Постанова

від 06.10.2009 по справі 51/339

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/339

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.10.2009                                                                                           № 51/339

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Корнєв Віталій Миколайович – юрист;

від відповідача: Ткачук Сергій Васильович – юрист;

  -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Союз-Віктан" ЛТД

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2009 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2009р.

 у справі № 51/339 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Чорний та Микола"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Союз-Віктан" ЛТД

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 8069989,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №51/339 від 13.07.2009 року було вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Фірми «Союз-Віктан» в межах 8 042 853 грн. 02 коп., які знаходяться на всіх банківських рахунках  ТОВ Фірми «Союз-Віктан».     

         Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2009 року по справі №51/339 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорний та Микола» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» про стягнення 8 069 989, 69 грн. позовні вимоги задоволенні в повному обсязі. А саме вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорний та Микола» 6 624 118,92 грн. – основного боргу, 720 480, 75 грн. – пені, 114 005, 66 грн.- три проценти річних, 584 247,69 грн. – інфляційних нарахувань, 25 500 грн. – витрат по оплаті державного мита, 312,5 грн. – витрат з інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.   

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №51/339 від 13.07.2009 року про забезпечення позову  Відповідач подав на нього  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2009р. по справі №51/339, зазначаючи, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, є незаконною та немотивованою. А саме при винесені ухвали про забезпечення позову судом першої інстанції належним чином не з'ясовано фінансовий, майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» і не яких ризиків, невиконання судового рішення не існує зазначає Відповідач в апеляційній скарзі.

Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2009 року по справі №51/339 Відповідач подав на нього апеляційну скаргу  в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10 липня 2009 року по справі №51/339 та прийняти нове рішення.    

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі Відповідач посилається, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення усунувся від об'єктивного з'ясування змісту правовідносин сторін договору та від встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тим самим не виконав свого прямого обов'язку по розгляду спору по суті відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права. Порушивши вимоги статей 4,41,43, Господарсько процесуального Кодексу України.  

          Позивачем було надано письмові відзиви  на апеляційні скарги в яких він не погоджується з доводами викладеними в апеляційних скаргах вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи. Просить Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року по справі №51/339 залишити - без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» - без задоволення, та рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2009 року по справі №51/339  залишити – без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан».    

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:

  10.07.08 року між сторонами був укладений договір поставки №92/08/32 – ПФ (надалі договір), за умовами якого позивач зобов'язаний передати відповідачу на умовах та у строки, погоджені в даному договорі товар, а відповідач прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну суму.

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що предметом договору є товар, що вказаний в

додатках до договору,  який  поставлений  відповідачу  відповідно  до  замовлення  і  прийнятий

покупцем за видатковими накладними. Вартість товару, часткове співвідношення (асортимент та

інше) за сортом, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами вказується у специфікації, що підписана сторонами, яка є невід'ємною частиною даного договору. Кількість і асортимент кожної окремої партії узгоджуються сторонами в замовленні, направленому заповідачем і прийнятим позивачем.

Пунктом 12.1. договору визначено строк його дії - з моменту підписання сторонами до 31.12.08 р. У випадку, якщо сторони, не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, останній вважається продовженим строком на один рік.

Порядок прийому товару визначений сторонами у розділі 7 договору, відповідно до якого представники сторін, які здійснюють передачу і прийом поставленого за договором товару до виконання відповідної операції, зобов'язалися представити своєму контрагенту оригінал довіреності, що надає даній особі здійснювати дану операцію.

Пунктом 7.2. договору сторони узгодили, що передача товару позивачем і його приймання відповідачем по найменуванню, кількості (масі) і ціні здійснюється на підставі товарної накладної і тільки у відповідності до замовлення. Відповідач приймає товар в асортименті, кількості, що вказані в замовленні, специфікації, видатковій накладній, інших документах первинного обліку.

Пунктами 7.4., 7.5 договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається у момент підписання уповноваженою особою відповідача видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (іншого документа первинного обліку). У всіх інших випадках, не передбачених положеннями договору, сторони керуються положеннями Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.0.1966 р. № П-7 «Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» і № Пб «Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» від 15.06.1965 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з видаткових накладних: № ЧМ-0000003 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000002 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн.; № ЧМ-0000004 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн.; № ЧМ-0000005 від 01.08.08 р. на суму 283 910,40 грн., № ЧМ-0000006 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000007 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000008 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000009 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000010 від 01.08.08 р. на суму 278 035,20 грн., № ЧМ-0000011 від 01.08.08 р. на суму 279 864,00 грн., № ЧМ-0000012 від 01.08.08 р. на суму 282 427,20 грн., № ЧМ-0000013 від 01.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000014 від 04.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000015 від 04.08.08 р. на суму 279 115,20 грн., № ЧМ-0000017 від 04.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000016 від 04.08.08 р. на суму 275 025,60 грн., № ЧМ-0000018 від 04.08.08 р. на суму 290 361,60 грн., № ЧМ-0000019 від 04.08.08 р. на суму 276 307,20 грн., № ЧМ-0000035 від 08.08.08 р. на суму 261417,60 грн., № ЧМ-0000021 від 04.08.08 р. на суму 275025,60 грн., № ЧМ-0000020 від 04.08.08 р. на суму 289 195,20 грн., № ЧМ-0000022 від 04.08.08 р. на суму 271180,80 грн., № ЧМ-0000023 від 04.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000025 від 04.08.08 р. на суму 276969,60 грн., № ЧМ-0000024 від 04.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000026 від 04.08.08 р. на суму 279 734,40 грн., № ЧМ-0000028 від 08.08.08 р. на суму 273 744,00 грн., № ЧМ-0000029 від 08.08.08 р. на суму 278 366,40 грн., № ЧМ-0000031 від 08.08.08 р. на суму 276 220,80 грн., № ЧМ-0000030 від 08.08.08 р. на суму 282 009,60 грн., № ЧМ-0000032 від 08.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000034 від 08.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000033 від 08.08.08 р. на суму 296 352,00 грн., № ЧМ-0000036 від 08.08.08 р. на суму 282 758,40 грн., № ЧМ-0000037 від 13.08.098 р. на суму 296 352,00 грн., № ЧМ-0000038 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000040 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000039 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000042 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000041 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000044 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000043 від 15.08.08 р. на суму 271 180,80 грн.. № ЧМ-0000046 від 19.08.08 р. на суму 277 344,00 грн., № ЧМ-0000045 від 19.08.08 р. на суму 271 180.80 грн., № ЧМ-0000048 від 19.08.08 р. на суму 277 344,00 грн., № ЧМ-0000047 від 19.08.08 р. на суму 271 180,80 грн., № ЧМ-0000049 від 29.08.08 р. на суму 286 367,04 грн.. № ЧМ-0000050 від 29.08.08 р. на суму 282 715,20 грн., № ЧМ-0000027 від 08.08.08 р. на суму 287 798.40 грн. позивачем здійснено передачу відповідачу товару на загальну суму 13 533 099,84 грн.

В той же час позивач пояснив суду, що при прийняті вищевказаного товару відповідачем,

було встановлено недостачу товару на загальну суму 3 978,12 грн., про що сторони склали відповідні акти.

Таким чином, позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 13 529 121,72 грн.

Отримання відповідачем вказаного вище товару підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями, вказаними вище видатковими накладними. Відповідач будь-яких заперечень щодо факту отримання товару на зазначену суму не навів.

Порядок розрахунків визначений сторонами у розділі 3 договору, відповідно до якого ціна на товар встановлюється позивачем за згодою з відповідачем і вказується у специфікації. Усі розрахунки за цим договором здійснюються виключно у національній валюті Україні. Оплата партії поставленого товару здійснюється у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі представлених при поставці видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів первинного обліку, що підписані уповноваженими представниками сторін.

Пунктом  3.3.  договору  сторони  погодили,  що  підставою для  оплати  поставленого  за договором товару і моментом поставки є передача відповідачу оформлених у встановленому чинним законодавством порядку видаткової накладної (інших документів первинного обліку),    податкової накладної з рахунку-фактури.

Пункт 3.4. договору визначає, що оплата вартості поставленого товару здійснюється відповідачем після реалізації поставленої партії товару третім особам, однак в будь-якому випадку в повному розмірі не пізніше 62 календарних днів з моменту поставки товару по кожній видатковій накладній (іншому документу первинного обліку), окремо, якщо відповідач не реалізував поставлену партію товару у більш ранній строк.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що суму договору складає загальна вартість товару, яка вказана у всіх видаткових накладних (інших документах первинного обліку) за даним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений товар позивач просить стягнути з відповідача 6 624 118,92 грн. основного боргу.

Відповідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу ' України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від  виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.8. договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати товару відповідачем, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період прострочення за весь період прострочення від суми прострочення до оплати товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також не в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції Відповідачем не надано доказів у відповідності до ст. 33,34 ГПК України, щодо належного виконання умов договору, зокрема, розрахунку перед Позивачем в повному обсязі суми коштів за поставлений товар.    

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі та задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно  ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч.1-2 ст. 101 ГПК України у процесі справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатковими поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього., апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, Відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційних скаргах.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що ухвала про забезпечення позову та рішення місцевого господарського суду відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги -  без задоволення.

  Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд :

ПОСТАНОВИВ:

 .Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 року у справі №51/339 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» без задоволення.

       2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2009 року по справі № 51/339 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан» без задоволення.

       3.Матеріали справи №51/339 повернути до Господарського суду м. Києва.          

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді