Постанова

від 02.09.2015 по справі 922/2516/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 922/2516/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Титові А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу у відповідача (вх. №3806 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.15 у справі

за позовом ФО-П ОСОБА_4, с. Тавільжанка,

до Приватно-орендного малого підприємства "Лиман-СІЧ", м. Вовчанськ,

про стягнення 120 031,51 грн .

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 101 850,00грн., збитки від інфляції в розмірі 12 528,07 грн., 3% річних в розмірі 783,51грн., пеню в розмірі 4 869,93 грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання сільськогосподарських робіт від 17.07.2014р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.07.2015 року (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватно-орендного малого підприємства "Лиман-Січ" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 101 850,00 грн. основного боргу, 12 528,07 грн. збитків від інфляції, 783,51 грн. 3% річних, 4 869,93 грн. пені, 2 400,63 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом в порушенням норм чинного законодавства неправомірно відхилено клопотання відповідача про ознайомлення із матеріалами справи для підготовки зустрічного позову, а також про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою директора відповідача. Також, відповідач в апеляційній скарзі вказує, що надані ним докази вчинення пожежі працівником позивача, яка завдала збитків відповідачу не були належним чином досліджені судом першої інстанції, а тому не були прийняті в якості належних доказів, які підтверджують причини не підписання спірних актів виконаних робіт з боку відповідача.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції по справі стверджує, що позивач спричинив відповідачу збитки, які значно перевищують вартість фактично виконаних позивачем робіт. На підставі зазначеного просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

17.07.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (позивач) та Приватно-орендним малим підприємством "Лиман-Січ" (відповідач) укладено договір підряду на виконання сільськогосподарських робіт (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати сільськогосподарські роботи по збиранню та обмолоту сільськогосподарських культур, а відповідач прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

У п.5.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: відповідач зобов'язався здійснити оплату за виконані позивачем роботи протягом трьох днів з моменту підписання акту виконаних робіт, обумовлених у п.2 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Приймання виконаних позивачем робіт, за умовами п.7 договору, проводиться відповідачем в день фактичного закінчення обумовлених за договором робіт по кожному полю та підтверджується актом, складеним повноважними представниками сторін.

Оскільки відповідач не оплатив виконані позивачем роботи та відмовився від підписання двох актів приймання-передачі робіт, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначає позивач, на виконання умов спірного договору він здійснив роботи по збиранню та обмолоту сільськогосподарських культур на загальну суму 101850,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 25/7 від 25.07.2014р. на суму 36 750,00грн., № 02/08 від 02.08.2014р. на суму 33 950,00грн. та № 10/08 від 10.08.2014р. на суму 31 150,00грн.

При дослідженні матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних робіт № 25/7 від 25.07.2014р. на суму 36 750,00грн. підписаний з боку відповідача без будь - яких заперечень та зауважень.

Що стосується актів приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. на суму 33 950,00грн. та № 10/08 від 10.08.2014р. на суму 31 150,00грн., судом вбачається, що вони підписані лише з боку позивача.

Як зазначає позивач, відповідач відмовився від підписання актів приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р., на загальну суму 65 100,00грн., у зв’язку із чим дані акти для їх підписання було направлено 19.02.2015р. на адресу відповідача поштою.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (п.6 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013, оскільки за приписами ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виявив та негайно заявив про недоліки у виконаній згідно актів приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р. роботі.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд - вимога відповідача до позивача від 20.03.2015р. (а.с. 53) про відшкодування збитків, завданих пожежею, не може розцінюватись як заява про недоліки у виконаній згідно актів приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р. роботі (на загальну суму 65 100,00грн.), оскільки ця вимога містить посилання на виконання з недоліками робіт, що виконувались у зовсім інший період, а саме: у липні 2014р.

Крім того, в цій вимозі відповідач визнає факт виконання позивачем за спірним договором робіт на суму 65 100,00грн., яка і є фактично загальною вартістю робіт згідно акту приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. на суму 33 950,00грн. та № 10/08 від 10.08.2014р. на суму 31 150,00грн.

Оскільки відповідач, в порушення вимог ст.ст.853, 882 Цивільного кодексу України, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про доведеність факту виконання позивачем робіт за актом приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р. та про те, що строк оплати за актами виконаних робіт настав і відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за актом приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р.

Крім того, акти приймання виконаних робіт № 02/08 від 02.08.2014р. та № 10/08 від 10.08.2014р., підписані позивачем в односторонньому порядку, недійсними судом не визнавались, що вказує на дійсність таких актів згідно з приписами ст. 882 Цивільного кодексу України і є підставою для оплати виконаних робіт за договором.

Як вже було встановлено судом, позивачем також було виконано роботи за актом приймання виконаних робіт № 25/7 від 25.07.2014р. на суму 36 750,00грн. який був підписаний з боку відповідача без будь - яких заперечень та зауважень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання робіт позивачем за спірним договором на загальну суму 101 850,00грн.

Додатково подані до господарського суду апеляційної інстанції (постанова про закриття кримінального провадження, постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження) та заперечення відповідача з посиланням на те, що позивач, виконуючи роботи за спірним договором, спричинив відповідачу збитки, які значно перевищують вартість фактично виконаних позивачем робіт колегія суддів не приймає, оскільки право на відшкодування збитків, завданих замовнику не може звільняти його від його обов’язку спалити за виконану роботу.

У п. 13 спірного договору сторони погодили, що відшкодування збитків не звільняє сторін від кінцевого виконання своїх зобов’язань за цим договором.

Таким чином, відповідач, вважаючи, що йому з вини позивача спричинено збитки, має право на їх отримання якщо доведене у встановленому законом їх наявність. Однак, це не звільняє відповідача від обов’язку належного виконання ним своїх договірних зобов’язань.

Вищевикладених висновків дійшов і господарський суд першої інстанції, про що зазначено в оскаржуваному рішенні суду, таким чином доводи апеляційної скарги про неправомірність відхилення доказів позивача не знаходять свого підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 101 850,00грн. за виконані за спірним договором роботи, колегія суддів вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та збитків від інфляції слід зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12 договору сторони погодили, що у разі безпідставної затримки або відмову від приймання робіт та підписання актів приймання-здачі робіт, а також за порушення строків розрахунку за виконані роботи відповідач несе матеріальну відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від загальної суми за кожен день затримки виконання зобов'язання.

Позивач, за порушення строків розрахунку за виконані відповідачем за актом приймання виконаних робіт № 25/7 від 25.07.2014р. роботи на суму 36 750,00грн. нарахував за період із 01.08.2014р. по 01.02.2015р. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 4 869,93грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач обґрунтовано здійснив розрахунок пені, це відповідає умовам договору (п.12 договору), вимогам Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач за порушення строків розрахунку за виконані відповідачем за актом приймання виконаних робіт № 25/7 від 25.07.2014р. роботи на суму 36 750,00грн. нарахував відповідачу за період з 01.08.2014р. по 17.04.2015р. 3% річних в розмірі 783,51грн. та за період з серпня 2014р. по березень 2015р. збитки від інфляції в розмірі 12 528,07грн.

Перевіривши правомірність даного нарахування, колегія суддів дійшла висновку, що позивач вірно розрахував 3% річних та збитки від інфляції, дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на неправомірне відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, згідно яких відповідачем неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, а господарським судом першої інстанції неодноразово, враховуючи вказані клопотання, розгляд справи відкладався.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.09.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.