Рішення

від 28.07.2010 по справі 2-328/10

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

м. Корсунь-Шевченківський, вул. Гагаріна, 61/4, 19400, (04735) 2-36-50

Справа №2-328/10

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

представника позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2 дошкільної установи №5 «Зірочка» - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 дошкільної установи №5 «Зірочка», ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я малолітнього, суд

встановив:

Позивач ОСОБА_4 пред’явила у суд даний позов і просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 30 000 грн., в інтересах свого малолітнього сина в сумі 50 000 грн. посилаючись на те, що вихователь д/у ОСОБА_5 неналежно виконувала свої трудові обов’язки у зв’язку з чим малолітній син упав з дитячої гірки і отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вироком районного суду вона була визнана винною і засуджена. Своїми діями ОСОБА_5 завдала моральної шкоди, яку повинна відшкодувати юридична установа, працівником якої під час виконання своїх обов’язків була завдана шкода.

Позивач ОСОБА_4 повідомлена належним чином про час і місце судового засідання, в суд не з’явилася. Від неї не надійшло повідомлення про причини неявки.

Представник позивача ОСОБА_1 у суд з’явився, вимоги позивача підтримав і надав суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_6 повідомлена належним чином про час і місце судового засідання, в суд не з’явилась. Від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, а тому суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів. Підстав для ухвалення заочного рішення не має. У попередньому судовому засідання вимоги позивача не визнала посилаючись на те, що спір по суті вже вирішувався.

Представник відповідача ОСОБА_3 вимоги позивача не визнала повністю посилаючись на те, що мати дитини по іншій справі відмовилася від відшкодування, і міська рада вже виплатила такі суми за попереднім рішенням.

Третя особа ОСОБА_5 у суд не з’явилась, надавши заяву в якій просить розглянути справу без її участі.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У суді встановлено, що 26 березня 2007 року третя особа ОСОБА_5 працюючи вихователем дошкільного навчального закладу №5 «Зірочка» м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, неналежно виконуючи свої професійні обов’язки під час перебування дітей її групи на ігровому майданчику, не слідкувала за місцем їх знаходження, внаслідок чого малолітній ОСОБА_7, упав з дитячої гірки на спину, отримавши при цьому за висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді компресійних переломів 5,6,7 грудних хребців, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинило тяжкі наслідки.

Вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 лютого 2008 року ОСОБА_5 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.137 КК України і засуджена до покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з роботою з дітьми строком на два роки з випробуванням, з іспитовим строком на два роки. Вирок в апеляційному і касаційному порядку не оскаржувався і набрав законної сили 29 лютого 2008 року. Цивільний позов при розгляді кримінальної справи не пред’являвся.

Не зважаючи на це, ОСОБА_5 подала до Верховного Суду України клопотання про перегляд вироку в порядку виключного провадження посилаючись на те, що вирок постановлений з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому, вона не оспорювала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 лютого 2009 року вирок районного суду змінено, ОСОБА_5 від покарання звільнено.

Зважаючи на вищевикладене, в жовтні 2008 року позивачі ОСОБА_8 (на даний час ОСОБА_4В.), ОСОБА_9 пред’явили у суд позов ( Справа №2-18/09) і просили стягнути з відповідачів на користь позивача ОСОБА_9 моральну шкоду, заподіяну працівником дошкільної установи ОСОБА_5 під час виконання нею трудових обов’язків, ушкодженням здоров’я малолітнього ОСОБА_7 в сумі 170 000 грн. посилаючись на те, що вихователь ОСОБА_5 неналежно виконувала свої трудові обов’язки у зв’язку з чим малолітній упав з дитячої гірки і отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вироком районного суду вона була визнана винною і засуджена, але з іспитовим строком. Своїми діями завдала моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо її онука. Розмір цієї шкоди вона оцінює в 170 000 грн.., що менше висновку судового експерта. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 26 березня 2009 року позов задоволено частково на суму 5000 грн.. Рішення апеляційного суду від 1 червня 2009 року рішення районного суду скасовано, з ОСОБА_2 міської ради стягнуто 10 000 грн. моральної шкоди. Тобто, в цій справі позивачка ОСОБА_4 вимог до відповідача на захист особистих прав чи інтересів не заявляла, а тому на законних підставах пред’явила даний позов.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Такі випадки у дані справі відсутні.

Ст.1168 цього Кодексу передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до вимог ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Оскільки вироком від 12 лютого 2008 року встановлена вина третьої особи ОСОБА_5, суд вважає, що є всі законні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки засновником, джерелом фінансування і управлінням дошкільного навчального закладу є ОСОБА_2 міська рада.

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди позивачу ОСОБА_4В, суд враховує, глибину та тривалість страждань, яких позивач зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою третьої особи ОСОБА_5 щодо її сина, втрата значних коштів на лікування малолітнього, погіршення стану здоров’я дитини, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, в розмірі 15 000 грн..

При призначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_7, суд враховує, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень малолітнім, які відносяться до категорії середньої тяжкості, які є до цього часу, перебування малолітнього тривалий час на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, в зв’язку з чим малолітній був обмежений у спілкуванні із однолітками, йому було заборонено бігати, робити різкі рухи, що заборонено і поданий час, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи та з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, в розмірі 18 000 грн..

Згідно ст.ст. 1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивачі не змінили підставу або предмет позову, не збільшили або зменшили розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред’явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 330 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., від сплати яких позивач при пред’явленні позову звільнений на підставі закону.

Керуючись ст.ст. 27,31,57,58,59,60,61,88,169,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 23,242,1167,1168,1172 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд

вирішив :

Задовольнити частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 дошкільної установи №5 «Зірочка», ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я малолітнього.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради, яка розташована по вул. Шевченка,42 м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_4, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1 (інші відомості про особу суду невідомі) моральну шкоду в сумі 15 000 грн.та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого там же (інші відомості про особу суду невідомі) моральну шкоду в сумі 18 000 грн.; у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 330 грн. і на користь ГУДКУ у Черкаській області р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області МФО 854018 код 22809021 код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що з повним рішенням суду вони зможуть ознайомитися 02 серпня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий