Рішення

від 29.09.2009 по справі 30/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/239

29.09.09

За позовом    Прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Приморської селищної ради

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»

Про                стягнення 777 778,00 грн.

За участю прокуратури м. Києва

                                                                                         Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від прокуратури м. Феодосії не з'явився

Від позивача            не з'явився

Від відповідача       не з'явився

Від прокуратури м. Києва Овчаренко О.З. –посв. № 60 від 16.03.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Приморської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»про стягнення з відповідача 777 788,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не відшкодовано витрат сільськогосподарського виробництва за користування земельною ділянкою площею 38,00 га, що розташована в АР Крим, м. Феодосії, смт. Приморський.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.09. порушено провадження у справі № 30/239, розгляд справи було призначено на 11.06.09. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.09. розгляд справи    № 30/239 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.07.09. о 12-00.

17.06.09. Приморською селищною радою до канцелярії суду надіслано письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги прокурора м. Феодосії та просить суд їх задовольнити.

Крім того, позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Приморської селищної ради.

Представник позивача в судове засідання 09.07.09. не з'явився, але до канцелярії суду надіслав письмові пояснення по справі, відповідно до яких Приморська селищна рада позов підтримує та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.09. розгляд справи відкладено на 02.09.09. о 16-30.

Представник позивача в судове засідання 02.09.09. не з'явився, але до канцелярії суду позивачем надіслано телеграму, відповідно до якої позивач підтримує позов та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Приморської селищної ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.09. розгляд справи відкладено на 29.09.09. о 15-20.

В судовому засіданні 29.09.09. прокуратура м. Києва підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 29.09.09. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 29.09.09. за згодою представника прокуратури м. Києва було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника прокуратури м. Києва, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України „Про прокуратуру", на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України „Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом  6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі зазначених положень, Прокуратура м. Феодосії звернулась до суду в інтересах держави в особі Приморської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»про стягнення з відповідача на користь позивача 777 788,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Рішенням 24 сесії 5 скликання Приморської селищної ради Автономної Республіки Крим від 25.04.08. № 899затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал», згідно УКЦИЗ 1.17 –рекреаційного призначення (для будівництва і розвитку рекреаційного комплексу) та вирішено передати в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:1088, площею 38,00 га, яка розташована в Автономній Республіці Крим, м. Феодосії, смт. Приморський, навпроти оз. Аджіголь.

Зазначеним вище рішенням земельну ділянку площею 38,0 га було переведено з категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель рекреаційного призначення.

З матеріалів справи вбачається, що між Приморською селищною радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»(Орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до якого (п. 1) на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Приморської селищної ради Автономної Республіки Крим від 25.04.08. № 899 Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 38,00 га, яка розташована в Автономній Республіці Крим, м. Феодосії, смт. Приморський, навпроти оз. Аджіголь, кадастровий номер: 01:116:460:00:01:002:1088, для будівництва та розвитку рекреаційного комплексу.

У відповідності до п. 8 Договору оренди вбачається, що договір укладено сторонами на 49 років.

Згідно п. 16 Договору оренди зазначено, що цільове призначення земельної ділянки: УКЦИЗ 1.17 –рекреаційного призначення.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не відшкодував втрати сільгоспвиробництва, які становлять 777 788,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 209 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах:

- Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків;

- районним радам - 15 відсотків;

- міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Пункт 8 ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" підтверджує, що надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.97 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»встановлено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення зазначених норм чинного законодавства України втрати сільгоспвиробництва в сумі 777 788,00 грн. не відшкодовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин, викладених Прокуратурою м. Феодосії у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а  тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49,  75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста     Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Приморської селищної ради задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»(03124, м. Київ, Чоколівський бульвар, 19, код ЄДРПОУ 33628736) на користь Виконавчого комітету Приморської селищної ради (р/р 31518901700027 у ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 21110000, надходження коштів від втрат сільгоспвиробництва, МФО 824026, ОКПО 34740709 АР Крим, м. Феодосія, с. Приморський, вул. Гагаріна, 15) 777 788 (сімсот сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. –втрат сільськогосподарського виробництва.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Кепітал»(03124, м. Київ, Чоколівський бульвар, 19, код ЄДРПОУ 33628736) в доход Державного бюджету України 7 777 (сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 88 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                   Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 05.10.09.