Ухвала

від 03.09.2015 по справі 2а-269/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 876/6143/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Каштан» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Інтер-Каштан» 27.01.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року №0000082340/0/83/23-01/243863167/1072 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43820,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2010 року №0000082340/0/83/23-01/243863167/1072 про зменшення ТОВ «Інтер-Каштан» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43820,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Мукачівська ОДПІ Закарпатської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми матеріального права з огляду на наступне.

За результатами перевірки позивача з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість складено акт №24/23-01/243863167 від 18.01.2010 року, яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.10 п 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. чинного на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, належної до відшкодування з бюджету.

Проведеною перевіркою підтверджено відсутність підстав для відшкодування ПДВ за рахунок коштів державного бюджету, тому що реально сума спірного податкового платежу до держбюджету не надійшла, а отже, за результатами розгляду вищевказаного акту перевірки керівником інспекції прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43 820,00 грн.

Суд першої інстанції, скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, в порушення законодавчих положень залишає поза увагою той факт, що у даній ситуації відсутня основна, законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме надмірна сплата даного виду податкового платежу до бюджету.

За таких обставин апелянт зазначає,що порушується прямий взаємозв'язок між сплатою (надходженням) ПДВ до бюджету та його відшкодуванням з бюджету, а також сам принцип побудови доходів та видатків бюджету по даному податковому платежу з виникненням дисбалансу між його складовими частинами, оскільки суб'єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без його фактичного надходження до державного бюджету.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Мукачівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. (додатки до актів/довідок позапланових документальних перевірок по питанню правомірності відшкодування податку на додану вартість СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд.: № 311/23-01/243863167 від 17.06.2008 року, № 354/23-01/243863167 від 16.07.2008 року, № 400/23-01/243863167 від 15.08.2008 року, № 474/23-01/243863167 від 09.10.2008 року, № 547/23-01/ 243863167 від 17.11.2008 року, № 38/23-01/243863167 від 19.01.2009 року, № 103/23-01/243863167 від 12.02.2009 року, № 151/23-01/243863167 від 13.03.2009 року, № 208/23-01/243863167 від 15.04.2009 року), якою встановлено порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.7.10 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено до відшкодування ПДВ в сумі 43820,00 грн. за результатами якої складено акт

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.7.10 п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено до відшкодування ПДВ в сумі 43820,00 грн.

Висновки податкового органу, зроблені в акті, полягали в тому, що позивачем включено до відшкодування суму ПДВ (у розмірі 43820,00 грн.), по яким не підтверджено сплати ПДВ до держбюджету по ланцюгу постачання (контрагентами), а саме з підстав не підтвердження сплати ПДВ контрагентами 2 ланки постачання (ПП ОСОБА_1, ДП "Перечинське ЛГ", Ужгородське військове лісництво, філія № 1 Іршавське ЛГ та інші, зазначені в акті) з підстав: "тривають зустрічні перевірки".

На підставі акту від 18.01.2010 року за № 24/23-1/243863167, 19 січня 2010 року Мукачівською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000082340/0/83/23-01/243863167/1072 (а.с.12 Т.1), яким ТОВ "Інтер - Каштан" (відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 18.09.1999 року № 1321-404-13 з фірмою "Теквуд") зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 43820,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказані висновки Мукачівської ОДПІ є протиправними, оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом регулювався пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

У відповідності до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Як видно з матеріалів справи, ТОВ "Інтер - Каштан" та Теквуд Лтд. (Великобританія, Гібралтар) уклали договір "Про спільну інвестиційну діяльність" (а.с.28-33 Т.1) від 15.06.1998 року (без номера) в галузі заготовки, первинної переробки та глибокої переробки деревини з метою отримання спільного прибутку, згідно доповнення до договору № 4 від 07.03.2003 року загальна вартість інвестиційного проекту складає 2517980,00 доларів США (далі - СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд.).

Договір про спільну інвестиційну діяльність зареєстрований в установленому порядку, що підтверджується копією картки державної реєстрації № 1321-404-6-509 договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, наявної в матеріалах справи (а.с.34 Т.1).

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2009 року (а.с.35-36 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.37 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.38 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 475798,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року (а.с.39-40 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.42 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.44 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 81128,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 року (а.с.45-46 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.50 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.51 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 62891,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року (а.с.52-53 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.57 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.58 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 68675,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року (а.с.59-60 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.64 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.65 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 94121,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року (а.с.66-67 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.69 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.71 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 30040,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року (а.с.72-73 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.75 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.76 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 56499,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року (а.с.78-79 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.81 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.82 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 46440,00 грн.

Згідно поданої СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. до Мукачівської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року (а.с.84-85 Т.1), розрахунком бюджетного відшкодування (а.с.88 Т.1) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.89 Т.1), сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 249885,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та кредиту, факту сплати податку та правомірність формування податкового кредиту не заперечується сторонами, підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 18.01.2010 року за № 24/23-1/243863167, в суду не виникає сумнівів щодо достовірності вказаних обставин та такі доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. п. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за №168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа".

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції СІД ТОВ "Інтер - Каштан" укладено договір поставки товару (лісу) від 04.01.2008 року (а.с.92-93 Т.1) з ПП Максимець А,В. та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями податкових накладних, отриманих СІД ТОВ "Інтер - Каштан" від ПП Максимець А,В. (а.с.94-100 Т.1), платіжних доручень (а.с.101-135 Т.1), накладних (а.с.136-144 Т.1) - підтверджується факт отримання закупленого товару (лісоматеріалів) за договором, отримання такого та сплату в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ у вартості товару).

Також укладено договір поставки товару лісу від 04.01.2008 року (а.с.145 - 146 Т.1) з ПП ОСОБА_2 та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями податкових накладних, отриманих СІД ТОВ "Інтер - Каштан" від ПП ОСОБА_2 (а.с.148-155 Т.1), платіжних доручень (а.с.156-210 Т.1), накладних (а.с.211-222 Т.1) - підтверджується факт отримання закупленого товару (лісоматеріалів) за договором, отримання такого та сплату в повному обсязі (в тому числі, суми ПДВ у вартості товару).

Наявні у позивача податкові накладні відповідають всім вимогам вказаним вище нормам та п. п. 7.2.1 п. п. 7.2 п. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а отже, виходячи із норм Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.

Проведеною Мукачівською ОДПІ чи іншими органами державної податкової служби перевірками не виявлено порушень стосовно сплати ПДВ СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд.,

Також не підтверджено наявність пов'язаних осіб у ланцюгу СІД ТОВ "Інтер - Каштан" - Теквуд Лтд. - ТОВ "Інтер - Каштан" - контрагенти, відсутні в акті чи в інших матеріалах встановлені законодавством докази щодо навмисного здійснення діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.

В матеріалах справи наявними є всі податкові накладні, згідно яких позивач виступав покупцем товарів та отримані податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні місяці.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що доводи відповідача, викладені в акті Мукачівської ОДПІ 18.01.2010 року за № 24/23-1/243863167 щодо зменшення бюджетного відшкодування у зв'язку з не підтвердженістю сплати ПДВ контрагентами є необґрунтованими, оскільки, виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість» - вимога щодо наявності надмірної сплати податку на додану вартість стосується того платника податку, яким сума цього податку заявлена до відшкодування.

Норми цього закону не пов'язують виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то дії платника податку є правомірними.

Крім того, суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача як у акті перевірки, так і в запереченнях проти позову на положення діючих станом на час проведення перевірки Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок, достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 року за №350, наказ втратив чинність згідно наказу ДПА України від 24.05.2011 року за № 306), нормами якого вказується на необхідність зменшення бюджетного відшкодування сум ПДВ при непідтверджені надходження такого до бюджету, оскільки, по - перше, методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно - правовим актом та носять рекомендаційний (причому, виключно для працівників органів державної податкової служби, а не для платників податків), а не обов'язковий характер, по - друге, наказ не зареєстрований у Мін'юсті та не набрав чинності в установленому законодавством порядку.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та вважає правомірним визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2010 року №0000082340/0/83/23-01/243863167/1072.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 , 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі №2а-269/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук