Ухвала

від 20.04.2010 по справі 1-49/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 11-269/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 286 ч. 1 КК ОСОБА_1

України Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Неділька М.І.

суддів Ятченка М.О., Євтушенка В.Г.

за участю прокурора Свищ Л.А.

потерпілого ОСОБА_3

розглянула кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на постанову Золотоніського міськрайонного суду від 15.02.2010 р., якою йому відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Золотоніського міськрайонного суду від 4.11.2009 р., яким ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.І КК України і йому призначене покарання один рік обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Як встановлено по справі, після винесення вироку потерпілий ОСОБА_3 5.02.2010 р. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду.

При цьому, як на підставу пропуску строку, зіслався на юридичну необізнаність та незадовільний стан свого здоров'я, викликаний наслідками ДТП.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження вироку суд в постанові зазначив, що потерпілий ОСОБА_3 був присутнім при оголошенні вироку, але заяви про апеляційне оскарження до суду не подавав, після отримання копії вироку ніяких процесуальних дій щодо його оскарження не вчиняв і не надав жодного доказу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_3 в скарзі ставить питання про його скасування і поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку суду.

При цьому зазначає, що після ДТП він отримав цілий ряд ушкоджень і стан його здоров'я продовжує залишатися тяжким.

Проте, ці обставини при відмові в поновленні строку на оскарження вироку судом до уваги не приймалися.

Крім того, в період із 20.12.2009 р. по 10.01.2010 р. в зв'язку із річною звітністю в суді, він також не мав можливості подати апеляційну скаргу на вирок цього суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, - про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, апелянта, підтримавшого свої вимоги, та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що вказане судове рішення підлягає до скасування з наступних підстав.

Так, у відповідності до норм КПК, винесені судові рішення повинні ґрунтуватися на доказах, добутих в судовому засіданні. При цьому суд зобов'язаний всесторонньо і повно дослідити матеріали справи і винести обґрунтоване рішення.

Як встановлено по справі, цих вимог закону судом дотримано не було.

Так, з протоколу судового засідання встановлено, що розгляд клопотання ОСОБА_3 проводився у його відсутність. В судове засідання він не викликався і пояснень стосовно причин пропуску строку на оскарження вироку не давав, чим були порушені судом вимоги ст. 353 КПК України. Дане клопотання було розглянуте лише за участю прокурора.

Таким чином, суд не прийняв передбачених законом мір для об'єктивного вирішення викладених у клопотанні причин несвоєчасної подачі апеляції.

А як стосовно цього пояснив при розгляді справи в апеляційному порядку сам ОСОБА_3, внаслідок отриманих ним в ДТП ушкоджень стан його здоров'я продовжує залишатися тяжким.

Постійні головні болі, і в тім числі після винесення вироку, не давали йому можливості правильно сприймати оточуючу обстановку та належним чином осмислити зміст цього судового рішення.

Тому, вірно його оцінивши лише після отримання тексту вироку в кінці грудня, він і звернувся на початку січня цього року до суду із апеляцією.

Проте, на той час там проходив звітний період і в нього її не прийняли.

В подальшому, в зв'язку із поганим станом здоров'я, він також на протязі січня не подавав апеляції до суду.

При цьому пояснив, що в медичні установи за наданням допомоги він не звертався, оскільки всі необхідні процедури виконувала дружина, яка за фахом є медиком.

Незадовільний стан здоров'я ОСОБА_5Г. також підтверджений медичними документами, наявними в матеріалах справи, однак цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав і при винесенні постанови їх не врахував.

Тому, належним чином їх оцінивши, колегія суддів вважає їх суттєвими і такими, що дають підстави для задоволення вимог апелянта.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду від 15.02.2010 р., якою ОСОБА_3 відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Золотоніського міськрайонного суду від 4.11.2009 р., яким ОСОБА_4 засуджений заст. 286 ч. 1 КК України на один рік обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України, - скасувати, визнати апеляцію ОСОБА_3 такою, що підлягає розгляду і справу повернути в Золотоніський міськрайонний суд для виконання вимог ст. 351 КПК України.