Постанова

від 23.08.2011 по справі 39/33пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.08.2011 р. справа №39/33пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Бойко І.А., Черноти Л.Ф.

При секретарі: Бабечко А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов., ОСОБА_3 -директор;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 21.06.2011р.) у справі №39/33пд (головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Соболєва С.М., Сич Ю.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасгідрозалізобетон»м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 м. Донецьк

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд»м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасгідрозалізобетон» м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 м. Донецьк, про визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу: від 26.10.2010р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасгідрозалізобетон», посвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованого в реєстрі за номером 3790; №2 від 01.11.2010р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасгідрозалізобетон»на суму 103 891,00грн.; №3 від 01.11.2010р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасгідрозалізобетон»на суму 86 711,00грн.

11.04.2011р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було подано до місцевого господарського суду заяву про зміну підстав позову (доповнення до підстав, заявлених в позовній заяві), в якій вказав на невідповідність спірних договорів вимогам ст. 79 ГК України, ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», а також приписам Статуту, оскільки вони не направлені на одержання прибутку господарським товариством -позивачем.

26.04.2011р. позивач вдруге подав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України про зміну підстав позову (доповнення до підстав, заявлених раніше), в якій наголошував на вчинення сторонами спірних правочинів під впливом помилки.

Крім того, 02.06.2011р. позивачем було заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та оголошення заборони відповідачу це майно відчужувати, яке ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.2011р. було залишено без задоволення.

Рішенням від 16.06.2011р. у справі №39/33пд господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог, обґрунтувавши свій висновок тим, що продаж майна відбувся за наявності як рішення загальних зборів акціонерів підприємства позивача, так і спільного рішення спостережної ради та правління Товариства, які стосувались відчуження спірного нерухомого майна та надання голові правління повноважень на укладання відповідних угод. Судом першої інстанції не було прийнято до уваги і посилання позивача на ті обставини, що за спірними договорами купівлі-продажу відчужувалось майно як окремі складові об'єкта, а не майновий комплекс (як то визначено рішенням загальних зборів акціонерів), оскільки чинним законодавством не визначене поняття «майновий комплекс», а містить лише терміни «єдиний майновий комплекс»та «цілісний майновий комплекс». Крім того, відчуження майна відбулось за вартістю, визначеною експертним висновком, а доказів, які б доводили, що на момент відчуження майна його продаж мав бути здійснений за іншою вартістю, до матеріалів справи не надано.

Стосовно посилання позивача на вчинення спірних правочинів під впливом помилки, місцевий господарський суд зазначив, що останній не довів наявності обставин, з якими положення ст. 229 ЦК України пов'язують недійсність укладеного між сторонами правочину. Так само не було прийнято до уваги місцевим господарським судом доводи позивача в частині порушення при укладення оспорюваних правочинів норм ст. 79 ГК України, оскільки останні не направлені на одержання прибутку господарським товариством.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №32/53пн про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»від 28-29.07.2010р. та скасування прийнятих ними рішень, оскільки наполягаючи на задоволенні позовних вимог у даній справі, позивач вказує на порушення встановленого порядку щодо надання згоди на укладення оспорюваних правочинів спостережною радою, а не загальними зборами. Крім того, за висновком місцевого господарського суду, наступне визнання недійсними в судовому порядку вказаних протокольних рішень загальних зборів у відповідності до приписів ст.ст. 112-114 ГПК України може бути підставою для перегляду даного рішення за ново виявленими обставинами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №39/33пд скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Донбасканалбуд»задовольнити повністю.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки по-перше, було безпідставно прийнято до уваги лист б/н від 05.10.2010р., підписаний ОСОБА_5, і протокол засідання наглядової ради ВАТ «Донбасканалбуд»№3 від 06.10.2010р., яка прийняла до відома повідомлену ОСОБА_5 інформацію щодо участі в оспорюваних правочинах заінтересованих осіб. Так, за твердженням скаржника, відповідач надав суду документи іншого товариства без повідомлення про джерела їх походження. Крім того, зазначений лист датований раніше, ніж було утворене підприємство відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ - 08.10.2010р.

Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу апеляційного господарського суду на той факт, що у протоколі сумісного засідання наглядової ради і правління ВАТ «Донбасканалбуд»№5 від 08.10.2010р. немає жодного посвідчення, що рішення приймалось за наслідками повідомлення ОСОБА_5 про особисту заінтересованість у вчиненні правочину.

За твердженням скаржника, враховуючи, що вчинення правочину, в якому є заінтересованість посадових осіб позивача, неможливе без дотримання передбаченої статутом ВАТ «Донбасканалбуд»процедури, приватному нотаріусу, що посвідчувала правочин від 26.10.2010р., мали бути надані документальні свідчення про повідомлення ОСОБА_5 наглядової ради, і відповідне рішення, яке дозволяє вчинення такого правочину. Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії нотаріальної справи відносно посвідчення вказаного правочину, необхідні документи для правомірності договору купівлі-продажу від 26.10.2010р. (повідомлення заінтересованої посадової особи, рішення наглядової ради про дозвіл на вчинення правочину, в якому є заінтересованість), в матеріалах нотаріальної справи відсутні.

Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує, що господарський суд не надав оцінки окремим доводам позивача і неправомірно уник застосування до спірних відносин ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», якою встановлено порядок вчинення акціонерним товариством значних правочинів, і заборонено ділити предмет правочину з метою обходження даного порядку.

Також, за висновком заявника апеляційної скарги, в оскаржуваному рішенні не наведено достатніх підстав, за яких суд першої інстанції відхилив твердження позивача про невідповідність договорів ст. 79 ГК України.

Серед порушень судом першої інстанції норм процесуального права заявник апеляційної скарги зазначає невмотивовану, на його думку, відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не наклав арешт на майно, що витребовується, та не заборонив відповідачу його відчужувати, а також відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, направив до апеляційного господарського суду заяву №127/01-16 від 17.08.2011р. з проханням розглянути справу за його відсутності. Клопотання судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд», оформленим протоколом №11 від 28-29.07.2010р., було дозволено відчуження майнового комплексу ДП «Часів-Ярський завод «Гідрозалізобетон», розташованого за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. О. Кошевого, 1. Крім того, для оформлення угод з відчуження майна було вирішено створити комісію у складі голови правління, голови наглядової ради, керівників підприємств, в управлінні яких знаходяться відповідні об'єкти, а також уповноважити голову правління ВАТ «Донбасканалбуд»ОСОБА_6 на підписання договорів купівлі-продажу зазначених об'єктів нерухомого майна від імені акціонерного товариства та провести їх нотаріальне посвідчення за місцем знаходження.

В подальшому, рішенням спільного засідання наглядової ради та правління ВАТ «Донбасканалбуд», оформленим протоколом №5 від 08.10.2010р., було надано дозвіл на продаж вказаного майна ТОВ «Донбасгідрозалізобетон» згідно експертної оцінки, а також зобов'язано голову правління ВАТ «Донбасканалбуд» ОСОБА_6 підписати договір купівлі-продажу майнового комплексу ДП «Часов-Ярський завод «Гідрозалізобетон», розташованого за адресою: Донецька область, м. Часов Яр, вул. О. Кошевого,1, та провести його нотаріальне оформлення.

На виконання означених рішень, 26.10.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд»(продавцем) в особі голови правління ОСОБА_6, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбазгідрозалізобетон»(покупцем) в особі директора ОСОБА_7, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за номером 3790, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс об'єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, м. Часів Яр, вул. Кошового,1, а саме: будівлю дільниці товарного бетону з похилою і підземною галереями (залізобетонні панелі) №78 загальною площею 689,6кв.м., будівлю складу цементу (залізобетонні кольца) №85 загальною площею 117,8кв.м., будівлю цеху арматурної майстерні, будівлю арматурного цеху (цегла) №93,96 загальною площею 4550,8кв.м., огорожу території №131, будівлю цеху ЗБВ (цегла) №126 загальною площею 1770,9кв.м., будівлю пустотних плит з каналізацією (цегла) №125 загальною площею 909,7кв.м., будівлю цеху неармованих труб (цегла) №100 загальною площею 290,4кв.м., будівлю побутових приміщень з/б двоповерхова (цегла) №119 загальною площею 158,9кв.м., будівлю механічної майстерні (цегла) №145 загальною площею 466,3кв.м., будівлю котельної з мазутним господарством (цегла) №148 загальною площею 723,5кв.м., будівлю компресорної станції (цегла) №164 загальною площею 852,4кв.м., будівлю деревообробної дільниці (цегла) №165 загальною площею 242,3кв.м., будівлю пилорами (цегла) №168 загальною площею 428,5кв.м., будівлю гаражу на 10 боксів з підсобним приміщенням (цегла) №169 загальною площею 521,1 кв.м., будівлю депо для з/д вагонів (цегла) №173 загальною площею 371,4кв.м., будівлю депо для тепловозу (цегла) №174 загальною площею 250кв.м., будівлю головного корпусу ЦНТ (цегла) №176 загальною площею 5997,10кв.м., будівлю відділення підготовки (цегла) №177 загальною площею 1108,2кв.м., будівлю бетонозмішувального цеху з похилою галереєю (цегла) №178 загальною площею 461,9кв.м., будівлю ЦНТ (цегла) №180 загальною площею 156,2кв.м., будівлю матеріального складу (цегла) №181 загальною площею 122,2кв.м., будівлю червоного куточка (цегла) №184 загальною площею 170,9кв.м., будівлю виробничої лабораторії корпусу (цегла) №183 загальною площею 922,2кв.м., будівлю заглубленого складу цивільної оборони (цегла) №187 загальною площею 229,2кв.м., будівлю складу (залізобетонні плити) №188 загальною площею 43,2кв.м., будинок прохідної будки (цегла) №167 загальною площею 14,0кв.м., а також адміністративно-побутовий корпус з вбудованою столовою (цегла) №190 загальною площею 2390,41кв.м.

Пунктом 1.2 зазначеного договору встановлено, що вказаний комплекс належить продавцю на праві власності на підставі Наказу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт №94 від 14.06.1994р. та Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Донбасканалбуд»№П/32-1-02 від 14.06.1994р., зареєстрованих Комунальним підприємством «Артемівське бюро технічної інвентаризації»12.10.2010р., номер запису: 109, в книзі:1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 31697635.

Згідно пункту 2.1 договору, продаж комплексу вчиняється за 267 571,00грн. з урахуванням ПДВ.

03.11.2010р. вказане майно було передане відповідачу за актом приймання-передачі, підписаним сторонами без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств.

Крім того, 01.11.2010р. між ТОВ «Донбасгідрозалізобетон»(покупцем) та ВАТ «Донбасканалбуд»(продавцем) було укладено договір купівлі-продажу №2, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця майно, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. Кошевого,1, а саме: склад наповнювачів бетону, будівлю тракторного боксу, заготовче відділення арматурного цеху, пропарювальні камери, майданчик для бетонування, внутрішньо майданчикові дороги, зовнішнє електропостачання, зовнішні низьковольтні мережі, зовнішні та поза майданчикові каналізаційні мережі, зовнішні теплові мережі, зовнішні поза майданчикові мережі водопостачання, градирню, внутрішньо майданчикові залізничні шляхи, будівлю вагонних вагів, благоустрій території заводу, будиночок вагонного типу, будівлю закритого розподільчого пристрою 35/6кв (С РУ п/с 35/6 с)із системою грозозахисту та огорожею, а покупець зобов'язався прийняти зазначене майно та оплатити ціну у відповідності з умовами даного договору.

Так, відповідно до пункту 1.3 договору, вартість майна згідно експертної оцінки складає 103 891,00грн. з ПДВ.

01.11.2010р. між сторонами було підписано без зауважень і заперечень акт приймання-передачі майна за договором №2 від 01.11.2010р., за яким вказане майно передано відповідачу.

Також, 01.11.2010р. між сторонами у справі було укладено договір №3 купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача основні фонди ІІ-ІІІ груп, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. Кошевого,1, у кількості та номенклатурі, вказаній у «Висновках про вартість основних фондів ІІ-ІІІ груп, що знаходяться у власності ВАТ «Донбасканалбуд»від 07.10.2010р., а відповідач зобов'язався прийняти вказане майно та оплатити за нього ціну, яка у відповідності з пунктом 1.3 договору згідно експертної оцінки склала 86 711,00грн.

До зазначеного договору сторонами також було укладено акт приймання-передачі майна від 01.11.2010р.

