Постанова

від 23.12.2008 по справі 2-а-49/2008

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 2-а-49/2008 р.

ПОСТАНОВА

іменем

України

23

грудня  2008 року.             Тростянецький районний суд Вінницької

області  в складі: судді Савченка С.М.,

при секретарі Подолян Т.І.,

              з участю позивача ОСОБА_1., третьої особи

ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в смт. Тростянець адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3до

управління з контролю за використанням і охороною земель Вінницької області,

Бершадського міжрайонного відділу Вінницької облдержземінспекції, треті особи,

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Тростянчикська сільська рада, ОСОБА_4ч, про скасування постанови про накладення

штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до

управління   з контролю  за використанням і охороною земель  Вінницької області, Бершадського міжрайонного

відділу Вінницької облдержземінспекції, третя особа  Тростянчикська сільська рада, про

скасування  постанови про накладення

штрафу.

20 сесія  4

скликання Тростянчикської  сільської

ради   надала йому  дозвіл на виготовлення технічної документації

з подальшою передачею у  власність   земельної 

ділянки  біля купленої ним  хати по вулиціАДРЕСА_1

Дану постанову вважає нечинною.

Зазначив, що постановою 

від 5 червня 2008 року  старший  державний 

інспектор  з контролю за

використанням і охороною земель  у

Вінницькій області   ОСОБА_5.,

розглянувши протоколи   за № НОМЕР_1,

№003306, № 003703, які складені 20 травня 2008 року державним інспектором

ОСОБА_6., визнав його винним у  скоєнні

правопорушення, передбачене  ст..

53-1  Кодексу України про адміністративні

правопорушення,  самовільне зайняття

земельної ділянки, та наклав на нього штраф в сумі  850 грн..

Даною земельною ділянкою він користується  з 2005 року. За 2006 і 2007 роки  сплачував за неї земельний податок в

розмірі  16,20 грн..

Подав документи на виготовлення  технічної документації на  дану земельну ділянку. А в період  виготовлення технічної документації  земельна ділянка не може  бути передана іншим особам.

До цього часу не визначено  чітко 

- кому  належить земельна ділянка,

яку він використовує. Земельною ділянкою 

з 1978 року  користувався

ОСОБА_7ч, який написав заяву  на

приватизацію. Йому було дозволено приватизацію. В 2005 році  її рішенням сесії знімають з обліку  приватизації ОСОБА_7., але не вилучають і не

передають  у сільську раду. Виходить, що

до цього часу земельна ділянка у користування ОСОБА_7, який дозволив йому  користуватись.

Протоколи про адміністративне правопорушення були

складені  інспектором Постоловським

О.  в порушення  закону в м. 

Бершаді  в приміщенні управління.

І його заперечення не прийняті до уваги.

Земельна ділянка  в

розмірі 0,0060 га  із земель

сільськогосподарського призначення не 

сільськогосподарського призначення, яка вказана в протоколах, взагалі

ним не використовується - це пустир.

Тому просив скасувати 

оскаржувану постанову як незаконну.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав по підставах

наведених в позовній заяві, доповнивши, що земельну ділянку площею 0,0060 га,

яку надали ОСОБА_2. для проїзду, він не використовує  і акт від 20.05.2008 року №21-122

неправильний.

Представники відповідача управління   з контролю 

за використанням і охороною земель 

Вінницької області ОСОБА_6. іОСОБА_8. позов не визнали. Пояснили, що 20

травня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_3 приступив до використання

земельних ділянок  площею 0,25 га і  0,1177 га 

до встановлення   меж в натурі і

без документа, що посвідчує  право

власності  чи право користування  та  

його державної реєстрації. Також ОСОБА_3,  із 

земельної ділянки площею 0,02 га, виділених ОСОБА_2.. для проїзду  до своєї земельної,  самовільно захопив  земельну ділянку площею 60 кв. м., перекривши

її огорожею і висипавши  два автомобіля

грунту .Про що 20 травня 2008 року і були складені акти і протоколи  про адміністративне правопорушення і його

було  піддано штафу за самовільне

зайняття земельних ділянок.

Представник третьої особи Тростянчикської сільської ради

ОСОБА_9. пояснила, що ОСОБА_2. подав заяву 

про надання йому проїзду, залишалося  

лише два метри для проїзду, тому 

просили  у ОСОБА_1. передати   для проїзду частинку земельної ділянки, яку

він обробляв, на  проїзді після 9 червня

з'явилася купа глини.

Третя особа ОСОБА_2. пояснив,  що проїзд йому виділили, але  ним він не користується тому, що  ОСОБА_3 не пускав.

Суд, вислухавши учасників 

судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши  матеріали по справі, вважає, що  в задовільненні позову слід відмовити з

наступних підстав.

Рішенням 

Тростянчикської  сільської

ради  20 сесії 4 скликання від 23 грудня

2005 року надано земельну ділянку ОСОБА_2. площею 0,02 га, яка знаходиться біля

приміщень свиноферми СТОВ “Тростянчик” для проїзду на свою земельну ділянку.

Рішенням цієї ж сесії ОСОБА_3.  надано дозвіл на розробку технічної документації  по інвентаризації земельної ділянки для

подальшого затвердження  та передачі у

власність земельної ділянки для ведення особистого  селянського господарства та

обслуговування  житлового будинку,

господарських споруд у межах норм безоплатної приватизації, яка

знаходиться  по вулиціАДРЕСА_1, загальною

площею 0,40 га.

Раніше даною земельною користувався    ОСОБА_7 який ніякого житлового будинку не

продав і не продавав ОСОБА_3., на що 

позивач вказує в своїй позовній заяві. Проте правовстановлюючого

документа не пред'явив. Представлена позивачем копія розпискиОСОБА_7про

продаж хати не є правовстановлюючим документом. Тобто, договір

купівлі-продажу  житлового будинку не

укладався.

15 червня 2006 року 

комісією на підставі  рішення  20 сесії 

4 скликання Тростянчикської сільської ради від  23.12.2008 року з участю ОСОБА_1. і ОСОБА_2

було складено акт погодження  меж

суміжних земельних ділянок з виносом в натуру 

земельних ділянок  ОСОБА_1. і

ОСОБА_2 Даним актом встановлювалася для проїзду земельна ділянка шириною 4

метри  від приміщення свиноферми в яку

включалася і частина  земельної ділянки

огороженої і оброблюваної ОСОБА_3

Однак,  ОСОБА_3

ухилився від виконання даного погодження, не виконав вимог цього погодження

і  не оспорив  в суді його правильність.

Суд вважає, що такі дії ОСОБА_1. пояснюються його ж

твердженням  про те, що ОСОБА_2  самовільно захопив частину  городу (земельної ділянки), якою

користувавсяОСОБА_7 Тому  навесні 2006

року ОСОБА_3 сам встановив межові знаки зі сторони сусіда ОСОБА_2 як вважав за

потрібне. Крім того, продовжував 

звертатися в сільську раду із чисельним заявами про встановлення межових

знаків між земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2. і земельною ділянкою

якою раніше користувавсяОСОБА_7 і на яку йому ОСОБА_3. дано дозвіл на

виготовлення технічної документації, 

вказуючи, зокрема в заяві від 22.11.2006 року, щоб встановити  межі ділянки 

по вулиці АДРЕСА_1, бажано такими які вони були на 1983 рік.

20 травня 2008 року державним інспектором  з контролю за використанням і охороною

земель  у Вінницькій області ОСОБА_6.

складено протокол про адміністративне правопорушення. Було встановлено факт

самовільного зайняття  ОСОБА_3 земельної

ділянки   площею 0,0060 га із земель

сільгосппризначення не сільськогосподарські угіддя, яка надана ОСОБА_2.  для проїзд на свою земельну ділянку. На

самовільно зайнятій земельній ділянці ОСОБА_3 

висипав близько двох машин грунту 

та частково перекрив огорожею. Правовстановлюючі документи   на дану земельну ділянку  у ОСОБА_1. відсутні. Що є порушенням п. 3 ст.

125 ЗК України і відповідальність  за

скоєне передбачена ст. 53-1 КУпАП.

Щодо пояснень ОСОБА_1., що він не висипав грунт на  земельну ділянку виділену для проїзду. То

дане ствердження спростовується його ж поясненнями  про те, що саме він показував куди висипати

грунт. Та грунт висипано в безпосередній близькості від  останнього межового кілка виставленого

ОСОБА_3,  фактично між стіною свинарника

та частиною земельної ділянки якою користується ОСОБА_3 Не було  ніякої технічної необхідності укріплювати

свинарник таким чином. Що стверджується протоколом про адміністративне

правопорушення, актом погодження меж 

суміжних земельних ділянок від 15.06.2006 року, планами розміщення  меж земельних ділянок з будівлями і

спорудами, що належать ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_10. розробленими фізичною

особою підприємцем ОСОБА_11 від 12.10.2007 року, якій ОСОБА_3 замовив

виготовлення технічної документації. Та свідчить про його намір закріпити  у своє користування ту частину земельної

ділянки яка була виділена для проїзду із 

земельної ділянки якою він користувався.

Комісія 17.07.2007 року 

з участю  ОСОБА_1.  іОСОБА_2. 

меж в натурі не виносила. Межові знаки (дерев'яні стовпчики з натягнутою

між ними проволокою) були виставлені ОСОБА_3 

навесні 2006 року. Комісія лише зафіксувала їх, що і відобразила на

схемі. Вказані межові знаки  знаходилися

там же і на час розгляду даної справи в суді.

Доводи ОСОБА_1., що протоколи складали не на місці події

а - в м. Бершаді спростовуються 

поясненнями свідків ОСОБА_12. і ОСОБА_13., представника відповідача

ОСОБА_6

20 травня 2008 року 

державним інспекторомОСОБА_6. були також складені протоколи № 003306

і  №003700 про те, що  виявлено факти самовільного   зайняття  

земельної ділянки   ОСОБА_3 площею

0,25 га  із земель житлової та

громадської забудови і 0,1177 га  із

земель сільськогосподарського призначення по вулиці АДРЕСА_1 в селі Тростянчик.

Постановою від 05.06.2008 року за №4 старшого   державного інспектора  з контролю за використанням та охороною

земель у Вінницькій області  ОСОБА_15. за

ст. 53-1 Кодексу України про  

адміністративні правопорушення ОСОБА_3 підданий штрафу в сумі 850 грн.

за самовільне  зайняття  трьох земельних ділянок, а саме:  із земель с. г. призначення не  с. г. угіддя площа 0,0060 га, із земель

житлової та громадської забудови площа 0,25 га та із земель  с. г. призначення площею 0,1177 га.

Документи, які б давали право ОСОБА_3. використовувати дані  земельні ділянки на день перевірки  у ОСОБА_1. відсутні.

Сплата ОСОБА_3 в цей же день даної суми  штрафу свідчить про те, що він усвідомлював

факт порушення ним вимог статей 125, 126 ЗК України.

Відповідно п. 1 ст. 125 ЗК України  право власності та право постійного

користування  на земельну ділянку

виникає  після одержання її власником або

користувачем документа, що посвідчує право 

власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його

державної реєстрації.

Згідно положення ст. 

126 ЗК України  передбачено

види  документів, що посвідчують  право на земельну ділянку, а саме:  право власності на земельну ділянку і право

постійного користування  земельною

ділянкою  посвідчується  державними актами, а право а право оренди землі

оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України “Про державний контроль за

використанням та охороною земель” таке використання  земельних ділянок  кваліфікується  як самовільне 

зайняття  земельної ділянки,

відповідальність за яке  передбачена ст.

53-1 КупАП.

Суд враховує наступне: ОСОБА_3. рішенням сесії сільської

ради від 23.12.2005 року було надано дозвіл на 

розробку технічної документації 

по інвентаризації земельної ділянки  

у межах норм безоплатної приватизації, яка знаходиться  по вулиціАДРЕСА_1, загальною площею 0,40 га;

22 серпня 2007 року він замовив виготовлення технічної документації; в

земельно-кадастровій книзі  с. Тростянчик

зазначено, що за ним рахується земельна ділянка площею 0,40 га;  за 2006-2007 роки він сплачував земельний податок

на дану земельну ділянку.

Тому вважає необхідним виключити із постанови  від 05.06.2008 року про накладення

адміністративного стягнення обвинувачення ОСОБА_1., що він самовільно зайняв із

земель житлової і громадської забудови 

земельну ділянку площею 0,25 га та із земель сільськогосподарського

призначення  земельну ділянку площею

0,1177 га.

Керуючись ст.ст. 125-126 ЗК України, ст. 53-1 КУпАП, ст.ст. 17,

158, 161, 162 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

            ВідмовитиОСОБА_1в

задоволенні позовної заяви.

            У

постанові управління з контролю за використанням та охороною земель у

Вінницькій області від 05.06.2008 року за № 4 про накладення адміністративного

стягнення на громадянина ОСОБА_3виключити, що ОСОБА_3 самовільно зайняв із

земель житлової та громадської забудови земельну ділянку площею 0,25 га та із

земель сільськогосподарського призначення земельну ділянку площею 0,1177 га.

            Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного

суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване

судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її

подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява

про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

            Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження..

                                   Суддя: