Постанова

від 13.03.2007 по справі 20/354

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/354

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 березня 2007 р.                                                                                   № 20/354  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу виконавчого комітету Донецької міської ради,          м. Донецьк (далі –Виконком)

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2005

зі справи № 20/354

за позовом дочірнього підприємства “СТІН імідж” товариства з обмеженою відповідальністю “СТІН холдинг”, м. Донецьк (далі –ДП “СТІН імідж”)

до Виконкому

про стягнення 315 740,61 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача – Яковлєва А.В.,

відповідача –Тернової В.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ДП “СТІН імідж” подало до господарського суду Донецької області позов про стягнення з Виконкому суми 315 740,61 грн., з яких 314 040, 62 грн. –сума збитків (у тому числі 21 108,12 грн. прямих збитків та 292 932, 50 грн. упущеної вигоди), а 1 699, 99 грн. –сума моральної шкоди.

Рішенням названого суду від 15.11.2004 (суддя Донець О.Є.) у задоволені позову відмовлено. У прийнятті зазначеного рішення суд виходив з відсутності причинного зв'язку між діями Виконкому та збитками і шкодою, які, на думку ДП “СТІН імідж”, заподіяно останньому; крім того, названим підприємством не доведено розміру збитків. Судом також зазначено про необґрунтованість посилань ДП “СТІН імідж” на приписи статей 1174, 1175 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), оскільки розпорядження Виконкому №№ 640/1 і 640/2, з виданням яких ДП “СТІН імідж” пов'язує заподіяння йому збитків та шкоди, не є нормативно-правовими актами та не визнані незаконними або неправомірними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 16.05.2005 (колегія суддів у складі: Мирошниченко С.В. –головуючий, судді Колядко Т.М. і Скакун С.А.) рішення місцевого господарського суду частково скасовано; позов задоволено частково: з Виконкому на користь ДП                     “СТІН імідж” стягнуто збитки в сумі 12 708 грн.; в іншій частині зазначене рішення залишено без змін. У прийнятті згаданої постанови суд виходив, зокрема, з того, що припис заступника Донецького міського голови від 31.10.2003 № 65, на підставі якого здійснено демонтаж належних ДП               “СТІН імідж” рекламних конструкцій, винесений з порушенням вимог закону та визнаний недійсним, і отже, заподіяна названому підприємству у зв'язку з демонтажем конструкцій шкода в сумі 12 708 грн. підлягає відшкодуванню відповідно до статті 1174 ЦК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Виконком просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції в частині стягнення з Виконкому суми 12 708 грн.; в іншій частині цю постанову залишити без змін. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом у прийнятті постанови норм матеріального і процесуального права, а саме Конституції України, статей 1174, 1175 ЦК України, статей 4, 12, 32, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), статей 2481 –2489 Цивільного процесуального кодексу України.

У письмових поясненнях до касаційної скарги Виконком додатково зазначає про порушення апеляційним господарським судом статті 16 Закону України “Про рекламу”, статей 33, 34, 35 ГПК України, а також пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.1998 № 1511 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”.

У відзиві на касаційну скаргу ДП “СТІН імідж” заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість й невідповідність фактичним обставинам справи та про законність оскаржуваної постанови, і просить останню залишити без змін, а скаргу – без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2005 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2006 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Виконкому, а скаргу з матеріалами справи передано до Вищого господарського суду України.

В інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005                  № 3.2.-2005 зазначено, що пріоритет визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції належить Вищому адміністративному суду України, який відповідно до положень частини третьої статті 125 Конституції України є вищим судовим органом для спеціалізованих адміністративних судів.

У зв'язку з наведеним розгляд касаційної скарги з даної справи здійснюється Вищим господарським судом України.

ДП “СТІН імідж” до Вищого господарського суду України подано письмове клопотання про здійснення заміни найменування позивача зі справи з ДП “СТІН імідж” ТОВ “СТІН холдинг” на ДП “СТІН імідж” товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Факторіал” (з тим же кодом ЄДРПОУ 31763037); на підтвердження цього подано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, статут ДП “СТІН імідж” ТОВ “Торгівельний дім “Факторіал” (нова редакція), затверджений протоколом загальних зборів названого товариства від 01.12.2006, та довідку з ЄДРПОУ. З урахуванням наведеного та відповідно до статей 25, 1115 ГПК України Вищий господарський суд України вважає за можливе задовольнити зазначене клопотання.

У розгляді касаційної скарги з даної справи оголошувалася перерва до 10 год. 30 хв. 13.03.2007.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи, та передачі останньої на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- розпорядженням першого заступника Донецького міського голови від 14.05.2001 № 640/1 видано дозвіл на розміщення зовнішніх рекламоносіїв строком до 12.02.2002 товариству з обмеженою відповідальністю “Студентська ініціатива” (далі –ТОВ “Студентська ініціатива”);

- розпорядженням першого заступника Донецького міського голови від 14.05.2001 № 640/2 названому товариству видано дозвіл на розміщення зовнішніх рекламоносіїв на різних об'єктах строком до 09.02.2001, до 18.09.2001, до 03.10.2001, до 12.02.2002;

- пунктами 3 зазначених розпоряджень встановлено, що після закінчення згаданих строків ТОВ “Студентська ініціатива” зобов'язане демонтувати рекламоносії або звернутися з клопотанням про продовження цих строків;

- рішенням виконавчого комітету Ворошиловської у м. Донецьку ради від 31.10.2001 № 431/26 ТОВ “Студентська ініціатива” перереєстровано у товариство з обмеженою відповідальністю “СТІН холдинг” (далі –ТОВ “СТІН холдинг”), яке створило ДП “СТІН імідж”. Дане підприємство згідно з пунктом 1.6 його статуту є правонаступником прав та обов'язків ТОВ “СТІН холдинг” в частині рекламної діяльності, про що зазначено в рішенні господарського суду Донецької області від 02.03.2004 зі справи № 18/480а;

- зазначеним рішенням, яке набрало законної сили, згадані розпорядження від 14.05.2001 №№ 640/1 і 640/2 визнані недійсними в частині встановлення строків видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами (спеціальних рекламних конструкцій);

- Виконкомом та ДП “СТІН імідж” підписано договір № 303-352/2003 на право розміщення зовнішньої реклами на території м. Донецька (далі –Договір), предметом якого є надання ДП “СТІН імідж” права на розміщення рекламоносіїв у Донецьку та їх подальша експлуатація;

- пунктом 3 Договору визначено обов'язки ДП “СТІН імідж” як розповсюджувача зовнішньої реклами, зокрема, щодо відповідальності за технічний стан, зовнішній вигляд рекламних конструкцій, експлуатації світлової реклами відповідно до чинних норм та приписів уповноважених служб;

- згідно з пунктом 3.2.7 Договору в разі необхідності проведення ремонту фасаду будівлі або робіт з благоустрою території на місці розташування рекламної конструкції ДП “СТІН імідж” демонтує її, але не більше, ніж на 30 днів; якщо воно не здійснює демонтаж, Виконком демонтує її самостійно;

- строк дії Договору становить три роки (з 01.01.2003 по 31.12.2005);

- 31.05.2003 заступником Донецького міського голови видано припис     № 65 (далі –припис № 65), яким начальника Донецького обласного СМЕУ зобов'язано здійснити демонтаж рекламних конструкцій ДП “СТІН імідж” у зв'язку з порушенням Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць від 30.03.94 № 198, Правил безпеки систем газопостачання України і Договору;

- за твердженням ДП “СТІН імідж”, припис № 65 без його відома виконано ТОВ “Кратон”, яке демонтувало його рекламоносії у темний час доби з 01.11.2003 на 02.11.2003, на підтвердження чого суду подано акти від 02.11.2003, підписані бухгалтерами ДП “СТІН імідж” і ТОВ “СТІН холдинг”, а також повідомлення начальника Калінінського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області; ДП “СТІН імідж” вважає, що демонтажем рекламоносіїв йому заподіяно збитки в сумі 314 040,62 грн., з якої 21 608,12 грн. –прямі збитки, 202 932,50 грн. –упущена вигода, а також моральну шкоду в сумі                1 699,99 грн.;

- згідно з повідомленням Калінінського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області від 10.11.2003 № 11/14-5241 демонтаж рекламоносіїв                ДП “СТІН імідж” було здійснено ТОВ “Кратон” за договором з СМЕУ УДАІ України в Донецькій області; підставою вчинення відповідних дій став припис № 65, який адресовано начальникові Донецького обласного СМЕУ та видано у зв'язку з порушенням Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, Правил безпеки систем газопостачання України та Договору. Згадані розпорядження №№ 640/1 і 640/2 не є підставами видання припису      № 65; останній не пов'язаний також із закінченням строку дії Договору;

- суду не надано фактичних даних, що свідчили б про скасування припису № 65, визнання його недійсним, незаконним;

- розмір суми упущеної вигоди ДП “СТІН імідж” обґрунтовує тільки посиланням на справедливу (ринкову) ціну; розмір суми прямих збитків –наданими суду платіжними документами, актами приймання-здачі виконаних робіт та наданих послуг з ремонту і монтажу рекламних щитів, біг-бордів, які не ідентифіковано будь-яким чином; розмір суми моральної шкоди –посиланням на втрату ділової репутації та на порушення своїх законних прав щодо здійснення підприємницької діяльності.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- рішенням господарського суду Донецької області від 06.09.2004 зі справи № 18/287а за позовом ДП “СТІН імідж” до Виконкому визнано недійсним припис № 65 як такий, що винесений з порушенням вимог Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.2004 це рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Тому демонтаж рекламних конструкцій ДП “СТІН імідж” зроблений без передбачених законом підстав;

- ДП “СТІН імідж” наполягало на стягненні збитків у сумі                                  21 108, 12 грн. у вигляді витрат на відновлення демонтованих рекламних конструкцій: на перехресті пр. Ілліча та вул. Шахтобудівельників;                             пл. Шахтарській; пр. Київському (Зустріч); вул. Артема (ресторан “Шалом”); перехресті вул. Артема і пр. Гаманського. У приписі № 65 пр. Київський (Зустріч) та вул. Артема (ресторан “Шалом”) як місце демонтажу рекламоносіїв зазначені не були, тому витрати з установлення рекламних конструкцій за цими адресами не може бути включено до суми збитків. Водночас факт виконання робіт з відновлення інших рекламоносіїв підтверджено відповідними актами та платіжними документами (роботи виконувалися ТОВ “Гарант”). Тому сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у справі, становить 12 708 грн.

З установлених попередніми судовими інстанціями справи вбачається, що вчинення дій, якими, на думку ДП “СТІН імідж”, йому заподіяно шкоду, мало місце до набрання чинності ЦК України (01.01.2004), але пов'язані з цим цивільні відносини продовжують існувати і після цієї дати; тому згідно з абзацом другим пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до прав і обов'язків сторін у даній справі застосовуються положення цього Кодексу.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно із статтею 1174 названого Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Виконком у касаційній скарзі зазначає, що “визнаний недійсним припис № 65 від 31.10.2003р. не є актом нормативно-правового характеру, тому і шкода за прийняття такого акту не повинна відшкодовуватися, оскільки це не передбачено законодавством”. З цим доводом погодитися неможливо з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи № 18/287а зі спору між тими ж сторонами встановлено, що припис № 65 є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки і має обов'язковий характер, тобто є актом ненормативного характеру; цей акт господарським судом визнано недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону (є незаконним).

Відповідні судові рішення зі справи № 18/287а набрали законної сили і отже, встановлені ними факти мають преюдиціальний характер та не потребують доказування (див. абзац перший підпункту 2.3 пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97                      № 02-5/289 “Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Доводи скаржника полягають ще й у тому, що припис № 65 Виконкомом –відповідачем у даній справі –не видавався, а видано його заступником Донецького міського голови, у той час як порядок оскарження та визнання незаконними дій службових осіб у сфері управління діяльності регламентується статтями 2481 - 2489 Цивільного процесуального кодексу України. Інакше кажучи, Виконком не має обов'язку з відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з виданням згаданого припису. З відповідними доводами скаржника не можна погодитися з урахуванням такого.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статті 2 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” посадовими особами місцевого самоврядування є особи, які працюють в органах місцевого самоврядування, мають відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Частиною першою статті 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста і очолює виконавчий комітет міської ради, а згідно із статтею 51 названого Закону заступник міського голови входить до складу виконавчого комітету міської ради, отже, є його посадовою особою.

Поведінка посадової особи Виконкому при здійсненні нею своїх повноважень вважається поведінкою відповідного органу місцевого самоврядування, тому за завдання нею шкоди відповідальність згідно із статтями 1173, 1174 ЦК України несе орган місцевого самоврядування.

Водночас господарськими судами у вирішенні даного спору не встановлено та не перевірено належними засобами доказування усі обставини, що складають фактичну основу спірних правовідносин. Так, ними не з'ясовано, чи мало ДП “СТІН імідж” необхідний дозвіл (дозволи) на розміщення спірних рекламоносіїв і саме на тих ділянках (територіях), які зазначені в позовній заяві та судових рішеннях зі справи, і якщо мало, то чи не закінчився строк дії такого дозволу (дозволів) за станом на момент здійснення демонтажу, і чи підтверджується (якщо так, то чим саме) право власності ДП “СТІН імідж” саме на спірні рекламоносії.

У зв'язку з наведеним не можна вважати, що обставини, які входять до предмету доказування в цій справі, встановлені з достатньою повнотою, а оцінку доказів здійснено з додержанням статті 43 ГПК України.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 названого Кодексу не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу виконавчого комітету Донецької міської ради задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2004 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2005 зі справи № 20/354 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Суддя                                                                                                В. Селіваненко

Суддя                                                                                                І. Бенедисюк                  

Суддя                                                                                                Б. Львов