Рішення

від 21.09.2009 по справі 36/365

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/365

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/365

21.09.09

За позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКОС»

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Бет»

про                     стягнення  412112 грн. 91 коп.

                                                                                              Суддя    Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача             Сізарь С.В. –по дов. №б/н від 07.09.2009р.

                                  Клєщіна Н.П. –по дов. №б/н від 17.09.2009р.

                                  Глущенко Ю.С. –по дорв. №б/н від 17.09.2009р.

Від відповідача        не з'явився

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКОС»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Бет»412 112 грн. 91 коп., із яких:  215 441 грн. 06 коп. основний борг, 6742 грн. 04 коп. - інфляційні, 189 929 грн. 81 коп. пеня за прострочку платежу.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2009р. порушено провадження у справі № 36/366 розгляд справи призначено на 08.09.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 08.09.2009р. не з'явився, заяв та клопотань до початку розгляду справи на адресу суду від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення  представників сторін.

За таких обставин, вислухавши думку представника позивача, оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи. на 21.09.2009р.

           Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов договору оренди №208 від 14.01.2008р. не  повністю   сплатив позивачу  вартість виконаних робіт та поставленого обладнання,  у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі  215441 грн. 06 коп.

          Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах  суду  від 20.08.2009 року та 08.09.2009р.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена в позовні заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

           14 січня   2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НИКОС» (далі позивач)  та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Бет»(далі відповідач )  був укладений договір №208.

           Відповідно до п. 1.1 договору  позивач зобов'язується передати обладнання відповідно до додатку №1 у власність відповідача та провести  монтажі та пусконалагоджувальні роботи, у відповідності до монтажної схеми, також виконати всі інші роботи за цим договором в  будинку №44 по вул.. А.Ахматової у м. Києві.

            В п. 1.2 договору сторони передбачили  обов'язок відповідача прийняти від позивача обладнання за накладною, сплатити позивачу за поставлене обладнання та виконанні ним роботи передбачену договором суму в порядку та строки, що визначені договором.

            Відповідно до п. 2.1 договору його загальна вартість була визначена сторонами у сумі 1162717, 20 грн., у т.ч. ПДВ ( додаток №1 до договору).

            Порядок розрахунків між сторонами визначений у п.п. 2.3-2.4 договору, відповідно до яких за поставлене позивачем обладнання та виконані позивачем роботи  відповідач  повинне був провести оплату в два етапи:

            Перший етап –80% вартості, а саме 930173,76 грн., в т.ч. ПДВ, не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання договору, тобто до 17.01.2008р.

            Другий етап  - 20% від вартості договору, а саме: 232543,44 грн., в т. ч. ПДВ, не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі виконаних робіт.

            20.12.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої у зв'язку з необхідністю встановлення додаткового обладнання та виконання додаткових робіт у будинку  по вул.. А. Ахматової, 44 вартість договору було збільшено на 332723, 86 грн., в т. ч. ПДВ, у зв'язку з чим загальна вартість договору було збільшено до 1495441,03 грн., в т.ч. ПДВ.

           На виконання даного договору  позивач здійснив поставку обладнання та виконав передбачені договором роботи у повному обсязі на суму 1495441, 03 грн., що підтверджується видатковими накладними  та актами  здачі - приймання робіт (належним чином засвідченні копії залучені до матеріалів справи).

               Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті   платежів за поставленне позивачем обладання  та виконанні ним роботи    виконав не в повному обсязі.. Заборгованість відповідача перед позивачем по  договору № 208 від 14.01.2008р. на день пред»явлення позову та розгляду справи становить 215 441 грн. 06 коп., а тому позовні вимоги в  цій частині, суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

           Це стосується відповідача, який мав довести суду, що  він зобов'язання за договором №208 від 14.01.2008р.  виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.  Відповідач доказів відсутності заборгованості по  вищевказаному договору суду не надав.

           Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

          З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних  втрат в сумі  6742 грн. 04 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Оскільки сторони в договорі  в п.  8.3 передбачили  відповідальність відповідача за порушення строків оплати  у вигляді  сплати  позивачу за кожний календарний день прострочення 0,2 % відсотка, від суми невиконаного відповідного етапу розрахунків за даним договором.

           Оскільки відповідачем порушені строки  розрахунків з позивачем позовні вимоги в частині стягнення відсотків в сумі  189929, 81 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

           Державне мито в сумі 4 121 грн.13 коп. та 315 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           Керуючись ст. 49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити  повністю.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Макс Бет»(м. Київ, вул.. Сиренька, 5, корп. 1, код 31865429) на користь Товариства з обмеженою. відповідальністю  «НИКОС»(м. Київ, вул.. Академіка Кримського, 27-А, код 32424150) 215441  грн. 06 коп. основного боргу,  6742 грн. 04 коп. інфляційні, 189 929 грн. 81 коп. –проценти, 4 121 грн. 13 коп. державного мита та 315 грн. витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

         Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

         Суддя                                                                   Т.Ю. Трофименко