Рішення

від 23.09.2009 по справі 37/574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/574

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/574

23.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю                                     «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»          

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Простягнення 6 684, 15 грн.

                                                                                                   Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача :           Литвин В.А., дов. № б/н від 15.09.09 р.

                              Кузьменко О.В., дов. № б/н від 23.03.09 р.                          

Від відповідача :            не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК» до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 6 465, 25 грн. основного боргу, у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 03083 від 16.01.2009 р. і які мають бути повернені позивачу у зв'язку з розірванням зазначеного договору, 161, 64 грн. інфляційної складової боргу та 57, 26 грн. річних у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/574, розгляд справи призначено на  23.09.09 р.

У судовому засіданні 23.09.09 р. представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 17.08.2009 р. надали витребувані судом документи, а також заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення інфляційних витрат та річних процентів, яка судом була прийнята.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. Про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника  вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                         ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір  № К 03083 від 16.01.2009 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з  отриманими пластиковими картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 03083 від 16.01.2009 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Пункт 7.2. вищевказаного договору передбачає, що в разі виникнення заборгованості перед компанією, клієнт гарантує погашення заборгованості впродовж 3 днів.

Згідно з пунктом 7.3. договору № К 03083 від 16.01.2009 р., відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.  

Пункт  10.1. договору № К 03083 від 16.01.2009 р. передбачає, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання.

Згідно з пунктом 10.2. договору, цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів  між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № К 03083 від 16.01.2009 р.  щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Актом звірки взаєморозрахунків сторони засвідчили, що станом на 30.06.2009 р. залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 6 465, 25 грн., які відповідачем повернені не були, у зв'язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, грошові кошти не повернув.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»своїх зобов'язань за договором № К 03083 від 16.01.2009 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»повернуло відповідачу пластикові картки у кількості 4 штук, про що свідчить акт повернення пластикових карток від 03.03.2009 р., та надіслало відповідачу листа вих. № 35 від 10.04.09 р. з проханням перерахувати суму заборгованості у розмірі 6 465, 25 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»основного боргу у розмірі 6 465, 25 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»у своїй позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 161, 64 грн. інфляційної складової боргу та       57, 26 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № К 03083 від 16.01.2009 р.

У судовому засіданні 23.09.09 р. представники позивача надали суду заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення інфляційних витрат та річних процентів, яка судом була прийнята.

У відповідності до пункту 4 частини 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу та річних процентів підлягає припиненню.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по оплаті послуг адвоката, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»     (пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТЕНЬ-КРЕМЕНЧУК»(вул. Київська, 64, м. Кременчук, 39631, код ЄДРПОУ 36195130) 6 465 (шість тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 25 коп. основного боргу, 98 (дев'яносто вісім) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита, 104 (сто чотири) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 967, 25 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

          Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.