Вирок

від 16.06.2011 по справі 1-47/2011

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 1-47/2011

Номер провадження

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

при секретарі Цимбал-Семенчук І.Ю.

з участю прокурора Калинчук М.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, непрацюючої, що має на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше несудимої

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 на протязі серпня - жовтня 2010 року вчинила крадіжки чужого майна при наступних обставинах:

Так, 15 серпня 2010 року, приблизно о 22 год., ОСОБА_2, перебуваючи на літньому майданчику магазину «Максимал», який розташований на території ринку «Нива», що по вул. Руській, 250 в м. Чернівці, скориставшись безпечністю ОСОБА_3, який пішов до приміщення зазначеного магазину придбати пиво для ОСОБА_2 та залишив без нагляду свої речі, скориставшись його відсутністю та тим, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала зі столику мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Нокіа-2330 сlassic» ІМЕІ 358289032589662, вартістю 400 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київ-стар», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 430 грн., після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власну користь.

Крім цього, 17 жовтня 2010 року, приблизно в обідній час, ОСОБА_2, проходячи по автотранспортній стоянці торгового центру «Екватор», який розташований по вул. Руській, 248 Є в м. Чернівці, разом з малознайомим ОСОБА_4, з яким вони познайомились того ж дня та поверталися від банкомату, розташованому в торговому центрі, скориставшись станом потерпілого ОСОБА_4, викликаного вживання спиртних напоїв під час спільного відпочинку біля бару-магазину «Максимал», який розташований на ринку «Нива», що по вул. Руській, 250 в м. Чернівці, переслідуючи корисливий мотив, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, таємно викрала з лівої кишені куртки та правої руки майно останнього, а саме: мобільний телефон марки «Нокіа-2330 классік» ІМЕІ 358303037000953, вартістю 570 грн, сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., яка знаходилась в мобільному телефоні; золоту обручку, вагою 5 грн., розміром 18, вартістю 2000 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2590 грн,, після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власну користь.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнала частково. Суду пояснила, що визнає себе винною у вчиненні крадіжки належного ОСОБА_4 мобільного телефону «Нокіа», підтверджуючи обставини викладені в обвинуваченні крадіжки вищевказаного телефону, при цьому заперечувала те, що нею було викрадено обручку ОСОБА_4, вказуючи при цьому, що вона обручки у останнього не бачила.

По епізоду викрадення майна, належного ОСОБА_3, - ОСОБА_2 свою вину не визнала, та зазначала, що вона не перебувала 15 серпня 2010 року у м. Чернівці та вчиняла зазначеного злочину, оскільки в той час зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_5 знаходилась у с. Маків Хмельницької обл.

Не дивлячись на часткове визнання підсудною, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України (по епізоду крадіжки мобільного телефону ОСОБА_3В.) підтверджується наступними доказами:

в—Џпоказами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 15 серпня 2010 року, вдень з малознайомим хлопцем ОСОБА_1 присіли за столик кафе, яке розташоване по вул. Руській, неподалік тролейбусного депо, де вживали спиртне та біля 22 год., коли його знайомий кудись відійшов, до столику підійшла молода жінка, яка попросила його пригостити пивом, на що він погодився та пішов всередину бару, де придбав пиво та коли повернувся, то побачив, що дівчини немає, а також немає його мобільного телефону. Після чого, він звернувся у міліцію, де написав заяву та через 3 чи 4 дні його викликали до міліції, де він побачив цю молоду жінку, яка вкрала у нього телефон;

в—Џпоказами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 15 серпня 2010 року він разом з ОСОБА_2, з якою на той час співмешкав, перебував у с. Маків Хмельницької обл., де вони разом пробули приблизно тиждень;

в—Џпоказами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 при проведенні ним відтворення обстановки та обставин події детально вказувала на обставини вчинення нею крадіжки мобільного телефону ОСОБА_3, та вказав, що остання не зверталась до нього з приводу порушення її прав чи свобод;

в—Џпоказами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 при власноручному написанні явки з повинною як 19.08.2010 року, так і 19.10.2010 року, детально вказувала на обставини вчинення нею крадіжок, та вказав, що остання не зверталась до нього з приводу порушення її прав чи свобод;

в—Џпротоколом усної заяви від 15.08.2010 року ОСОБА_3, в якій вказано, про крадіжку його мобільного телефону «Нокіа-2330».

в—Џа.с.5, т. 1;

в—Џпротоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 19.08.2010 року, з якого вбачається, що остання зізналася у вчинення крадіжки телефону ОСОБА_3;

в—Џа.с. 8, т. 1;

в—Џпротоколом відтворення обстановки та обставин події від 01.10.2010 року, та фототаблицями до протоколу, з яких вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_2, вказала на обставини вчинення крадіжки мобільного телефона ОСОБА_3

в—Џа.с. 26-28, т.1.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України (по епізоду крадіжки майна ОСОБА_4Г.) підтверджується наступними доказами:

в—Џпоказами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні вказав, що 17.10.2010 року, в обідній час, він, перебував в барі, який розміщений біля кінцевої зупинки тролейбуса, в районі «Гравітону», де вживав спиртне та познайомився з ОСОБА_2 та з її братом - Сергієм, з якими разом перебували у зазначеному барі, однак, щоб розрахуватися в нього не вистачало грошей, а тому він вирішив піти до банкомату в торгівельному центрі «Екватор», щоб зняти грошей. Разом з ОСОБА_2 прийшли до торгового центру, де в банкоматі він зняв 100 гривень, після чого вони повернулися до бару, де продовжували з цією жінкою розпивати спиртне. Через деякий час у нього знову закінчилися гроші і він вирішив піти до банкомату знову, що було ним зроблено разом з ОСОБА_2 Проте вставивши картку в банкомат, не зміг пригадати пін-код і банкомат її заблокував. Вони з цією жінкою пройшли «під руку» до вул. Руської і там розпрощалися. Після цього, він став добиратися додому та виявив відсутність свого мобільного телефону та золотого обручального кільця. Обставин викрадення обручки свідок вказати не міг, так як страдждає епілепсією та під час вживання спиртного, у нього стаються припадки, під час яких він не пам'ятає, що відбувалося саме такий приступ стався у нього під час того, як вони з підсудною йшли до вул. Руської. Пізніше перебуваючи у райвідділі міліції він побачив ОСОБА_2, під час перебування з з якою у нього зникли його речі.

в—Џпротоколом усної заяви від 19.10.2010 року ОСОБА_4 про крадіжку його мобільного телефону «Нокіа-2330 классік»;

в—Џа.с.7, т.2;

в—Џпротоколом явки з повинною від 19.10.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 зізналася у вчинення крадіжки телефону ОСОБА_4;

в—Џа.с. 11, т.2;

в—Џпротоколом добровільної видачі від 19.10.2010 року, з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_2 добровільно видала викрадений у ОСОБА_4 мобільний телефон;

в—Џа.с. 13, т.2;

в—Џпротоколом огляду мобільного телефону від 21.10.2010 року та фототаблицями до протоколу, з яких вбачається, що в присутності понятих було оглянуто мобільний телефон, викрадений у ОСОБА_4;

а.с. 14-16 т.2;

в—Џпротоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.10.2010 року, та фототаблицями до протоколу, з яких вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_2, вказала на обставини вчинення крадіжки мобільного телефона ОСОБА_4

в—Џа.с. 37-40 т.2.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної доведена, її дії на досудовому слідстві за ч.1 ст. 185 КК України, кваліфіковані вірно, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, кваліфікуючі ознаки, що зазначені в ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, також знайшли своє підтвердження в зібраних по даній кримінальній справі доказах в їх сукупності.

Суд не приймає до уваги покази ОСОБА_2 стосовно застосування працівниками Першотравневого РВ УМВС України незаконних методів слідства та морального тиску, оскільки твердження останньої спростовуються Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.03.2011 року (а.с 104-105 т. 1), показами працівників Першотравневого РВ УМВС України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були допитані в ході судового засідання в якості свідків та повністю заперечували зазначене підсудною.

Часткове визнання підсудною своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину суд оцінює критично і розцінює як спосіб її захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5, який допутувався в ході судового розгляду, та вказував про перебування підсудної за межами м. Чернівці в період з 13 серпня 2010 року до 23 серпня 2010 року, тим самим заперечувавши вчинення нею злочину 15 серпня 2010 року. Дані покази не відповідають дійсності, не підтверджуються жодними доказами, отримані від особи, з якою підсудна проживала у цивільному шлюбі та спростовуються протоколом явки з повинною, відібраною від підсудної 19.08.2010 року, з якого вбачається, що остання зізналася у вчинення крадіжки телефону ОСОБА_3 та перебувала у той час у м. Чернівці (а.с. 8, т. 1).

При призначенні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, те, що згідно ст. 12 КК України, злочини, передбачені ст.ст. 185 ч.1 та 185 ч. 2 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Суд враховує особу підсудної ОСОБА_2, зокрема те, що вона позитивно характеризється по місцю проживання має на утриманні малолітню дитину.

Наведені обставини, на підставі ст.66 КК України, суд визнає такими, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_2

Обставин, які б обтяжували покарання підсудної судом не встановлено.

Крім того, обставинами, які негативно характеризують особу підсудної є те, що вона раніше притягалася до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробила, а стала на шлях вчинення умисних злочинів.

По даній кримінальній справі потерпілим ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов, однак в судовому засіданні встановлено, що розмір цивільного позову 2590 грн., складається з ціни за телефон, який передано потерпілому на зберігання та ціна обручки, однак доказів на підтвердження її дійсної ціни суду не надано, у зв'язку з чим його слід залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому його право звернутися до суду повторно в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи всі обставини справи та особу винної, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної , неможливе без ізоляції її від суспільства, а тому суд не знаходить підстав для застосування відносно неї ст.ст.69, 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:

в—Џза ст.185 ч.1 КК України - у вигляді одного року позбавлення волі.

в—Џза ст.185 ч.2 КК України - у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу засудженій ОСОБА_2 залишити обрану - тримання в Чернівецькому слідчому ізоляторі ВДДУ ПВП України в Чернівецькій області.

Цивільний позов ОСОБА_4 - залишити без розгяду.

Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа - 2330 классік», що передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити за останнім.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 15-ти діб з дня його проголошення, а засудженою ОСОБА_2 на протязі 15 діб з дня вручення її копії вироку.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька