Постанова

від 08.05.2012 по справі 13/5009/6721/11-33/5009/6721/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2012 р. справа №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія-плюс», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. (повний текст від 06.03.2012р.) у справі №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11 (суддя Попова І.А.)

за позовом Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія-плюс», м. Запоріжжя

про зміну п. 9 договору оренди землі від 12.10.2005р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія-плюс», м. Запоріжжя, про зміну п.9 договору оренди земельної ділянки від 12.10.2005р., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Славія-плюс», площею 7,8045га, що розташована за адресою: вул. Оріхівське шосе, 8 в м. Запоріжжі, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2005р. за №040526100683, шляхом викладення його в такій редакції:

«п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 1 466 201,55грн., що складає 3% від нормативної оцінки землі за календарний рік в цінах 2011 року».

Рішенням від 01.03.2012р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив з огляду на їх відповідність вимогам чинного податкового законодавства в частині здійснення розрахунків за оренду землі.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. у справі №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги факт того, що у пропозиції про внесення змін до договору оренди землі позивач посилався на укладений між сторонами договір від 26.10.2005р., а також на те, що листом №10-02/395 від 14.09.2011р. управління Держкомзему у м. Запоріжжя повідомило про відсутність інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у строковому платному користуванні ТОВ «Славія-плюс»за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 8.

Крім того, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на той факт, що компетенція Запорізького міського голови щодо регулювання земельних відносин має похідний характер від прийнятих рішень Запорізької міської ради, тобто пропозицію про внесення змін до відповідного договору оренди землі за відсутності відповідного рішення міськради не можна вважати пропозицією уповноваженого суб'єкта в розумінні ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, заявник апеляційної скарги посилається на те, що викладені у позові вимоги про необхідність приведення договорів оренди земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме -Податкового кодексу України та рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008р. №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», не пов'язані з викладеними у позовній заяві обставинами, які виникли в інший час -з моменту набрання чинності 01.01.2011р. Податкового кодексу України.

Вищевикладене, на думку скаржника, свідчить про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, що є підставою для його скасування.

Крім того, 07.05.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшли пояснення відповідача до апеляційної скарги, в яких останній повністю підтримав викладені в апеляційній скарзі вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 11.04.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Запорізької міської ради №37/190 від 01.08.2005р. між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славія-плюс»(орендарем) було укладено договір оренди землі від 12.10.2005р. (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2005р. за №040526100683), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 7,8405га для розташування оптової бази, яка знаходиться у м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 8 (п.п. 1, 2 договору).

Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16 326 273,15грн. в цінах 2005 року.

Пунктом 8 сторони встановили строк дії договору у 10 років.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 163 262,73грн. за календарний рік в цінах 2005 року.

Згідно п. 12 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

У пункті 32 сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказана земельна ділянка у придатному для розташування оптової бази стані з будівлями та спорудами оптової бази орендаря була передана відповідачу за актом прийому-передачі від 26.10.2005р.

В подальшому, у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, в інтересах територіальної громади міста та з метою збільшення міського бюджету, міська рада вирішила встановити орендну плату за земельні ділянки у м. Запоріжжі такою, що не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та звернулась до відповідача з пропозицією №01-32/251 від 19.07.2011р. «Про внесення змін до договору оренди землі».

Оскільки згоди чи письмових заперечень на внесення змін до укладеного договору оренди земельної ділянки відповідачем надано не було, за захистом інтересів держави, які полягають в тому, що власник землі -держава в особі Запорізької міської ради, не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, для приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю, прокурор Комунарського району звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Запорізької області позовні вимоги прокуратури задовольнив у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Так, статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Запорізька міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

03.03.2008р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно якого вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки, з 01.03.2008р. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001р. №17 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Запоріжжя»визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Також вказаним рішенням доручено управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя до 01.05.2008р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

Крім того, 27.07.2011р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі», згідно з додатком до якого визначення розміру орендної плати за всі земельні ділянки (за виключенням пунктів, зазначених у додатку) здійснюється з урахуванням коефіцієнту 3.

Судова колегія не приймає до уваги посилання заявника в апеляційній скарзі на відсутність інформації управління Державного земельного кадастру м. Запоріжжя про нормативну грошову оцінку переданої в оренду відповідачу земельної ділянки з огляду на наступне.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка затверджується відповідною радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Позивачем до матеріалів справи в обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий № 2310100000:03:030:0024) додано саме технічну документацію щодо спірної земельної ділянки. Що стосується витягу про нормативну грошову оцінку, то він видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на вимогу землекористувача.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, саме затверджена у встановленому порядку технічна документація, складена за результатами грошової оцінки є підставою для обрахування земельного податку та орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що нормативна грошова оцінка наданої відповідачу в оренду земельної ділянки на час звернення прокурора до суду склала 48 873 385,17грн., з огляду на що розмір орендної плати у відповідності з чинним законодавством повинен складати 1 466 201,55грн.

Таким чином, пункт 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем 12.10.2005р., не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати.

Згідно матеріалів справи, Запорізька міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, проте відповіді чи погодження на неї відповідачем надано не було.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Водночас, твердження відповідача в апеляційній скарзі про відсутність у міського голови достатнього обсягу повноважень для звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, є безпідставним з огляду на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідно ради, її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Таким чином, міській голова, звертаючись 19.07.2011р. до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди у відповідність з вимогами чинного законодавства, діяв в межах повноважень, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та на виконання рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008р.

Крім того, на думку судової колегії, скаржником не було враховано наступного.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. При цьому, сторонами в договорі оренди передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, за умови прийняття орендодавцем рішення про її збільшення, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна нормативно-грошової оцінки землі є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №27/15-10 від 27.12.2010р.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оскільки з наявних в матеріалах справи рішень Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011р. та №79 від 03.03.2008р. вбачається про затвердження коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, а також про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, за наявності в договорі оренди землі умов про можливість перегляду розміру орендної плати, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. у справі №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. (повний текст від 06.03.2012р.) у справі №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія-плюс», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2012р. (повний текст від 06.03.2012р.) у справі №13/5009/6721/11-33/5009/6721/11 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_3

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратіру

1-господарському суду

1-ДАГС