Ухвала

від 04.09.2015 по справі 2а-11082/10/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

4 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Коротких О.А.,-

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від

9 квітня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця

ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (в подальшому реорганізовано в ДПІ) про визнання недійсним рішення,

в с т а н о в и л а:

Оружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 травня 2011 року задовольнив позовні вимоги.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 січня 2012 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову в позові.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 квітня 2015 року скасував рішення суду апеляційної інстанції, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2011 року залишив в силі.

3 липня 2015 року, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року (справа №2а-2202/10/2670, К/9991/11063/11), яка, на думку ДПІ підтверджує неоднакове правозастосування.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня

2015 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним рішення, за заявою державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. Панталієнко Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких