Рішення

від 13.08.2010 по справі 2-719

ВЕЛИКОБІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-719

13.08.2010

Справа № 2-719/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

при секретарі Юхник С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Великобілозерському районі Запорізької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Великобілозерському районі Запорізької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що вона народилася 25 грудня 1938 року, а тому за віком має статус «дитини війни», що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області в її пенсійному посвідченні. Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус «дитини війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. На порушення вимог діючого законодавства в 2006-2007 роках вказана надбавка до пенсії позивачеві не виплачувалася, а з 01 січня 2008 року по теперішній час вказаний вид підвищення до пенсії виплачується не в повному обсязі.

Посилаючись на ці обставини, позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просить задовольнити їх повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_2, яка діє за довіреністю № 200/02 від 05.02.2010 року, в судове засідання не з’явилася, надавши заперечення, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнає, зазначивши, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Нормативно - правовим актом, що визначає мінімальний розмір пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Статтею 28 зазначеного Закону встановлено розмір мінімальної пенсії за віком та передбачені певні обмеження щодо його застосування. Так, відповідно до ч. 3 ст. 28 цього Закону, даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, а тому відсутні підстави для застосування цього розміру при обчисленні підвищення «дітям війни» в 2007 році. Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», прийнятою та чинною по теперішній час, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року - 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 року і по теперішній час - 49 грн. 80 коп. Згідно даної Постанови Кабінету Міністрів України управлінням Пенсійного фонду України в Великобілозерському районі Запорізької області виплачена в 2008 році та виплачується по теперішній час надбавка до пенсії в розмірах передбачених законодавством.

Просить суд розглянути справу за відсутності відповідача. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Аналіз норм ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України дають можливість зробити висновок про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що позивач народилася 25 грудня 1938 року, що підтверджується її паспортом (а.с.7) та має пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому (а.с.8), у зв’язку з чим позивач відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

В липні 2010 року позивач зверталася до відповідача стосовно нарахування та виплати недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку тим, що має статус «дитини війни» (а.с.9), однак, отримала письмову відповідь від 12.07.2010 року, із змісту якої вбачається відмова відповідача в нарахуванні та виплаті недоотриманих сум (а.с.10).

Верховна Рада України Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачу в повному обсязі соціальної допомоги протягом 2007-2010 років, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Крім того, згідно п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 09 липня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлений прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність: з 01 листопада 2009 р. - 573 грн., з 01 січня 2010 року - 695 грн. В подальшому Законом України № 1715-VІ від 06.11.2009 р. внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і встановлені вищезазначені розміри прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня - 706 грн., з 01 липня - 709 грн.

Будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не приймалося.

Отже, надбавка до пенсії позивача повинна складати в 2007 - 2010 роках 30 % мінімальної пенсії за віком з вирахуванням 10 %, які були сплачені управлінням Пенсійного фонду України.

З урахуванням зазначеного вище слід прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше проведених нарахувань та виплат до пенсії.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням «Про Пенсійний фонд України» затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11 квітня 2000 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Великобілозерському районі Запорізької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Великобілозерському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Яцун -