Рішення

від 28.09.2009 по справі 39/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/270

28.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрметал»

про  стягнення 89075,72 грн. пені

                                                                                                                         Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача :  Бобир Я.В. (довіреність № б/н від 01.09.2009 р.),

                           Радич Н.В. (довіреність № б/н від 01.09.2009 р.)

Від відповідача :  Голуб А.В. (довіреність № б/н від 03.08.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррум»(позивач) звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрметал»(відповідача) пені у сумі 89075,72 грн. відповідно до Договору № 298 купівлі –продажу товару від 13.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у  справі № 39/270 та призначено справу до розгляду на 28.09.2009 р. о 15:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2009 р. подав на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2009 р. «Письмові пояснення щодо підстав застосування позивачем при розрахунку пені подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 12%», позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2009 р. подав Відзив на позовну заяву про стягнення пені, яким проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на приписи ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тоді як із наданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім строком, в який платіж підлягав сплаті було 04.11.2008 року. Крім того, представник відповідача залучив до матеріалів справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю  «Укрметал»(серія А01 № 257199) та довідку АБ № 181111 з ЄДРПОУ станом на 20.03.2009 р.

В судовому засіданні, призначеному на 28.09.2009 р., за згодою сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                        ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррум»(позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю  «Укрметал»(відповідач) був укладений Договору № 298 купівлі –продажу товару від 13.03.2008 р. (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач, визначений як продавець, зобов'язався продати та передати у власність відповідача, визначеного як покупець, сталевий вуглецевий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ-4121-2002 (надалі - Товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити Товар на умовах Договору.

Сторони досягли згоди, що право власності на Товар за Договором переходить від продавця до покупця в пункті приймання –передачі товару, зазначеному у Додатках. Моментом переходу права власності на товар є дата складання у пункті приймання –передачі Товару приймально- здавального акту (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору продавець доставляє Товар в пункт приймання –передачі залізничним або автомобільним транспортом. Датою відвантаження товару (у разі доставки Товару залізничним транспортом) вважається дата штемпеля залізничної станції на залізничній накладній.

Порядок оплати сторони визначили у розділі 7 Договору, зокрема, кінцевий розрахунок за поставлений Товар здійснюється на протязі 5 банківських днів після приймання Товару в пункті приймання –передачі Товару (п. 7.1 Договору).

За прострочення покупцем строку кінцевого розрахунку за поставлений Товар, умовами Договору передбачена сплата покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період прострочки, від вартості неоплаченого Товару (п. 8.4 Договору).

Позивач стверджує, що за умовами Договору здійснив поставку Товару залізничним транспортом до визначених Договором пунктів приймання –передачі Товару, факт отримання відповідачем Товару підтверджує накладними, залізничними накладними та приймально –здавальними актами (форми № 69), копії яких додані до позовної заяви.

Надані позивачем накладні, залізничні накладні та приймально –здавальні акти (форми № 69) оформлені позивачем належним чином, зокрема, накладні та приймально –здавальні акти містять підпис уповноваженої особи та печатку відповідача, а отже вважаються належними доказами на підтвердження поставки Товару відповідачу.

Відповідач, з огляду на викладене ним у відзиві на позовну заяву, не заперечує отримання ним Товару відповідно до спірних залізничних накладних та приймально –здавальних актів на підставі Договору.

Зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар. Таке підтверджується доданими до позовної заяви копіями виписок з банку про надходження грошових коштів на рахунок позивача. Відповідач не оспорив строків здійснення ним кінцевих розрахунків за спірними залізничними накладними та приймально –здавальними актами.

Позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, останній повинен нести відповідальність, передбачену п. 8.4 Договору. Строки затримки оплати поставленого Товару наводяться позивачем у «Розрахунку пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовЧязання»по кожній партії поставки із зазначенням номеру вагону (стосовно кожної партії поставки позивачем додані відповідні залізничні накладні та приймально –здавальні акти). Наведений Розрахунок доданий до позовної заяви). Крім того, у наданих суду «Письмових поясненнях щодо підстав застосування позивачем при розрахунку пені подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 12%»позивач зазначив, що прострочення з оплати у відповідача виникло в період з 02.09.2008 р. по 14.05.2009 р., у зв'язку з чим позивач розрахував розмір пені, застосовуючи облікову ставку Національного банку України в розмірі 12% до всіх періодів прострочення, зазначених у Розрахунку (постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107, від 12.06.2009 р. № 343).   

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зібрані у справі докази свідчать, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки, а тому саме вони та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбачених цими договорами поставок та їх оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

         Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

         Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Як встановлено вище, у відповідності до положень п. 7.1 Договору визначені умови оплати за поставлений за цим договором Товар –кінцевий розрахунок за поставлений Товар здійснюється на протязі 5 банківських днів після приймання Товару в пункті приймання –передачі Товару.

        Відповідно до п. 8.4 Договору за прострочення покупцем строку кінцевого розрахунку за поставлений Товар, умовами Договору передбачена сплата покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період прострочки, від вартості неоплаченого Товару.

По матеріалам справи встановлено що відповідачем було порушено зобов'язання з оплати вартості поставленого Товару в період з 02.09.2008 р. Кількість днів прострочення наведена позивачем у «Розрахунку пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовЧязання»по кожній партії поставки із зазначенням номеру вагону (стосовно кожної партії поставки позивачем додані відповідні залізничні накладні та приймально –здавальні акти) з огляду на дати здійснення відповідачем фактичних кінцевих розрахунків.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

        Виходячи зі змісту статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

        Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

        Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).             

        Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

За весь час несанкціонованого користування чужими коштами штрафні санкції можуть бути встановлені у відсотках, розмір яких обчислюється обліковою ставкою Національного банку України. Облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк визначає для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на певний період, тобто є, відповідно до Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІV, орієнтиром ціни на гроші.

Так, ч. 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

        Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі –Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

        Фактично позивач здійснив розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, застосувавши при цьому облікову ставку Національного банку України у розмірі 12 % відповідно до постанов Національного банку України від 21.04.2008 р. № 107, від 12.06.2009 р. № 343.

        Суд звертає увагу, що на виконання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України позивач здійснив розрахунок пені за всіма партіями поставок у межах шестимісячного періоду від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано за спірним Договором, але за виключенням розрахунку пені за партіями поставки (номерів вагонів) № 67850255, № 60879640. Так, в порушення наведених приписів ГК України позивач обраховує пеню за цими партіями поставок за період 190 днів з 05.11.2009 р. у розмірі 18364,59 грн., тобто за період більший, ніж шість місяців. Таким чином, пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленого Товару згідно Договору за партіями поставки (номерів вагонів) № 67850255, № 60879+640 становить 17971,62 грн. за період 182 днів з 05.11.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у сумі 88682,75 грн. з огляду на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України

        В іншій частині вимог щодо сплати пені в сумі  392,97 грн. (89075,72 грн., сума пені згідно розрахунку позивача –88682,75 грн., сума пені згідно розрахунку суду = 392,97 грн.) позивачу належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 551, 610, 612, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232, 265 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовЧязань», ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал»(02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27; ідентифікаційний код 32980869; п/р 26006300008731 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум»(14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27А, ідентифікаційний код 32729039; рахунок № 26002033083400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 88682,75 грн. вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 75 коп.) пені,  886,83 грн. (вісімсот вісімдесят шість гривень 83 коп.) держмита та 234,96 грн. (двісті тридцять чотири гривні 96  коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         2.  В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення:  02.10.2009 р.