Ухвала

від 08.11.2013 по справі 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" листопада 2013 р.Справа № 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)):

за позовом: Військового прокурора Тернопільського гарнізону м.Тернопіль -1,а/с-7 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України м.Київ-168, Повітряно-флотський проспект, 6

до відповідача-1: Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вул. Ребета, 6, м.Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача-2: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль,

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скриня", вул. Протасевича, 22, м.Тернопіль,

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТедБуд", вул. Дубовецька, 1б, м.Тернопіль,

до відповідача-5: Всеукраїнської біржі нерухомості в особі Тернопільської філії товарної біржі "Всеукраїнська біржа нерухомості", вул. Руська,17, м. Тернопіль,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області, бул. Шевченка,39, м. Тернопіль,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м.Тернопіль,

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: Товарна біржа "Тернопільська біржа нерухомості", вул. Руська,17, м.Тернопіль

про визнання недійсними результатів цільових аукціонів проведених Тернопільською філією товарної біржі "Всеукраїнська біржа нерухомості" 1 грудня 2003 року (протокол №1) по продажу нерухомого майна платника податків, що знаходиться в податковій заставі, та договору купівлі-продажу майна Тернопільського УВТК ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" від 9 вересня 2004 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Скриня" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТедБуд", застосувавши реституцію.

За участю представників:

Прокурора: Грицько Артем Степанович - посвідчення № 011559 від 26.10.12 р.

Позивача: не з'явились

Відповідача 1: не з'явились

відповідача-2: не з'явились

відповідача-3: не з'явились

відповідача-4: ОСОБА_2, довіреність № 0401-01 від 04.01.13 р.

відповідача-5: не з'явились

Третьої особи 1 на стороні відповідача-2: не з'явились

Третьої особи 2 на стороні відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність №9644/04 від 14.06.2013р.

Третьої особи 3 на стороні відповідача-3: не з'явились

РВ ФДМУ по Тернопільській області: не з'явився

Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів : ОСОБА_4, довіреність №2430/10-16/340 від 01.08.2013р.

Представникам сторін, третіх осіб та посадовим особам РВ ФДМУ по Тернопільській області та Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 112-114 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: В провадженні господарського суду Тернопільської області розглядалась справа № 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) за позовом: Військового прокурора Тернопільського гарнізону м.Тернопіль -1,а/с-7 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України м.Київ-168, Повітряно-флотський проспект, 6 до відповідача-1: Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вул. Ребета, 6, м.Івано-Франківськ, 76014, до відповідача-2: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скриня", вул. Протасевича, 22, м.Тернопіль, до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТедБуд", вул. Дубовецька, 1б, м.Тернопіль, до відповідача-5: Всеукраїнської біржі нерухомості в особі Тернопільської філії товарної біржі "Всеукраїнська біржа нерухомості", вул. Руська,17, м.Тернопіль за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області, бул. Шевченка,39, м. Тернопіль, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м.Тернопіль, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: Товарна біржа "Тернопільська біржа нерухомості", вул. Руська,17, м.Тернопіль про визнання недійсними результатів цільових аукціонів проведених Тернопільською філією товарної біржі "Всеукраїнська біржа нерухомості" 1 грудня 2003 року (протокол №1) по продажу нерухомого майна платника податків, що знаходиться в податковій заставі, та договору купівлі-продажу майна Тернопільського УВТК ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" від 9 вересня 2004 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Скриня" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТедБуд", застосувавши реституцію.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово.

Так, Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008р. у справі №12/89-1134 , яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2009р., позов військового прокурора Тернопільського гарнізону задоволено: визнано недійсними результати цільових аукціонів з продажу нерухомого майна платника податків, що знаходиться в податковій заставі, від 01.12.2003р. (протокол №1) та договір купівлі-продажу майна Тернопільського УВТК ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" від 09.09.04р., укладеного між ТОВ "Скриня" та ТОВ "ТедБуд". Судом застосовано, також, двосторонню реституцію до сторін, зобов'язавши ТОВ "ТедБуд" повернути державному підприємству "Івано-Франківський ліспромкомбінат" майно, яке було предметом договору купівлі-продажу майна від 09.09.04р., а державне підприємство в свою чергу зобов'язано повернути ТОВ "ТедБуд" грошові кошти в сумі 461700,00 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.01.2011р. у справі №7/117-2071(12/89-1134) , яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 р., частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТедБуд" від 29.12.2010 р. про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області за нововиявленими обставинами у справі № 12/89-1134. Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008 р. у справі №12/89-1134 скасовано. В позові відмовлено. Провадження у справі по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю "Скриня" припинено, у зв'язку з ліквідацією. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду від 28.07.2010р., виданий на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2009р. у справі № 12/89-1134, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" (вул. Дубовецька,1б, м. Тернопіль, код 32577157) повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" (вул. Ребета,6, м. Івано-Франківськ, код 08033772) майно, яке було предметом договору купівлі-продажу майна від 09.09.2004р., яке знаходиться в податковій заставі, реалізованого на цільовому аукціоні 01.12.2003р., а Державному підприємству Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" (вул. Ребета,6, м. Івано-Франківськ, код 08033772, р/р 260043091401 в ЛФЛБ "Банк національного розвитку", МФО 325224) на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд"(вул. Дубовецька,1б, м. Тернопіль, код 32577157, р/р 26002055100455 в ТФ "Приватбанк", МФО 338780) кошти в сумі 461700 грн.

Постановою Вищого Господарського суду України від 12.07.2011 р. касаційну скаргу Військового прокурора Західного регіону України задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2011 р. у справі №7/117-2071(12/89-1134) скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. При цьому Вищим господарським судом у постанові від 12.07.2011р. зазначено, що наслідком скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами є розгляд справи заново на загальних підставах.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. № 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) вирішено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТедБуд" від 29.12.2010р. про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області за нововиявленими обставинами у справі №(12/89-1134) задовольнити частково. Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008р. у справі №12/89- 1134 скасувати. В позові відмовити. Провадження у справі по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скриня" припинити, у зв'язку з ліквідацією. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду від 28.07.2010р., виданий на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2009р. у справі № 12/89-1134, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" (вул. Дубовецька,1б, м. Тернопіль, код 32577157) повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" (вул. Ребета,6, м. Івано-Франківськ, код 08033772) майно, яке було предметом договору купівлі-продажу майна від 09.09.2004р., яке знаходиться в податковій заставі, реалізованого на цільовому аукціоні 01.12.2003р., а Державному підприємству Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" (вул. Ребета,6, м. Івано-Франківськ, код 08033772, р/р 260043091401 в ЛФЛБ "Банк національного розвитку", МФО 325224) на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" (вул. Дубовецька,1б, м. Тернопіль, код 32577157, р/р 26002055100455 в ТФ "Приватбанк", МФО 338780) кошти в сумі 461700 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. рішення господарського суду Тернопільської області суду у цій справі скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2008 року залишено без задоволення, а вказане рішення місцевого господарського суду без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2012 р. касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 у справі № 18/43/5022-1140/2011 (7/117-2071(12/89-1134) скасувано. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 у справі № 18/43/5022-1140/2011 (7/117-2071(12/89-1134) залишено без змін.

17.06.2013р. ОСОБА_1 заступник прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в господарський суд Тернопільської області із заявою від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)).

20.06.2013р. господарський суд Тернопільської області ухвалою заяву ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) разом з доданими матеріалами на 12 арк. повернув заявнику .

09.07.2013р. ОСОБА_1 заступником прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 20.06.2013р., яка відповідно до прийнятої 06.08.2013р. Львівським апеляційним судом постанови задоволена та ухвала господарського суду Тернопільської області від 20.06.2013р. у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) скасована. Справа №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) передана на розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 3.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, після повторного автоматичного розподілу для подальшого розгляду заяви від 12.06.2013 р. № 05/2-217 вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)), справу передано судді Гевку Володимиру Львовичу.

Проте, як вбачалось із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.06.2013р. заявнику було повернуто оригінал заяви від 12.06.2013р. №05/2-271 вих - 13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) та додані до неї документи.

В подальшому подаючи апеляційну скаргу від 05.07.2013р. №05/2-30 вих. 13, скаржник - ОСОБА_1 заступник прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері долучив до неї лише оригінали: 1) ухвали господарського суду Тернопільської області від 20.06.2013р.; 2) реєстру рекомендованих листів; 3) квитанції; 4) докази надіслання сторонам апеляційної скарги з додатками.

В процесі апеляційного провадження інших документів ним до справи не долучено.

Таким чином, станом на час прийняття справи для розгляду заяви суддею Гевко В.Л. у справі був відсутній оригінал заяви від 12.06.2013р. №05/2-271 вих - 13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134), як і інші оригінали документів, у тому числі конверт з відміткою пошти про відправлення заяви на адресу господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до ч.6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі: 1) подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом; 2) подання заяви без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам; 3) відсутності доказів сплати судового збору у порядку і розмірі, встановлених законодавством; 4) якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку; 5) якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

У зв'язку з відсутністю у матеріалах справи оригіналу заяви від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) та доданих до неї документів у повному обсязі, у суду була відсутня можливість дати оцінку заяві на відповідність її змісту, формі, порядку подання ч.6 ст. 113 ГПК України, а також для її розгляду по суті.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги те, що матеріали справи №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) не містили оригіналів заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)), а також, для вирішення питання про прийняття до розгляду вищезазначеної заяви, суд згідно ухвали від 23.08.2013р. призначав судове засідання для розгляду питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 на 10 вересня 2013 р. о 16 год. 20 хв. та згідно ухвали від 10.09.2013р. на 24.09.2013р. на 12 год. 20 хв., одночасно зобов'язавши заявника ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надати оригінал заяви та додані до неї документи.

24.09.2013р. уповноважений представник прокуратури в судове засідання прибув, надав суду згідно листа від 24.09.2013р. № 25/2/1196вих-13 (вх. № 15769 від 24.09.2013р. ) оригінал заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі по тексту також - заявник) від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) (далі по тексту також - заява).

Ухвалою від 24.09.2013р. господарський суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) та призначив судове засідання по розгляду заяви на 15 жовтня 2013 р. о 15 год. 20 хв.

В порядку ст.77 ГПК України розгляд заяви відкладався на 22.10.2013р. о 16 год. 20 хв. та на 05.11.2013р. о 15 год. 20 хв. та до 08.11.2013р. на 9 год. 30 хв.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 114 ГПК України, а також, беручи до уваги дату подання оригіналу заяви -24.09.2013р. строк розгляду заяви завершувався 24.10.2013р.

За клопотанням уповноважених представників суд, згідно ухвали від 22.10.2013р., строк розгляду заяви у загальному порядку визначеному ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжив на 15-ть днів по 08.11.2013р.

Також, розглянувши клопотання заявника у заяві про залучення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом , якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Відповідно до ч. 5,8 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК (частина восьма статті 114 названого Кодексу). Якщо такий розгляд неможливо здійснити у тому ж самому судовому засіданні, він відкладається у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК. При цьому загальний строк судового провадження не повинен перевищувати зазначеного в частині третій статті 114 ГПК (п.п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 17 " Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами") .

Із змісту наведених норм ГПК України треті особи без самостійних вимог на предмет спору можуть бути залученими судом під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами лише на стадії після скасування судом попереднього рішення та при новому розгляді справи за правилом ч. 8 ст. 114 ГПК України до прийняття ним нового рішення.

Враховуючи зазначене, суд на стадії розгляду заяви відмовив заявнику у задоволенні клопотання про залучення до справи третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Разом з цим, суд керуючись положенням ГПК України викликав у судові засідання уповноважених посадових осіб РВ ФДМУ по Тернопільській області та витребовував від них відповідні письмові пояснення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій , державних та інших органів , коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик , сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі .

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду як зобов'язує сторони, інші підприємства, установи , організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи , відомості , висновки, необхідні для вирішення спору , чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Враховуючи зазначене, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд ухвалами від 24.09.2013р., від 15.10.2013р., від 22.10.2013р. та від 05.11.2013р. викликав у судове засідання уповноважену посадову особу регіонального відділення Фонду державного майна по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008.

З аналогічних наведеним підстав, суд згідно ухвал від 15.10.2013р., від 22.10.2013р. та від 05.11.2013р. викликав у судові засідання уповноважених посадових осіб Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003 .

Одночасно, суд витребовував від вказаних осіб письмові пояснення щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-217р. про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134).

Прокурор в судове засідання 08.11.2013р. прибув, заяву за нововиявленими обставинами підтримав.

Відповідно до поданої заяви заявник просить суд:

1. Прийняти заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Тернопільської області від 27 жовтня 2011р. у справі № 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) до розгляду.

2. Залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача регіональне відділення Фонду державного майна по Тернопільській області.

3. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134) скасувати та прийняти нове рішення, яким позов військового прокурора Тернопільського гарнізону задовольнити у повному обсязі.

Згідно поданої заяви прокурор зазначає, що 13 травня 2013 року Тернопільському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області стало відомо, що Державна податкова адміністрація не зверталася до регіонального відділення Фонду державного майна України з приводу відчуження майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і реалізація відповідного майна відділенням Фонду держмайна не погоджувалась та не проводилась.

Відповідно до вимог ст. 10.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації - регіональним відділенням Фонду державного майна по Тернопільській області.

Пунктом 1.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено поняття корпоративних прав як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Згідно з вимогами положень статтей Законів України «Про власність», «Про підприємства в Україні» та Статуту підприємства ДП МО України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» (правонаступник - ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»), які діяли на час виникнення спірних правовідносин, є підприємством, заснованим на праві державної власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Пунктом «ж» підпункту 3 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 888/97 від 21 серпня 1997 року (яке діяло на момент проведення реалізації майна), передбачено, що до повноважень Міністерства оборони входить управління військовим майном і майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління.

Тобто, Міністерство оборони є органом уповноваженим здійснювати управління корпоративними правами підприємства, у тому числі активами підприємства.

Як встановлено судами, відповідно до законодавства, що діяло на момент проведення реалізації майна, передбачалось надання дозволу Міністерством оборони України на відчуження активів підприємства ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», у тому числі і активів його структурних підрозділів.

Проте, у порушення ст. 10.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не звернувся до регіонального органу приватизації з поданням про організацію продажу активів підприємства - регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, зокрема майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», що перебувало в податковій заставі та знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Указані обставини не були відомі прокурору під час розгляду справи, не досліджувались судом, не могли бути відомі заявнику та не були покладені за основу прийнятого судом рішення.

Крім того, регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до участі у розгляді даної справи не залучалось.

Таким чином, реалізацію майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», що перебувало в податковій заставі та знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34, проведено з порушенням норм законодавства з питань приватизації та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаної вимоги під час укладення правочину в силу ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ураховуючи викладене, при відчуженні майна товариству з обмеженою відповідальністю «ТеДБуд» на підставі цільових аукціонів від 1 грудня 2003 року та договору купівлі-продажу активів Тернопільського УВТК ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК» порушено вимоги ст. 10.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, на думку прокурора, результати цільових аукціонів, проведених Тернопільською філією товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» 1 грудня 2003 року (протокол № 1) з продажу нерухомого майна платника податків, що знаходиться в податковій заставі, та договір купівлі-продажу майна Тернопільського УВТК ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК» від 1 вересня 2004 року підлягають визнанню недійсними.

Позивач та відповідачі 1,2,3,5, третя особа1 на стороні відповідача-2, участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Повноважний представник відповідача-4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТедБуд", в судове засідання прибув, з підставами, зазначеними у заяві не погоджується, просить в задоволенні заяви відмовити.

Зокрема, згідно поданого відзиву на заяву прокурора вважає, що обставина, яку заявник трактує як нововиявлену, не може такою вважатися з наступних причин.

Заявник в обґрунтуванні посилається на вимоги ст. 10.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що у разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації.

В той же час, заявник визнає що, Міністерство оборони є органом уповноваженим здійснювати управління корпоративними правами підприємства, у тому числі активами підприємства, і як встановлено судами, відповідно до законодавства, що діяло на момент проведення реалізації майна, передбачалось надання дозволу Міністерством оборони України на відчуження активів підприємства ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», у тому числі і активів його структурних підрозділів.

На думку відповідача4 заступник прокурора Західного регіону України в даних посиланнях суперечить сам собі, оскільки, дійсно, як свідчать матеріали справи, і що підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2012р., листом начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва МО України від 02.07.2003р. № 163/2964 було повідомлено директора ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК", що Державним секретарем Міністерства оборони України надано згоду на зняття з обліку та реалізацію майна, що не входить до складу цілісного майнового комплексу ЛПК для погашення податкового боргу.

Дозвіл Державного секретаря МО України наданий 27.06.2003р. на реалізацію активів підприємств, які не задіяні в виробничому процесі і являються частиною цілісного майнового комплексу згідно поданого переліку.

Перелік майна, який був затверджений начальником розквартирування військ і капітального будівництва збройних сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України ОСОБА_5 23.06.2003р. сформувався за даними, поданими директором ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" на виконання розпорядження Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України від 05.11.2002р. № 144/18/357.

Тобто, вказані активи, які були описані податковим керуючим згідно ОСОБА_6 опису включені в перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК", затвердженого начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України від 23.06.2003р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актом документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ЛПК" (УВТК)" від 20.09.2004р. проведеної Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України, підтверджено, що майно закріплене за ДП "Івано-Франківський ЛПК" та Тернопільським УВТК немає статусу майна Збройних Сил України та не відноситься до майна, що має загальнодержавне значення, оскільки їх утримання не фінансується з державного бюджету, а тому таке майно може бути приватизоване. Також, актом ревізії встановлено, що в результаті проведеної реалізації майна не нанесено збитків державі, а утримання державним підприємством УВТК є збитковим та, що реалізовано не цілісні майнові комплекси, активи яких забезпечують провадження окремої господарської діяльності по виробництву певного виду продукції чи надання послуг, а тільки будівлі. Дані, викладені в акті, не спростовані сторонами належним чином.

Отже, при досліджені судом першої інстанції доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтуваннях та запереченнях позовних вимог, суд встановив, що на час проведення цільового аукціону та укладення договору купівлі-продажу Перелік майна, який був затверджений начальником розквартирування військ і капітального будівництва збройних сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України давав підстави податковій інспекції здійснити ряд заходів в забезпечення погашення податкового боргу платника податків.

Крім того, в матеріалах справи, а саме в додатках до позовної заяви військового прокурора Тернопільського гарнізону є копія листа директора ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" ОСОБА_7 від 15.07.2003р. №529, яким він інформує ДПІ у м.Тернопіль та регіональне відділення ФДМУ в Тернопільській області про отримання дозволу на реалізацію майна, що не входить до складу цілісного майнового комплексу ЛПК з повним переліком майна, та лист - відповідь регіонального відділення ФДМУ в Тернопільській області від 27.08.2003р. Тобто, регіональне відділення ФДМУ в Тернопільській області мало повну інформацію про реалізацію даного майна і заявник, якщо він, звичайно, уважно вивчав матеріали справи про це не міг не знати.

Також, відповідач4 звертає увагу на той факт, що лист регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області №10-06-01604, який став підставою для подання заяви за нововиявленими обставинами, був відправлений 30.04.2013р. а отриманий Тернопільською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 13.05.2013р., згідно із штампом вхідної кореспонденції, тобто лист в межах одного міста доставлявся 14 днів, заява подана заявником 12.06.2013р., а це останній день згідно ст. 113 ГПК України. Даний факт дуже дивує відповідача4, оскільки середній термін проходження листа в межах області 2 доби. На його думку, це ще один доказ штучності та надуманості підстав для подання даної заяви.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, відповідач4 просить суд в задоволенні заяви першого заступника прокурора Західного регіону України про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-114097/117-2071(12/89-1134) за нововиявленими обставинами відмовити. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-114097/117-2071(12/89-1134) залишити в силі.

Повноважний представник третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, вул. Руська,17, м.Тернопіль, в судове засідання прибула, проти задоволення заяви заперечила повною мірою, при цьому зазначила, що Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі повністю підтримує відзив на заяву про перегляд рішення від 22.10.21013р. (вх. №17382 від 22.10.2013р.) наданий суду представником Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області.

Повноважний представник - посадова особа Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в судове засідання прибула, проти задоволення заяви заперечила повною мірою, та підтримала раніше поданий відзив на заяву про перегляд рішення від 22.10.21013р. (вх. №17382 від 22.10.2013р.).

Так, у поданих поясненнях представник Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області зазначає, що у заяві ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України здійснюється посилання на вимоги пп.10.2.2, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Однак, заявником не взято до уваги, що судами досліджено той факт, що листом начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України (в даному випадку орган уповноважений здійснювати управління корпоративними правами підприємства) від 02.07.2003 року №163/2964 повідомлено директора ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК», що державним секретарем Міноборони України надано згоду на зняття з обліку та реалізацію майна, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК» для погашення податкового боргу.

Дозвіл державного секретаря Міноборони України наданий 27.06.2013р на реалізацію активів підприємств, які не задіяні в виробничому процесі і являються частиною цілісного майнового комплексу згідно наданого переліку.

Перелік майна, який був затверджений начальником Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України 23.06.2013 року сформувався за даними, поданими директором ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК» на виконання розпорядження Головного квартирно-експлуатаційного управління Міноборони України від 05.11.2002року №144/18/357.

Тобто, майно, що описане податковим керуючим згідно ОСОБА_6 опису, включене в перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК», затвердженого начальником Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України від 23.06.2013 року.

Зважаючи на вищевикладене, Тернопільською ОДПІ правомірно здіснено цільовий аукціон з продажу нерухомого майна платників податків, що знаходиться в податковій заставі.

Крім того, представник Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області повідомляє, що згідно Наказу ДПС України від 05.06.2013 року №36 «Про реорганізацію територіальних органів ДПС у Тернопільській області» розпочато реорганізацію Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби у Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області. Також, згідно Наказу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 01.07.2013 року №3 «Про початок діяльності Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області» (копія додається) розпочала свою діяльність Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

РВ ФДМУ по Тернопільській області участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Разом з цим у попередніх судових засіданнях на вимогу суду представником РВ ФДМУ по Тернопільській області подано суду письмові пояснення посадової особи РВ ФДМУ по Тернопільській області, із змісту яких вона зазначає, що предметом договору купівлі - продажу майна, що знаходиться в податковій заставі, реалізованого на цільовому аукціоні від 09.09.2004 є майно, що знаходиться у податковій заставі, частина будівель та споруд за адресою: м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34, а саме: арматурний цех заг. площею 326.0 кв.м., формувальний цех заг. площею 221,3 кв.м., бетонно - змішувальний цех заг. площею 160,2 кв.м., арматурний цех новий заг. площею 899,6 кв. м., лісопильний цех, столярний цех та сушарка заг. площею 1349,1 кв.м., гаражі заг. площею 622,4 кв.м., механічна майстерня та склад матеріалів заг. площею 482,2 кв.м., санвузол заг. площею 29.3 кв. м., побутові приміщення заг. площею 553,5 кв. м., котельня заг. площею 351 кв. м., овочесховище заг. площею 45.6 кв. м.

За результатами проведеної контрольно - ревізійним департаментом Міністерства оборони України у період з 06.09.2004 по 20.09.2004 документальної ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Тернопільського управління виробничо - технічної комплектації ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" (акт від 20.09.2004 №82) встановлено, що нерухоме майно Тернопільського управління виробничо - технічної комплектації ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат", а саме частина будівель та споруд за адресою: м. Тернопіль, вул. Лозовецька,34 загальною площею 5040,20 кв.м. яке було реалізоване згідно договору купівлі - продажу майна, яке знаходиться в податковій заставі, реалізованого на цільовому аукціоні від 09.09.2004, являло собою майно із завершеним циклом виробництва і складало собою окремі цілісні майнові комплекси, а саме, залізобетонне виробництво, зварювальне виробництво, столярне виробництво.

Також, в довідці, виданій Тернопільським управлінням виробничо -технічної комплектації ДП "Івано - Франківський ліспромкомбінат" №12 від 25.03.2005, підписаній начальником УВТК ДП МО України ДП "Івано -Франківський ліспромкомбінат", яка адресована Військовому прокурору Тернопільського гарнізону зазначено, що до складу Тернопільського УВІК ДП 'МО України "Івано - Франківський ліспромкомбінат" входять наступні цілісні майнові комплекси, сукупність активів якого забезпечують проведення окремої господарської діяльності із завершеним циклом виробництва:

- Залізобетонне виробництво: випуск залізобетонних виробів;

- Зварювальне виробництво: випуск металовиробів;

- Столярне виробництво: випуск товарів народного споживання, в тому числі будівельних деталей, столярних виробів.

А також зазначено, що майно, яке знаходилось в податковій заставі, забезпечувало функціонування цілісного майнового комплексу Тернопільського УВТК, за відсутності якого неможливо забезпечити завершальний цикл виробництва.

Згідно інформації, поданій в довідці Тернопільського управління виробничо - технічної комплектації ДП "Івано - Франківський ліспромкомбінат" №54 від 16.09.2004 вбачається, що відчужене майно в рахунок заборгованості перед бюджетом входило до переліку майна із завершеним циклом виробництва, яке здійснювалось до моменту реалізації майна Тернопільського УВТК.

За наявною в регіональному відділенні інформацією ДП "Івано -Франківський ліспромкомбінат" звернулося до регіонального відділення з приводу встановлення порядку реалізації майна, що не входило до складу ЦМК відчуження спірного майна.

На дане звернення регіональне відділення листом №03-14/2291 від 27.08.2003 повідомило, що дозвіл на реалізацію майна, що не входить до складу ЦМК державного підприємства Івано-Франківський ліспромкомбінат та перелік майна на адресу регіонального відділення не надходили. Враховуючи, що інформація у зверненні є неповною, з метою встановлення порядку реалізації майна, регіональне відділення рекомендувало подати копію дозволу на реалізацію, переліку майна та довідку про включення підприємства до ЄДРПОУ. Однак, дані документи на адресу регіонального відділення не надходили.

Відповідно до Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств затвердженого наказом ФДМУ №787 від 05.05.2001, який був чинний на момент укладення договору купівлі - продажу майна, що знаходиться в податковій заставі, реалізованого на цільовому аукціоні, цілісний майновий комплекс це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

З огляду на викладене вбачається, що для об'єктивного розгляду вищезазначеного запиту щодо компетенції регіонального відділення стосовно відчуження майна, яке є предметом спору, неможливо було встановити порядок відчуження активів підприємства.

Окрім того, в пункті 10.2.2. ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що у разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

За наявними матеріалами в справі акту документальної ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Тернопільського управління виробничо - технічної комплектації ДП "Івано- Франківський ліспромкомбінат", довідки підприємства №54 від 16.09.2004 , довідки підприємства №12 від 25.03.2005 можна зробити висновок, що відчужені об'єкти державного майна, а саме частина будівель та споруд, а саме: арматурний цех заг. площею 326.0 кв.м., формувальний цех заг. площею 221,3 кв.м., бетонно - змішувальний цех заг. площею 160,2 кв.м., арматурний цех новий заг. площею 899,6 кв. м., лісопильний цех, столярний цех та сушарка заг. площею 1349,1 кв.м., гаражі заг. площею 622,4 кв.м., механічна майстерня та склад матеріалів заг. площею 482,2 кв.м., санвузол заг. площею 29.3 кв. м., побутові приміщення заг. площею 553,5 кв. м., котельня заг. площею 351 кв. м., овочесховище заг. площею 45.6 кв. м. входили до переліку майна із завершеним циклом виробництва.

Згідно п. 10.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків (для державних та комунальних підприємств -за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.

Таким чином, відчуження вищезазначених активів об'єктів забезпечували здійснення основної діяльності підприємства, зокрема: випуску залізобетонних виробів, металовиробів, будівельних деталей, столярних виробів, що порушило збереження цілісності майнового комплексу, чим не дотримало вимог ст. 10.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на вищевказане, регіональне відділення вважає, що подана заява ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про перегляд рішення господарського суду від 27.10.2011 у справі №18/43/5022-1140/2011 (7/117-2071(12/89-1134) за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб, посадових осіб РВ ФДМУ по Тернопільській області та Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області оцінивши подані ними докази на предмет наявності нововиявлених обставин та їх вплив на юридичну оцінку обставин, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

За змістом статті 113 ГПК і частини четвертої статті 37 Закону України "Про прокуратуру" судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, зокрема, за заявою Генерального прокурора України, його першого заступника та заступника, прокурора Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняних до них прокурорів. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що згідно з частиною першою статті 29 ГПК прокурор може за своєю ініціативою вступити у порушену за позовом інших осіб справу на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів держави. З метою вступу у справу прокурор може звернутися, зокрема, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Отже, прокурор може повідомити господарський суд і взяти участь у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами і у випадках, коли заява про такий перегляд вже прийнята судом. При цьому участь у розгляді справи може взяти й інший прокурор, а не той, який подавав заяву про перегляд судового рішення, і не обов'язково належний до названих у частині четвертій статті 37 Закону України "Про прокуратуру" (п.п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 17 " Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Відповідно до ч. 5,8 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення ; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК (частина восьма статті 114 названого Кодексу). Якщо такий розгляд неможливо здійснити у тому ж самому судовому засіданні, він відкладається у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК. При цьому загальний строк судового провадження не повинен перевищувати зазначеного в частині третій статті 114 ГПК (п.п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 17 " Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами") .

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

-по-перше, їх існування на час розгляду справи;

-по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи ;

-по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте ).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК , зокрема, статті 101 цього Кодексу (п.1,2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» від 26.12.2011р. №17).

Як вбачається з наведеного однією з обов'язкових ознак існування нововиявлених обставин є те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому як на нововиявлену обставину прокурор посилається на той факт, що згідно пункту 10.2.2. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства , активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації - регіональним відділенням Фонду державного майна по Тернопільській області.

Одночасно прокурор зазначає, що прокуратурі про факт того, що Державна податкова адміністрація не зверталася до регіонального відділення Фонду державного майна України з приводу відчуження майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і реалізація відповідного майна відділенням Фонду держмайна не погоджувалась та не проводилась стало відомо 13 травня 2013 року з листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

Щодо вказаного з матеріалів справи вбачається, що листом від 23.04.2013р. № 25/2/824/вих-13 заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_6 звертався до Начальника регіонального відділення ФДМУ у Тернопільській області ОСОБА_8 з запитом у якому містилось прохання повідомити прокуратуру чи зверталась Державна податкова інспекція в м. Тернополі з приводу реалізації майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", у тому числі майнового комплексу, що перебувало в податковій заставі, а також чи погоджувалося (проводилася) підпорядкованим РВ ФДМ по Тернопільській області регіональним відділенням реалізація зазначеного майна.

У свою чергу РВ ФДМУ по Тернопільській області у відповідь на вказаний лист дало відповідь (лист від 30.04.2013р. вих. № 10-06-01604) про те, що Державна податкова інспекція в м. Тернополі не зверталась до Регіонального відділення ФДМУ по Тернопільській області з приводу відчуження майна Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" і, відповідно, реалізація зазначеного майна Регіональним відділенням не погоджувалась та не проводилась. Вказаний лист отримано прокуратурою 13.05.2013р. вх. № 1959вх.13.

Саме з вказаного моменту прокурор вважає, що йому стало відомо про вказані обставини, про які він не знав під час розгляду справи.

Проте, суд має за необхідне зазначити наступне.

Згідно положень Конституції в Україні діє так звана "Презумпція знання законодавства " коли кожен вважається таким, що знає закони.

Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

В даному випадку, якщо брати до уваги статус заявника, таке знання законів стосується осіб, які в силу Закону України "Про прокуратуру" є професійними юристами - працівниками прокуратури.

При цьому положення пункту 10.2.2. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були чинними у редакції, на яку посилається прокурор на момент звернення ним з позовом до суду в межах даної справи і значний період під час розгляду справи.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи №18/43/5022-1140/2011 (7/117-2071(12/89-1134) норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» а також законодавство про приватизацію розглядались аналізувались та їм давалась правова оцінка зі сторони прокурора сторін та суду так як на їх положення є посилання у позові, додаткових пояснення запереченнях рішеннях і ін. документах у межах справи.

Отже, презюмується, що прокурору було відомо про зміст пункту 10.2.2. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тож, він міг ініціювати звернення із запитом до РВ ФДМУ по Тернопільській області, у будь який час, зокрема ще безпосередньо до чи при зверненні з позовом у суд або під час розгляду справи та використати відповідь РВ ФДМУ по Тернопільській області як підставу для своїх позовних вимог. Проте, такі дії прокурором здійснено лише 23.04.2013р. згідно листа № 25/2/824/вих-13 .

При цьому зі сторони прокурора не надано належних доказів того, що за період розгляду справи аж по 23.04.2013р. існували будь-які обставини, які б перешкоджали прокурору вчинити такі дії раніше.

В силу ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що прокурору могло бути відомо про обставини, на які він посилається як на ново виявлені, так як, ним не доведено суду, що саме перешкоджало отримати йому відповідну інформацію під час розгляду справи надіславши раніше свій запит на адресу РВ ФДМУ по Тернопільській області.

Одночасно, суд вважає, що наведені у заяві від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 та в подальшому у додаткових поясненнях обставини прокурором не є істотними в розумінні ст. 121 ГПК України. При цьому суд керувався наступним.

Застосовуючи пункту 10.2.2. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прокурор виходить з того факту що продажу на аукціоні підлягали об'єкти цілісного майнового комплексу.

Разом з цим, у рішенні господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134) серед іншого зазначається, що :

розділом 3 Положення "Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації в тому числі казенних підприємств", розробленого відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено процедуру віднесення майна і, зокрема визначено, що орган, уповноважений управляти державним майном, затверджує окремі переліки майна, що включається чи не включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації.

Як свідчать матеріали справи, Листом начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва МО України від 02.07.2003р. № 163/2964 було повідомлено директора ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК", що Державним секретарем Міністерства оборони України надано згоду на зняття з обліку та реалізацію майна, що не входить до складу цілісного майнового комплексу ЛПК для погашення податкового боргу.

Дозвіл Державного секретаря МО України наданий 27.06.2003р. на реалізацію активів підприємств, які не задіяні в виробничому процесі і являються частиною цілісного майнового комплексу згідно поданого переліку.

Перелік майна , який був затверджений начальником розквартирування військ і капітального будівництва збройних сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України ОСОБА_5 23.06.2003р. сформувався за даними, поданими директором ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" на виконання розпорядження Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України від 05.11.2002р. № 144/18/357.

Тобто, вказані активи, які були описані податковим керуючим згідно ОСОБА_6 опису включені в перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК" , затвердженого начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України від 23.06.2003р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актом документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ЛПК" (УВТК)" від 20.09.2004р. проведеної Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України, підтверджено, що майно закріплене за ДП "Івано-Франківський ЛПК" та Тернопільським УВТК немає статусу майна Збройних Сил України та не відноситься до майна, що має загальнодержавне значення, оскільки їх утримання не фінансується з державного бюджету, а тому таке майно може бути приватизоване. Також, актом ревізії встановлено, що в результаті проведеної реалізації майна не нанесено збитків державі, а утримання державним підприємством УВТК є збитковим та, що реалізовано не цілісні майнові комплекси, активи яких забезпечують провадження окремої господарської діяльності по виробництву певного виду продукції чи надання послуг, а тільки будівлі. Дані, викладені в акті, не спростовані сторонами належним чином.

Отже, при досліджені судом першої інстанції доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтуваннях та запереченнях позовних вимог, суд встановив, що на час проведення цільового аукціону та укладення договору купівлі-продажу Перелік майна, який був затверджений начальником розквартирування військ і капітального будівництва збройних сил - начальником головного управління розквартирування військ і капітального будівництва України давав підстави податковій інспекції здійснити ряд заходів в забезпечення погашення податкового боргу платника податків".

Аналогічні висновки викладено і у постанові ВГСУ від 09.08.2012р. № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134) у якій зазначено, що місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Військового прокурора Тернопільського гарнізону. За наслідками перегляду судового рішення від 24.12.2008р. у справі № 12/89-1134 за нововиявленими обставинами відповідно до статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Тернопільської області прийняв законне і обґрунтоване рішення від 27.10.2011р.

Із аналізу поданої заяви від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 прокурор посилаючись, як на нововиявлені обставини виходить в першу чергу з висновку про те, що у активи, які були реалізовані на аукціоні входили цілісні майнові комплекси і як наслідок застосовує пункт 10.2.2. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині необхідності участі у такій реалізації ФДМУ.

Проте, на думку суду, наведені ним обставини не спростовують тих, що зазначені вище і відображені у рішенні господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134), а обґрунтування поданої заяви в частині визначення майна як цілісного майнового комплексу є спробою переоцінки прокурором обставин та доказів, які вже розглядались та оцінювались судом.

Одночасно, суд відхиляє посилання прокурора на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.07.2009р. у справі № К-20568/08, так як, вона прийнята судом ще 02.07.2009р., та розглядалась в межах справи №18/43/5022-1140/2011 (7/117-2071(12/89-1134), і відповідно, аналізувалась судом під час прийняття рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134) а також і Вищим господарським судом України у постанові ВГСУ від 09.08.2012р. № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134).

При цьому слід зазначити, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення . Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. (п.1,2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» від 26.12.2011р. №17).

Отже, заявник прокурор не довів суду наявність необхідних ознак нововиявлених обставин та їх вплив на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134).

Враховуючи вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)) слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134) слід залишити без змін.

Із змісту ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у тому числі за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. У свою чергу, згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Беручи до уваги наведене, та те, що заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами в межах справи подана прокурором, судовий збір не стягується з останнього як звільненого від сплати такого законом.

Враховуючи зазначене вище, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 12.06.2013 р. № 05/2-271вих-13 про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі №18/43/5022-1140/2011(7/117-2071(12/89-1134)), відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2011р. у справі № 18/43/5022-1114(7/117-2071(12/89-1134) залишити без змін.

3. Копію ухвали направити сторонам та третім особам по справі , а також додатково заявнику - ОСОБА_1 заступнику прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері , 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20 ;

- регіональному відділенню Фонду державного майна по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008;

- Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003.

Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2013р.

Суддя В.Л. Гевко