Рішення

від 16.06.2011 по справі 39/33пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Справа № 39/33пд

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів Соболєвої С.М., Сич Ю.В.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» , м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонбасгідрозалізобетонВ» , м. Донецьк

про: визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Донецьк

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - директор;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ДонбасканалбудВ» , м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонбасгідрозалізобетонВ» , м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Донецьк, про визнання недійсними з моменту укладення договору купівлі-продажу від 26.10.2010 р., договору купівлі-продажу № 2 від 01.11.2010 р., договору купівлі-продажу № 3 від 01.11.2010 р. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонбасгідрозалізобетонВ» повернути відкритому акціонерному товариства „ДонбасканалбудВ» все рухоме та нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. Кошового, 1, придбане у Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» за договором купівлі-продажу від 26.10.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрованим в реєстрі за номером 3790, договором купівлі-продажу № 2 віл 01.11.2010 р., договором купівлі-продажу № 3 від 01.11.2010 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 26.10.2010 р., договір купівлі-продажу № 2 від 01.11.2010 р., договір купівлі-продажу № 3 від 01.11.2010 р., висновок про вартість основних засобів ІІ-ІІІ груп, що знаходяться у власності ВАТ „ДонбасканалбудВ» , протокол рішення загальних зборів акціонерів ВАТ В«ДонбасканалбудВ» № 11 від 28-29.07.2010 р., лист № 147 від 08.10.2010 р., висновок про вартість основних засобів ІІ-ІІІ груп від 07.10.2010 р.

11.04.2011 р. представником позивача через канцелярію суду була подана заява про зміну підстав позову (доповнення до підстав, заявлених в позовній заяві), у відповідності до якої вказував на невідповідність оспорюваних договорів купівлі-продажу вимогам ст. 79 ГК України, ст. 4 Закону України „Про господарські товаристваВ» , а також відповідним вимогам Статуту Товариства, оскільки не направлені на одержання прибутку господарським товариством - позивачем, в підтвердження чого посилався на той факт, що згідно з актом передачі основних засобів від ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» на баланс ВАТ „ДонбасканалбудВ» на 01.10.2010 р. балансова вартість переданого майна становить 2160206,10 грн., що значно перевищує ціну, за яку спірне майно було реалізоване відповідачу згідно оспорюваних договорів купівлі-продажу. Крім того, відзначив, що на момент прийняття рішення акціонери Товариства не знали та не могли знати, про результат незалежної експертної оцінки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне:

рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» оформленого протоколом № 11 від 28-29.07.2010 р. вирішене питання про відчуження майнового комплексу ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» , розташований за адресою: Донецька область, м. Часів-Яр, вул. О. Кошевого, 1, не як цілісного майнового комплексу в розумінні ст. 190 ЦК України, а майнового комплексу, що утворює групу інвентарних об'єктів, які перебували в управлінні ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» ;

голова Правління діяв на підставі рішення загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом № 11 від 28-29.07.2010 р. та у відповідності до рішення спільного засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» ;

пропозиція від ТОВ „Авалон-ДонВ» щодо придбання спірного майна надійшла на адресу позивача лише 21.10.2010 р., тобто після проведення спільного засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» . Додатково звертав увагу суду, що в межах справи № 32/229пд господарським судом було встановлено, що означений лист ТОВ „Авалон-ДонВ» надійшов на адресу ВАТ „ДонбасканлбудВ» 21.10.2010 р., проте отриманий керівником підприємства лише 03.11.2010 р.;

спірне майно придбане ТОВ „ДонбасгідрозалізобетонВ» за оспорюваними договорами купівлі-продажу за ціною, що визначена згідно експертної оцінки, зробленої суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача;

виходячи зі змісту протокольних рішень загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» та спільного засідання наглядової ради та правління Товариства, останнє надало згоду на відчуження спірного майна згідно з експертною оцінкою, незалежно від її результатів;

ОСОБА_5 як голова наглядової ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» листом б/н від 05.10.2010 р. повідомив наглядову раду про свою заінтересованість в укладенні спірних правочинів щодо відчуження майна ВАТ „ДонбасканалбудВ» , вказаний лист голови правління розглянутий на засіданні наглядової ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» , оформленого протоколом № 3 від 06.10.210 р., при цьому голова наглядової ради на спільному засіданні наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» , оформленого протоколом № 5 від 08.10.2010 р. на якому приймалося рішення про відчуження майна ВАТ „ДонбасканалбудВ» ТОВ „ГідрозалізобетонВ» ОСОБА_6 утримався від голосування.

26.04.2010 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зміну підстав позову (доповнення до підстав, заявлених раніше), у відповідності до якої останній посилався на те, що оспорювані правочини були вчинені під впливом помилки, зокрема, що при укладанні договорів купівлі-продажу керівники підприємств прийняли за дійсну вартість Заводу, визначену за витратним методичним підходом. застосування якого для оцінки цілісного майнового комплексу Національним стандартом № 3 не передбачено, внаслідок чого припустилися помилки щодо істотної умови Договору - ціни.

Третя особа в судовому засіданні від 17.05.2011 р. надала письмові пояснення по справі з приводу нотаріального посвідчення оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.10.2010 р., згідно яких відзначила, що нею при посвідчені договору купівлі-продажу перевірено повноваження представників сторін, відсутність заборони на відчуження вищевказаного комплексу об'єктів нерухомого майна, порушення норм чинного законодавства при нотаріальному посвідченні оспорюваного договору в своїх діях не вбачала. Додатково, 30.05.2011 р. через канцелярію суду надала копії матеріалів нотаріальної справи стосовно нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 26.10.2010 р.

17.05.2011 р. представником позивача через канцелярію суду були надані письмові пояснення, згідно яких останній наполягав на задоволені позовних вимог з урахуванням заяв про доповнення підстав позову. Заперечуючи проти викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі доводів зазначав, що ні лист ОСОБА_6 ні протокол наглядової ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» не надавалися приватному нотаріусу при посвідченні ним договору купівлі-продажу від 26.10.2010 р., про що свідчить відсутність вказаних документів в матеріалах нотаріальної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДонбасгідрозалізобетонВ» створене 08.10.2010 р., тобто в день, коли відбулося спільне засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» на якому вирішено питання про продаж спірного майна Заводу саме відповідачу; на спільному засіданні наглядової ради та правління ВАТ „ДонасканалбудВ» питання щодо наявності заінтересованих посадових осіб не порушувалося, ОСОБА_6 приймав участь в голосуванні поряд із іншими, спільне засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» , яке відбулося 08.10.2010 р. є засіданням, передбаченої рішенням загальних зборів ВАТ „ДонбасканалбудВ» від 28-29.07.2010 р. комісії з оформлення правочинів.

02.06.2011 р. представником позивача через канцелярію суду було надане клопотання про зупинення провадження у справі № 39/33пд до вирішення іншої, пов'язаною з нею справи № 32/53пн, що розглядається господарським судом Донецької області.

Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням позивача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.06.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 39/33пд у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів Соболєвої С.М., Сич Ю.В.

Розгляд справи за клопотанням позивача у відповідності до ст. 81-1 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

На загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» , які відбулися 28-29.07.2011 р. прийнято рішення:

дозволити відчуження майнового комплексу ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» , розташований за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. О. Кошевого, 1.

для оформлення угод з відчуження майна створити комісію у складі: голови правління, голови спостережної ради, керівників підприємств, в управлінні яких знаходяться відповідні об'єкти.

уповноважити голову правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» ОСОБА_7 на підписання договорів купівлі-продажу зазначених об'єктів нерухомого майна від імені акціонерного товариства та провести їх нотаріальне посвідчення за місцем знаходження.

Рішення загальних зборів акціонерів оформлене протоколом загальних зборів №11 від 28-29.07.2010р.

Рішенням спільного засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» № 5 від 08.10.2010 р. надано дозвіл на відчуження вказаного майнового комплексу ТОВ „ДонбасгідрозалізбетонВ» у відповідності до експертної оцінки та зобов'язанням голови правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» ОСОБА_8 підписати договір купівлі-продажу зазначених об'єктів та провести його нотаріальне оформлення.

26.10.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „ДонбасканалбудВ» в особі голови правління ОСОБА_7, який діяв на підставі статуту та виписки з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» №11 від 28-29.07.2010р., та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДонбасгідрозалізбетонВ» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у власність комплекс об'єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Донецька область, м.Часів Яр, вул.О.Кошевого, будинок 1, а саме: будівлю дільниці товарного бетону з похилою і підземною галереями (залізобетонні панелі) №78 загальною площею 689,6 кв.м., будівлю складу цемента (залізобетонні кольца) №85, загальною площею 117,8 кв.м., будівлю цеху арматурної майстерні, будівлю арматурного цеху (цегла) №93,96 загальною площею 4550,8 кв.м., огорожа території №131, будівлю цеха ЗБВ (цегла) №126 загальною площею 1770,9 кв.м., будівлю пустотних плит з каналізацією (цегла) №125 загальною площею 909,7 кв.м., будівлю цеху неармованих труб (цегла) №100 загальною площею 290,4 кв.м., будівлю побутових приміщень з/б двоповерхова (цегла) №119 загальною площею 158,9 кв.м., будівлю механічної майстерні (цегла) №145 загальною площею 466,3 кв.м., будівлю котельної з мазутним господарством (цегла) №148 загальною площею 723,5 кв.м., будівлю компресорної станції (цегла) №164 загальною площею 852,4 кв.м., будівля деревообробної дільниці (цегла) №165 загальною площею 242,3 кв.м., будівлю пилорами (цегла) №168 загальною площею 428,5 кв.м., будівлю гаражу на 10 боксів з підсобним приміщенням (цегла) №169 загальною площею 521,1 кв.м., будівлю депо для з/д вагонів (цегла) №173 загальною площею 371,4 кв.м., будівлю депо для тепловозу (цегла) №174 загальною площею 250 кв.м., будівлю головного корпусу ЦНТ (цегла) №176 загальною площею 5997,10 кв.м., будівлю відділення підготовки (цегла) №177 загальною площею 1108,2 кв.м., будівлю бетонозмішувального цеху з похилою галереєю (цегла) №178 загальною площею 461,9 кв.м., будівлю майстерні ЦНТ (цегла) №180 загальною площею 156,2 кв.м., будівлю матеріального складу (цегла) №181 загальною площею 122,2 кв.м., будівля червоного куточка (цегла) №184 загальною площею 170,9 кв.м., будівлю виробничої лабораторії корпусу (цегла) №183 загальною площею 922,2 кв.м., будівлю загубленого складу цивільної оборони (цегла) №187 загальною площею 229,2 кв.м., будівлю складу (залізобетонні плити) №188 загальною площею 43,2 кв.м., будинок прохідної будки (цегла) №167 загальною площею 14,0 кв.м., адміністративно-побутовий корпус з вбудованою столовою (цегла) №190 загальною площею 2390,41 кв.м.

У п.1.2 договору купівлі-продажу зазначено, що зазначений комплекс належить продавцю на праві власності на підставі наказу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт №94 від 14.06.1994р. та переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „ДонбасканалбудВ» , №П/32-1-02 від 14.06.1994р.

Згідно п.2.1. цього договору продаж комплексу вчиняється за 267 571, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Крім цього, 01.11.2010р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу №2, за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Часів Яр, вул.Кошевого, 1, а саме: склад наповнювачів бетону, будівлюя тракторного боксу, заготовче відділення арматурного цеху, пропарювальні камери, майданчик для бетонування, внутрішньомайданчикові дороги, зовнішнє електропостачання, зовнішні низьковольтні мережі, зовнішні та позамайданчикові каналізаційні мережі, зовнішні теплові мережі, зовнішні позамайданчикові мережі водопостачання, градирню, внутрішньомайданчикові залізничі шляхи, будівлю вагонних вагів, благоустрій території заводу, будиночок вагонного типу, будівлю закритого розподільчого пристрою 35/6 кв (С РУ п/с 35/6 с) з системою правозахисту та огорожею, а відповідач 2 зобов'язався прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов вказаного договору.

Згідно п.1.3 договору вартість майна, згідно експертної оцінки, складає 103 891, 00 грн. з ПДВ.

Також, 01.11.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №3, за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача основні фонди ІІ-ІІІ груп, які знаходяться за адресою: Донецька область, м.Часів Яр, вул.Кошевого, 1, в якості та номенклатурі, вказаній у „Висновках про вартість основних фондів ІІ-ІІІ груп, які знаходяться у власності ВАТ „ДонбасканалбудВ» від 07.10.2010р., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов вказаного договору.

Вартість майна, згідно експертної оцінки складає 86 711, 00 грн. з ПДВ (п.1.3 договору).

Наполягаючи на визнанні недійсними зазначених договорів та поверненні майна, позивач вказує на наступні обставини,

1) голова правління ОСОБА_7 не мав достатнього обсягу повноважень, оскільки відповідно до п. 13, п.п. 5 п. 8.3 Статуту ВАТ „ДонбасканалбудВ» прийняття рішень про укладення правочинів, щодо яких є заінтересованість (посадова особа органів управління є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину), відноситься до виключної компетенції спостережної ради.

ОСОБА_9 - є головою спостережної ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» й одночасно учасником ТОВ „ДонбасгідрозалізобетонВ» з часткою у статутному капіталі 25%.

2) продаж майна вчинено за ціною 458173,00грн., остаточна балансова вартість на момент продажу склала 2160206,10грн., тобто договір суперечить ст. 79 ГК України, ст. 4 Закону України „Про господарські товаристваВ» .

3) договір не відповідає вимогам п. 5 ст. 70 Закону України „Про акціонерні товаристваВ» , згідно якого забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Частиною 1 ст. 70 Закону України „Про акціонерні товаристваВ» передбачено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

4) оспорювані правочини були вчинені під впливом помилки, зокрема, що при укладанні договорів купівлі-продажу керівники підприємств прийняли за дійсну вартість Заводу, визначену за витратним методичним підходом. застосування якого для оцінки цілісного майнового комплексу Національним стандартом № 3 не передбачено, внаслідок чого припустилися помилки щодо істотної умов Договору - ціни.

5) договір суперечить приписам ч. 1-3 ст. 180 ГК України щодо ціни та предмету договору, оскільки загальними зборами акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» прийняте рішення про відчуження спірного об'єкту як цілісного майнового комплексу.

Оцінивши в сукупності викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог обставини та представлені в їх підтвердження докази господарський суд вважає, що позов Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» , м. Донецьк задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Так, ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписом ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із ст.4 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , ст.82 Господарського кодексу України, ст.143 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Згідно ст. 23 Закону України „Про господарські товаристваВ» управління товариством здійснюють його органи.

За приписом п.7.1 статуту ВАТ „ДонбасканалбудВ» органами управління товариства є загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління, ревізійна комісія.

Правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю(п.7.18.)

Відповідно до п.7.22 статуту роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами більшістю голосів та має право, зокрема, приймати рішення про укладання правочинів від імені товариства, розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, визначених цим статутом, рішеннями загальних зборів та спостережної ради.

Як встановлено судом, зі сторони відповідача договір купівлі-продажу від 26.10.2010р. був підписаний головою правління ОСОБА_7Д, який діяв на підставі статуту та виписки з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» №11 від 28-29.07.2010р.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, оформленого вказаним протоколом, постановлено: дозволити відчудження майнового комплексу; для оформлення угод по відчудженню майна затвердити комісію у складі: голова правління, голова наглядової ради та керівник підприємства, в управлінні якого знаходиться відчуджуване майно; та уповноважити голову правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» підписати договори купівлі-продажу від імені акціонерного товариства та провести їх нотаріальне оформлення за місцем знаходження.

08.10.2010р. було прийнято рішення спільного засідання наглядової ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» , за яким узгоджено продаж спірного майна, відповідачу, за експертною оцінкою.

Суд зазначає, що посилання позивача на те, що Статут позивача містить обмеження на укладання угод, виключно за рішенням спостережної ради, є неспроможними, оскільки, як вказано вище продаж майна відбувся за наявності як рішення загальних зборів так і спільного рішення спостережної ради та правління Товариства, які стосувались відчуження спірного нерухомого майна та надання голові правління повноважень на укладення відповідних угод.

Як зазначалося вище, розпорядження майном Товариства згідно з п. 7.22 Статуту віднесено до повноважень голови правління, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями загальних зборів та спостережної ради.

Загальними зборами акціонерів Товариства від 28-29.07.2010 р. прийняте рішення про надання дозволу на відчуження майнового комплексу ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» , розташований за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул. О. Кошевого, 1, створення комісії для оформлення угод з відчуження майна у складі: голови правління, голови спостережної ради, керівників підприємств, в управлінні яких знаходяться відповідні об'єкти, уповноваження голови правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» ОСОБА_7 на підписання договорів купівлі-продажу зазначених об'єктів нерухомого майна від імені акціонерного товариства та проведення їх нотаріального посвідчення за місцем знаходження.

Згідно з п.п 13 п. 17.5 Статуту ВАТ „ДонбасканалбудВ» до виключної компетенції спостережної ради віднесено, у тому числі, прийняття рішення про укладання правочинів, щодо яких є заінтересованість, у випадках, передбачених п. 8.3 Статуту.

Пунктом 8.3 Статуту визначено, що посадова особа органів управління вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину, зокрема, якщо є пов'язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину, бере участь у правочині як представник або посередник, або отримує комісійну винагороду від Товариства чи від особи, що є стороною правочину, внаслідок такого правочину придбає майно.

Згідно з п. 8.4 Статуту на посадових осіб органів управління Товариства покладено обов'язок щодо повідомлення спостережної ради про правочини, що укладаються, або якщо передбачається таке укладення в яких вони можуть визнаватися заінтересованими особами.

Як вбачається зі змісту представленого суду протоколу засідання спостережної ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» № 3 від 06.10.2010 р., спостережну раду було повідомлено, що при розгляді питання щодо відчуження майна ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» приймає участі зацікавлена особа. Згідно вказаного протоколу члени Ради постановили прийняти дану інформацію до відома при розгляді питання щодо відчуження майна ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» на черговому засіданні спостережної ради.

Як встановлено судом, 08.10.2010 р. на спільному засіданні спостережної ради та правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» було прийняте рішення, згідно з яким наданий дозвіл на відчуження майнового комплексу ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» , розташованого за адресою: Донецька обл., м. Часів Яр, вул. О. Кошевого, 1, та уповноважено голову правління ВАТ „ДонбасканалбудВ» ОСОБА_8 на підписання відповідного договору купівлі-продажу.

В засіданні брали участь члени спостережної ради Товариства, персональний склад яких затверджений рішенням загальних зборів акціонерів Товариства від 28-29.07.2010 р.

Твердження позивача щодо того, що голова спостережної ради ВАТ „ДонбасканалбудВ» приймав участь в голосуванні при вирішенні питання щодо відчуження майна Завода на засіданні спостережної ради, яке відбулося 08.10.2010 р. судом до уваги не приймається, оскільки як вбачається зі змісту вказаного протоколу двоє з учасників засідання від голосування утрималися, таким чином доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження.

На момент розгляду цієї справи доказів того, що рішення загальних зборів, так само як і рішення спостережної ради від 06.10.2010 р. та спільного рішення спостережної ради та правління Товариства від 08.10.2010 р. скасоване або визнано недійсним в судовому порядку, суду не представлено.

Посилання позивача на ті обставини, що за спірними договорами купівлі-продажу відчуджувалося майно, як окремі складові об'єкти, а не майновий комплекс (як-то визначено рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» №11 від 28-29.07.2010р.), суд до уваги не приймає зважаючи на наступне.

Дійсно, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом №11 від 28-29.07.2010р., було дозволено відчудження майнового комплексу, який перебуває в управлінні ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» .

Проте, слід одразу зауважити, що діюче законодавство не визначає поняття майнового комплексу. Норми ст.191 ЦК України та Закону України „Про приватизацію державного майнаВ» містять лише терміни „єдиний майновий комплексВ» та „цілісний майновий комплексВ» відповідно.

Разом з цим, як вбачається зі змісту договорів, відчуження майна відбулось за вартістю, визначеною експертним висновком.

При цьому, виходячи зі змісту листа оцінювача ОСОБА_4 від 15.10.2010р. вартість майна, що була визначена у висновках про вартість об'єктів, що знаходяться у власності позивача, відповідає ринковій та може бути прийнята як достовірна для цілісного майнового комплексу.

Доказів, які б доводили, що на момент відчудження майна його продаж мав бути здійснений за іншою вартістю, у тому числі наявності імперативних норм, які б передбачали неможливість продажу спірного майна нижче від його балансової вартості, суду не надано. При цьому, суду так само не надано доказів оспорювання результатів оцінки наведеного висновку.

Частиною 3 ст.92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, у цій статті закріплена загальна правова презумпція того, що дії органів юридичної особи або її представників у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Саме цим зумовлений обов'язок таких органів чи осіб вчиняти дії в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно та розумно, а, також, не перевищувати своїх повноважень.

Зазначене правове регулювання знайшло своє відображення в Пленумі Верховного суду України № 13 від 24.10.08р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , у пункті 42 якого вказано, що: „При вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968р.В» .

Проте, як встановлено судом, статутом Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» ОСОБА_7 було надане право на укладання договорів від імені товариства.

Що стосується доводів позивача в частині вчинення правочинів під впливом помилки, господарський суд зазначає наступне.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені § 2 гл. 16 ЦК України.

У відповідності до положень ст. 229 ЦК України, яка встановлює правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Договори вчинені під помилкою відносяться до договорів вчинених з недоліком волі. Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину, на що, зокрема, звертав увагу Верховний суд України, (п. 19 постанови Пленуму верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» № 9 від 06.11.2009 р.).

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням обставин справи, господарський суд зазначає, що позивач з допомогою належних та допустимих доказів не довів суду наявності обставин, з якими положення ст. 229 ЦК України пов'язують недійсність укладеного сторонами правочину. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, висновок про вартість основних засобів ІІ-ІІІ груп, що знаходяться у власності ВАТ „ДонбасканалбудВ» , та розташовані за адресою: Донецька область, м. Часів-Яр, вул. О. Кошового, 1 складений 07.10.2010 р., акт передачі майна ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» на баланс ВАТ „ДонбасканалбудВ» , на який посилається позивач як на доказ реальної вартості майна, складений станом на 01.10.2010 р., між тим, спільне засідання спостережної ради та правління Товариства відбулося 08.10.2010 р., тобто на час проведення засідання та прийняття рішення стосовно відчуження спірного майна, позивачеві повинно було бути відомо про результати експертної оцінки. Оспорювані договори купівлі-продажу укладені 26.10.2010 р. та 01.11.2010 р. відповідно, при цьому ціна вказаних договорів визначалася за результатами проведеної на замовлення позивача, експертизи вартості основних засобів.

Так само, не приймаються до уваги доводи позивача в частині порушення при укладені оспорюваних правочинів норм ст. 79 ГПК України, оскільки останні не направлені на одержання прибутку господарським товариством. Наразі положення ст. 15 Закону України „Про господарські товаристваВ» визначають, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Тобто, виходячи з аналізу наведеної правової норми прибутком господарського товариства є дохід, який утворився в результаті його господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Виходячи з предмету оспорюваних договорів купівлі-продажу, реалізацію Товариством власного майна (основних засобів) не можна віднести до господарської діяльності.

З огляду на наведене, в позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» , м. Донецьк слід відмовити.

Що стосується заявленого позивачем клопотання про зупинення провадження у справі № 39/33пд до вирішення пов'язаною з нею справи про визнання недійсними загальних зборів акціонерів ВАТ „ДонбасканалбудВ» від 28-29.07.2010 р., та скасування прийнятих ними рішень, господарський суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Оцінюючи викладені представником позивача в обґрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у справі докази, господарський суд зазначає, що позивачем у справі № 32/53пн оспорюються рішення загальних зборів акціонерів ВАТ В«ДонбасканалбудВ» щодо вирішення питання про відчуження майна ДП „Часів-Ярський завод „ГідрозалізобетонВ» . Між тим, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у даній справі, позивач вказує на порушення встановленого порядку щодо надання згоди на укладення оспорюваних правочинів спостережною радою, а не загальними зборами.

Станом на момент винесення господарським судом рішення у справі № 39/33пд доказів визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ В«ДонбасканалбудВ» , які відбулися 28-29.07.2010 р. суду не представлено.

Господарський суд надаючи оцінку доводам та запереченням сторін з урахуванням представлених ними доказів не вбачає наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 79 ГПК України, як обов'язкових умов зупинення провадження у справі.

Між тим, господарський суд зазначає, що наступне визнання недійсними в судовому порядку вказаних протокольних рішень загальних зборів у відповідності до приписів ст. 112-114 ГПК України може бути підставою для перегляду даного рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „ДонбасканалбудВ» , м. Донецьк - відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписано 21.06.2011 р.

Головуючий суддя Морщагіна Н.С.

Суддя Соболєва С.М.

Суддя Сич Ю.В.