборгованість в сумі 13'817,69 грн. Відповідачем представлено суду платіжні доручення:

-          №55 від 08.05.2009 р. на суму 1'000,00 грн.,

-          №116 від 02.07.2009 р. на суму 1'000,00 грн.,

-          №143 від 27.07.2009 р. на суму 5'000,00 грн.,

-          №183 від 07.09.2009 р. на суму 7'000,00 грн.,

на загальну суму 14'000,00 грн. Крім того, сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за договором №4329ш від 20.11.2008 р. станом на 17.09.2009 р. Отже, заборгованість зі сплати основного боргу погашена повністю.

Як убачається з листа Західної регіональної філії в м. Львові акціонерного комерційного банку "Трансбанк" №4881/03 від 18.09.2009 р. постановою Правління Національного банку України №97 від 28.02.2009 р. банку з 02.03.2009 р. призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а постановою Правління Національного банку України №519 від 01.09.2009 р. мораторій продовжено до 02.12.2009 р. Станом на 02.03.2009 р. залишок коштів на рахунку відповідача становив 7'364,60 грн.

Відповідачу надіслано повідомлення Західної регіональної філії в м. Львові акціонерного комерційного банку "Трансбанк" №1060/03 від 15.04.2009 р. Цим банк повідомив відповідача про неможливість виконання його розрахункових документів (платіжних доручень) у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, станом на 17.09.2009 р. заборгованість відповідача зі сплати 13'817,69 грн. основного боргу повністю погашена., про що сторонами складено акт взаєморозрахунків, та представлено копії платіжних доручень про перерахування боргу.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 13'817,69 грн. основного боргу потрібно припинити.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на відсутність його вини у порушенні виконання його грошового зобов'язання. Проте суд звертає увагу відповідача на приписи ч. 1 ст. 625 ЦК України. За цим положенням боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зазначене правило є винятком із загального правила, коли особа, яка довела, що виконання зобов'язання стало неможливим зі відсутності її вини, звільняється від відповідальності. Існування такого винятку пов'язано з тим, що гроші завжди є в обігу і способи їх набуття будь-ким є різними. За таких обставин суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність його вини як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 109,75 грн. –3% річних, 397,13 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином вимоги позивача про стягнення 707,80 грн. пені є обґрунтованими.

Частинами 1, 2 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити належний до сплати розмір пені та його зменшити до суми 50,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 13'817,69 грн. основного боргу припинити.

2.          Позов задоволити повністю.

3.          Зменшити належний до стягнення розмір пені до суми 50,00 грн.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західпет" (адреса: вул. Кульпарківська, 93, м. Львів, 79021; код ЄДРПОУ 34029189) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) 50,00 грн. пені, 109,75 грн. –3% річних, 397,13 грн. інфляційних збитків.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західпет" (адреса: вул. Кульпарківська, 93, м. Львів, 79021; код ЄДРПОУ 34029189) в доход Державного бюджету 150,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя