Постанова
від 01.08.2006 по справі 20/330
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/330

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.08.2006                                                                                           № 20/330

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Студенця  В.І.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              Солонець К.В.

 За участю представників:

 від позивача - Сухомудренко І.О.,

 від відповідача - Дудко А.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2006

 у справі № 20/330 (Палій В.В.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман"

 до                                                   Дочірнього підприємства "Гастроном "Афіна"

             

                       

 про                                                  стягнення 3 235,35 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гетьман” (далі – ТОВ “Гетьман”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Гастроном “Афіна” (далі – ДП “Гастроном “Афіна”) про стягнення 3235,35 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2006 у задоволенні позовних вимог ТОВ “Гетьман” відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Гетьман” подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006, в якій просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду м. Києва прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          ДП “Гастроном “Афіна” проти доводів апеляційної скарги заперечувало і просило рішення господарського м. Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Гетьман” - без задоволення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між ДП “Гастроном “Афіна” та ТОВ “Гетьман” 20.04.2004 укладено договір поставки № ГТМ-211, за умовами якого ТОВ “Гетьман” зобов'язалось постачати ДП “Гастроном “Афіна” товар протягом дії договору, згідно накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, а ДП “Гастроном “Афіна” зобов'язалося прийняти товар ТОВ “Гетьман” та сплатити за нього на умовах, викладених в даному договорі (п. 1.1 договору).

          Згідно видаткових накладних № РН-13067 від 16.12.2005, № РН-13325 від 23.12.2005, № РН-13358 від 23.12.2005, № РН-13359 від 23.12.2005, № РН-00119 від 06.01.2006, № РН-00341 від 18.01.2006, № РН-00342 від 18.01.2006 ТОВ “Гетьман” було поставлено товар ДП “Гастроном “Афіна” на загальну суму 6 185,83 грн.

          Поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу ( п. 5.1 договору).

          Відповідно до п. 5.2 договору розрахунок за товар, що постачається ТОВ “Гетьман” ДП „Гастроном – Афіна”, здійснюється за реалізовану продукцію через 7 днів з моменту підписання накладної ДП “Гастроном “Афіна”, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в прибуткову касу ТОВ “Гетьман”.

          Право власності на товар переходить з моменту передачі товару ДП “Гастроном “Афіна”, що підтверджується підписом, уповноваженої особи в накладній (п. 6.4 договору).

          У разі порушення строків оплати за поставлених товар, ДП “Гастроном “Афіна”, за кожний день прострочення сплачує ТОВ “Гетьман” пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (п. 8.1 договору).

          Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати понад 10 календарних днів ТОВ “Гетьман” має право забрати поставлених ним товар і непроданий ДП “Гастроном “Афіна” товар.

          Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням того, що внаслідок укладення договору між сторонами, які є суб'єктами господарювання, виникли господарські зобов'язання, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням ГК України, то до спору, що виник, підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей ГК України.

          Договір № ГТМ-211 від 20.04.2004 за своєю правовою природою є договором поставки.

          Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Також, статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, домашніми або іншими подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Зобов'язання, строк (термін) виконання його визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Виходячи із змісту п. 5.1 та п. 5.2 договору сторони в договорі визначили строк розрахунку за реалізовану продукцію через 7 днів з моменту підписання накладної покупцем.

При цьому колегією суддів не приймаються до уваги твердження ДП „Гастроном “Афіна” про те, що у нього обов'язок розрахунку за поставлений товар виникав лише після його реалізації, оскільки умовами п. 5.2 договору не передбачено, що оплата товару здійснюється лише після його реалізації третім особам.

Проте, що поставлений товар за умовами договору не передавався на реалізацію свідчить і те, що право власності на поставлений товар переходило до ДП „Гастроном “Афіна” з моменту його передачі, і підтверджувався факт передачі підписом уповноваженої особи в накладній.

Твердження ДП “Гастроном “Афіна” стосовно того, що ТОВ “Гетьман” на підставі п. 8.2 договору зобов'язаний забрати поставлений ним товар тому, що він не користується попитом є необґрунтованим з огляду на те, що п. 8.2 договору встановлено право, а не обов'язок ТОВ “Гетьман” на повернення шляхом вилучення поставленої продукції. Крім того, право власності на поставлений за договором товар перейшло до ДП „Гастроном „Афіна”.

Заборгованість ДП “Гастроном “Афіна” перед ТОВ “Гетьман” на час розгляду справи становить 955,75 грн., що підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

З урахуванням того, що ДП „Гастроном „Афіна” порушило грошове зобов”язання за довгором, з нього також підлягає стягненню пеня у розмірі 173,76 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 підлягає скасуванню, а позов ТОВ „Гетьман” – задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2006 у справі № 20/330 скасувати та прийняти нове рішення.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Гастроном “Афіна” (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 46, к. 4, р/р 2600012186001 в АБ “Київська Русь”, МФО 319092, Код ЗКПО 24743148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19/4, р/р 26004021135321 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, Код ЗКПО 24735976) 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 75 коп. заборгованості, 173 (сто сімдесят три) грн. 76 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита за подачу позову; 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 (п'ятдесят одну) грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

5. Справу № 20/330 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Студенець  В.І.

                                                                                          Малетич  М.М.

03.08.06 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.08.2006
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу497302
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —20/330

Ухвала від 21.01.2011

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Пархоменко Наталія Володимирівна

Ухвала від 16.10.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Палій В.В.

Ухвала від 10.08.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Пархоменко Н.В.

Постанова від 22.04.2008

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кузь В.Л.

Рішення від 17.01.2008

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Киричук О.А.

Рішення від 29.01.2008

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Василишин А.Р.

Рішення від 22.10.2007

Господарське

Господарський суд міста Києва

Палій В.В.

Постанова від 01.08.2006

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Студенець В.І.

Постанова від 21.02.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г.В.

Ухвала від 07.02.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні