Рішення

від 01.11.2007 по справі 2-570/2007

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-570/2007р

№2-570/2007р. від 05.10.2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 листопада

2007 року                     Шумський

районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої судді -                 Томчук

С.В.

при секретарі -                                     Кравчук

Л.М.

з участю

позивачки -                           ОСОБА_1

розглянувши у

відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про

виселення із жилого будинку за неможливістю спільного проживання без надання

іншого житлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернулася доОСОБА_2 про виселення із жилого будинку за неможливістю спільного

проживання.

В відкритому

судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги і пояснила, що

вона із відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 11.10.1987 року по

22.12.1998 рік. Проживали вони разом у батьків позивачки.Після розлучення він з

позивачкою не жив з 1998 року по 2003 рік. Після смерті батька і матері у 2003

році він знову прийшов до позивачки жити. У 2006 році позивачка переоформила на

себе спадщину батьків по заповіту і стала власником жилого будинку.

За роки проживання

відповідач зловживав спиртними напоями, вдома вчиняв скандали, сварки, бійки.

Позивачка зверталася в сільську раду, в міліцію по питанню вчинення ним

сімейних скандалів.

Згідно довідки

Шумського РВ УМВС України від 04.10.2007 року №7093 Катеринюк притягався до

адміністративної відповідальності протягом 2006 - 2007 років. Також одержував

попередження зі сторони сільської ради про недопустимість скоєння скандалів. В

такій обстановці подальше з ним спільне проживання стало нестерпним і

неможливим. На неодноразові прохання позивачки, щоб він добровільно виписався

не реагує.Просить позовні вимоги задоволити та виселити відповідача із жилого

будинку.

Відповідач в

судове засідання не з»явився, але позов не визнав, про що представив відповідну

письмову заяву.

Заслухавши

позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і

підлягає до задоволення.

Судом

встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1

являється власником жилого будинку з господарсько-побутовими будівлями, який

знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за

заповітом, видане 04 липня 2006 року.

ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 розірвали шлюб 22.12.1998 року, а/з НОМЕР_1 , що підтверджується

свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2, видане

відділом РАЦСу Шумського районного управління юстиції, 22 грудня 1998 року.

По місцю

проживання ОСОБА_2характеризується негативно: а саме зловживає алкогольними

напоями, вчиняє сімейні сварки і скандали, вчиняє бійки. За це неодноразово

одержував попередження з боку сільської ради.

Згідно довідки,

видана Літовищенською сільською радою Шумського району Тернопільської області

гр.ОСОБА_1 про те, що вона зверталася із скаргою в сільську раду на свого

співжителяОСОБА_2. Скарги поступали 24,25 вересня, 01 жовтня 2007 року.

ОСОБА_2одержав попередження з боку сільської ради.

Згідно довідки,

видана Літовищенською сільською радою Шумського району Тернопільської області

гр.ОСОБА_1 про те, що сім»я її складається із 3-ох осіб, в тому числі

прописаний відповідач ОСОБА_2.

Згідно довідки,

видана Шумським РВ УМВС України в Тернопільській області про те, що гр.ОСОБА_2,

1966 року народження притягався до адміністративної відповідальності за

ст.173-2 ч.1 КУпАП та ст.178 ч.1 КУпАП 13.10.2006 року. По факту х/д зі

сторониОСОБА_2 зареєстровано

ЖРЗПЗ №1036 від 25.09.2007 року, а 26.09.2007 року винесено постанову про

відмову в порушенні кримінальної справи.

У відповідності

до ст. 116 ЖК України, якщо наймач, який проживає в жилому будинку власника

систематично порушує правила співжиття, робить неможливим проживання для інших

членів сім'ї, які проживають в одному будинку, а заходи запобігання

громадського впливу виявлялись безрезультатними, виселення винних на вимогу

наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого

приміщення.

За таких

обставин справи суд вважає за можливим виселити відповідачаОСОБА_2 із жилого

будинку, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Керуючись ст.

116, 157 ЖК України , ст.ст.212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

ВиселитиОСОБА_2

із жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 без надання

іншого житла.

Виконання

рішення проводити після 15 квітня 2008 року.

Рішення набирає

законної сили після закінчення терміну на його оскарження.

Заяву про

апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через райсуд, а апеляційна

скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,

або без попереднього подання апеляційної заяви в строк визначений для її

подання.