Постанова

від 22.11.2010 по справі 44/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.11.2010 р.           справа №44/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 За участю представників

сторін: від позивача: не з»явився від відповідача:

не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4, м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.09.10року у справі № 44/13 (суддя Мєзєнцев Є.І.)

за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Костянтинівка Донецької області

до відповідача:

Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м.Костянтинівка Донецької області про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням пені в розмірі 12 400грн., зобов”язання повернути орендоване приміщення площею 80кв.м., розташоване в місті Костянтинівка, пр-т Ломоносова, 134а

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.09.10р. позовні вимоги Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5, м.Костянтинівка Донецької області були задоволені частково та присуджено до стягнення з Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4, м.Костянтинівка Донецької області, основний борг в розмірі 8,000,00грн., пеню в розмірі 239,48грн., а також, зобов”язано суб”єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_4 повернути суб”єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_5 орендоване приміщення площею 80кв.м., розташоване в м.Костянтинівка, пр-т Ломоносова, 134а, яке було передано раніше за умовами договору оренди приміщення від 01.01.2010р. В решті позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4, м. Костянтинівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.09.10 р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні стягнення грошового зобов”язання.

Позивач , Суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_5, м. Костянтинівка Донецької області у судове засідання не з”явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Відповідач, Суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4, м. Костянтинівка Донецької області, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 14.10.2010р., але через канцелярію суду, надав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки позивач не надав доказів в підтвердження поважності причин неявки та суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010р. між суб”єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_5, м.Костянтинівка Донецької області та суб”єктом підприємницькою діяльності –фізичною особою ОСОБА_4, м.Костянтинівка Донецької області був укладений договір оренди б/н (далі по тексту –договір), відповідно до п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове користування частину приміщення за адресою: м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 134а.

Строк оренди складає по 30.04.2010р. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата здійснюється готівкою не пізніше 05 числа кожного місяця, при цьому оплата за п. 3.2 договору, складає 2000,00грн.

Згідно розрахунків позивача, розмір заборгованості орендаря за договором в частині орендної плати з травня по серпень 2010р. складає 8 000грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов –зазначена угода в силу статті 764 ЦК України та статті 284 ГК України вважається продовженою на тих самих умовах й на той самий строк, що визначені Договором.

При цьому, статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Нормами ст. 785 Цивліьного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані , в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як свідчать матеріали справи, строк дії договору закінчився 30.04.10 року, але враховуючи відсутність письмових заперечень сторін проти його продовження у період з 01.05.10 року до 01.06.10 року, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо пролонгації договору в силу закону.

В результаті порушення відповідачем грошових зобов»язань щодо оплати орендної плати з травня 2010р. по серпень 2010р., позивач 27.08.10 року вручив орендареві заяву про припинення договору оренди, в якій зазначалося про закінчення строку дії договору, безпідставність перебування орендаря у приміщенні, заперечення проти продовження строку дії договору та вимоги щодо звільнення приміщення, що підтверджується особистим підписом орендаря.

Таким чином, дія договору була припинена відповідно до приписів 782 Цивільного кодексу України, а відповідач в силу приписів ст. 785 Цивільного кодексу України повинен був повернути приміщення, тому судова колегія вважає, що господарський суд правомірно зобов»язав Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4, м. Костянтинівка Донецької області повернути Суб”єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_5, м. Костянтинівка Донецької області орендоване приміщення площею 80м 2 , розташоване в м. Костянтинівка, пр.-т. Ломоносова, 134а.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

          Крім того, відповідачем належних доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, оплати заборгованості в розмірі 8,000,00грн. у строк встановлений відповідно до вимог п. 3.1 договору, до матеріалів справи не надано.

          Отже відповідач всупереч вимогам ст. 526 Цивільного кодексу України свої зобов'язання стосовно оплати за орендоване приміщення не виконав, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно стягнув з Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_4, м.Костянтинівка Донецької області заборгованість в розмірі 8 000,00 грн.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем відповідно до п. 3.5 договору нарахована пеня за період з 06.06.2010р. по 15.09.2010р. у розмірі 20грн. за кожний день прострочки, що суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», у зв»язку з чим судом першої інстанції здійснено перерахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені здійснений судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а господарським судом правомірно стягнуто з Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4, м. Костянтинівка Донецької області пеню в розмірі 239,48грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на здійснення поліпшень на суму 43 670грн. не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки відповідачем не надано належного обґрунтування відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, неможливості подання до суду першої інстанції документів про здійснення ремонтних робіт, які додані до апеляційної скарги. Крім того, не надано доказів узгодження можливих поліпшень з орендодавцем.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2010 року у справі № 44/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2010 року у справі №44/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2010 року у справі № 44/13 –без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий           Л.Ф. Чернота

Судді: Г.І. Діброва

           ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

ОСОБА_6