Посилаючись на те, що голова правління ВАТ «Донбасканалбуд»ОСОБА_6 не мав достатнього обсягу повноважень на укладання спірних правочинів, оскільки відповідно до п. 13, пп.5 п.8.3 Статуту підприємства прийняття рішень про укладання правочинів, щодо яких заінтересованість (посадова особа органів управління є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину), відноситься до виключної компетенції наглядової ради, ОСОБА_5 є головою наглядової ради ВАТ «Донбасканалбуд»і одночасно учасником ТОВ «Донбасгідрозалізобетон»з часткою у статутному капіталі 25%; продаж майна вчинено за ціною 458 173,00грн., а остаточна балансова вартість на момент продажу склала 2 160 206,10грн., тобто правочин суперечить ст. 79 ГК України та ст.4 Закону України «Про господарські товариства», а також не відповідає вимогам п.5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», згідно з якою забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення таких правочинів; оспорювані правочини були вчинені під впливом помилки щодо ціни договору, оскільки керівники підприємств прийняли за дійсну вартість заводу ціну, визначену за витратним методичним підходом, застосування якого для оцінки цілісного майнового комплексу Національним стандартом №3 не передбачено; а також на те, що договори суперечать ч.1-3 ст. 180 ГК України щодо ціни та предмету договору, оскільки загальними зборами акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»було прийняте рішення про відчуження спірного об'єкту як цілісного майнового комплексу, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання вищевказаних договорів недійсними з моменту вчинення та зобов'язання відповідача повернути позивачу придбане за ними майно.

За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач стверджує про укладання спірних договорів під впливом помилки.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 ГПК України).

Так, за приписами ч.1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змісту наведеної норми вбачається, що помилкою є неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Разом з цим, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, розуміється помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт помилки сторін при укладення спірного договору.

Крім того, не заслуговують на увагу також твердження позивача про те, що голова правління ОСОБА_6 не мав достатнього обсягу повноважень на підписання спірних договорів, оскільки відповідно до п.13, п.п.5 п.8.3 Статуту ВАТ «Донбасканалбуд»прийняття рішення про укладання правочинів, щодо яких є заінтересованість (посадова особа органів управління є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину), відноситься до виключної компетенції спостережної ради, з огляду на наступне.

Так, статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Ч.2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний юридичною його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За приписами п.7.1 статуту ВАТ «Донбасканалбуд», органами управління товариства є загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління, ревізійна комісія.

Правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю (п.7.18 статуту).

Відповідно до п. 7.22 статуту, роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами більшістю голосів та має право, зокрема, приймати рішення про укладання правочинів від імені товариства, розпоряджатись коштами та майном товариства в межах, визначених цим статутом, рішеннями загальних зборів та спостережної ради.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі сторони відповідача спірний договір купівлі-продажу від 26.10.2010р. був підписаний головою правління ОСОБА_6, який діяв на підставі статуту та виписки з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»№11 від 28-29.07.2010р.

Рішенням загальних зборів, оформленим зазначеним протоколом, постановлено, зокрема, дозволити відчуження майнового комплексу, для оформлення угод по відчуженню майна затвердити комісію у складі: голова правління, голова спостережної ради та керівник підприємства, в управлінні якого знаходиться відчужуване майно, уповноважити голову правління ВАТ «Донбасканалбуд»підписати договори купівлі-продажу від імені акціонерного товариства та провести їх нотаріальне оформлення за місцем знаходження.

З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2010р. було прийнято рішення спільного засідання спостережної ради та правління ВАТ «Донбасканалбуд», яким узгоджено продаж спірного майна відповідачу за експертною оцінкою.

Згідно п.п.13 п. 17.5 статуту ВАТ «Донбасканалбуд», до виключної компетенції спостережної ради віднесено, в тому числі, прийняття рішення щодо укладання правочинів, стосовно яких є заінтересованість, у випадках, передбачених п. 8.3 статуту.

Так, п. 8.3 статуту визначено, що посадова особа органів управління вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину, зокрема, якщо є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину, бере участь у правочині як представник або посередник, або отримує комісійну винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, внаслідок такого правочину придбає майно.

Згідно п.8.4 статуту, на посадових осіб органів управління товариства покладено обов'язок щодо повідомлення спостережної ради про правочини, що укладаються, або якщо передбачається таке укладання, в яких вони можуть визнаватися заінтересованими особами.

В матеріалах справи наявний лист голови спостережної ради ВАТ «Донбасканалбуд»ОСОБА_5 до спостережної ради ВАТ «Донбасканалбуд», в якому останній повідомляє про його заінтересованість в укладанні угоди між ВАТ «Донбасканалбуд»та ТОВ «Гідрозалізобетон».

На засіданні спостережної ради ВАТ «Донбасканалбуд»06.10.2010р. її було повідомлено, що при розгляді питання щодо відчуження майна ДП «Часів-Ярський завод «Гідрозалізобетон»приймає участь зацікавлена особа. Вказане засідання оформлене протоколом №3 від 06.10.2010р., згідно якого члени ради постановили прийняти вказану інформацію до відома при розгляді питання щодо відчуження майна на черговому засіданні спостережної ради.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність критичного ставлення до вказаних доказів у зв'язку з їх складанням задніми числами, оскільки вказані твердження мають характер необґрунтованих припущень та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, 08.10.2010р. на спільному засіданні спостережної ради та правління ВАТ «Донбасканалбуд»було прийнято рішення, яким наданий дозвіл на відчуження майнового комплексу ДП «Часів-Ярський завод «Гідрозалізобетон», розташованого за адресою: Донецька обл., м. часів Яр, вул. О. Кошевого,1, та уповноважено голову правління ВАТ «Донбасканалбуд»ОСОБА_8 на підписання відповідного договору купівлі-продажу.

При цьому, зі змісту вказаного протоколу вбачається, що двоє з учасників засідання від голосування утримались, що спростовує твердження скаржника про ніби то участь у голосуванні зацікавленої особи ОСОБА_5 Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано доказів голосування 08.10.2010р. саме ОСОБА_5 та утримання від голосування інших осіб, що приймали участь у засіданні.

Посилання скаржника на те, що за спірними договорами відчужувалось майно як окремі об'єкти, а не як майновий комплекс, що було передбачено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»№11 від 28-29.07.2010р., не може бути прийнято судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, чинним законодавством не визначено поняття «майновий комплекс», проте ст. 190 ЦК України встановлює, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права, вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, в розумінні наведеної статті, в результаті укладення спірних договорів відповідач придбав майновий комплекс, що перебуває в управлінні ДП «Часів-Ярський завод «Гідрозалізобетон», і представляє собою групу інвентарних об'єктів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відчуження майна відбулось за вартістю, визначеною експертним висновком. При цьому, виходячи зі змісту листа оцінювача ОСОБА_9 від 15.10.2010р., вартість майна, що була визначена у висновках про вартість об'єктів, що знаходяться у власності позивача, відповідає ринковій та може бути прийнята як достовірна для цілісного майнового комплексу. Наразі, докази оспорювання результатів оцінки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Також не можуть бути прийняті до уваги і посилання скаржника на неналежне дослідження судом першої інстанції тверджень відповідача про невідповідність оспорюваних правочинів ст. 79 ГК України, оскільки вони спростовуються текстом рішення місцевого господарського суду.

Так, ст. 15 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Тобто, з наведеної норми вбачається, що прибутком товариства є дохід, який утворився в результаті його господарської діяльності.

Згідно ст. 3 ГК України, господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, що реалізацію товариством власного майна (основних засобів) не можна віднести до господарської діяльності.

За таких обставин, посилання скаржника є необґрунтованими.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 66, 67 та 79 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2011р. господарським судом Донецької області відмовлено у задоволенні клопотання ВАТ «Донбасканалбуд»про вжиття заходів забезпечення позову. Вказана ухвала згідно ст. 106 ГПК України є такою, що підлягає апеляційному оскарженню, проте позивач своїм правом на звернення до апеляційного господарського суду у разі незгоди з викладеними в ухвалі доводами не скористався. Крім того, наведені в апеляційній скарзі твердження позивача про неправомірну відмову господарського суду у задоволенні вказаного клопотання не підтверджені жодними доказами.

Стосовно необхідності зупинення провадження у справі №39/33пд до розгляду пов'язаного з нею спору про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»від 28-29.07.2010р., судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні вказаного клопотання, оскільки по-перше, наполягаючи на задоволенні позовних вимог позивач вказує на порушення встановленого порядку щодо надання згоди на укладення оспорюваних правочинів спостережною радою, а у справі №32/53пн - оспорює рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Донбасканалбуд»щодо вирішення питання про відчуження майна ДП «Часів-Ярський завод «Гідрозалізобетон». Крім того, ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги позивачем не надано доказів визнання недійсним зазначеного рішення загальних зборів акціонерів.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання спірних договорів недійсними, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №39/33пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 21.06.2011р.) у справі №39/33пд залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 21.06.2011р.) у справі №39/33пд -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: І.А. Бойко

ОСОБА_10

Надруковано примірників-6

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС