Ухвала

від 14.03.2011 по справі 13/303 а/5015

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Справа № 17820/09/9104/

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Коваля Р.Й.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову господарського суду Львівської обл. від 15.11.2007р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської обл. до ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.10.2007р. позивач ОСОБА_3 податкова інспекція /ДПІ/ у Жовківському районі Львівської обл. звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізичної особи /СПД/ ОСОБА_2 суму податкового боргу в розмірі 46864 грн. 29 коп. за рахунок активів платника податків (а.с.2-3, 65).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 15.11.2007р. заявлений позов задоволено, стягнуто з відповідача СПД ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 46864 грн. 29 коп. податкового боргу за рахунок активів (а.с.72-74).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач СПД ОСОБА_2, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд (а.с.86-88).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що розгляд справи відбувався за його відсутності через неналежне повідомлення судом про час та місце розгляду справи; також не відповідають дійсності висновки суду про наявність в нього податкової заборгованості (акт перевірки виконаний з арифметичними помилками і порушеннями вимог Закону України «Про податок на додану вартість»; ревізорам позивача були надані всі підтверджуючі документи, які до цього часу не повернуті платнику податків; окрім цього, податковому органу представлені квитанції про сплату частини податкових зобов'язань).

Окрім цього, акт проведеної перевірки № 38/17-0 від 23.05.2006р. до цього часу відповідачу не вручений.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.1.3 якого податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ДПІ у Жовківському районі Львівської обл. (а.с.4-6).

Протягом 10.05.2006р.-21.05.2006р. ревізорами податкового органу проведена документальна перевірка дотримання вимог законодавства про оподаткування СПД ОСОБА_2 за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р., по результатам якої складено Акт перевірки № 38/17-0 від 23.05.2006р. (а.с.7-10).

Проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 24209 грн. 18 коп.; порушення вимог п.п.4, 9 постанови КМ України № 303 від 01.03.1999р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в результаті чого донараховано 139 грн. 86 коп. збору за забруднення навколишнього природного середовища; порушення вимог ст.13 Декрету КМ України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого занижено податок з доходів, отриманих фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності в сумі 8362 грн. 19 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки позивачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 295/17-0/6850/НОМЕР_1 від 02.06.2006р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на суму 10237 грн. 21 коп., з яких 8362 грн. 19 коп. за основним платежем та 1875 грн. 02 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 296/17-0/6850/НОМЕР_1 від 02.06.2006р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34084 грн. 03 коп., з яких 24209 грн. 18 коп. за основним платежем та 9874 грн. 85 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 297/17-0/6850/НОМЕР_1 від 02.06.2006р. про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення в розмірі 2040 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 298/17-0/6850/НОМЕР_1 від 02.06.2006р. про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення на суму 309 грн. 86 коп., з яких 139 грн. 86 коп. за основним платежем та 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12-13).

Факт отримання вказаних повідомлень-рішень відповідачем 08.06.2006р. стверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Також вказані повідомлення-рішення були предметом оскарження відповідачем в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань, при цьому скарги відповідача були відхилені податковими органами відповідних рівнів (а.с.15-19).

З метою погашення податкового боргу податковим органом скеровані на адресу відповідача перша і друга податкові вимоги відповідно № 16297/24-0205 від 24.11.2006р. та № 18206/24-0/205/24-0 від 29.12.2006р. (а.с.21, 27).

Також ДПІ у Жовківському районі Львівської обл. прийнято рішення № 1183/205/24-0 від 31.01.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.29).

Вищевказані документи скеровувалися податковим органом на юридичну адресу відповідача (Львівська обл., Жовківський р-н, с.Воля-Висоцька, вул.Довганика, буд.30), однак кореспонденція поверталася органами поштового зв'язку через відсутність за такою адресата (а.с.17, 22, 30), через що позивачем вживалися заходи для встановлення місцезнаходження платника податків, складалися акти про неможливість вручення податкових вимог, скеровувався запит до органів податкової міліції (а.с.23-26, 28).

На підставі наведеного податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень ДПІ у Жовківському районі Львівської обл.

Згідно довідки ДПІ у Жовківському районі Львівської обл. податковий борг СПД ОСОБА_2 на час розгляду справи складає 46864 грн. 29 коп. (а.с.31); при цьому доказів погашення останнього відповідачем не представлено.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу, доказів погашення якого відповідачем не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті, через що заявлений позов підлягає задоволенню.

В частині доводів апелянта на неналежне повідомлення його судом першої інстанції про час та місце розгляду справи колегія суддів враховує, що судові повістки та процесуальні документи скеровувалися на юридичну адресу відповідача, однак останні не були йому вручені через його відсутність за цією адресою.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Водночас, згідно з п.4 ч.1 ст.202 КАС України порушення судом норм процесуального права можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення лише у випадку, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи.

Також підстави для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд визначені ст.204 КАС України, яка не передбачає підстав, вказаних апелянтом у поданій скарзі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.2 ст.200 КАС України законне, обгрунтоване та правильне по суті і справедливе рішення не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що розгляд справи у відсутності відповідача, який відповідно до приписів процесуального закону був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не призвів до неправильного вирішення справи, а відтак не може слугувати достатьною підставою для скасування судового рішення.

Також не відповідають фактичним обставинам справи доводи апелянта про ненадсилання йому копій акта перевірки, винесених податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач оскаржував такі в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань; водночас дії ревізорів податкового органу (неповернення документів, неврахування доказів сплати податкових платежів), які відповідач вважає неправомірними, не оскаржувалися ним до органів державної податкової служби, прокуратури тощо.

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися СПД ОСОБА_2 в судовому порядку, через що визначені контролюючим органом податкові зобов'язання слід вважати узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову господарського суду Львівської обл. від 15.11.2007р. в адміністративній справі № 13/303А/5015 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

ОСОБА_4