Рішення

від 30.09.2009 по справі 43/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/194

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.09.09 р.                                                                                     Справа № 43/194                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Майстер”, м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства “Управління генерального плану м. Донецька”, м. Донецьк

про стягнення суми штрафу у розмірі 5542,80грн., суми упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Чорна Т.І. за дов. №1/56 від 22.07.09р.

від відповідача: Парієнко О.В. за дов. №02/9-1153 від 09.06.09р.

Згідно із ст.69 ГПК України ухвалою від 18.08.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Медіа Майстер”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Управління генерального плану м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення суми штрафу у розмірі 5542,80грн., суми упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №ДГ-0000915 від 15.06.09р., в частині виконання робіт з об`ємної візуалізації рекламоносіїв.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №ДГ-0000915 від 15.06.09р., кошторис на виконання робіт (ф. 3-П, додаток до договору №0000915 від 15.06.09р.), претензія №1/51/1 від 20.06.09р., договір на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р., адресна програма №65/08-1/2 (додаток до договору №65/08/1), протокол узгодження цін до адресної програми №65/08/1/2, додаткова угода від 17.06.08р. до договору на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях б/н від 18.08.09р., зокрема свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що архівні документи, необхідні для виконання передбачених договором робіт, були вивезені робітниками відділу геодезії та інвентаризації земель згідно усного наказу Трунова О.В. без дозволу та повідомлення про це керівництва КП “Управління генерального плану м. Донецька”.

Перед початком розгляду справи по суті позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України). Крім цього, позивачу та відповідачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.09р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір №ДГ-0000915, згідно з яким відповідач зобов`язався виконати роботи з об`ємної візуалізації шестидесяти рекламоносіїв у м. Донецьку згідно заявки, протягом п`яти днів з моменту підписання договору, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи (пункт 1.1. договору).

За умовами розділу 2 договору відповідач зобов`язався виконати роботи у встановлені договором строки та у відповідності до умов договору, позивач, в свою чергу, зобов`язався протягом одного робочого дня з моменту підписання договору надати відповідачу інформацію та документацію, необхідну для виконання робіт, а також оплатити виконані відповідачем роботи в порядку та в строки, встановлені договором (пункти 2.1., 2.2. договору).

Загальна вартість робіт становить 55428грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9238грн. Вартість робіт визначається згідно Збірнику цін з коефіцієнтами, діючими на момент укладання договору, та може змінюватись у разі внесення змін до вказаного Збірнику (пункт 3.1. договору).

Згідно пункту 4.1. договору відповідач приступає до виконання робіт з моменту підписання договору та зобов`язується їх виконати протягом п`яти днів з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору, у договорі не враховуються строки розгляду та видачі висновків контролюючих та експлуатаційних служб на узгодженні яких повинна знаходитись документація, що готується відповідачем.

У пункті 5.2. договору визначено, що по факту виконання робіт відповідач складає акт прийому-передачі виконаних робіт та передає його на підпис позивачу разом з виконаними роботами.

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань по договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Згідно пункту 6.6. договору сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань по договору протягом п`яти днів із дня прострочення зобов`язання зобов`язані сплатити на користь контрагента штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт по договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір №ДГ-0000915 від 15.06.09р., який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як встановлено судом, договір був підписаний сторонами 15.06.09р., отже за приписами пункту 4.1. договору роботи з об`ємної візуалізації шестидесяти рекламоносіїв у м. Донецьку повинні були виконані відповідачем та передані позивачу за актом прийому-передачі виконаних робіт до 22.06.09р.

Проте свої зобов'язання відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав.

Як наслідок, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 5542,80грн., суми упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн.

Під час розгляду справи, відповідач не надав доказів виконання робіт з об`ємної візуалізації шестидесяти рекламоносіїв у м. Донецьку, обумовлених договором №ДГ-0000915 від 15.06.09р. При цьому, відповідач не спростовував факт неналежного виконання своїх зобов`язань пунктами 2.2., 4.2. договору.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що архівні документи, необхідні для виконання передбачених договором робіт, були вивезені робітниками відділу геодезії та інвентаризації земель згідно усного наказу Трунова О.В. без дозволу та повідомлення про це керівництва КП “Управління генерального плану м. Донецька”. Від так, на думку відповідача, роботи не були виконані у строк не з вини відповідача. Проте доказів в підтвердження своїх доводів відповідач суду не представив. Внаслідок чого такі доводи не приймаються судом до уваги та не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем робіт, позивачем на підставі пункту 6.6. договору нараховано та пред'явлено до стягнення штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт по договору у сумі 5542,80грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по виконанню робіт обумовлених договором є доведеним, тому згідно пункту 6.6. договору нарахування штрафу у розмірі 5542,80грн. є обґрунтованим.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суми упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн., то слід звернути увагу на таке.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла збитки. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла збитки, і самими збитками.

Таким чином, у розумінні ст.33 ГПК України, на позивачеві лежить тягар доказування: факту заподіяння йому збитків, розмір зазнаних збитків, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

Як встановлено судом, позивачем не доведений розмір заподіяних збитків та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та неправомірними діями відповідача.

Так, позивач посилається на те, що у період з 15.06.09р. по 30.06.09р. двадцять п`ять рекламоносіїв позивача, на яких відповідач мав провести роботи, було заброньовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Папілон», згідно договору на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р., проте в зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №ДГ-0000915 від 15.06.09р. ТОВ «Папілон» відмовилось від розміщення реклами на заброньованих рекламоносіях, оскільки дані конструкції не задовольняють вимогам рекламної компанії. Між позивачем та ТОВ «Папілон» була підписана додаткова угода до договору на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р. про розірвання адресної програми та протоколу узгодження цін адресної програми №65/08/1/2. Дохід, що позивач не отримав від ТОВ «Папілон» за наведеними обставинами, на думку позивача, є упущеною вигодою.

Як вбачається з матеріалів справи, укладена між позивачем та ТОВ «Папілон» додаткова угода до договору на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р. датована 17.06.08р. Таким чином означена додаткова угода не може бути належним доказом факту розірвання адресної програми №65/08/1/2 та протоколу узгодження цін до адресної програми №65/08/1/2 до договору на розміщення зовнішньої реклами №65/08/1 від 31.10.08р., внаслідок невиконання відповідачем договору №ДГ-0000915 від 15.06.09р. Разом з тим, у вказаній додатковій угоді не вказано підстав, у зв`язку з якими позивач та ТОВ «Папілон» дійшли згоди розірвати наведені адресну програму та протокол узгодження цін, а саме не вказано того, що саме конструкції не задовольняють вимогам рекламної компанії, внаслідок чого ТОВ «Папілон» відмовилось від броні.

З огляду на наведене суд не може прийти до однозначного висновку про розірвання адресної програми та протоколу узгодження ціни саме за виною відповідача, внаслідок чого вина відповідача є недоведеною позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині стягнення штрафу у сумі 5542,80грн. позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, приймаючи до уваги повне не доведення позову в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн., вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі штрафу у розмірі 5542,80грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.22, 525, 526, 530, 611, 612, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Майстер”, м. Донецьк до Комунального підприємства “Управління генерального плану м. Донецька”, м. Донецьк про стягнення суми штрафу у розмірі 5542,80грн., суми упущеної вигоди у розмірі 32517,31грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Управління генерального плану м. Донецька” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198Б; код ЄДРПОУ 13523194, п/р 260099802122 у ДОФ АКБ Укрсоцбанк м. Донецька, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіа Майстер” (83055, м. Донецьк, вул. Щорса, 18а; код ЄДРПОУ 33417647, п/р 26009046373100 в АКІБ «УКРСІББАНК» м. Харків, МФО 351005) штраф у розмірі 5542,80грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 55,42грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 17,18грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Медіа Майстер” (83055,  м. Донецьк, вул. Щорса, 18а; код ЄДРПОУ 33417647, п/р 26009046373100 в АКІБ «УКРСІББАНК» м. Харків, МФО 351005) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30 вересня 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                                                              

Повний текст рішення за правилами

ст.84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 05 жовтня 2009р.