Ухвала

від 14.04.2010 по справі 1-19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінниць кої області в складі:

головуючого-судді Паська Д.П.

суддів: Нешик Р.І., Рупака A.A.

за участю прокурора Меєчка О.М.

засудженої ОСОБА_1

розглянула 14 квітня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Тиврівського районного суду від 04.02.2010 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима, -

засуджена за ст. 358 ч. З КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 800 (вісімсот) гривень.

З ОСОБА_1 стягнуто судові витрати за проведення експертизи в сумі 912 грн. 71 коп.

Як вбачається з вироку районного суду ОСОБА_1 визнана винною у викорис танні завідомо підробленого документу - пенсійного посвідчення з її фотографією вида ного на ім'я ОСОБА_2, за яким вона 25.09.2009 року в приміській касі залізничного вокзалу ст. Вінниця придбала безкоштовний квиток №032437 на приміський поїзд №6303 сполученням Козятин - Жмеринка і була виявлена з цими документами у поїзді на діль ниці Вінниця - Гнівань, під час перевірки проїзних документів провідником-касиром.

В своїй апеляції зі змінами та доповненнями засуджена ОСОБА_1 ставить пи тання про скасування вироку як незаконного та необгрунтованого і про закриття справи щодо неї за відсутністю в її діях складу злочину, мотивуючи це тим, що вчинене нею в си лу малозначності не є злочином і не потягло суспільно-небезпечних наслідків, оскільки вартість квитка за проїзд від ст. Вінниці до ст. Гнівань становить лише 4 грн. 80 коп.

З наведеного засуджена робить висновок, що вона вчинила не злочин, а допустила проступок, що вини її у вчиненні злочину немає.

До того ж вважає, що кримінальна справа Тиврівським районним судом розглянута з пору шеннями положень закону щодо територіальної підсудності, а також суд безпідставно не забезпечив фіксування 04.02.2010 р. судового процесу технічними засобами.

Заслухавши доповідача, виступ ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію зі змінами і доповненнями і пояснила, що заяву про фіксування судового процесу за допо могою технічних засобів вона подала 04.02.2010 р. в канцелярію суду, але в судовому за сіданні про це нічого не заявляла, виступ прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апелянта коле гія суддів приходить до висновку, що апеляція зі змінами та доповненнями не обгрунтова на та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з диспозиції частини третьої статті 358 КК України, вона передбачає кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа, тобто склад даного злочину є формальним і настання тих чи інших злочинних наслідків не є обов'язковою ознакою об’єктивної сторони складу даного злочину. Злочинне діяння, а са ме використання завідомо підробленого документа, в даному випадку підробленого пен сійного посвідчення, створює завершений склад злочину, передбаченого ст. 358 ч. З КК України, а тому посилання на малозначність вчиненого є безпідставним.

Вжитий законодавцем термін «завідомо» у диспозиції даного складу злочину озна чає, що особа, яка використовує завідомо підроблений документ діє з прямим умислом, тобто наявна обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу злочину - вина у формі пря мого умислу. Мотив для даного складу злочину не є обов'язковою ознакою.

Сама засуджена підтвердила, що вона знала про те, що для неї на іншу особу буде підроблено пенсійне посвідчення, погодилась на це, передала свою фотографію на вклею вання її до підробленого посвідчення, заплатила за таке посвідчення 20 гривень представ ляла його в касах залізничних вокзалів для придбання проїзних квитків на потяги і була затримана в потязі при використанні завідомо підробленого документа.

Дана обставина підтверджується показаннями свідків, які затримали ОСОБА_1 при використанні завідомо підробленого документа, висновком криміналістичної експертизи та іншими доказами.

Районним судом не порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки особа, яку вона бажала бачити як захисника - ОСОБА_3 не є адвокатом і не зміг вказати на спеці альний закон, який надає йому право здійснювати захист по кримінальним справам.

У зв’язку з цим районний суд не допустив ОСОБА_3 до захисту ОСОБА_1, а щодо залучення до її захисту інших осіб вона відмовилася і захищала свої права особисто, що не є порушенням закону.

Передбачені ст. 37 КПК України положення щодо територіальної підсудності ра йонним судом не порушені, оскільки злочин, вчинений ОСОБА_1 є продовжува ним і останній факт використання нею завідомо підробленого документа - пенсійного по свідчення відбувся в потязі на перегоні від станції Вінниця до станції Гнівань, коли вона пред’явила своє посвідчення працівнику залізниці, яка перевіряла у пасажирів проїздні до кументи, тобто дана подія відбулася на території Тиврівського району, що і свідчить про дотримання положень закону про розгляд справи в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин.

Мотивувальна частина вироку відповідає положенням ст. 334 КПК України.

Про заяву 04.02.2010р. ОСОБА_1 про фіксування судового процесу за допо могою технічних засобів суду на час розгляду справи відомо не було.

Вчинене ОСОБА_1 кваліфіковано вірно, а покарання призначено з дотри манням положень ст. ст. 50, 65 КК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 зі змінами та доповненнями залишити без задоволення, а вирок Тиврівського районного суду від четвертого лютого 2010 року стосовно неї без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги (принесено подання прокурора) без- посередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді:

З оригіналом згідно: