Постанова

від 07.09.2015 по справі 911/976/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа№ 911/976/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Грщенко О. М. - представник за довіреністю від 02.06.2014

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

від Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2015 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

у справі № 911/976/14 (суддя Лопатін А. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село»

про стягнення 14 633,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше село» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (а.с. 245-248), в якій просило:

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (старшого державного виконавця Метлушенко Володимира Івановича) щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 незаконними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 46979881 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 46979881 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14.

Під час розгляду судом першої інстанції вказаної скарги по суті, заявник подав письмові доповнення до скарги (а.с. 266-268), з урахуванням яких скаргу заявлено про:

- визнання дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (старшого державного виконавця Метлушенко Володимира Івановича) щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 (наказ № 911/976/14 виданий 08.12.2014 - стягнення боргу в розмірі 5 892,14 грн., наказ № 911/976/14, виданий 08.12.2014 - стягнення боргу в розмірі 1 827 грн., наказ № 911/976/14, виданий 09.02.2015 - стягнення боргу в розмірі 1 000 грн.) незаконними;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 46979881 від 24.03.2015 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 (наказ № 911/976/14 виданий 08.12.2014 - стягнення боргу в розмірі 5 892,14 грн.);

- скасування постанови про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 46979881 від 28.05.2015 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 (наказ № 911/976/14 виданий 08.12.2014 - стягнення боргу в розмірі 5 892,14 грн.;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 46979979 від 24.03.2015 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 (наказ № 911/976/14, виданий 08.12.2014 - стягнення боргу в розмірі 1 827 грн.);

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 46980034 від 24.03.2015 щодо виконання рішення Господарського суду Київської області по справі № 911/976/14 (наказ № 911/976/14, виданий 09.02.2015 - стягнення боргу в розмірі 1 000 грн.);

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2015 у справі № 911/976/14 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» задоволено.

Задовольняючи вказану скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи слідує, що місцезнаходженням відповідача 2 є: 84531, Донецька обл., Артемівський район, село Никифорівка, вул. Тімірязєва, будинок 47 А, відповідно, виконавчі дії по стягненню з нього боргу мають проводитися, згідно з приписами частини першої ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», Артемівським ВДВС Луганського МУЮ, місцезнаходженням якого, на час проведення антитерористичної операції, є: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 1, а не Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2015 по справі № 911/976/14 скасувати та постановити нове рішення, яким залишити без задоволення скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» посилається на те, що при винесенні оспорюваної ухвали судом першої інстанції не враховано приписи ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими встановлено право стягувача обирати місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби в залежності від місцезнаходження постійного діючого органу боржника або місцезнаходження його майна.

З огляду на вказані приписи законодавства, виконавчі дії можуть провадитися за місцезнаходженням майна боржника, право вибору місця виконання рішення належить стягувачу, яким було вказано у своїй заяві розрахунковий рахунок боржника у банку, що знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою від 25.08.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач 1, відповідач 2 та Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою та що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1, відповідача 2 та Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві за наявними матеріалами апеляційного провадження.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримав повністю.

Зі змісту оспорюваної ухвали слідує, що її винесено судом першої інстанції не лише за наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, а й за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» про відстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Враховуючи, що відповідно до приписів чинного законодавства апеляційному господарському суду не надано права самостійно ініціювати апеляційний перегляд судових рішень, а також те, що судове рішення у цій справі, винесене за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» про відстрочення виконання рішення суду жодною з сторін не оскаржується у встановленому чинним законодавством порядку, що унеможливлює перегляд апеляційним судом вказаного рішення, при розгляді по суті цієї апеляційної скарги, судом переглядається ухвала Господарського суду Київської області від 22.07.2015 у справі № 911/976/14 виключно в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Позов заявлено про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 3 % річних в сумі 1 746,52 грн., пені в сумі 9 741,10 грн. та збитків від інфляції в сумі 3 145,62 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідав витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 000 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2015, повний текст якого складений 03.06.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 26.05.2014 у справі № 911/976/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково, до стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 присуджено пеню в сумі 1 000 грн., 3 % річних в сумі 1 746,52 грн., збитки від інфляції в сумі 3 145,62 грн., 1 218 грн. судового збору за розгляд позову Господарським судом Київської області та 609 грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом.

Постановою (додатковою) Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014, прийнятої за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс», до стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно присуджено 609 грн. судового збору за розгляд позову Господарським судом Київської області та 304,50 грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 Господарським судом Київської області 08.12.2014 видано наказ про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 пені в сумі 1 000 грн., 3 % річних в сумі 1 746,52 грн. та збитків від інфляції в сумі 3 145,62 грн. (а.с. 219) (далі Наказ 1).

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 господарським судом Київської області 08.12.2014 видано наказ про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 судового збору за розгляд позову Господарським судом Київської області в сумі 1 218 грн. та 609 грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом (а.с. 220) (далі Наказ 2).

На виконання додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 господарським судом Київської області 08.12.2014 видано наказ про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 судового збору за розгляд позову Господарським судом Київської області в сумі 609 грн. та 304,50 грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом (а.с. 221) (далі Наказ 3).

Ухвалою від 24.12.2014 Київським апеляційним господарським судом виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, а саме, в резолютивній частині зазначеної постанови окремим пунктом ухвалено зазначити: Стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, в сумі 1 000 грн.

На виконання додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014, господарським судом Київської області 09.02.2015 видано наказ про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, в сумі 1 000 грн. (а.с. 231) (далі Наказ 4).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі Відділ ДВС) з відповідними заявами щодо викриття виконавчого провадження з виконання Наказу 1 (загальна сума коштів, яка підлягає стягненню, 5 892,14 грн.), Наказу 2 (загальна сума коштів, яка підлягає стягненню, 1 827 грн.) та Наказу 4 (загальна сума коштів, яка підлягає стягненню, 1 000 грн.).

Постановою Відділу ДВС від 24.03.2015 ВП № 46979881 (а.с. 271, 271 зворот) відкрито виконавче провадження з виконання Наказу 1, боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) вказаної постанови.

28.05.2015 в рамках виконавчого провадження № 46979881 Відділом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 372-373), якою накладено арешт на кошти, які містяться на визначених в постанові рахунках відповідача 2 (14 рахунків - примітка суду) та йому належать, у межах суми 5 892,14 грн.

Постановою Відділу ДВС від 24.03.2015 ВП № 46979979 (а.с. 275, 275 зворот) відкрито виконавче провадження з виконання Наказу 2, боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) вказаної постанови.

Постановою Відділу ДВС від 24.03.2015 ВП № 46980034 (а.с. 277, 277 зворот) відкрито виконавче провадження з виконання Наказу 4, боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення (тримання) вказаної постанови.

Звертаючись до суду з цією скаргою, відповідач 2 просить визнати дії Відділу ДВС щодо виконання рішення суду у цій справі, а саме Наказу 1, Наказу 2 та Наказу 4 незаконними, а також скасувати вище перелічені постанови, які були винесені відділом ДВС під час виконання Наказу 1, Наказу 2 та Наказу 4.

В обґрунтування зазначених вимог відповідач 2 посилається на те, що при винесенні всіх вище перелічених постанов Відділом ДВС не було враховано приписи ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна, право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу, та те, що місцезнаходженням постійно діючого виконавчого органу та майна відповідача 2 є : 84531, Донецька обл., Артемівський район, село Никифорівка, вул. Тімірязєва, будинок 47 А, відповідно, виконавчі дії по стягненню з нього боргу мають проводитися Відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області.

Суд першої інстанції скаргу відповідача 2 задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України:

- скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1);

- скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2);

- за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 3).

Частина 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» і редакції, яка діяла на дату прийняття оспорених постанов (далі Закон), встановлює, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно з приписами п. 4 частини першої ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

З оспорюваних постанов Відділу ДВС слідує, що місцезнаходженням відповідача 2 зазначено: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

Проте, з наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ № 149740 (а.с. 91-93) слідує, що місцезнаходженням відповідача 2 є: 84531, Донецька обл., Артемівський район, село Никифорівка, вул. Тімірязєва, будинок 47 А.

Вказану адресу зазначено як відповідачем 2 в усіх наявних в матеріалах справи документах, і жодного доказу того, що місцезнаходженням відповідача 2 є: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 або будь-яка інша адреса, яка знаходить в Шевченківському районі міста Києва, матеріали справи не містять, так само, як не містять і доказів того, що за вказаною адресою перебуває майно відповідача 2.

З огляду на вказані обставини, виконавчі дії по стягненню боргу з відповідача 2 мають проводитися, згідно з приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», Артемівським ВДВС Луганського МУЮ, місцезнаходженням якого, на час проведення антитерористичної операції, є: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 1 (http://dvs.gov.ua/ua/news/open/130), а не Відділ ДВС.

Посилання позивача на те, що у відповідача 2 відкритий розрахунковий рахунок у банку, що знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція Відділу ДВС, як на підставу для скасування оспорюваної ухвали, колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства .

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими вимоги відповідача 2 про визнання дії Відділу ДВС щодо виконання рішення суду у цій справі, а саме Наказу 1, Наказу 2 та Наказу 4, незаконними, а також скасування вище перелічених постанов, які були винесені Відділом ДВС під час виконання Наказу 1, Наказу 2 та Наказу 4.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» задоволенню не підлягає, ухвала Господарського суду Київської області від 22.07.2015 у справі № 911/976/14 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2015 у справі № 911/976/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2015 у справі № 911/976/14 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше село» на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/976/14.

Повний текст постанови складено: 08.09.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха