Ухвала

від 17.02.2010 по справі 1-34

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

*Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Паська Д.П.

суддів: Старинця Ю.В., Рупака A.A.

за участю прокурора Собчука В.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

розглянула 17 лютого 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Тиврівського районного суду від 30 вересня 2009 року, яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин

ОСОБА_4, поляк, не судимий

засуджений за ст. 310 ч. 1 КК України до обмеження волі строком на два роки;

- за ст. 309 ч. З КК України з застосуванням ст. 69 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів остаточно покарання призна- чено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.

З ОСОБА_2 стягнуто судові витрати за проведення експертизи в сумі 450 гр. 72 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він навесні 2008 року приїхавши в с. Борсків Тиврівського району Вінницької області поселився в домогосподарстві по вул. Раменскій,12 і на присадибній ділянці незаконно вирощував рослини коноплі з метою доведення їх до стадії дозрівання. 08.10.2008 р. ці рослини коноплі в кількості 286 ростучих рослин були виявлені працівниками міліції. Дані рослини містять наркотично активні речовини - канабіноїди, тобто є наркотиковмістними рослинами роду коноплі та відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини обіг яких допускається для промислових цілей.

Крім того, ОСОБА_2 обрізав частину верхівок ростучих рослин коноплі та зберігав для подальшого розпорядження ними без мети збуту, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 9390,7 г. у висушеному стані, що є особливо великим розміром.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку районного суду як незаконного через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону при постановленні вироку та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, внаслідок його м’якості.

На думку прокурора, призначаючи ОСОБА_2 покарання районний суд не дотримався в повному обсязі положень ст. 65 ч. 2 КК України, якою встановлено, що особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Проте, суд при винесенні вироку не в повній мірі взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину і відношення до своїх дій винного.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 судом в порушення положень ст. 69 КК України безпідставно призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. З ст. 309 КК України, оскільки визнання своєї вини при наявності безперечних доказів по справі та позитивна характеристика по місцю проживання не є обставинами, що істотно знижують суспільну небезпечність вчиненого. Також суд безпідставно, на думку прокурора, визнав за обставину, що пом’якшує покарання, вчинення злочину внаслідок важких життєвих умов, хоча такі не підтверджені матеріалами кримінальної справи.

Прокурор пропонує постановити щодо ОСОБА_2 новий вирок та посилити йому покарання до шести років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію, виступ адвоката, яка заперечила щодо задоволення апеляції та вважає вирок законним і обґрунтованим, а застосування ст. 69 КК України мотивованим, виступ засудженого ОСОБА_2, який просить залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апелянта колегія суддів приходить до висновку, що апеляція необґрунтована і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнищої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.

З мотивувальної частини вироку (а.с. 282) вбачається, що районний суд за пом’якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини визнав те, що той щиро покаявся у вчиненому, вперше вчинив злочин, визнав себе винним, а також, що він опинився у важких життєвих умовах.

Прокурор не заперечує щодо наявності такої пом’якшуючої покарання ОСОБА_2 обставини, як щире каяття, оскільки ОСОБА_2 на протязі досудового і судового слідства давав послідовні правдиві показання, які не змінював, чим і сприяв розкриттю злочинів.

Суд скористався положеннями ст. 66 ч. 2 КК України, яка дозволяє визнавати за пом’якшуючі покарання обставини і ті, які не зазначені у частині першій цієї ж статті, де міститься перелік пом’якшуючих покарання обставин і визнав за пом’якшуючі обставини те, що ОСОБА_2 вперше вчинив злочин і визнав себе винним, що не протирічить закону.

Обґрунтованим є визнання судом за пом’якшуючу покарання обставину і те, що злочин ОСОБА_2 вчинив, опинившись у важких життєвих умовах, це підтверджується тим, що він є особою похилого віку, попав на територію іноземної для нього держави і перебував у ній без коштів для існування, що видно з того, що при затриманні ОСОБА_2 ніяких грошей чи цінностей у нього вилучено не було (а.с. 54-56), що попав на територію України він для виконання будівельних і ремонтних робіт але особи, які доставили його в с. Борсків спонукали його займатися і вирощуванням та збором коноплі.

З наведеного колегія суддів робить висновок, що доводи прокурора про те, що відсутні обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 і дозволяють застосувати до нього положення ст. 69 КК України є безпідставними.

Те, що суд визнав за пом'якшуючі покарання ОСОБА_2 обставини, передбачено ч. 1 п.п. 1 та 5 та ч. 2 ст. 66 КК України, а тому колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 вересня 2009 року стосовно ОСОБА_2 без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги (принесено подання прокурора) безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді:

З оригіналом вірно: