Ухвала

від 01.10.2009 по справі 2а-149/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01 жовтня 2009 року                                                                    

справа 2а-149/08

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого судді Семененка Я.В.

(доповідач)

              суддів Нагорної Л.М., Сафронової

С.В.

            при секретарі Мартиросян М.А.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову  Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська

від 19.07.2006 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного

управління МНС України в Дніпропетровській області про перерахунок грошового

утримання, -

ВСТАНОВИЛА:

 ОСОБА_1 03.05.2006 звернувся до

Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Головного

управління МНС України в Дніпропетровській області, в якому вказує що йому

неправильно виплачувалась надбавка за безперервну службу, пенсійна доплата та

премія. Так, при виплаті надбавки за безперервну службу не врахована пенсійна

доплата і премія, пенсійна доплата повинна була обчислюватись з 73 процентів

від грошового утримання та при виплаті премії не врахована пенсійна доплата.

Позивач просить зобов'язати провести перерахунок грошового утримання та внести

зміни до грошового атестату (ас2,38) .  

ГУ

МНС України в Дніпропетровській області проти позову заперечувало, посилаючись

на те, що при виплаті надбавки за безперервну службу премія і пенсійна доплата

не включаються; пенсійна доплата виплачується в розмірі від 25 до 50 відсотків

пенсії, яка б могла бути нарахована; при обчислені премії пенсійна доплата не

враховується (ас80) .

Постановою

Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19.07.2006 в

задоволені позову відмовлено.   

В апеляційній

скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати. Вважає, що суд неправильно

застосував норми матеріального права, оскільки до грошового забезпечення

повинні включатись всі види додаткових виплат та премії (ас87) .

Ухвалою

апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2006р. постанова

Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19.07.2006р. залишена

без змін (ас122) .

Ухвалою

Вищого адміністративного суду України від 17.12.2008 скасована ухвала

апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2006 та справа направлена

на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного суду. Суд касаційної

інстанції зазначив, що не дана належна правова оцінка вимогам про внесення змін

до грошового атестату (ас172) .  

Перевіривши

законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом

встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом №401 від

26.12.2005р. позивача звільнено у відставку за п.65 пп. «а» (за віком), з

правом носіння військового одягу. Вислуга років на час звільнення в

календарному обчисленні складала 26 років 10 місяців 13 днів.

В грошовому

атестаті №36 від 28.12.2005р. зазначено грошове забезпечення, яке позивач мав

перед звільненням: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за

безперервну службу 70%, надбавку за вислугу років 35%, 100% надбавку, 50%

надбавку за особливі умови служби, 10% надбавку за таємність, 50% пенсійну

доплату.

Правильність

грошового забезпечення, яке отримував позивач за час проходження служби та яке

включено до грошового атестата, є предметом спору, який передано на вирішення

суду.

Вирішуючи

спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої

інстанції виходив з того, що в грошовому атестаті правильно визначено види

грошового забезпечення та їх розмір, а вимоги позивача провести перерахунок

грошового забезпечення, є такими, що не ґрунтуються на законі.

Такі

висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних

підстав.

Відповідно

до ст..43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб

начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб»,

в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсії

військовослужбовцям обчислюються з грошового забезпечення цих

військовослужбовців.

Згідно зі

ст..12 названого Закону право на пенсію за вислугу років мають особи

офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової

служби та військової служби за контрактом, які мають на день звільнення зі

служби вислугу 20 років і більше.

Статтею 13

Закону передбачено, що пенсія призначається за вислугу 20 років - 50%, а

звільненим у відставку 55% відповідних сум грошового забезпечення, за кожний

рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Станом на

19.09.1999р. позивач досяг 40-річного віку та мав 20 років вислуги, що є

підставою для призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи

той факт, що позивач, маючи право на пенсію за вислугу років не був звільнений,

а залишився на службі, то, враховуючи вимоги Указу Президента України від

04.10.1996р. №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і

начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ»,

він набув право на отримання щомісячної доплати в розмірі 25% до 50% суми

пенсії, яка б могла бути йому нарахована.

Позивачу

була встановлена щомісячна доплата в розмірі 50 відсотків.

Посилання

позивача на те, що доплата мала бути розрахована з 55% відповідних сум

грошового забезпечення, оскільки 19.09.1999р. він набув право на звільнення у

відставку, колегія суддів вважає необґрунтованими з тих підстав, що право на

пенсію у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення мають особи

звільнені у відставку, а не ті, які набули таке право, але залишилися на

службі. Указом Президента України від 04.10.1996р. №926 «Про умови грошового

забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників

органів внутрішніх справ», який був чинний на момент виникнення спірних

правовідносин, передбачалось лише право керівників органів внутрішніх справ

установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,

які мають право на пенсію за вислугу років  згідно із законодавством і залишені за їхньою

згодою та в інтересах справи на службі - 

щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б

могла бути їм нарахована.

Відповідно

до пункту 2.1 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за

безперервну службу військовослужбовцям та особам рядового і начальницького

складу, які проходять службу в Міністерстві України з питань надзвичайних

ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,

затвердженої наказом МНС України №534 від 30.12.2003 та зареєстрованого в

Міністерстві Юстиції України 07.04.2004р. за №446/9045   премія і пенсійна доплата не включаються до

нарахування надбавки за безперервну службу.

Таким чином,

посилання позивача на неправильний розрахунок надбавки за безперервну службу є

необґрунтованими.

Необґрунтованими

колегія суддів вважає посилання позивача щодо нарахування премії на доплату від

суми пенсії, оскільки відповідно до пункту 4.2 Положення про преміювання осіб

рядового і начальницького складу ГУ МНС України в Дніпропетровській області,

які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу, премії

нараховуються на грошове забезпечення з урахуванням встановлених законодавством

надбавок і доплат, крім щомісячної доплати від суми передбачуваної пенсії (ас57)

.  

З огляду на

викладене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються

на вимогах вищенаведених норм матеріального права, що регулюють порядок та

підстави виплати грошового забезпечення, у зв'язку з чим підстав для внесення

змін до грошового атестату не існує.

За таких

обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне і

обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування не існує.

        Керуючись  п.1 ч.1 ст. 198, ст.. 200, 205, 206 КАС

України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову

Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19.07.2006 - без

змін.

Ухвала набирає законної сили

з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному

обсязі.

(Повний текст ухвали

виготовлено 06.10.2009.)

Головуючий                             Я.В. Семененко

Судді                                  Л.М. Нагорна

                                С.В. Сафронова