Постанова

від 29.11.2006 по справі 30/397

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/397

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.11.2006                                                                                           № 30/397

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Журавльова Н. В. – по довіреності.

 від відповідача - Бугай В. Т. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будівельного управління Державного управління справами

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2006

 у справі № 30/397 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ"

 до                                                   Будівельного управління Державного управління справами

 про                                                  спонукання до виконання мирової угоди від 04.01.05

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 р. у справі            №  30/397 позов ТОВ “Автотвікс Київ” до БУ ДУС про виконання мирової угоди від 04.01.2005 року був повністю задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 30/397, розгляд справи був призначений на 29.11.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегію встановлено наступне.   

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2004 року Господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі № 2/311 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотвікс Київ” до Будівельного управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства та Управління державної служби охорони при ГУ МВС  України  у  місті  Києві,  яким  позовні  вимоги  ТОВ   “Автотвікс  Київ” були  задоволені повністю та стягнуто з Будівельного управління справами в особі Автомобільного господарства на користь відповідача 794 892, 00 грн. основного боргу, 1 700 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25 000 грн. витрат, пов'язаних з наданням послуг адвокатом; в позові до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві було повністю відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.10.2004 року у справі № 2/311, 18.11.2004 року видано відповідний наказ.

04.02.2005 року сторони у справі № 2/311 звернулись до Господарського суду міста Києва з заявою про затвердження мирової угоди від 04.01.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 2/311 від 07.02.2005 року було затверджено мирову угоду сторін та припинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2005 року у справі  № 2/311 було внесено зміни до описової частини ухвали суду від          07.02.2005 року у справі № 2/311 та доповнено її абзацом наступної редакції: “Згідно з умовами мирової угоди позивач відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач Будівельне управління Державного управління справами протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 821 710 грн. (вісімсот двадцять одна тисяча сімсот десять грн.) 00 коп.” та викладено резолютивну частину ухвали від 07.02.2005 року в наступній редакції: “Затвердити мирову угоду сторін від 04.01.2005 року. Провадження у справі припинити”.

Таким чином, згідно умов затвердженої Господарським судом міста Києва мирової угоди від 04.01.2005 року, відповідач зобов'язався протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплатити позивачу в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 821 710,00 грн.

Строк виконання зобов'язань відповідача згідно умов мирової угоди закінчився 04.01.2006 року.

Однак, за твердженням позивача умови мирової угоди від 04.01.2005 року виконані відповідачем лише частково, а саме: на суму 23 019, 68 грн., що підтверджується листом Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 31.08.2005 року, який залучено до матеріалів справи.

Свої зобов'язання щодо сплати 798 690,32 грн. відповідач не виконав.

Відповідно до пункту 3.9.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/289 від 18.09.1997 року у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено, однак, інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю “Автотвікс Київ” у позовній заяві та на підтвердження факту сплати боргу.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотвікс Київ” є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за відсутності представника відповідача, чим обмежив права відповідача щодо надання власних доказів, надання пояснень і доводів суду, позбавив права на користування ст. 22 ГПК України та іншими процесуальними правами, передбаченими цим Кодексом. На думку колегії, таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки розгляд даної справи неодноразово відкладався, здійснювався  протягом більш ніж двомісячного терміну, тому відповідач мав можливість надавати суду власні докази, пояснення та доводи. Доказів, які спростовують наявність його заборгованості відповідач не надав і суду апеляційної інстанції.

Крім того, способом виконання мирової угоди є сплата коштів в сумі 821 710,00 грн. (а.с. 12), тому резолютивна частина рішення має викладатись відповідно до належного способу виконання судових рішень шляхом стягнення вище вказаної суми.

Водночас колегія звертає увагу на те, що у своєму рішенні місцевий господарський суд відповідачем у даній справі помилково вказує Державне підприємство “Будівельне управління Державного управління справами”. Однак, як вбачається з матеріалів даної справи, та, зокрема, самої мирової угоди від 04.01.2005 року, статуту відповідача, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача, правильною назвою відповідача є Будівельне управління Державного управління справами.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що рішення Господарського від 02.10.2006 року у справі № 30/397 підлягає зміні в частині зазначення по тексту рішення назви відповідача, вказавши, що відповідачем у даній справі є Будівельне управління Державного управління справами та способу виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 року у справі          № 30/397 – змінити.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

“1.  Позов задовольнити у повному обсязі.

 2. Стягнути з Будівельного управління Державного управління справами  (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 72; р/р № 26008038228012 у Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 31407993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотвікс Київ” (01024,           м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 8; р/р № 2600900002892 в АКБ “Правекс-банк”, МФО 321983, код ЄДРПОУ 32381966) 798 690,32 грн. основного боргу, 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3.  Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

 4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України”.

Справу № 30/397 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

 28.12.06 (відправлено)